Рішення

від 06.08.2024 по справі 915/250/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Справа № 915/250/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393)

до відповідача: Вознесенської міської ради (площа Центральна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, код 38016400)

про: визнання права власності за набувальною давністю.

Сторони в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ

Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 06.03.2024 № 01.01/01-22-1172, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ №44, літ. А-2н, загальною площею 47,00 кв.м., яка розташована по вул. Київська 279 Р у м. Вознесенську, Миколаївська область.

В обґрунтування позову зазначає, що АТ "Миколаївобленерго" добросовісно, відкрито та безперервно володіє указаним вище майном починаючи з 1988 року та по теперішній час, внаслідок чого у позивача виникло право на визнання за ним права власності на це майно в порядку ст. 344 ЦК України.

Ухвалою суду від 13.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2024. Встановлено сторонам строк для надання заяв про суті спору.

15.04.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив підготовче засідання провести без участі представника.

15.04.2024 ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 14.05.2024.

03.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

14.05.2024 ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 01.07.2024.

31.05.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зміну предмета позову.

14.06.2024 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника, в якій відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечив.

01.07.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника.

01.07.2024 ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024.

05.07.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника.

Ухвалою суду від 18.07.2024 виправлено допущену в ухвалі суду від 01.07.2024 описку, зазначено правильну дату розгляду справи - 06.08.2024.

У судовому засіданні 06.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Позивач зазначає, що по вул. Київській 279 Р в м. Вознесенськ Миколаївської області знаходиться будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 44.

Відповідно до довідки АТ "Миколаївобленерго" № 04.02/193 від 29.02.2024, копія якої міститься в матеріалах справи, станом на 01.02.2024 на балансі АТ "Миколаївобленерго" обліковуються об`єкти основних засобів, які встановлені у ТП-44, ЗТП-10/0,4 кВ, м. Вознесенськ, вул. Київська, 279 «р» первісна вартість 169771,53 грн., знос 109726,03 грн., залишкова вартість 60045,50 грн., а саме:

- будівля ЗТП, ТП-44, ЗТП-10/0,4 кВ м. Вознесенськ, вул. Київська, 279 «р», інвентарний №46559, дата прийняття на облік - 01.02.1988, первісна вартість - 111258,14 грн., знос - 83121,89 грн., залишкова вартість - 28136,25 грн.;

- РУ-0,4 кВ м. Вознесенськ, інвентарний №46560, дата прийняття на облік - 01.02.1988, первісна вартість - 29736,00 грн., знос - 4424,00 грн., залишкова вартість - 25312,00 грн.;

- РУ-10 кВ м. Вознесенськ, інвентарний №46562, дата прийняття на облік - 01.02.1988, первісна вартість - 4052,90 грн., знос - 3772,90 грн., залишкова вартість - 280,00 грн.;

- трансформатор силовий ТМ-400,10/0,4, зав. №1150779, інвентарний № 46561, дата прийняття на облік - 01.02.1988, первісна вартість - 24724,49 грн., знос - 18407,24 грн., залишкова вартість - 6317,25 грн.

Позивач є оператором системи розподілу електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та використовує при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії енергооб`єкт - ЗТП 10/0,4 кВ №44. До вказаного енергооб`єкту приєднаний споживач (юридична особа - КП «Водопостачання м. Вознесенська»), що має укладений з АТ "Миколаївобленерго" договір про постачання електричної енергії від 16.06.2007 № 50/248, що підтверджується довідкою №12.02/062-1235 від 28.02.2024 щодо переліку юридичних споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ № 44 (інв..№46559), яка розташована за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська, 279 Р.

На підтвердження факту постачання електричної енергії споживачу - КП «Водопостачання м. Вознесенська» позивачем подано суду укладені ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" договір про постачання електричної енергії від 16.06.2007 № 50/248.

Для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ № 44 позивачем складено: паспорта понижуючої трансформаторної підстанції, в яких зазначено основного споживача; коротку характеристику обладнання; відомості про ремонт обладнання; паспорт технічного стану будівлі (споруди).

На підтвердження обслуговування та проведення ремонтно - відновлювальних робіт ЗТП 10/0,4 кВ № 44 позивачем надані: листки огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38 кв від 27.02.2020, 05.12.2018, 15.09.2021, акти приймання виконаних робіт за 2015, 2018, 2021, 2022 роки, акти загального огляду споруд та будівель від 04.10.2020, 29.04.2024.

Вказане підтверджується копіями відповідних доказів, які містяться в матеріалах справи.

21.08.2023 на замовлення АТ "Миколаївобленерго" ФОП Циганюк І. О. виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: ЗТП 10/0,4 кВ № 44, літ. А-2н, площею 47,00 кв.м., що знаходиться в м. Вознесенськ, вул. Київська, 279 Р (інвентаризаційна справа 2633-К), що підтверджується копією технічного паспорта.

04.12.2018 між територіальною громадою м. Вознесенськ в особі Вознесенської міської ради та позивачем укладено договір оренди землі № 065/18, зокрема для обслуговування ЗТП 10/0,4 кв № 44, яка розташована в м. Вознесенськ, вул. Київська, 279 Р, (земельна ділянка кадастровий номер 4810200000:02:010:0003). Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2018.

Вказане підтверджується копією договору оренди землі № 065/18, а також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (інд.номер витягу - 148841270).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:02:010:0003 - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Фонду державного майна України з листом №01.01/01-16-1018 від 28.02.2023, Миколаївської обласної ради з листом №01.01/01-18-1017 від 28.02.2023 та Вознесенської міської ради з листом №01.01/01-27-1026 від 28.02.2023, в яких просив надати інформацію про те, чи перебувають у державній, комунальній власності, зокрема будівлі закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4кВ № 44, вул. Київська, 279 Р, м.Вознесенськ.

У відповідь на лист позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у листі №02/264 від 01.05.2023 повідомило, що відомості стосовно майна за місцем знаходження по вул. Київська 279 Р, від суб`єктів управління з метою внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності не надавались.

У відповідь на лист позивача Миколаївською обласною радою у листі №195-11-05-23 від 16.03.2023 повідомлено, що зазначені у запиті об`єкти нерухомого майна до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області не належать.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Вознесенської міської ради № 438/01/01-02/11 від 17.03.2023, зазначені в зверненні об`єкти нерухомого майна в комунальній власності територіальної громади м. Вознесенська не перебувають.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ст. 316 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 Цивільного Кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 344 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що аналізуючи поняття "добросовісність володіння" як ознаку набувальної давності за ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

З огляду на викладене, дослідженню судом підлягають наступні обставини: чи може спірне майно бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

З матеріалів справи вбачається наступне.

ЗТП-10/0,4 кВ №44 м. Вознесенськ, вул. Київська, 279 Р не належить до категорій майна, вилучених із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння є законним та може бути об`єктом набувальної давності.

Позивач добросовісно заволодів нерухомим майном з метою забезпечення потреб юридичної особи в отриманні електричної енергії.

Позивач відкрито володіє спірним нерухомим майном, що підтверджується: визначенням балансової належності у договорах, які укладено позивачем зі споживачем електричної енергії, що живиться від ЗТП-10/0,4 кВ № 44, наявністю технічного паспорту на спірний нежитловий об`єкт, а також договором оренди землі, на якій розташований спірний об`єкт.

Позивач безперервно володіє спірним нерухомим майном починаючи з 1988 року по теперішній час, а також здійснює його ремонт та обслуговування, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, паспортом енергооб`єкта, листками огляду.

Позивач несе витрати на утримання спірного майна та отримує доходи від використання цього майна у власній господарській діяльності.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, листа Фонду державного майна України, Миколаївської обласної ради, Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 44 в зазначених органах не обліковується; право власності за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також відсутні інші особи, які претендують на це майно.

У позивача відсутній титул (підстава) для володіння майном та набуття права власності, оскільки ним не укладалося з жодною особою правочинів (договорів купівлі-продажу, оренди тощо), які б регулювали форму речових прав позивача стосовно спірного майна.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).

У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем, не спростовано та не заперечено наявність всіх підстав, встановлених вимогами чинного законодавства, для набуття АТ "Миколаївобленерго" права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ №44, літ. А-2н, загальною площею 47,00 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 .

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останнім не заявлялись, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд.40, код ЄДРПОУ 23399393) право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ № 44, літ. А-2н, загальною площею 47,00 кв.м., яка розташована по вул. Київська 279 Р у м. Вознесенську, Миколаївська область.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2024.

Суддя Т.М. Давченко