Ухвала

від 06.08.2024 по справі 911/1761/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

06.08.2024Справа № 911/1761/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю.,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ТЕХНОТОН ЕНЕРГО» заборгованості у розмірі 28 331,83 грн за договором про надання телекомунікаційних послуг № 846690/13 від 01.11.2013,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ТЕХНОТОН ЕНЕРГО» заборгованості у розмірі 28 331,83 грн за договором про надання телекомунікаційних послуг № 846690/13 від 01.11.2013.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги щодо форми та змісту судового наказу встановлені у ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;

4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

При цьому, суд звертає увагу, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ТЕХНОТОН ЕНЕРГО» заборгованості у розмірі 28 331,83 грн за договором про надання телекомунікаційних послуг № 846690/13 від 01.11.2013, заявник не підтвердив виникнення права грошової вимоги до боржника саме на вказану суму.

Так, заявник стверджує, що відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 31.03.2024 за електронні комунікаційні послуги у боржника існує заборгованість у розмірі 28 331,83 грн за договором.

Згідно п. 3.1.7. Договору - абонент зобов`язується оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

Умовами п. 4.1. Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється на підставі рахунка оператора, у строки, вказані в рахунку.

Проте, фактично до заяви про видачу судового наказу долучено рахунки-акти сукупною вартістю 3206,23 грн.

Жодних рахунків на суми, які зазначено в Акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 31.03.2024, заявником не долучено до заяви. Також заявником не підтверджено жодними доказами доводів про направлення боржнику рахунків на електронну адресу.

Крім того, акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств і має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку господарських операцій обома сторонами правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Така ж позиція відображена в постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

При цьому, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 31.03.2024 не містить підпису уповноваженого представника боржника.

Отже, із заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення у заявника права грошової вимоги на суму 28 331,83 грн.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Водночас, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 148, 152, 153, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ТЕХНОТОН ЕНЕРГО» заборгованості у розмірі 28 331,83 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 06.08.2024 та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Т. Ю. Трофименко