Рішення

від 05.08.2024 по справі 914/1362/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 Справа № 914/1362/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін

справу № 914/1362/24

за позовом Національного лісотехнічного університету України в особі відокремленого підрозділу Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України, смт. Івано-Франкове Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Екса Вуд, м. Львів

про стягнення 322 113, 11 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Національного лісотехнічного університету України в особі відокремленого підрозділу Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Екса Вуд про стягнення 322 113, 11 грн за неналежне виконання умов типового договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 12/20 від 17.02.2021.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.06.2024 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін; відповідачу впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали від 03.06.2024 в його електронний кабінет.

Відповідачу копія ухвали скеровувалась на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу засновника підприємства, однак поштова кореспонденція повернулась суду із зазначенням причин: за закінченням терміну зберігання.

Крім того, суд скеровував ухвалу на електронну пошту товариства, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи викладене, суд здійснив усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, тому такий є належно повідомлений.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 12/20 від 17.02.2021 в частині своєчасної оплати за використання електричних мереж на суму 322 113, 11 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

17 лютого 2021 року Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України» (в тексті договору Основний споживач) та Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСА ВУД (в тексті договору Субспоживач) уклали типовий договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 12/20 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого Основний споживач зобов`язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Субспоживачу до використання, а Субспоживач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно з пунктом 1.2 договору, Основний споживач забезпечує передачу електричної енергії після укладення цього Договору та договору про постачання електричної енергії, який укладається між Субспоживачем та постачальником електричної енергії. Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку «Однолінійна схема».

Пункт 4.1 договору передбачає, що Субспоживач зобов`язується здійснювати оплату за використання електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Основного споживача здійснюється згідно з додатками «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії».

Плата за використання електричних мереж Основного споживача вноситься Субспоживачем на підставі рахунка, одержаного від Основного споживача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить (тривалість періоду оплати має не перевищувати 5 днів для споживачів, що здійснюють плату за використання електричних мереж основного споживача самостійно, і 10 днів ~ для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію).

За час, протягом якого Основним споживачем припинялась передача електричної енергії з вини Субспоживача, плата за використання електричних мереж Основного споживача стягу ється в повному обсязі.

Також у пункті 4.2. договору передбачено обов`язок субспоживача здійснювати оплату за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатка «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Додатком № 1 до договору є Однолінійна схема, а додатком № 2 акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

На виконання умов договору сторони підписали акти про використану електроенергію за період з лютого 2021 року по листопад 2022 року та акти надання послуг на загальну суму 1 031 270, 61 грн, а саме: № 56 від 28.02.2021 на суму 10 410, 41 грн; № 110 від 31.03.2021 на суму 50 824, 86 грн; № 156 від 30.04.2021 на суму 50 772, 17 грн; № 197 від 31.05.2021 на суму 27 854, 78 грн; № 268 від 30.06.2021 на суму 25 136, 86 грн; № 306 від 31.07.2021 на суму 43 460, 51 грн; № 353 від 31.08.2021 на суму 58 703, 75 грн; № 406 від 30.09.2021 на суму 58 148, 21 грн; № 458 від 31.10.2021 на суму 84 468, 62 грн; № 509 від 30.11.2021 на суму 99 215, 90 грн; № 553 від 31.12.2021 на суму 88 383, 55 грн; № 36 від 31.01.2022 на суму 84 986,87 грн; № 83 від 28.02.2022 на суму 50 301, 79 грн; № 111 від 31.03.2022 на суму 31 707, 25 грн; № 151 від 30.04.2022 на суму 35 069, 47 грн; № 198 від 31.05.2022 на суму 44 088, 06 грн; № 236 від 30.06.2022 на суму 53 211, 20 грн; № 360 від 31.08.2022 на суму 12 698, 69 грн; № 275 від 31.07.2022 на суму 32 543, 24 грн; №402 від 30.09.2022 на суму 70 267, 56 грн; 457 від 31.10.2022 на суму 18 513, 77 грн та № 497 від 30.11.2022 на суму 503, 09 грн.

Відповідач з 08.07.2021 по 03.11.2022 сплатив позивачу 709 157, 50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які містять посилання на договір № 12/20.

Відповідач у серпні 2022 року скерував позивачу лист, в якому просив затвердити графік погашення заборгованості, яка виникла з листопада 2021 року, у тому числі і згідно з договором № 12/20 на суму 249 630, 00 грн, у зв`язку з тим, що валютний курс не відповідав ринковому курсу, надходження гривні від продажу валюти не давало можливості покривати усі витрати, які виникали в процесі виробництва.

Позивач долучив до позову повторну претензію № 252 від 13.10.2022, в якій просив добровільно погасити заборгованість, яка станом на вересень 2022 року становила 332 596, 25 грн.

Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Отже, позивач просив стягнути з відповідача 322 113, 11 грн основного боргу.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання типового договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 12/20 від 1.02.2021 позивач впродовж лютого 2021 листопада 2022 року забезпечив передачу електричної енергії на загальну суму 1 031 270, 61 грн.

Акти підписані та скріплені печатками сторін договору (крім акта від 31.08.2022, який містить лише підпис директора товариства), не містять жодних зауважень.

Проте відповідач оплатив позивачу лише 709 157, 50 грн.

Доказів оплати 322 113, 11 грн матеріали справи не містять.

Тому позовні вимоги про стягнення основного боргу доведені позивачем, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю Екса Вуд (місцезнаходження: 79037, місто Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 227, ідент. код: 43634264) на користь Національного лісотехнічного університету України (місцезнаходження: 79057, місто Львів, вул. Генерала Чупринки, будинок 103, ідент код: 02070996) в особі відокремленого підрозділу Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України (місцезнаходження: 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, селище міського типу Івано-Франкове, вул. Міцкевича, будинок 15, ідент. код: 02070602) 322 113, 11 грн заборгованості та 4 831, 70 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

СуддяГаламай О.З.