Ухвала

від 05.08.2024 по справі 905/1672/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

ПРО ВІДКЛАДЕННЯ ПІДГОТОВЧОГО ЗАСІДАННЯ

05.08.2024 Справа № 905/1672/23 Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при помічнику судді Харченко Ю.С., розглянувши матеріали справи №905/1672/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка», м.Слов`янськ Донецька область,

до відповідача: Російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської федерації, Москва,

про стягнення збитків в сумі 1 187 978 941,23грн,-

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд ухвалою від 04.06.2024 відклав підготовче засідання на 30.07.2024 року об 11:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді Демідової Поліни Віталіївни у відпустці на дату розгляду справи, підготовче засідання, призначене на 30.07.2024 об 11:30год у справі №905/1672/23 не відбулось.

Листом від 29.07.2024 повідомлено учасників справи, що про дату та час наступного підготовчого засідання буде повідомлено додатково.

Господарський суд ухвалою від 31.07.2024 призначив підготовче засідання на 05.08.2024 року об 11:30год.

У зв`язку з тривалою повітряною тривогою у місті Харкові засідання було розпочато після відбою повітряної тривоги у місті Харкові, проте представник позивача не зміг прийняти участь в підготовчому засідання через участь в інших судових процесах, про що повідомив в телефонному режимі.

Під час підготовчого провадження суд, зокрема, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві та вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання (п.7 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали поданих позивачем звітів про оцінку збитків у суду виникли сумніви щодо їх достовірності з наступних підстав.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 №3904/1223 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі-Методика).

Пунктами 8, 9 розділу ІІ Методики передбачено, що оцінка (визначення розміру) збитків здійснюється за наявності вихідних даних, необхідних для проведення оцінки, та наявності інформаційних джерел. Копії документів, що використовуються як вихідні дані, повинні бути чіткими та засвідчені в установленому законодавством порядку. Інформаційними джерелами, що застосовуються під час оцінки збитків, є, зокрема, ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об`єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно тощо.

Зі звіту ТОВ «Агенція Консалтингових Послуг» від 07.09.2023 про оцінку збитків станом на 16.08.2023 вбачається, що під час оцінки оцінювач використовував балансові довідки, матеріали інвентаризації, складені ним технічні звіти про проведення технічного обстеження нерухомого майна замовника, а також договори купівлі-продажу нерухомого майна, поділу нерухомого та оренди землі. Дослідивши перелік документів, які були використані оцінювачем при підготовці звіту, судом встановлено, що оцінювачем не досліджувалися правовстановлюючі документи на рухоме майно, не збиралась інформація щодо ринкових даних, які застосовувались під час проведення оцінки збитків від втарти рухомого майна, матеріали звіту не містять інформації про угоди купівлі-продажу подібного до об`єкта оцінки майна та ринкових цін на подібне майно, зі звіту взагалі не вбачається яким чином були визначені збитки щодо рухомого майна та які були проведені оціночні процедури.

За змістом п.4,6,9 розділу ІІ Методики Звіт про оцінку збитків повинен містить крім іншого інформацію стислий опис характеру та ступінь пошкоджень, яких майно зазнало, з посиланням на наявні підтверджувальні матеріали,використані вхідні дані та джерело їх отримання, аналіз достовірності та достатності наявної вхідної інформації для проведення оцінки,припущення та спеціальні припущення, на які спирався оцінювач під час проведення оцінки,оціночні процедури, що були застосовані під час оцінки. Під час проведення оцінки збитків (визначення розміру збитків у вартісному виразі) релевантними видами вартості можуть бути: ринкова вартість, вартість заміщення, вартість відтворення, валова вартість девелопменту. Інформаційними джерелами, що застосовуються під час оцінки збитків, є:результати огляду об`єкта оцінки, що здійснений, зокрема із використанням технічних засобів та інформаційних джерел (фотоматеріали, відеоматеріали, аналітика соціальних мереж, існуюча публічна інформація та інше);ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об`єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно тощо. Згідно п.14 розділу ІІ на підготовчому етапі проведення незалежної оцінки суб`єкт оціночної діяльності аналізує рівень надійності ринкових даних у кожному конкретному випадку проведення оцінки збитків та відображає відповідну категорію (А,В,С) надійності ринкових даних у звіті про оцінку збитків або висновку експерта.

У відповідності до п.2 розділу ІІІ Методики визначення розміру реальних збитків здійснюється з урахуванням таких основних методичних вимог:

розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення майна визначається як різниця між значеннями вартості такого об`єкта до та після заподіяння йому шкоди;під час визначення розміру реальних збитків, завданих майну, припускається, що знецінення майна має прямолінійний характер і обчислюється як відношення дійсного віку об`єкта до строку його фізичного життя за умови належного рівня утримання та експлуатації;у всіх випадках під час визначення розміру реальних збитків не враховується економічна (зовнішня) застарілість майна;вартість пошкодженого, втраченого або знищеного майна після понесення збитків обчислюють з урахуванням ступеня придатності елементів такого майна для подальшого використання.

Проте визначаючи ринкову вартість капітальних інвестицій та ТМЦ за витратним підходом, оцінювач взагалі не навів ніяких обґрунтувань власних висновків, які стосуються збитків від пошкодження рухомого майна, не використав інформаційні джерела, передбачені Методикою, не дослідив ринкові дані відносно аналогічного втраченому рухомого майна, не врахував методичні вимоги, передбачені п.2 розділу ІІІ Методики.

Відповідно до п.5 розділу ІV Методики визначення розміру упущеної вигоди передбачає проведення такої, зокрема, оціночної процедури як аналіз та визначення тривалості строку компаундування, у межах якого враховується упущена вигода від активу (майна).

Максимальна тривалість загального строку компаундування, у межах якого враховується упущена вигода, не повинна перевищувати строк з дати, що відповідає даті порушення цивільного права у зв`язку із знищенням, втратою або пошкодженням майна, до дати спливу трьох місяців з дати припинення чи скасування періоду воєнного стану внаслідок збройної агресії (підп.5.1 п.5 розділу ІV Методики).

Виходячи із зазначеного, датою з якої починається здійснення розрахунку упущеної вигоди є безпосередньо дата знищення, втрати або пошкодження майна.

Зі звіту ТОВ «Агенція Консалтингових Послуг» від 25.09.2023 про незалежну оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди станом на 22.09.2023 вбачається, що розрахунок упущеної вигоди здійснюється оцінювачем з 24.02.2022 з посиланням на ускладненість доступу АТ «Зевс Кераміка» до його активів через проведення активних бойових дій на території Слов`янської міської територіальної громади, руйнування активів товариства, зупинення операційної діяльності, зростання витрат та зменшення рентабельності бізнесу, збільшення ризиків та зменшення вартості капіталу. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що перше пошкодження активів позивача зафіксовано 13.07.2022, у зв`язку з чим дата визначена оцінювачем, з якої починається здійснення розрахунку упущеної вигоди не відповідає строку компаундування, який визначений Методикою, внаслідок чого розрахований розмір упущеної вигоди викликає сумнів. Також не надана оцінка пошкодженням, які відбулись 13.07.2022 з урахуванням наступних пошкоджень, які відбулись у жовтні 2022, липні 2023 року.

Згідно з п.11 розділу ІІ Методики рецензування звітів про оцінку збитків є обов`язковим у разі, якщо об`єктом оцінки є майно, яке належить до державної або комунальної форми власності. В інших випадках рецензування звіту про оцінку збитків здійснюється на запит особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки, за наявності конфліктів, спорів тощо та проводиться експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів. У разі виникнення спорів, пов`язаних із результатами оцінки збитків (визначеного розміру збитків), зокрема спорів, які розглядаються в суді, неякісна (недостовірна) оцінка збитку встановлюється виключно за результатами рецензування звіту про оцінку збитків.

Враховуючи наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності проведеної ТОВ «Агенція Консалтингових Послуг» оцінки реальних збитків щодо рухомого майна та упущеної вигоди, суд дійшов висновку про необхідність рецензування поданих позивачем звітів.

З огляду на викладене, враховуючи необхідність надання часу для отримання рецензії, суд відкладає підготовче засідання у справі.

Керуючись ст.ст.182, 183, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відкласти підготовче засідання на 01.10.2024 року об 11:30 год., зал судового засідання № 104.

2.Позивачу надати рецензії експертної ради саморегулівної організації оцінювачів на звіт ТОВ «Агенція Консалтингових Послуг» від 07.09.2023 про оцінку збитків та звіт ТОВ «Агенція Консалтингових Послуг» від 25.09.2023 про незалежну оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди, отримані за результатами рецензування висновки надати суду.

Запропонувати позивачу у строк до 01.09.2024 здійснити переклад ухвали суду від 05.08.2024 про відкладення підготовчого засідання по справі №905/1672/23 на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, та надіслати на адресу відповідача через посольства Російській Федерації в інших країнах.

3.Повідомити відповідача про відкладення підготовчого засідання шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Судової влади України.

4. Роз`яснити учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, відповідно до положень ст.197 ГПК України учасникам справи рекомендовано брати участь у засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через особистий кабінет Електронного суду за окремим клопотанням, поданим в порядку, визначеному процесуальним законом.

У разі виникнення обставин зумовлених військовою агресією проти України та які об`єктивно унеможливлюють проведення судового засідання у призначений час, підготовче засідання може бути відкладено.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя П.В. Демідова

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua)