Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/4615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа № 910/4615/24За позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля

Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Зіко»

про стягнення 293 355,36 грн,

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України (далі - позивач, ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України) звернувся до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Зіко» (далі - відповідач, ТОВ «ВК «Зіко») про стягнення 293 355,36 грн, з яких: 246 288,33 грн заборгованості за оренду майна, 39 100,01 грн компенсації за спожиту електроенергію та 7 967,02 грн відшкодування податку на землю.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди № 28 нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 01.07.2021, Договору № 66 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу від 01.07.2021 та Договору № 93 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.07.2021 в частині повної та своєчасної оплати платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по сплаті орендних платежів, компенсації за спожиту електроенергію та відшкодування податку на землю, які і просить стягнути позивач.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/4615/24 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив та встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Також вказаною ухвалою попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).

Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0600263402941) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 22.04.2024, який направлявся на адресу ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України: 04210, м. Київ, пр-кт Героїв Сталінграду, буд. 21, корп. 1, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до абз. 3 п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.04.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 між ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України (далі - Орендодавець) та ТОВ «ВК «Зіко» (далі - Орендар) на підставі постанови Бюро президії НАН України від 02.04.21 № 124 (протокол проведення електронних аукціонів № UA-PS-2021-05-26-000093-1) було укладено Договір оренди № 28 нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України, затверджений постановою Бюро президії НАН України від 30.10.2020 № 124 (далі - Договір оренди), відповідно до якого сторонами погоджено Змінювані умови договору (далі - Умови), а саме:

- інформація про об`єкт оренди - нерухоме майно: Корпус № 46 - 4-поверхова частина, поверх 4, окремий блок кімнат №№5,7-9,12,13,15-17,1,20-26-частково, загальна площа 321,2 кв.м. Майно розташоване за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2 та перебуває на балансі ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України (п. 4.1. Умов);

- балансова залишкова вартість, визначена на підставі фінансової звітності Орендодавця (частина перша статті 8 Закону) становить 4 538 915,00 грн (п. 6.1. (2) Умов);

- місячна оренда плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 22 695,00 грн без ПДВ (п. 9.1. Умов);

- витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю компенсуються Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5. договору (п. 9.2. Умов);

- строк договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором. Цей договір діє до 01 липня 2026 року включно (п. 12. Умов).

Згідно з п. 1.1. Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Умовами п. 3.1. Договору оренди передбачено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг), а також компенсація витрат Орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Орендодавцем та/або безпосередньо з постачальником комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5. договору.

Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору оренди).

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди, Орендар сплачує орендну плату Орендодавцю щомісяця: до 15 числа, поточного місяця оренди, для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договір типу 5(A)).

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Орендодавець надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість (п. 3.4. Договору оренди).

Умовами п. 3.8. Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п. 12.1. (1) Договору оренди, цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.7 цього договору, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (п. 12.2. Договору оренди).

Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з оплати орендної плати за грудень 2021 року, січень, лютий та жовтень-грудень 2022 року, січень-вересень 2023 року, у зв`язку з чим, станом на 01.11.2023, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 246 318,33 грн з ПДВ по наступним рахункам: № 3894 від 31.12.2021 на суму 14 031,52 грн (даний рахунок сплачено і на 01.01.2022 залишок дорівнює сумі 293,05 грн) (Акт здачі-приймання виконаних робіт послуг по оренді приміщення згідно договору від 31.12.2021 на суму 14 031,52 грн з ПДВ); № 186 від 31.01.2022 на суму 14 115,97 грн (Акт здачі-приймання виконаних робіт послуг по оренді приміщення згідно договору від 11.01.2022 на суму 14 115,97 грн з ПДВ), № 528 від 28.02.2022 на суму 14 299,45 грн (Акт здачі-приймання виконаних робіт послуг по оренді приміщення згідно договору від 28.02.2022 на суму 14 299,45 грн з ПДВ), № 2216 від 31.10.2022 на суму 17 195,02 грн, № 2461 від 30.11.2022 на суму 17 625,41 грн, № 2679 від 30.12.2022 на суму 17 749,27 грн; № 103 від 31.01.2023 на суму 17 873,76 грн, № 242 від 28.02.2023 на суму 18 016,39 грн, № 481 від 31.03.2023 на суму 18 142,76 грн, № 671 від 30.04.2023 на суму 18 414,88 грн, № 861 від 31.05.2023 на суму 18 451,79 грн, № 1046 від 30.06.2023 на суму 18 544,37 грн, № 1131 від 31.07.2023 на суму 18 693,26 грн, № 1347 від 31.08.2023 на суму 18 581,28 грн та № 1607 від 30.09.2023 на суму 18 321,67 грн.

Також 01.07.2021 між ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України (далі - Інститут) та ТОВ «ВК «Зіко» (далі - Платник) було укладено Договір № 93 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю (далі - Договір відшкодування податку на землю), умовами п. 1.1. якого, Інститут є постійним користувачем земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею І-KB № 003954, площею 151298 м2 і приймає на себе зобов`язання на підставі Податкового кодексу України здійснювати сплату земельного податку відповідно до використовуваної виробничої площі, що перебуває у користуванні Платника.

Платник приймає на себе зобов`язання відшкодувати Інституту в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю (за календарний рік рівними долями щомісячно) відповідно до виробничих площ 321,20 м2 в корпусі № 46, що перебувають у користуванні Платника (п. 1.2. Договору відшкодування податку на землю).

Відповідно до п. 2.2. Договору відшкодування податку на землю, платник відшкодовує щомісячно, до 15 числа наступного місяця, Інституту у повному обсязі суму податку за землю, обчислену пропорційно тій частині площі, що знаходиться фактично у користуванні.

Згідно з п. 3.1. та п. 3.2. Договору відшкодування податку на землю, договір набуває чинності з моменту надання площі у користування і діє до 31.12.2022. У разі розірвання договору одна із сторін надсилає іншій повідомлення не менш ніж за місяць до дати розірвання договору. Договір вважається продовженим на черговий і наступні календарні роки без оформлення додаткових документів, якщо сторони не вжили дій до його розірвання, або повідомлення про мотивований строк закінчення договору згідно п. 3.1.

Пунктом 4.2. Договору відшкодування податку на землю, у разі зміни кількості площ, які займає Платник в будівлях, розміщених на земельній ділянці Інституту, розрахунки плати податку за землю відповідно змінюються; Платник зобов`язаний письмово повідомити Інституту своє бажання про таку зміну не менш ніж за 30 днів до дати зміни.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем не виконані належним чином зобов`язання, передбачені Договором № 93 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.07.2021, а саме не здійснено відшкодування податку на землю на загальну суму 7 967,02 грн, з яких:

- 1 380,48 грн за липень-жовтень 2021 року по наступним рахунках, що мають силу актів: № 1945 від 31.07.2021 на суму 345,12 грн, № 2012 від 31.08.2021 на суму 345,12 грн, № 2597 від 30.09.2021 на суму 345,12 грн, № 3022 від 31.10.2021 на суму 345,12 грн;

- 2 657,41 грн за лютий, червень, липень, вересень-грудень 2022 року по наступним рахунках, що мають силу актів: № 594 від 28.02.2022 на суму 379,63 грн, № l486 від 30.06.2022 на суму 379,63 грн, № 1678 від 31.07.2022 на суму 379,63 грн, № 2034 від 30.09.2022 на суму 379,63 грн, № 2280 від 31.10.2022 на суму 379,63 грн, № 2526 від 30.11.2022 на суму 379,63 грн, № 2740 від 31.12.2022 на суму 379,63 грн;

- 3 929,13 грн за січень-вересень 2023 року по наступним рахунках, що мають силу актів: № 165 від 31.01.2023 на суму 379,63 грн, № 351 від 28.02.2023 на суму 379,63 грн, № 541-1 від 31.03.2023 на суму 113,88 грн, № 542 від 31.03.2023 на суму 436,57 грн, № 733 від 30.04.2023 на суму 436,57 грн, № 922 від 31.05.3023 на суму 436,57 грн, № 1106 від 30.06.2023 на суму 436,57 грн, № 1219 від 31.07.2023 на суму 436,57 грн, № 1407 від 31.08.2023 на суму 436,57 грн, № 1528 від 30.09.2023 на суму 436,57 грн.

Також 01.07.2021 між ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України (далі - Сторона-1) та ТОВ «ВК «Зіко» (далі - Сторорна-2) було укладено Договір № 66 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу (далі - Договір), умовами п. 1.1. якого передбачено, що Сторона-1 для забезпечення споживання електричної енергії здійснює окрему закупівлю електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії, згідно процедур, визначених ЗУ «Про ринок електричної енергії» та, відповідно, є стороною у договорах з Постачальником електроенергії та Постачальником послуг з розподілу електричної енергії. Сторона-2 є субспоживачем частини електроенергії, поставленої Стороні-1, та відповідної частини послуг з розподілу цієї електроенергії, і зобов`язується компенсувати витрати на власне споживання електроенергії та послуги з її розподілу Стороні-1 в порядку та на умовах цього Договору.

Предметом цього Договору не є постачання чи продаж електроенергії, або надання послуг будь-якої з Сторін Договору іншій Стороні. Компенсації за цим Договором підлягають фактичні витрати за спожиту Стороною-2 електроенергію, з урахуванням втрат на силових трансформаторах та кабельних лініях та витрати на послуги з розподілу електроенергії, спожитої Стороною-2 (п. 1.2. Договору).

Згідно ст. 188.1 Податкового Кодексу України сума ПДВ не включається в рахунки на відшкодування витрат Сторони 1, зазначених у п. 2.2 цього договору (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, Сторона-1 до 15 числа поточного місяця направляє Стороні-2 рахунки на попередню оплату електричної енергії в заявлених та погоджених обсягах та послуг з її розподілу.

Сторона-2 зобов`язана сплатити вартість заявленої електроенергії та послуг з її розподілу в повному обсязі в термін до останнього числа поточного місяця. Часткова оплата не допускається і є фактичною несплатою вартості заявленого та погодженого обсягу електроенергії (п. 3.2. Договору).

У відповідності до пп. 4.4.2. п. 4.2. Договору, Сторона-2 зобов`язана своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі Стороні-1 на компенсацію витрат за електроенергію та послуг з її розподілу, відповідно до рахунків виставлених Стороною-1.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, а у фінансовій частині до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Договір вважається подовженим на наступні календарні роки, якщо Сторони не вжили дій до його розірвання (п. 7.1. Договору).

Позивач стверджує, що відповідачем в порушення умов Договору не виконані належним чином зобов`язання щодо відшкодування позивачу в повному обсязі компенсації за розподіл спожитої електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий-грудень 2022 року та компенсації за споживання активної електричної енергії за лютий, квітень-грудень 2022 року, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 39 100,01 грн, з яких:

- 5 235,89 грн за розподіл спожитої електричної енергії по рахунку-фактурі № 3225-21 від 05.11.2021 на суму 477,15 грн, № 892-22 від 18.03.2022 на суму 1 319,32 грн, № 1003-22 від 18.04.2022 на суму 424,86 грн, № 1058-22 від 10.05.2022 на суму 921,84 грн, № 1375-22 від 15.06.2022 на суму 459,08 грн, № 1560-22 від 06.07.2022 на суму 213,22 грн, № 1734-22 від 05.08.2022 на суму 138,99 грн, № 1911-22 від 05.09.2022 на суму 162,15 грн, № 2084-22 від 05.10.2022 на суму 122,67 грн, № 2333-22 від 07.11.2022 на суму 331,15 грн, № 2551-22 від 07.12.2022 на суму 436,97 грн та № 2839-23 від 31.01.2023 на суму 228,49 грн;

- 33 864,12 грн за споживання активної електричної енергії по рахункам-фактурам № 948-22 від 30.03.2022 на суму 9 628,18 грн, № 1107-22 від 17.05.2022 на суму 6 727,43 грн, № 1420-22 від 15.06.2022 на суму 3 350,27 грн, № 1607-22 від 19.07.2022 на суму 1 556,03 грн, № 1786-22 від 15.08.2022 на суму 1 014,30 грн, № 1962-22 від 09.09.2022 на суму 1 183,35 грн, № 2142-22від 13.10.2022 на суму 984,63 грн, № 2382-22 від 14.11.2022 на суму 3 130,02 грн, № 2601-22 від 14.12.2022 на суму 4 130,24 грн, № 2790-22 від 31.12.2022 на суму 2 159,67 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі Договору оренди № 28, підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України та Глави 30 ГК України.

Відповідно до частини першої ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина шоста ст. 283 ГК України).

Згідно з частиною першою ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною першою ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п`ята ст. 762 ЦК України).

У відповідності до частин першої та четвертої ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На момент укладення Договору оренди сторони визначили (п. 9.1. Умов), що місячна оренда плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 22 695,00 грн без ПДВ.

З урахуванням положень ст. 530 ЦК України та приписів п. 3.3. Договору оренди, відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісяця - до 15 числа поточного місяця оренди.

Проте, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з оплати орендної плати за грудень 2021 року, січень, лютий та жовтень-грудень 2022 року, січень-вересень 2023 року, у зв`язку з чим, станом на 01.11.2023, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 246 318,33 грн. Рахунки, виставлені позивачем відповідачу, на загальну суму 246 318,33 грн з ПДВ, а саме : № 186 від 31.01.2022 на суму 14 115,97 грн, № 528 від 28.02.2022 на суму 14 299,45 грн, № 2216 від 31.10.2022 на суму 17 195,02 грн, № 2461 від 30.11.2022 на суму 17 625,41 грн, № 2679 від 30.12.2022 на суму 17 749,27 грн; № 103 від 31.01.2023 на суму 17 873,76 грн, № 242 від 28.02.2023 на суму 18 016,39 грн, № 481 від 31.03.2023 на суму 18 142,76 грн, № 671 від 30.04.2023 на суму 18 414,88 грн, № 861 від 31.05.2023 на суму 18 451,79 грн, № 1046 від 30.06.2023 на суму 18 544,37 грн, № 1131 від 31.07.2023 на суму 18 693,26 грн, № 1347 від 31.08.2023 на суму 18 581,28 грн та № 1607 від 30.09.2023 на суму 18 321,67 грн відповідач не оплатив взагалі; рахунок № 3894 від 31.12.2021 на суму 14 031,52 грн сплачено частково, і на 01.01.2022 залишок дорівнює сумі 293,05 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості з оплати орендної плати, судом встановлено, що позивачем було помилково зазначено суму згідно рахунку № 528 від 28.02.2022 у розмірі 14 299,97 грн, тоді як мала бути врахована 14 299,45 грн, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок, згідно з яким сума заборгованості з орендної плати за наданими рахунками становить 246 318,33 грн.

Також судом враховано, що позивачем помилково в прохальній частині позовної заяви зазначено суму боргу за орендну майна 246 288,36 грн, тоді як з тексту позовної заяви та наведеного розрахунку вбачається, що сума заборгованості за оренду майна становить 246 288,33 грн.

Таким чином, враховуючи положення частини другої ст. 237 ГПК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 246 288,33 грн.

Згідно з п. 9.2. Умови до Договору оренди, витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю компенсуються Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5. договору.

Умовами п. 3.1. Договору оренди передбачено, що до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг), а також компенсація витрат Орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Орендодавцем та/або безпосередньо з постачальником комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5. договору.

Так, на виконання умов Договору оренди, між сторонами було укладено Договір № 66 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу від 01.07.2021 та Договір № 93 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.07.2021.

З урахуванням положень ст. 530 ЦК України та приписів п. 2.2. Договору № 93 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.07.2021, п. 3.2. Договору № 66 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу від 01.07.2021, відповідач повинен був сплачувати відшкодування вартості податку за землю - до 15-го числа місяця, наступного за місяцем оренди, а компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу - до останнього числа поточного місяця.

Проте, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за вказаними Договорами, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість з відшкодування податку на землю за липень-жовтень 2021 року, за лютий, червень, липень, вересень-грудень 2022 року та за січень-вересень 2023 року у розмірі 7 967,02 грн, а також заборгованість з розподілу та споживання електричної енергії у розмірі 39 100,01 грн, що підтверджується наданими в матеріали справи рахунками.

Правильність наведених сум підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, а відповідач своїм правом на спростування таких тверджень позивача не скористався. Контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідачем позовні вимоги не спростовані, заперечень не надано.

З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 246 288,33 грн заборгованості за оренду майна, 39 100,01 грн компенсації за спожиту електроенергію та 7 967,02 грн відшкодування податку на землю підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір у даній справі за подання майнової вимоги у загальному розмірі 293 355,36 грн становить 4 400,33 грн.

На підставі викладеного, відповідно до положення ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4 400,33 грн.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Зіко» (04210, м. Київ, пр-кт Героїв Сталінграду, буд. 21, корп. 1; ідентифікаційний код: 43482100) на користь Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; ідентифікаційний код: 05417377) 293 355 (двісті дев`яносто три тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн 36 коп., з яких: 246 288 (двісті сорок шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 33 коп. заборгованості за оренду майна, 39 100 (тридцять дев`ять тисяч сто) грн 01 коп. компенсації за спожиту електроенергію та 7 967 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 02 коп. відшкодування податку на землю, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн 33 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова