Рішення

від 07.08.2024 по справі 913/298/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м.Харків Справа № 913/298/24

Провадження № 4/913/298/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 29.05.2024

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь», м. Київ

до відповідача - фізичної особи-підприємця Данильченко Анжели Володимирівни, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 73038 грн 74 коп.

Без виклику (повідомлення) сторін,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь» звернулося до Господарського суду Луганської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Данильченко Анжели Володимирівни про стягнення заборгованості за договором поставки № 2004 від 26.11.2020 у сумі 73038 грн 74 коп., з яких: 33241 грн 86 коп. - борг за поставлену продукцію, 2135 грн 00 коп. - 3% річних за період з 13.12.2021 до 16.04.2024, 29167 грн 75 коп. - подвійна ставка НБУ за період з 13.12.2021 до 16.04.2024, 9493 грн 96 коп. - інфляційні втрати за період з 13.12.2021 до 16.04.2024.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 03.06.2024 залишив позовну заяву ТОВ «Торгова фірма «Рудь» без руху та встановив строк для усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви суд ухвалою від 10.06.2024 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, а також встановив сторонам строки для подання процесуальних заяв по суті.

Ухвала суду від 10.06.2024 надсилалась позивачу в його електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та отримана ним 10.06.2024 о 12 год. 58 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Оскільки відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», місцем реєстрації є непідконтрольна територія України, суд надсилав ухвалу від 10.06.2024 за адресою: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 26А. За зазначеною адресою зареєстроване ТОВ «Беллі Груп» (ідентифікаційний код 43468462), керівником та засновником якого є Данильченко Анжела Володимирівна. Ухвала від 10.06.2024 була повернута поштою до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд також намагався повідомити відповідача про відкриття провадження у справі № 913/298/24 шляхом передачі телефонограми від 10.06.2024 за номером телефону 0956898250. Телефонограма була передана через застосунок Viber, яку прийняла уповноважена особа відповідача - Тамара.

Передати телефонограму відповідачу за номером телефону 0953621176, вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не вдалося, оскільки телефон не обслуговується. Застосунки для дзвінків і обміну повідомленнями Viber, WhatsApp, Telegram за цим номером відсутні.

Передати телефонограму відповідачу за номером телефону 0661536137, вказаним картці клієнта, не вдалося, оскільки за цим номером повідомили, що він не належить Данильченко А.В.

Крім того, суд 10.06.2024 розміщував відповідне повідомлення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях»), враховуючи Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Отже судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи у встановлені судом строки.

Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно із ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

26.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь» (далі - постачальник, позивач) та фізичною особою-підприємцем Данильченко Анжелою Володимирівною (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 2004, за умовами якого постачальник зобов`язується за окремими замовленнями покупця поставляти останньому продукти харчування (надалі - товар), а покупець зобов`язується приймати цей товар і оплачувати його вартість постачальнику на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.3 договору постачальник здійснює поставку товару власним транспортом та за свій рахунок на адресу, вказану у замовленні, що надійшло від покупця протягом 24 годин після отримання та підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення здійснюється усно, або будь-якими доступними засобами зв`язку, телефоном, факсом, електронним листом.

Згідно з п. 2.4 договору відповідальна особа по довіреності покупця приймає товар, поставлений від постачальника, у кількості й асортименті, зазначеному у товаро-транспортній/видатковій накладній постачальника на відпуск товару.

У п. 2.7 договору передбачено, що фактичною датою поставки товару є дата приймання товару і підписання товаро-транспортної/видаткової накладної.

Ціни на товар вказуються у прайс-листах та специфікаціях постачальника, які надаються покупцю до початку поставки товару і є невід`ємними частинами цього договору. Ціни можуть бути змінені постачальником лише за попереднім погодженням з покупцем не менш, як за 5 робочих днів до моменту такої зміни (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору вартість поставленого товару оплачується покупцем за цінами, зазначеними постачальником у товаро-транспортних/видаткових накладних.

Згідно з п. 3.3 договору оплата покупцем вартості поставленого за цим договором товару проводиться шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок або внесенням коштів готівкою в касу постачальника відповідно до чинного законодавства України протягом 14 календарних днів з дати поставки партії товару.

У п. 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний вчасно поставляти покупцю замовлений товар у асортименті та кількості відповідно до замовлено покупця.

Покупець зобов`язаний приймати замовлений і поставлений йому постачальником товар по накладних, реалізовувати його через свою торгову мережу і здійснювати оплату вартості отриманого від постачальника товару у визначений п. 3.3 цього договору строк (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку недотримання строків оплати, вказаних у п. 3.3 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 8.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо кожна зі сторін за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить письмово іншу сторону про своє бажання припинити його дію, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір поставки № 2004 від 26.11.2020 підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Сторони до договору поставки № 2004 від 26.11.2020 уклали додаток про зміни, згідно якого п. 3.3 договору поставки виклали в наступній редакції «Оплата покупцем вартості поставленого за цим договором товару проводиться шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок або внесенням коштів готівкою в касу постачальника відповідно до чинного законодавства України протягом 45 календарних днів з дати поставки партії товару.».

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 33880 грн 86 коп., що підтверджується товаро-транспортними накладними: № 250147 від 05.11.2021 на суму 2959 грн 02 коп., № 262136 від 27.11.2021 на суму 2594 грн 88 коп., № 265047 від 03.12.2021 на суму 1772 грн 70 коп., № 265829 від 04.12.2021 на суму 2069 грн 10 коп., № 266621 від 07.12.2021 на суму 1224 грн 78 коп., № 273095 від 18.12.2021 на суму 3087 грн 06 коп., № 2343 від 10.01.2022 на суму 2463 грн 42 коп., № 5764 від 15.01.2022 на суму 1973 грн 52 коп., № 7740 від 19.01.2022 на суму 2226 грн 24 коп., № 11167 від 26.01.2022 на суму 2368 грн 56 коп., № 13867 від 01.02.2022 на суму 836 грн 16 коп., № 19163 від 11.02.2022 на суму 3873 грн 06 коп., № 22581 від 18.02.2022 на суму 1463 грн 16 коп., № 23235 від 19.02.2022 на суму 3116 грн 10 коп., № 23948 від 22.02.2022 на суму 1853 грн 10 коп.

Товаро-транспортні накладні належним чином підписані позивачем та відповідачем без зауважень та скріплені печатками.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару.

Позивач до позовної заяви додав картки клієнта, у якійміститься наступна інформація: юридична назва - фізична особа-підприємець Данильченко А.В.; фактична назва - магазин «Наш край»; адреса доставки - м. Київ, вул. Будівельників, 8; м. Київ, вул. Заслонова, 13-а; м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 62-Е ; директор Данильченко А.В., телефон, дата народження.

Директор ТОВ «Агро-Р» листами №№ 394, 395 від 17.11.2020 підтвердив, що оператор ФОП Данильченко А.В., код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою Київська область, смт Ворзель, вул. Європейська, 7 та м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 62-Е , входить до мережі супермаркетів «Наш край».

Оскільки відповідач зареєстрована на тимчасово окупованій території, позивач 13.10.2022 направив ТОВ «Агро-Р» за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 93 претензію № 199 від 11.10.2022 для передачі її ФОП Данильченко А.В. У претензії позивач просив відповідача сплатити суму боргу 44837 грн 28 коп., а у разі не сплати повідомив про звернення до суду.

Жодної відповіді на адресу позивача зі сторони відповідача не надійшло, як і коштів на рахунок позивача.

За таких обставин позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 2004 від 26.11.2020 у сумі 73038 грн 74 коп., з яких: 33241 грн 86 коп. - борг за поставлену продукцію, 2135 грн 00 коп. - 3% річних за період з 13.12.2021 до 16.04.2024, 29167 грн 75 коп. - подвійна ставка НБУ за період з 13.12.2021 до 16.04.2024, 9493 грн 96 коп. - інфляційні втрати за період з 13.12.2021 до 16.04.2024.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно із ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано факт укладання договору поставки № 2004 від 26.11.2020 та факт поставки товару на загальну суму 33880 грн 86 коп.відповідно до наявних у справі товаро-транспортних накладних, які належним чином підписані позивачем та відповідачем.

Відповідач оплату вартості поставленого товару не здійснив та під час розгляду справи не надав відповідних доказів.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 33241 грн 86 коп., яка є меншою на 639 грн 00 коп. від заборгованості, встановленої судом. Тому суд розглядає позовні вимоги, заявлені позивачем у позовній заяві.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 33241 грн 86 коп. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2135 грн 00 коп. за період з 13.12.2021 до 16.04.2024 та інфляційних втрат у сумі 9493 грн 96 коп. за період з 13.12.2021 до 16.04.2024 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, у зв`язку з чим на вимогу позивача на підставі ст. 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із наданого позивачем розрахунку 3% річних останній визначив початок періоду прострочення основного зобов`язання за товаро-транспортними накладними № 250147 - з 13.12.2021, № 262136 - з 11.01.2022, № 265047 - з 22.01.2022, № 265829 - з 23.01.2022, № 266621 - з 26.01.2022, № 273095 - з 04.02.2022, № 2343 - з 24.02.2022, № 5764 - з 01.03.2022, № 7740 - з 05.03.2022, № 11167 - з 19.03.2022, № 73867 - з 20.03.2022, № 19163 - з 01.04.2022, № 22581 - з 18.04.2022, № 23235 - з 19.04.2022, № 23948 - з 23.04.2022.

У ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Суд, ураховуючи п. 3.3 договору поставки в редакції додатку про зміни, ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, визначив, що початком періоду прострочення основного зобов`язання за товаро-транспортними накладними № 250147 - є 21.12.2021, № 262136 - 12.01.2022, № 265047 - 18.01.2022, № 265829 - 19.01.2022, № 266621 - 22.01.2022, № 273095 - 08.02.2022, № 2343 - 25.02.2022, № 5764 - 02.03.2022, № 7740 - 08.03.2022, № 11167 - 15.03.2022, № 73867 - 19.03.2022, № 19163 - 29.03.2022, № 22581 - 05.04.2022, № 23235 - 06.04.2022, № 23948 - 09.04.2022.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних, та дійшов висновку, що за товаро-транспортними накладними № 250147 за період з 21.12.2021 до 16.04.2024 3% річних складають 206 грн 17 коп., № 262136 за період з 12.01.2022 до 16.04.2024 - 176 грн 11 коп. (позивач нарахував 176 грн 00 коп., тому суд бере до розрахунку цю суму), № 265047 за період з 22.01.2022 до 16.04.2024 - 118 грн 85 коп., № 265829 за період з 23.01.2022 до 16.04.2024 - 138 грн 55 коп. (позивач нарахував 138 грн 00 коп., тому суд бере до розрахунку цю суму), № 266621 за період з 26.01.2022 до 16.04.2024 - 81 грн 70 коп., № 273095 за період з 08.02.2022 до 16.04.2024 - 202 грн 07 коп., № 2343 за період з 25.02.2022 до 16.04.2024 - 158 грн 27 коп. (позивач нарахував 158 грн 00 коп., тому суд бере до розрахунку цю суму), № 5764 за період з 02.03.2022 до 16.04.2024 - 125 грн 99 коп., № 7740 за період з 08.03.2022 до 16.04.2024 - 141 грн 02 коп. (позивач нарахував 141 грн 00 коп., тому суд бере до розрахунку цю суму), № 11167 за період з 19.03.2022 до 16.04.2024 - 147 грн 90 коп., № 73867 за період з 20.03.2022 до 16.04.2024 - 52 грн 14 коп. (позивач нарахував 52 грн 00 коп., тому суд бере до розрахунку цю суму), № 19163 за період з 01.04.2022 до 16.04.2024 - 237 грн 70 коп. (позивач нарахував 237 грн 00 коп., тому суд бере до розрахунку цю суму), № 22581 за період з 18.04.2022 до 16.04.2024 - 87 грн 75 коп., № 23235 за період з 19.04.2022 до 16.04.2024 - 186 грн 64 коп. (позивач нарахував 186 грн 00 коп., тому суд бере до розрахунку цю суму), № 23948 за період з 23.04.2022 до 16.04.2024 - 72 грн 85 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних у сумі 2131 грн 28 коп. за період з 21.12.2021 до 16.04.2024. У задоволенні решти вимог у сумі 3 грн 72 коп. слід відмовити.

Щодо розрахунку інфляційних втрат суд зазначає, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат позивача з урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду, за результатами якого сума інфляційних втрат за період з січня 2022 року до квітня 2024 року склала 9770 грн 09 коп.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 9493 грн 96 коп., що є меншим на 276 грн 13 коп. від встановленої судом суми.

Тому позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 9493 грн 96 коп. за період з січня 2022 року до квітня 2024 року підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача подвійної ставки НБУ в сумі 29167 грн 75 коп. за період з 13.12.2021 до 16.04.2024 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку недотримання строків оплати, вказаних у п. 3.3 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Суд, ураховуючи п. 5.2 договору, заявлену вимогу позивача про стягнення подвійної ставки НБУ розцінює як вимогу про стягнення пені.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У ст. 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Ураховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, суд здійснив власний розрахунок пені за товаро-транспортними накладними № 250147 (за період з 21.12.2021 до 21.06.2022), № 262136 (за період з 12.01.2022 до 12.07.2022), № 265047 (за період з 22.01.2022 до 18.07.2022),№ 265829 (за період з 23.01.2022 до 19.07.2022), № 266621 (за період з 26.01.2022 до 22.07.2022), № 273095 (за період з 08.02.2022 до 08.08.2022), № 2343 (за період з 25.02.2022 до 25.08.2022), № 5764 (за період з 02.03.2022 до 02.09.2022), № 7740 (за період з 08.03.2022 до 08.09.2022), № 11167 (за період з 19.03.2022 до 15.09.2022), № 73867 (за період з 20.03.2022 до 19.09.2022), № 19163 (за період з 01.04.2022 до 29.09.2022), № 22581 (за період з 18.04.2022 до 05.10.2022), № 23235 (за період з 19.04.2022 до 06.10.2022), № 23948 (за період з 23.04.2022 до 09.10.2022), та дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 5527 грн 95 коп. за період з 21.12.2021 до 09.10.2022, у задоволенні решти вимог у сумі 23639 грн 80 коп. слід відмовити.

Відповідач не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості та ніяким чином не заперечив проти заявлених позовних вимог.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за поставлену продукцію в сумі 33241 грн 86 коп., 3% річних у сумі 2131 грн 28 коп. за період з 21.12.2021 до 16.04.2024, інфляційні втрати в сумі 9493 грн 96 коп. за період з січня 2022 року до квітня 2024 року, пеню в сумі 5527 грн 95 коп. за період з 21.12.2021 до 09.10.2022.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України, витрати позивача на судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідачау розмірі 1671 грн 40 коп., враховуючи положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та сформовану позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, оскільки позов був поданий після 04.10.2021 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення судового збору, внесеного у більшому розмірі ніж встановлено законом, здійснюється ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Враховуючи розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд ухвалює та підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Данильченко Анжели Володимирівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 148/1, ідентифікаційний код 32106398) заборгованість за поставлену продукцію в сумі 33241 грн 86 коп., 3% річних у сумі 2131 грн 28 коп., інфляційні втрати в сумі 9493 грн 96 коп., пеню в сумі 5527 грн 95 коп., судовий збір у сумі 1671 грн 40 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.08.2024.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО