Рішення

від 06.08.2024 по справі 910/6883/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2024Справа № 910/6883/24

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/6883/24

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03182, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 39607507)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" (03194, м. Київ, вул. Миколи Руденка (бульв. Кольцова), б. 19, код ЄДРПОУ 38760116)

про стягнення 124 547,52 грн.,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" про стягнення 124 547,52 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків по орендній платі за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №1145-21 від 13.12.2021 у розмірі 124 547,52 грн. з яких: 115 280, 45 грн. основного боргу, 6 426,21 грн. пені, 675,83 грн. 3% річних та 2 165,03 грн. штрафу по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив. Даною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Ухвала від 06.06.2024 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" 10.06.2024 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03194, м. Київ, вул. Миколи Руденка, б. 19. Конверт з ухвалою суду від 06.06.2024 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 17.05.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

17.06.2024 Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" подано до суду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору (для огляду).

28.06.2024 до канцелярії суду від Святошинською районною в місті Києві державної адміністрації подано письмові пояснення, в яких третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" (орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (балансоутримувач) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 1145-1 (далі - договір), згідно якого Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація передала Товариству з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" в оренду нежитлове приміщення, розташоване у цокольному поверсі, загальною площею 198,90 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Кольцова, 19 (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору розділу ІІ «Незмінювані умови договору» орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Згідно до п. 3.1 Договору розділу ІІ «Незмінювані умови договору» орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку і додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послу послуг з управління обєктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному договором.

Відповідно до пп. 9.1 п. 9 Договору розділу І «Змінювані умови Договору» (далі - Умови) місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону складає 24 653 (двадцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 74 коп. без податку на додану вартість.

Згідно з п. 9.2 Договору цього ж розділу витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5 договору.

Згідно з п. 3.3 Договору розділу ІІ «Незмінювані умови договору» орендар сплачує орендну плату балансоутримувачу у розмірі 100 % щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Пунктом 3.4 Договору розділу ІІ «Незмінювані умови договору» обумовлено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.8 розділу ІІ «Незмінювані умови договору» на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Також у пункті 3.8 Договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж 1 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Строк дії договору 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 12.1 Договору розділу ІІ «Незмінювані умови договору»).

13.12.2021 сторони підписали Акт приймання-передачі нерухомого майна по договору до договору від 13.12.2021 № 1145-1.

13.12.2021 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" (орендар) була укладена угода про відшкодування витрат балансоутримувача № 1, відповідно до умов якого балансотуримувач та орендар дійшли згоди про те, що орендар щомісячно відшкодовує витрати балансоутримувача у розмірі 1 405, 82 грн. (п. 1).

У пункті 4 вказаної угоди сторони погодили також, що експлуатаційні витрати перераховуються згідно з даними балансу та зміною цін та тарифів.

Позивач листом - претензією від 16.04.2024 № 16 повідомляв відповідача про сплату заборгованості з орендних та експлуатаційних платежів в добровільному порядку разом з актом-звірки взаєморозрахунків.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

В результаті неналежного виконання орендарем умов договору оренди за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за період з січня 2024 по травень 2024 включно, яка складає 115 280, 45 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем встановлених строків для здійснення оплати орендних платежів відповідно до Договору, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість перед позивачем, яку орендодавець просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вже встановлено судом, відповідач з січня 2024 по травень 2024 включно користувався нежитловим приміщенням, наданим йому позивачем на виконання договору оренди, отже, у орендаря виник обов`язок сплатити орендні платежі та витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" в порушення умов договору та Додаткової угоди до нього, орендні платежі та витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна за період з січня 2024 по травень 2024 здійснено не було, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не навів.

Зважаючи на те, що відповідачем допущено прострочення свого зобов`язання з оплати орендних платежів та витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у період з січня 2024 по травень 2024 включно на загальну суму 115 280, 45 грн., то позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" в даній частині підлягають задоволенню.

За порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді 6 426,21 грн. пені, 675,83 грн. 3% річних та 2 165,03 грн. штрафу по орендній платі, які нараховані на заборгованість за орендними платежами на підставі п. 3.8. договору.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 6 426,21 грн. пені, 675,83 грн. 3% річних та 2 165,03 грн. штрафу також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" (03194, м. Київ, вул. Миколи Руденка (бульв. Кольцова), б. 19, код ЄДРПОУ 38760116) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03182, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 39607507) 115 280 (сто п`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 45 коп. заборгованості по орендній платі та експлуатаційних витратах, 6 426 (шість тисяч чотириста двадцять шість) грн. 21 коп. пені, 675 (шістсот сімдесят п`ять) грн. 83 коп. 3 % річних, 2 165 (дві тисячі сто шістдесят п`ять) грн. 03 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-ВОГНЕЗАХИСТ" (03194, м. Київ, вул. Миколи Руденка (бульв. Кольцова), б. 19, код ЄДРПОУ 38760116) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03182, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 39607507) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА