Постанова

від 07.08.2024 по справі 904/292/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024 року м.Дніпро Справа № 904/292/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 (суддя Ярошенко В.І.) у справі №904/292/23

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах Система"

відповідача-2 ОСОБА_1

про стягнення боргу за договором про надання овердрафту та договором поруки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/292/23 закрито провадження у справі в частині заборгованості у розмірі 99 347, 94 грн. Позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ДАХ СИСТЕМА" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" заборгованість за сумою кредиту 236 024,41 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 1 267, 63 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю ДАХ СИСТЕМА" на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 570, 45 грн.

Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 570, 45 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 15.11.2021 між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дах Система» (далі - клієнт, відповідач) укладено договір про надання банківської послуги - овердрафт «Легкий» №МБ-ZAP-ов-16088 (далі - Кредитний договір). Позичальник (відповідач-1) належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, в зв`язку з чим, за останнім на момент подання позову обліковувалась заборгованість за кредитом у розмірі 304 212,49 грн, заборгованість по процентам у розмірі 32 427,49 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн. Крім того, місцевий господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, встановив, що загальна прострочена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах система" перед Банком за договором про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ZAP- Ов-16088 від 15.11.2021 станом на 29.11.2022 (включно) становить 342 726, 67 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 304 212, 49 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 32 427, 49 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн. На момент винесення рішення, відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 100 000 грн.

Суд першої інстанції констатував, що позивач часткову оплату за кредитним договором визнав та зазначив, що станом на 19.07.2023 включно заборгованість відповідачів становить 271 896, 73 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 264 542, 41 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 1 267, 63 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн. Проте, після пояснень позивача надійшли докази часткової оплати заборгованості в розмірі 28 518 грн.

За висновками господарського суду, документально доведена заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договорам складається із заборгованості за кредитом у розмірі 236 024, 41 грн (з урахуванням часткових оплат), заборгованість по процентам у розмірі 1 267,63 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн.

На підставі наведеного, у зв`язку з відсутністю предмета спору, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в загальному розмірі 99 347,94 грн.

Крім того, місцевевим господарським судом встановлено, що 15.11.2021 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір поруки № МБ-ZAP-П-16088/1 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо, боржника - ТОВ "Дах система" за основним зобов`язань, до складу якого входить: Договір про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" МБ-ZAP- Ов-16088 від 15.11.2021 з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього, з лімітом банківської послуги - 400 000 грн, стандартний розмір процентної ставки - 15, 9 % річних, розмір процентної ставки на прострочену заборгованість - 35 % річних, дата закінчення строку дії ліміту банківської послуги - 25.10.2022.

Враховуючи вищенаведене, суд першої існтанції дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача-2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 010/3650/0509701 від 30.05.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, гр. ОСОБА_1 (відповідачем - 2) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Відповідач-2 вважає, що рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. А саме - статті 617 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України та частини 2 статті 218 Господарського кодексу (надалі - ГК) України. Оскільки Суд помилково дійшов висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Враховуючи впливання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), на спроможність ведення розрахунків між суб`єктами господарювання за господарськими зобов`язаннями, виходячи із засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, Відповідач-2 вважає, що Суд повинен був повністю відмовити в задоволенні позовних вимог по справі.

Скаржник стверджує, що суд на вказане уваги не звернув і ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права - статті 617 ЦК України та частини 2 статті 218 ГК України. Що у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування Рішення частково в частині задоволених позовних вимог та ухвалення в скасованій частині нового рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

До Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», за змістом якого останній не погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи з наступного:

Твердження Відповідача- 2 про те, що внаслідок збройної агресії російської федерації останній не спроможний здійснювати фінансовово - господарську діяльність є хибним та не підтвердженим.

Форс-мажорні обставини не мають приюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс - мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Таким чином, введення воєнного стану на території України не означає, що учасник правовідносин не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти у випадку, якщо ним не доведено протилежного.

Крім того, позивач зазначає, що невиконання зобов`язань через вплив форс - мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов`язань та жодним чином не звільняє від виконання зобов`язань.

Позивач звертає увагу, що останнім не було застосовано по відношенню до відповідачів жодних штрафних санкцій, визначених договором та/або законом за порушення умов зобов`язання.

На підставі викладеного вище, позивач вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною і у її задоволенні має бути відмовлено.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 19.01.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/292/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/292/23.

24.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/292/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме: оригіналу платіжного документа про доплату судового збору у сумі 5 476, 02 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/292/23 та докази направлення апеляційної скарги з додатками на адресу Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах Система", листом з описом вкладення.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/292/23. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

15.11.2021 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дах Система" (далі - клієнт, відповідач) укладено Договір про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ZAP- Ов-16088 (далі - Кредитний договір).

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, термін "Правила" використовується в цьому Договорі в наступному значенні: типові Правила надання AT "ПУМБ" банківської послуги - овердрафту "Легкий" корпоративним клієнтам малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті банку (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) (далі - Правила). Всі інші терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають значення, наведені у Правилах. Підписаний клієнтом Договір разом з Правилами, які викладені на сайті Банку, складає укладений між клієнтом та банком договір, що підтверджується підписом клієнта у цьому Договорі.

Як встановлено у п. 1.4 Кредитного договору, надання овердрафту здійснюється в межах ліміту банківської послуги, визначеного в п.А8 преамбули Договору, та строку дії ліміту банківської послуги, визначеного в п. А10 преамбули Договору з урахуванням положень зазначених в п. 3.8 Договору.

Згідно з п. 2.1 Правил, відповідно до положень Договору банк надає клієнту банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Договорі та у Правилах відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківської послуги.

У преамбулі Кредитного договору встановлено такі умови: ліміт банківської послуги - 400 000 грн (п. А8); ліміт овердрафту на перший період дії ліміту овердрафту - 305 000 грн. (п. A9); дата закінчення строку дії ліміту банківської послуги - 25.10.2022 (п. А10); стандартний розмір процентної ставки - 15, 9 % (п. А12); розмір процентної ставки на прострочену заборгованість - 35 % річних (п. А13); коефіцієнт перерахунку ліміту - 0, 4 (п. А15); розмір комісійної винагороди за управління лімітом овердрафту - 0,5% від розміру максимальної заборгованості за основною сумою овердрафту, визначеної на кінець дня в періоді нарахування (п. А16).

Згідно визначень, наведених у Правилах, овердрафт - банківська послуга, відповідно до якої банк надає клієнту кредит частинами, кожна з яких надається шляхом сплати з поточного рахунку розрахункових документів клієнта на суму, що перевищує кредитовий залишок, з утворенням дебетового залишку в межах ліміту овердрафту; кредит - грошові кошти банку, що надаються клієнту в розмірі та на умовах, визначених договором та цими Правилами, за принципами зворотності та платності.

Відповідно до п. 2.3.2 Правил, надання клієнту овердрафту/частини овердрафту відбувається шляхом оплати з поточного рахунку, зазначеного в п. A11 преамбули Договору, розрахункових документів клієнта за цільовим призначенням згідно з п.2.3.1 цих Правил (та/або шляхом здійснення договірного списання у передбачених будь-якими договорами між банком та клієнтом випадках у порядку, встановленому в п.6.7. цих Правил) на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту, який діє у відповідний період згідно з п.2.3.7. цих Правил. Датою надання овердрафту вважається день оплати з поточного рахунку розрахункових документів клієнта та/або здійснення договірного списання на суму, що перевищує кредитовий залишок на такому рахунку.

За приписами п. 2.3.7 Правил, ліміт овердрафту на кожен період дії ліміту овердрафту визначається (в межах ліміту банківської послуги, зазначеної в п.А8 преамбули Договору) на підставі Договору, цих Правил і не потребує укладення с окремих угод з цього приводу. Користуючись принципом свободи договору, клієнт підписанням Договору про надання банківської послуги надає право банку в будь-який момент дії такого Договору зменшити Ліміт акцептованого банком овердрафту; банк на підставі письмової заяви клієнта має право також збільшити ліміт овердрафту (але не більше ліміту банківської послуги) до закінчення поточного періоду дії ліміту овердрафту.

У випадку, якщо ліміт овердрафту, розрахований на наступний період дії ліміту овердрафту, є меншим ніж 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, ліміт визначається на рівні 0,00 (нуль грн. 00 коп.) гривень. У випадку, якщо ліміт овердрафту, розрахований на наступний період дії ліміту овердрафту, є більшим ніж ліміт банківської послуги, ліміт визначається на рівні ліміту банківської послуги.

3 моменту підписання Договору до моменту визначення ліміту овердрафту на наступний період, відповідно до умов цих Правил та Договору, клієнт має право користуватися лімітом овердрафту в розмірі, зазначеному в п. А9 преамбули Договору.

Банк направляє клієнту повідомлення про ліміт овердрафту на наступний період дії ліміту овердрафту , в якому (повідомленні) зазначає ліміт овердрафту на наступний період дії ліміту овердрафту. Зазначене повідомлення банк направляє клієнту не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 7 (сьомим) числом кожного календарного місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі, якщо ліміт овердрафту на наступний період дії ліміту овердрафту дорівнює ліміту овердрафту за попередній період, банк може не направляти Клієнту зазначених повідомлень. Ліміт овердрафту на наступний період починає діяти незалежно від дати та/або факту отримання клієнтом відповідного повідомлення від банку. Повідомлення про ліміт овердрафту на наступний період дії ліміту овердрафту банк направляє клієнту відповідно до п.10.3 цих Правил.

Правилами визначено, що Ліміт овердрафту - допустимий дебетовий залишок на поточному рахунку клієнта, що визначається відповідно до умов Договору та цих Правил.

Відповідно до умов Договору на кожен період дії ліміту овердрафту клієнту встановлюється ліміт овердрафту, розмір якого визначається відповідно до нижченаведеної формули: Lo = Б х к, де Lo - розмір ліміту овердрафту на наступний період дії ліміту овердрафту; Б - база для розрахунку ліміту, що визначається як обсяг чистих надходжень грошовій, коштів за повний попередній календарний місяць на всі поточні рахунки клієнта в гривні у банку; к - коефіцієнт перерахунку ліміту, що використовується для розрахунку ліміту овердрафту. Значення розміру "к" зазначається в Договорі про надання банківської послуги - овердрафту "Легкий".

При визначенні ліміту овердрафту на кожен період дії ліміту овердрафту застосовується округлення до найближчого числа, кратного 5000 (п`яти тисячам) згідно функції ОКРУГЛИ в Excel.

На перший період дії ліміту овердрафту розмір ліміту овердрафту зазначається у п.А9 преамбули Договору.

Період дії ліміту овердрафту, згідно з Правилами, це проміжок часу, який починається з першого банківського дня, наступного за 11 (одинадцятим) числом кожного календарного місяця, а закінчується в день, що передує першому банківському дню, наступному за 11 (одинадцятим) числом наступного календарного місяця, з такими виключеннями: перший період дії ліміту овердрафту починається з дня укладення Договору; останній період дії ліміту овердрафту закінчується датою настання однієї з наступних подій, в залежності від того, яка з них настане раніше: останній день строку дії ліміту овердрафту, зазначеного в Договорі, або день, в який клієнт зобов`язаний достроково погасити заборгованість за основною сумою овердрафту відповідно до умов Договору.

Отже, на момент підписання договору 15.11.2021, виходячи з розміру чистих грошових надходжень за попередній місяць, клієнту було встановлено ліміт овердрафту - 305 000 грн (ліміт овердрафту на перший період дії овердрафту).

Відповідно до п. 2.3.8 Правил, якщо згідно цих правил було визначено розмір ліміту овердрафту, який є меншим, ніж існуюча на такий момент заборгованість за основною сумою овердрафту, то частина заборгованості за основною сумою овердрафту, на яку вона перевищує ліміт овердрафту, має бути погашена клієнтом першочергово не пізніше дня, що передує встановленню нового (зменшеного) ліміту овердрафту.

У випадку не погашення клієнтом частини заборгованості за основною сумою овердрафту, на яку вона перевищує ліміт овердрафту, з дати встановлення нового (зменшеного) ліміту овердрафту, така частина заборгованості за основною сумою овердрафту вважається простроченою заборгованістю, на неї нараховуються проценти, розраховані виходячи з розміру процентної ставки на прострочену заборгованість (зазначеного у Договорі), а банк першочергово спрямовує кошти клієнта (його поручителів) на погашення частини заборгованості за основною сумою овердрафту, на яку вона перевищує поточний ліміт овердрафту.

Пунктом 2.3.10 Правил передбачено, що у випадку виникнення простроченої заборгованості клієнта за овердрафтом до дати закінчення строку дії ліміту овердрафту, сторони домовились про наступне: в день виникнення простроченої заборгованості клієнт втрачає право користування овердрафтом до моменту погашення простроченої заборгованості: прострочена заборгованість клієнта за овердрафтом переноситься банком на відповідні балансові рахунки обліку простроченої заборгованості: після погашення простроченої заборгованості ліміт овердрафту відновлюється до розміру, що діяв на момент виникнення простроченої заборгованості або до іншого розміру, визначеного банком.

Відповідно до п. 2.3.11 Правил, строк дії періоду безперервного користування овердрафтом не може перевищувати 90 (дев`яноста) календарних днів (включно) з дати виникнення першої заборгованості за основною сумою овердрафту після укладення Договору та/або з дати виникнення першої заборгованості за основною сумою овердрафту після закінчення строку дії кожного попереднього періоду безперервного користування овердрафтом.

Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення всієї заборгованості за основною сумою овердрафту шляхом забезпечення наявності кредитового залишку на поточному рахунку не пізніше останнього дня строку дії періоду безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому разі не пізніше дати закінчення строку дії ліміту банківської послуги, зазначеної у п. А10 преамбули Договору з урахуванням положень, зазначених в п 3.8. Договору (в залежності від того, яка з дат настане раніше).

Згідно п. А16 Преамбули Кредитного договору розмір комісійної винагороди за управління лімітом овердрафту становить 0, 5 % (нуль цілих п`ять десятих процентів) річних від розміру максимальної заборгованості за основною сумою овердрафту в періоді нарахування.

Згідно Розділу 4 Правил надання АТ "ПУМБ" банківської послуги - овердрафту "Легкий" корпоративним клієнтам малого бізнесу:

4.4.1. Клієнт зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку комісійну винагороду за управління Лімітом Овердрафту у розмірі, зазначеному в п. А16 Преамбули Договору.

4.4.2. Комісійна винагорода за управління Лімітом Овердрафту нараховується Банком щомісячно, протягом дії Договору. Період нарахування комісійної винагороди складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування комісійної винагороди за управління лімітом овердрафту є перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (без його урахування) або день, що передує даті закінчення строку дії ліміту банківської послуги, зазначеній в п. А10 Преамбули Договору, /даті дострокового розірвання Договору, а початком -дата надання Овердрафту та/або перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (з його урахуванням).

4.4.3. Нарахована комісія за управління Лімітом Овердрафту повинна сплачуватися Клієнтом щомісячно, не пізніше 1 (одного) Банківського дня. наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця (включно).

Згідно з п. 10.3 Правил, будь-які повідомлення, що направляються сторонами одна одній у зв`язку з Договором та, або цими Правилами, повинні бути викладені в письмовій формі.

Повідомлення будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані: для повідомлень у паперовій формі - рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторони, зазначену у Договорі. Датою отримання таких повідомлень вважається дата їх особистого вручення; датою отримання повідомлення, направленого банком клієнту вважається сьомий календарний день з дати реєстрації рекомендованого листа з повідомленням у відділенні поштового зв`язку. Клієнт погоджується з тим, що повідомлення направлені йому банком будь-яким із способів, зазначених у цьому розділі Правил, будуть вважатися поданими належним чином та способом, що дозволяє встановити дату їх відправлення.

Сторони приймають на себе ризик та всю відповідальність за дії будь-яких осіб, які отримали доступ до засобів системи зв`язку і передачі Повідомлень, яку вони використовують.

Отримане (у т.ч. виконане) однією із сторін Договору повідомлення не може бути заперечене, оскаржене або визнане недійсним з підстав його направлення неуповноваженими на те особами.

Клієнт погоджується з тим, що повідомлення направлені йому банком будь-яким із способів, зазначених у цьому розділі Правил, будуть вважатися поданими належним чином та способом, що дозволяє встановити дату їх відправлення.

Сторони погодились, що вони вправі на свій розсуд обирати передбачені для них цими Правилами способи подання документів та/або повідомлень, передбачені Договором та/або Правилами, за винятком випадків, коли Договором, або Правилами, або Законом передбачені виключна форма та/або спосіб направлення документів та/або повідомлень.

Всі повідомлення, які направлені банком клієнту або отримані банком від клієнта у випадках, передбачених Договором або Правилами, а також пов`язані із процесом його виконання, є невід`ємною частиною Договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором, 15.11.2021 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір поруки № МБ-ZAP-П-16088/1 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо, боржника - ТОВ "Дах система" за основним зобов`язань, до складу якого входить: Договір про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" МБ-ZAP- Ов-16088 від 15.11.2021 з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього, з лімітом банківської послуги - 400 000 грн, стандартний розмір процентної ставки - 15, 9 % річних, розмір процентної ставки на прострочену заборгованість - 35 % річних, дата закінчення строку дії ліміту банківської послуги - 25.10.2022.

У разі порушення боржником основного зобов`язання такий боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржника.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки у разі порушення боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання боржником основного зобов`язання у строки, визначені Договором, з якого випливає основне зобов`язання, поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником основного зобов`язання (або певної його частини) виконати таке основне зобов`язання (або певну його частину), незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення основного зобов`язання боржником.

Порука за цим Договором припиняється у разі виконання основного зобов`язання в повному обсязі або якщо протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання кредитор не пред`явить позову до поручителя та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.1 Договору поруки).

За розрахунком позивача загальна прострочена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах система" перед Банком за договором про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ZAP- Ов-16088 від 15.11.2021 станом на 29.11.2022 (включно) становить 342 726, 67 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 304 212, 49 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 32 427, 49 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн.

На момент винесення рішення, відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 100 000 грн.

Позивач часткову оплату за кредитним договором визнав та зазначив, що станом на 19.07.2023 включно заборгованість відповідачів становить 271 896, 73 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 264 542, 41 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 1 267, 63 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн. Проте, після пояснень позивача надійшли докази часткової оплати заборгованості в розмірі 28 518 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорених сторонами обставин справи відносно того, що: 15.11.2021 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дах Система" укладено Договір про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ZAP- Ов-16088; на момент підписання договору 15.11.2021, виходячи з розміру чистих грошових надходжень за попередній місяць, клієнту було встановлено ліміт овердрафту - 305 000 грн (ліміт овердрафту на перший період дії овердрафту); що 15.11.2021 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № МБ-ZAP-П-16088/1; на момент винесення рішення, відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 100 000 грн.; що позивач часткову оплату за кредитним договором визнав та зазначив, що станом на 19.07.2023 включно заборгованість відповідачів становить 271 896, 73 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 264 542, 41 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 1 267, 63 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн; документально доведеної є заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договорам складається із заборгованості за кредитом у розмірі 236 024, 41 грн (з урахуванням часткових оплат), заборгованість по процентам у розмірі 1 267, 63 грн та заборгованість за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086, 69 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: «… Згідно статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно положень статті 1.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджений Рішенням президії ТИП України від 15 липня 2014 року №40(3), Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі - «Регламент») встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

Відповідно статті 1.2. Регламенту який затверджений Рішення президії ТПП України від 15 липня 2014 року №40(3), Регламент набирає чинності з 25 липня 2014 року і діє на всій території України.

Згідно статті 3.1.1. Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Рогсе Маіеиге) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана в тому числі непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо).

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

Частина 2 ст. 14і Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належать в тому числі військові дії, оголошена та неоголошена війна.

Статтею 6.1. Регламенту встановлено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 року зі справи №915/531/17, від 26.05.2020 року зі справи №918/289/19, від 17.12.2020 року зі справи №913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого: - статтею 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати; - форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс- мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; - доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду та умов Договору, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово- промислової палати.

В той же час в правовій позиції Верховного суду, викладеній в постанові від 21.07.2021 року у справі №912/3323/20, зазначено наступне: «суди попередніх інстанцій вважали, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань ... може доводитися будь-якими доказами.».

Торгово-промислова палата в документі № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року зазначила наступне: Ті 111 України на підставі ст. ст. 14, 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарськоїдіяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи впливання зазначених обставин, які є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), на спроможність ведення розрахунків між суб`єктами господарювання за господарськими зобов`язаннями, виходячи із засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, Відповідач 1 вважає, що Суд повинен був повністю відмовити в задоволенні позовних вимог по справі.

Суд на вказане уваги не звернув і ухвалив Рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права - статті 617 ЦК України та частини 2 статті 218 ГК України. Що у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування Рішення частково в частині задоволених позовних вимог та ухвалення в скасованій частині нового рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне :

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 та статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем-1 виникли за кредитним договором.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором утому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

Відтак, між позивачем та відповідачем-2 виникли правовідносини поруки.

У справі, що розглядається, відповідачем-1 порушено умови кредитного договору в частині повної та своєчасної оплати банківської послуги, що призвело до виникнення заборгованості за договором про надання банківської послуги - овердрафт «Легкий» №МБ-ZAP-Ов-16088.

У поданій апеляційній скарзі відповідач-2 обставин виникнення заборгованості та її суми не заперечував, проте зазначив про наявність обставин непереборної сили (форс - мажору) як підстави для звільнення від відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частиною другою статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. Відповідно до статті 617 ЦК України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.03.2023 у справі № 923/878/21: "той факт, що " 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022", - сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Наявність причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов`язань підлягала доведенню Відповідачем у судах попередніх інстанцій на загальних підставах".

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 наголосив на тому, що посилання на форс-мажор як на обставину, що звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, є правом сторони, яка допустила таке порушення. Контрагент (кредитор) не повинен доводити існування форс-мажору у іншої сторони, якщо вона на це не посилалася. Контрагент (кредитор) має доводити факт порушення самого договірного зобов`язання боржником, а не причини, внаслідок яких це відбулося (форс-мажорні обставини).

Верховний Суд виходить з того, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати.

Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Відповідач-2 вказує на те, що непереборною обставиною є збройна агресія російської федерації, що визначено листом ТТП України від 28.02.20022 №2024/02.0-7.1, внаслідок чого це вплинуло на спроможність вести розрахунки між суб`єктами господарювання за зобов`язаннями. Проте, відповідачем-2 не надано жодних доказів на обгрунтування доводів щодо неможливості здійснювати господарську діяльність.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що невиконання зобов`язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов`язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов`язання.

З урахуванням вищевикладенного, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів визнає вірним висновок суду першої інстанції щодо правомірності солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за сумою кредиту 236 024,41 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 1 267,63 грн та заборгованості за комісійною винагородою за управління лімітом овердрафту у розмірі 6 086,69 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/292/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга гр. ОСОБА_1 на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 5 476.02 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/292/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області області від від 26.12.2023 у справі №904/292/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв