Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/6677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа № 910/6677/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України

до Приватного науково-виробничого підприємства "СИНАПС"

про стягнення 524 916,54 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства "СИНАПС" про стягнення 524 916,54 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди №294-О від 31.01.2020.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 03.06.2024 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6677/24 постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 03.06.2024, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 29.05.2024, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 30.05.2024.

Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №294-О від 31.01.2020, систематичною несплатою орендних платежів та не страхування відповідачем майна на користь орендодавця, а тому позивачем було прийнято рішення про припинення договору оренди № 294-0 з 30 грудня 2022 року. Таким чином, за доводами позивача, починаючи з 31 січня 2022 року у Приватного науково-виробничого підприємства "СИНАПС" виник обов`язок щодо повернення майна за договором №294-О від 31.01.2020.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що лише 18 березня 2024 року було підписано акт від 01 березня 2024 року повернення з оренди нерухомого майна за договором оренди №294-О від 31.01.2020, а саме: складське та нежитлові приміщення загальною площею 295,40 кв.м., розміщені на першому поверсі будівлі виробничого корпусу «В», за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова 42, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 524 916,54 грн за період з 01.03.2023 по 01.03.2024.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.01.2020 між Інститутом проблем математичних машин і систем Національної академії наук України (орендодавець, позивач) та Приватним науково-виробничим підприємством «СИНАПС» (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №294-О, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно (далі - майно): складське приміщення загальною площею 124,40 кв.м., вартість якого згідно з висновком про вартість майна від 26 вересня 2019 року і становить за незалежною оцінкою станом на 30 вересня 2019 р. 390 740,00 грн. та нежитлові приміщення загальною площею 171,00 кв.м, вартість яких згідно з висновком про вартість майна від 26 вересня 2019 р. і становить за незалежною оцінкою станом на 30 вересня 2019 р. 555 408,00 грн, розміщені на першому поверсі будівлі виробничого корпусу «В», що перебуває на балансі Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова 42 (пункт 1.1. договору).

Майно передається в оренду з метою використання: розміщення складу та іншого використання нерухомого майна (виробництво) (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати нотаріального посвідчення цього договору) та акта приймання-передачі майна.

Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця (п. 2.4. договору)

За умовами п. 3.1 договору орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) / за результатами конкурсу на право оренди майна, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2019 року 11 980,99 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди лютий 2020 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень місяць 2020 року.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю».

Пунктом 3.4. договору погоджено, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.10. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, орендодавцю.

У відповідності до п. 5.11. договору орендар зобов`язується протягом 10 робочих днів після укладення цього договору застрахувати майно на користь орендодавця на суму, не меншу ніж вартість за висновком про вартість / актом оцінки у порядку, визначеному законодавством, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха. Постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору майно було застрахованим, і надавати орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування (договорів страхування) і платіжного доручення (платіжних доручень) про сплату страхового платежу (страхових платежів).

Цей Договір укладено строком на два роки та п`ять місяців, що діє з 1 лютого 2020 року до 30 червня 2022 року включно (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.2. договору умови цього договору зберігають силу протягом усього терміну дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань щодо сплати орендної плати та нанесених збитків - до виконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.4. договору продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується, за умови належного виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором, відсутності заперечення орендодавця проти продовження та при обов`язковій наявності дозволу НАН України оформлюємся договором про внесення змін до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Якщо орендар має бажання продовжити термін дії договору оренди, за умови належного виконання своїх зобов`язань за цим договором, він повинен повідомити орендодавця про свій намір не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. У разі відсутності такої заяви орендаря орендодавець повинен протягом останнього місяця оренди та/або першого місяця після закінчення терміну дії договору оренди поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди.

У разі якщо НАН України має намір використовувати майно для власних потреб, то попереджає орендаря та орендодавця про такий намір за три місяці до закінчення строку дії договору.

Пунктами 10.6. та 10.7. договору визначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи або орендодавця; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); достроково за взаємною згодою сторін.

Сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар: користується майном не відповідно до умов цього договору; погіршує стан майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд; не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт майна; без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі; перешкоджає співробітникам орендодавця та/або НАН України здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору.

У разі припинення або розірвання цього договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів. У разі, якщо орендар затримав повернення орендованого майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.8. договору).

Відповідно до п. 10.9. договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.10. договору).

Листами № 148/8-25 від 22.12.2022 та № 148/9-І від 04.01.2023 позивач направив відповідачу повідомлення про неналежне виконання орендарем зобов`язань за договором оренди щодо сплати орендних платежів, у зв`язку з чим відсутні підстави для продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується 30.12.2022 та звільнення приміщення до 31.12.2022.

Відповідач отримав зазначені повідомлення 22.12.2022 та 06.01.2023, що підтверджується підписом представника Приватного науково-виробничого підприємства "СИНАПС".

Позивач зазначає, що приміщення відповідач повернув позивачу лише 18.03.2024, в підтвердження чого надав підписаний сторонами акт від 01.03.2024 повернення з оренди нерухомого майна до договору оренди №294-О від 31.01.2020.

Оскільки, відповідач не повернув позивачу приміщення після припинення договору оренди, позивачем на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 524 916,54 грн. неустойки, нарахованої за період з 01.03.2023 по 01.03.2024.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом вищенаведених норм, в силу укладення договору оренди має місце передача однією особою (наймодавцем) майна у тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату на певний строк, що визначений сторонами такого договору.

Як встановлено судом вище, позивач передав, а відповідач прийняв приміщення загальною площею 295,40 кв.м., розміщені на першому поверсі будівлі виробничого корпусу «В», що перебуває на балансі Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова 42.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно з п.10.1 та 10.2. цей договір укладено строком на два роки та п`ять місяців, що діє з 1 лютого 2020 року до 30 червня 2022 року включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього терміну дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань щодо сплати орендної плати та нанесених збитків - до виконання зобов`язань.

Пунктом 10.6. договору визначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи або орендодавця; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); достроково за взаємною згодою сторін.

У відповідності до п. 10.7. договору, цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар: користується майном не відповідно до умов цього договору; погіршує стан майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд; не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт майна; без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі; перешкоджає співробітникам орендодавця та/або НАН України здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору.

Так, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Отже, статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Наведеною нормою законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Отже, у п. 10.7. договору сторони чітко визначили, що однією з необхідних умов для продовження договору є наявність дозволу НАН України на продовження терміну дії договору.

Як встановлено судом вище, позивач листами № 148/8-25 від 22.12.2022 та № 148/9-І від 04.01.2023 повідомив відповідача про неналежне виконання орендарем зобов`язань за договором оренди щодо сплати орендних платежів, у зв`язку з чим відсутні підстави для продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується 30.12.2022 та звільнення приміщення до 31.12.2022.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено про наявність у позивача заперечень на продовження орендних правовідносин з відповідачем за договором.

Таким чином, строк дії договору оренди №294-О від 31.01.2020 припинився 30.12.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Умовами договору (п.п. 10.8., 10.9.) передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів. У разі, якщо орендар затримав повернення орендованого майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Як встановлено судом вище, у листі № 148/8-25 від 22.12.2022 позивач вимагав від відповідача повернути орендоване приміщення до 31.12.2022.

Як підтверджено наявним в матеріалах справи актом від 01.03.2024 повернення з оренди нерухомого майна до договору оренди №294-О від 31.01.2020, відповідач повернув об`єкт оренди позивачу лише 18.03.2024.

Отже, після отримання повідомлення про припинення дії договору оренди, відповідач повинен був повернути за актом повернення об`єкт оренди протягом трьох робочих днів, тобто до 04.01.2023 включно майно за актом прийому-передачі.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.10. договору).

Оскільки відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення з оренди об`єкту оренди, позивачем за період з 01.03.2023 по 01.03.2024 нарахована неустойка у сумі 524 916,54 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Відповідач власного контррозрахунку та доказів в спростування підстав для нарахування неустойки не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, судом встановлено, що розрахунок неустойки є обґрунтованим та арифметично правильним, відтак суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України до Приватного науково-виробничого підприємства "СИНАПС" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "СИНАПС" (03055, м. Київ, м. Київ, вулиця Ванди Василевської будинок 7, ідентифікаційний код 24267073) на користь Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України (03187, Україна, місто Київ, проспект Глушкова, будинок, 42, ідентифікаційний код 05417503) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 524 916,54 грн за період з 01.03.2023 по 01.03.2024 та судовий збір у розмірі 7 873,76 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.08.2024.

Суддя О.В. Гулевець