Ухвала

від 06.08.2024 по справі 915/1734/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про затвердження звіту про грошову винагороду

06 серпня 2024 року Справа № 915/1734/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі судового засідання Дюльгер І.М.

за відсутності представників учасників у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1734/23 про банкрутство Приватного підприємства Панас (код ЄДРПОУ 24056985)

кредитори:

1) Головне Управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001);

2) Головного Управління ПФУ в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159; вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008);

боржник: Приватне підприємство Панас (код ЄДРПОУ 24056985; 54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів,1/1);

розпорядник майна: арбітражний керуючий Балєв Валентин Петрович (вул. Івана Гонти, 5/3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

встановив:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа про банкрутство про банкрутство Приватного підприємства Панас (далі ПП Панас) (код ЄДРПОУ 24056985) в порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розпорядником майна 12.07.2024 подано суду клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 19.12.2023 по 01.07.2024 на загальну суму 144 329,03 грн.

Учасники у справі своїх представників у судове засідання не скерували, про звернення розпорядника майна з указаним звітом мали бути ознайомлені, оскільки усі кредитори зареєстрували Електронні кабінети в ЄСІТС.

Боржник обізнаний про розгляд судом даної справи, проте кореспонденцію суду адресовану на його адресу не отримує.

Крім того, всі судові рішення оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників учасників справи у судове засідання, призначене на 06.08.2024, не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Згідно частини 1статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасники провадження мали достатньо часу для надання суду заяв, клопотань чи заперечень заяви стосовно поданого розпорядником майна звіту звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без їх проголошення.

Дослідивши матеріали справи, зокрема звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, суд приходить до такого.

Провадження у справі про банкрутство ПП Панас відкрито ухвалою суду від 19.12.2023, цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Балєва В.П. указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін.

Ухвалою суду від 28.05.2024 винесеною судом результатами попереднього засідання та відповідно до ст. 64 Кодекс України з процедур зобов`язано розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів ПП Панас визнані судом вимоги.

12.07.2024 розпорядником майна подано суду клопотання про затвердження Звіту арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ПП Панас за період з 19.12.2023 по 01.07.2024 на загальну суму 144 329,03 грн (вх. 8440/24 від 12.07.2024).

До клопотання долучено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ПП Панас (вих.. № 02-01/94 від 24.06.2024), у якому наведено розрахунок такої винагороди.

Положення частин першої, четвертої, сьомої статті 43 Конституції України визначають, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) визначено, що арбітражний керуючий здійснює відповідні повноваження у справі про банкрутство на платній основі.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

За період виконання повноважень розпорядника майна з 19.12.2023 по 01.07.2024 арбітражним керуючим нараховано винагороду у розмірі 144329,03 грн. з розрахунку трьох мінімальних розмірів заробітної плати за кожний місяць виконання ним повноважень.

Перевіривши розрахунок основної грошової винагороди, суд вважає його правильним, розрахованим згідно Законів України Про Державний бюджет України на 2023 рік, - 2024 рік та таким, що відповідає приписам Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, згідно ухвали суду від 15.07.2024 з депозитного рахунку суду арбітражному керуючому сплачено 60300,00 грн авансованої ініціюючим кредитором винагороди.

Заперечень щодо розрахунку суду не надійшло.

Щодо схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди комітетом кредиторів, суд зазначає, що згідно наданого суду Рішення комітету кредиторів № 2 від 10.07.2024 кредиторами схвалено звіт розпорядника майна про нарахування та сплату грошової винагороди.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч.9 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства).

За ухвалення рішення щодо схвалення звіт розпорядника майна про нарахування та сплату грошової винагороди проголосувало 100% голосів.

Тобто, указане рішення комітету кредиторів згідно приписів ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства вражається прийнятим.

Суд зауважує, що протягом виконання арбітражним керуючим Балєвим В.П. повноважень розпорядника майна ПП Панас скарг на його дії чи бездіяльність не надходило, фактів неналежного виконання обов`язків не встановлено.

За результатами процедури розпорядником майна складено звіт, який погоджено кредиторами та подано суду для дослідження при закінченні процедури розпорядження майном.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що арбітражним керуючим вжито весь необхідний комплекс дій, передбачений законодавством про банкрутство.

Судом були досліджені всі документи, надані сторонами по справі, та надана їм правова оцінка.

За встановлених фактичних обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що поданий розпорядника майна ПП Панас звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 25.03.2027 по 10.07.2024 є обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам законодавства про банкрутство, а тому підлягає затвердженню судом. За такого, клопотання розпорядника майна від 12.07.2024 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 30, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання розпорядника майна про затвердження Звіту арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ПП Панас.

2. Затвердити арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ПП Панас за період з 19.12.2023 по 01.07.2024 на загальну суму 144 329,03 грн.

3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство, зазначеним у вступній частині ухвали, Південному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції у Миколаївській області (ел.пошта: info@mk.minjust.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.08.2024.

Суддя Т.М. Давченко