Рішення

від 30.05.2024 по справі 911/795/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/795/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Бориспільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС»

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 537 323,65 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

прокуратури: Ясир Є.М.

позивача: не з`явився

вiдповiдача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Бориспільської міської ради (надалі ? позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» (надалі ? відповідач) про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 537 323,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2024 року відкрито провадження у справі № 911/795/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.04.2024 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.04.2024 року від позивача надійшло клопотання № 01-18/516 від 16.04.2024 року про розгляд справи без участі сторони.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 16.05.2024 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 03.05.2024 року від позивача надійшло клопотання № 01-18/599 від 03.05.2024 року про розгляд справи без участі сторони.

У підготовчому засіданні 16.05.2024 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав, представники позивача та відповідача належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 16.05.2024 року не з`явилися.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 16.05.2024 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.05.2024 року.

В судовому засіданні 30.05.2024 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав, представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились. В ході розгляду справи відповідачем позовні вимоги не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 30.05.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Бориспільською окружною прокуратурою встановлено, що Управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії обсягом 1142570 кВт*год., код за ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія» з очікуваною вартістю 2 856 425,00 грн.

У електронній системі публічних закупівель «Prozorro» 28.12.2020 року розміщено оголошення (ідентифікатор закупівлі - UA-2020-12-28-000859-C) про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) за бюджетні кошти, очікуваною вартістю 2 856 425,00 грн. з ПДВ.

Рішенням тендерного комітету Управління освіти і науки Бориспільської міської ради від 10.12.2020 року затверджено тендерну документацію щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії за кодом ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія» (Електрична енергія). Основним критерієм вибору переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвались:

- ТОВ «ЕНЕРГОРЕЗЕРВ» з пропозицією 1 136 128,50 грн. з ПДВ (остаточна пропозиція 1 136 128,50 грн.);

- ТОВ «АС» з пропозицією 2 365 119,90 грн. з ПДВ (остаточна пропозиція 2 365 119,90 грн.);

Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2020-12-14-010305-с від 15.01.2021 року Замовником встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «АС» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

01.02.2021 року між Управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради та ТОВ «АС» укладено договір № 1147(21)Е про постачання електричної енергії споживачу, згідно з п. 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору обсяг продажу електроенергії у 2021 році становить - 1 142 570 кВт*год.

Відповідно до п. 5.1. Загальна ціна цього договору становить 2 365 119,90 грн. у т.ч. ПДВ (20%) 394 186,65 грн.

Згідно з п. 5.2. ціна за одиницю електричної енергії визначається у Додатку7 1 «Договірна ціна» до Договору. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у Додатку 1 до Договору.

Згідно Додатку 1 до Договору № 1147(21)Е від 01.02.2021 року ціна електричної енергії за 1 кВт*год становить 1,725 грн. без ПДВ (2,07 грн. з ПДВ).

Відповідно до п. 5.8. Договору оплата Постачальнику за спожиту електроенергію здійснюється споживачем упродовж 7 робочих днів з моменту отримання оригіналу папероваго акту-приймання передачі на підставі цього Договору.

Згідно з п. 13.9 Договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені офіційному вебсайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені роздруківки з веб-сайту Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповдний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» або інший документ органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що ціна за одиницю товару за цим Договором може змінюватися виключно з дотриманням Сторонами норм, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», що оформлюються додатковою угодою. До зміни ціни за одиницю товару Постачальник зобов`язаний постачати електричну енергію за ціню, яка зазначена у Договорі у чинній його редакції.

Відповідно до п. 13.10. зміни до Договору здійснюються за взаємною згодою Сторін шляхом укладання додаткових угод відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 13.1 Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє по 31.12.2021 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

У ході виконання вказаного Договору, між Управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради та ТОВ «АС» укладено 3 додаткові угоди, а саме:

26.02.2021 року укладено додаткову угоду № 1 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 1147(21)Е від 01.02.2021 року, якою збільшено вартість 1 кВт/год з 1,725 грн. до 1,86796 грн. без ПДВ та зменшено загальний обсяг закупівлі до 1 062 779,32 кВт/год.

04.09.2021 року укладено додаткову угоду № 2 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 1147(21)Е від 01.02.2021, якою збільшено вартість 1 кВт/год з 1,86796 грн. до 2,32411 грн. без ПДВ та зменшено загальний обсяг закупівлі до 975 907,424 кВт/год.

26.10.2021 року укладено додаткову угоду № 3 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 1147(21)Е від 01.02.2021, якою збільшено вартість 1 кВт/год з 2,32411 грн. до 2,5251 грн. без ПДВ та зменшено загальний обсяг закупівлі до 948 691,122 кВт/год.

Таким чином, внаслідок укладення низки додаткових угод в порівнянні з тендерною пропозицією з 1,725 грн. за 1 кВт/год ціна збільшена до 2,5251 грн. за 1 кВт/год.

Укладаючи додаткові угоди, сторони вказали, що підставою для внесення змін до первинного договору є коливання ціни електричної енергії на ринку та послалися на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор ринку забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР), а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії. Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк або клірингову установу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 було утворено Державне підприємство «Оператор ринку». Надалі, наказом Міністерства енергетики України від 20.12.2021 № 344 «Про створення Акціонерного товариства «Оператор ринку» створене Акціонерне товариство «Оператор ринку» у процесі перетворення Державного підприємства «Оператор ринку» в акціонерне товариство та затверджено Статут Акціонерного товариства «Оператор ринку».

Згідно Статуту Акціонерного товариства «Оператор ринку», товариство є правонаступником Державного підприємства «Оператор ринку».

Відповідно до пункту 3.1 Статуту ДП Оператор ринку, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 20.12.2021 № 344 товариство утворено з метою забезпечення функціонування ринку електричної енергії на добу наперед та внутрішньодобового ринку електричної енергії, а також організації купівлі-продажу електричної енергії, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності. Предметом діяльності товариства є, зокрема, забезпечення функціонування ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринках електричної енергії; реєстрація учасників ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку; ведення та оприлюднення реєстру таких учасників на офіційному веб-сайті підприємства (пункт 3.3 Статуту).

Окрім цього, АТ «Оператор ринку» уповноважений розраховувати подекадні, місячні та визначену дату середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії на ринках РДН/ВДР як в цілому по Україні, такі по торгових зонах «ОЕС України» та «Острів Бурштинської ТЕС» згідно Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308.

Таким чином, АТ «Оператор ринку» розміщує на своєму веб-сайті (https://www.oree.com.ua) та надає на запит інформацію щодо цін на ринку електроенергії в Україні, їх коливання у відповідні періоди (денний, декадний, місячний тощо), яка може використовуватись як орієнтир (індикатор) різними учасниками ринку в залежності від їхніх потреб та специфіки відносин, у тому числі замовниками, постачальниками та Торгово-промисловою палатою України.

Згідно інформації АТ «Оператор ринку» від 15.01.2024 року № 01-31/73 (надалі - інформація або відомості АТ «Оператор ринку»), наданої на запит окружної прокуратури, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні «ОЕС України» станом на 01.02.2021 року (дату укладення Договору) становить 1 763,77 грн/МВт.год, що становить менше вартості електроенергії на ринку на 13,79% від ціни, яка зазначена у договорі №1147(21)Е від 01.02.2021 (2070 грн/МВт.год з ПДВ).

Підставою укладення додаткових угод слугували експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати, надані ТОВ «АС», зокрема:

По додатковій угоді № 1 від 26.02.2021 - експертний висновок №0-135/01 від 10.02.2021 року про те, що середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) за 1 декаду лютого (01 по 10 лютого) 2021 року складала 1 690,79 грн/МВт.Год, що у порівнянні з січнем 2021 року в цілому зросла на 16,15 %.

По додатковій угоді № 2 від 04.09.2021 року - надано цінову довідку Черкаської Торгово-промислової палати №1911/21 від 18.08.2021 року, про те, що середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) за 1 серпня (01 по 10 серпня) 2021 року складала 2078,55 грн/МВт.Год, що у порівнянні з лютим 2021 року в цілому зросла на 28,98 %. Додатковою угодою від 04.09.2021 №2 (далі - Додаткова угода №2) до Договору №1147(21)Е збільшено ціну до 2,32411 грн. без ПДВ за 1 кВт/год, або на 24,41% від ціни попередньої Додаткової угоди №1 (1,86796 грн. без ПДВ за 1 кВт/год). Згідно пункту 3 Додаткової угоди №2, ціна в розмірі 2,32411 грн. без ПДВ за 1 кВт/год застосовується з 01.09.2021. Підставою внесення змін є лист №1631-50/03 від 19.08.2021 року.

Крім того, згідно інформації АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні «ОЕС України» станом на 04.09.2021 року(дату укладення додаткової угоди №2) становить 2 184,75 грн/МВт.год, що є меншою на 6 % від ціни зазначеній в додатковій угоді №2.

Таким чином, враховуючи не підтвердження факту коливання ціни під час укладання Додаткової угоди №1, Замовник під час укладання Додаткової угоди №2 у порівнянні з Договором №1147(21)Е безпідставно підвищив ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, що суперечить вимогам пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону.

По додатковій угоді № 3 від 26.10.2021 року - надано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-984 від 04.10.2021 року про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України за 4 дні жовтня (01.10.21-04.10.21) відносно вересня 2021 року в цілому зросла на 11,38%.

Відповідно до Додаткової угоди від 26.10.2021 року № 3 (далі - Додаткова угода №3), з 01.10.2021 збільшено ціну до 2,5251 грн. без ПДВ за 1 кВт/год, або на 9,99% від ціни попередньої Додаткової угоди № 2 (2,32411 грн. без ПДВ за 1 кВт/год). Підставою внесення змін є експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-984 від 04.10.2021 про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України за вересень 2021 року в цілому складала 2230,78 грн/МВт.год, а за період з 01.10.2021 по 04.10.2021 -2484,60 грн/МВт.год.

Разом з цим, згідно інформації АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні «ОЕС України» станом на 01.10.2021 (дату з якої встановлюється нова ціна по додатковій угоді № 3) становить 2 372,73 грн/МВт.год, що є меншою на 27,28 % від ціни зазначеній в додатковій угоді № 3.

Таким чином, відповідачем не надано документів про підтвердження факту коливання ціни на ринку в період між укладанням Додаткової угоди № 2 та Додаткової угоди № 3. При цьому, враховуючи не підтвердження факту коливання ціни на ринку під час укладання попередніх додаткових угод, Замовник під час укладання Додаткової угоди №3 у порівнянні з Договором №1147(21)Е, безпідставно підвищив ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, що суперечить вимогам пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно до позиції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, викладеною в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. При цьому, на порушення вимог пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону при укладанні Додаткової угоди №3 Замовник не дотримав вимоги щодо пропорційності збільшення ціни за одиницю товару, а також враховуючи не підтвердження факту коливання ціни на ринку під час укладання попередніх додаткових угод, відповідач під час укладання Додаткової угоди № 3 у порівнянні з Договором №1147(21)Е, безпідставно підвищив ціну за одиницю товару більше, ніж на 10 відсотків.

Таким чином, за результатами аналізу правомірності внесення змін до істотних умов договору встановлено, що відповідачем безпідставно збільшено понад 10 відсотків ціну за одиницю товару (електричної енергії) щоразу під час укладання Додаткових угод №1, №2, №3 до Договору №1147(21)Е, а також не дотримано вимоги щодо пропорційності збільшення ціни за одиницю товару, чим порушено вимоги пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, жодного належного обґрунтування документального підтвердження щодо факту підвищення (коливання) ціни у періоди з 01.02.2021 по 26.10.2021 Замовникові не надано.

Крім того, відповідно до листа-згоди з істотними умовами та Проектом договору про закупівлю ТОВ «АС» погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації та з Проектом договору про закупівлю, який додається до тендерної документації.

Отже під час проведення процедури закупівлі, зокрема при укладенні договору №№1147(21)Е відповідач свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною 1,725 грн. за 1 кВт*год без ПДВ (2,07 грн. за 1 кВт з ПДВ).

У тендерній пропозиції ТОВ «АС» брало на себе зобов`язання постачати електроенергію в обсязі - 1 114 570 кВт*год за ціною 1,725 грн. за 1 кВт*год без ПДВ. Надалі, 01.02.2021 постачальник підтвердив зазначений намір щодо об`єму та вартості поставки товару шляхом укладення відповідного Договору.

При цьому, вказаний суб`єкт господарювання чітко зазначив та підписав зобов`язання про те, що вивчивши тендерну документацію та технічні вимоги, він має можливість та погоджується виконати вимоги замовника та Договору поставити електроенергію. Тобто, постачальник був зобов`язаний розумно поставитись перед подачею тендерною пропозиції та усвідомлювати можливість поставки електроенергії і прогнозованої ціни з урахуванням сезонних коливань, практики поставки товару за іншими попередніми виконаними договорами щодо поставки електроенергії, закладення до ціни товару можливих ризиків, пов`язаних із збільшення ціни товару тощо.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну замовник не обґрунтував чому таке підвищення ціни за 1 кВт.год зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій раніше ціні під час проведення відкритих торгів. Також не навів причини, через які виконання укладеного договору стало постачальнику невигідним та підвищення ціни непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти у ціну товару на момент подання тендерної пропозиції).

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Отже, під час проведення процедури закупівлі та при укладенні Договору за результатами відкритих торгів відповідач свідомо погодився на здійснення поставки електроенергії за ціною 1,725 грн. за 1 кВт*год без ПДВ, однак у подальшому безпідставно ініціював укладення додаткових угод та збільшення ціни за одиницю товару загалом на 34,73 %, при цьому пропонуючи лише однобічне збільшення ціни за електроенергію, що вигідно лише постачальнику, та повністю ігноруючи зменшення цін на ринку електроенергії.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд (справа № 927/491/19) вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Надалі, дану правову позицію щодо застосування до норм Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) підтримано Верховним Судом у постановах від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22.

В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками. Тому при укладенні договору та визначення його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо. Аналогічна правова позиція застосована у постанові Верховного Суду України від 15.05.2007 № 30/110 та у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 904/8354/16 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» процедури закупівель визначені, з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт.

Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм «ціна». Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення ряду додаткових угод суперечать меті Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, оскільки, якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону при укладенні додаткових угод то ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Подання ТОВ «АС» при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників, подальше підвищення ціни за одиницю товару усупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону та умов п. 13.3 Договору не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та свідчить про штучне заниження (демпінг) цін при поданні пропозиції та як наслідок порушує принцип максимальної економії та ефективності.

Верховним Судом у постановах від 23.01.2020 № 907/788/18, від 18.03.2021 № 924/1240/18 зазначено, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання Договору.

При цьому, суд також зазначив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результати закупівлі невизначеними та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 12.02.2020 № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЦК України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідну до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні додаткових угод №1 від 26.02.2021, № 2 від 04.09.2021, № 3 від 26.10.2021 до договору №1147(21)Е, сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально належним чином не підтверджено, а експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати не свідчать про коливання ціни у бік збільшення у відповідному відсотковому відношенні на день укладення додаткових угод або направленні листів щодо обґрунтованості збільшення ціни, що вказує на порушення вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставну зміну істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Окрім цього, ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за принципом максимальної економії та ефективності.

Укладення управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради додаткових угод з постійним збільшенням ціни за товар та зменшенням його кількості жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Зокрема те, що ТОВ «АС» у зв`язку з укладенням додаткових угод зобов`язаний поставити меншу кількість товару, ніж було передбачено договором, внаслідок завищення ціни товару, не може стати обґрунтованою підставою для того, щоб визнати такі дії сторін правомірними та такими, що відповідають приписам частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (правова позиція, висловлена у постанові ВС від 21.03.2019 р. у справі №912/898/18).

Так, зменшення при укладенні оспорюваних додаткових угод кількості товару, що закуповується, повинно було спричинити зменшення загальної ціни договору, однак в даному випадку сторонами зменшено кількість товару за рахунок збільшення ціни за його одиницю. Хоча збільшення ціни товару не призвело до збільшення ціни договору, проте ціна договору не збільшилася виключно за рахунок зменшення кількості предмету закупівлі.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

На виконання умов договору від 01.02.2021, між позивачем та відповідачем підписано акти приймання-передачі електроенергії щодо прийняття управлінням освіти та науки Бориспільської міської ради у лютому-грудні 2021 року електричної енергії в обсязі 846 459 кВт.год., на загальну суму 2 289 793,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

У даному випадку в результаті укладення додаткових угод №1 від 26.02.2021, № 2 від 04.09.2021, № 3 від 26.10.2021 до договору №1147(21)Е від 01.02.2024, які підлягають визнанню недійсними, інтересам держави заподіяні збитки у виді надмірно сплачених грошових коштів, а саме:

Обсяг спожитої електричної енергії 01.02.2021 по 30.11.2021 поставленої відповідно до оспорюваних угод склав 846 459 кВт*год, первісна ціна за договором №Е/441-21 за 1кВт*год складала 2,07 грн.кВт*год з урахуванням ПДВ та тарифів на транспортування електроенергії, тобто Позивач повинен був сплатити за відповідний обсяг спожитої електричної енергії 1 752 170,13 грн. (846 459 кВт*год. х 2,07 грн. = 1 752 170,13 грн.), натомість сплатив фактично 2 289 793,78 грн. з ПДВ Таким чином, сума надмірно сплачених коштів складає 537 623,65 грн. (2 289 793,78 грн. - 1 752 170,13 грн. = 537 623,65 грн.).

Так, згідно зі ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У ч. 1 ст. 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч.4 ст. 41 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

У даному випадку Управління освіти і науки Бориспільської міської ради та ТОВ «АС» дійшли згоди підписати додаткові угоди про збільшення ціни на електричну енергію, внаслідок чого вартість 1 кВт*год електроенергії збільшилася для Управління на 34,73 %.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Управління освіти і науки Бориспільської міської ради, яке мало беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ «АС» про збільшення ціни підписано додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 кВт*год електричної енергії збільшилася на 34,73 %.

Це призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Зокрема цінові пропозиції переможця і інших учасників торгів відрізнялися між собою - відповідно на 4,83% (ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» - 2 479 376,90 грн.)

Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електроенергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати електричну енергію за ціною на 34,73 % вище аніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 34,73 % шляхом так званого «каскадного» укладення трьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії (тобто постійне коливання цін на електроенергію, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Учасники відносин повинні діяти чесно і добросовісно. І навіть якщо норма закону не містила прямих заборон чи приписів щодо пропорційного збільшення ціни (відповідні зміни були внесені до Закону лише наприкінці 2018 року, після викладення його в новій редакції), то таке правило є очевидним для кожної розумної людини. Абсурдною є теза про те, що при кожному, навіть незначному збільшенні цін на ринку, продавець (постачальник) має право підвищити ціну на товар саме на 10% і це є чесною діловою практикою.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Управління як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків. Таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору. Відповідачем неодноразово збільшувалась вартість електроенергії на максимально визначений у законі відсоток. Такі дії ТОВ «АС» та Управління освіти та науки Бориспільської міської ради можна кваліфікувати як недобросовісні.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі».

Окрім цього, дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення додаткового договору суперечить меті Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, оскільки, якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткового договору, то ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із змісту статті 215 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У ч. 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з цього недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені ч. 1 та 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, застосовуються якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

У ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Враховуючи, що додаткові угоди, укладені з порушенням вимог чинного законодавства слід визнати недійсними, то з відповідача повинні бути стягнуті безпідставно сплачені з державного бюджету кошти на загальну суму 537 623,65 грн.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Бориспільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 537 323,65 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсними додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 року № 1147(21)Е укладені між Управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 05408355) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС» (код ЄДРПОУ 31915956), а саме: №1 від 26.02.2021 року, №2 від 04.09.2021 року, №3 від 26.10.2021 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 2А, код ЄДРПОУ 31915956) на користь Управління освіти і науки Бориспільської міської ради (08302, Київська обл., місто Бориспіль(з), вул. Київський Шлях, будинок 35, код ЄДРПОУ 05408355) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 537 623,65 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 2А, код ЄДРПОУ 31915956) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) (отримувач: Київська обласна прокуратура (код 02909996, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UА028201720343190001000015641) 11 092,35 грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 06.08.2024 року