ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.08.2024м. СумиСправа № 920/587/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/587/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Адамсон» (вул. В. Івасюка, буд. 11, м. Івано Франківськ, Івано Франківська область, 76018, код 39728136)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренево» (вул. Козацький Вал, 2Б, м. Суми, 40000, код 42387922)
про стягнення 68 968, 21 грн
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренево» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Адамсон» 44 930,00 грн основного боргу за надані послуги згідно з Договором про надання послуг №СКР-03/08 від 03.08.2021 та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №405 від 06.12.2021, 4 714,57 грн пені, 16 049,44 грн інфляційного збільшення та 3 274, 20 грн - 3% річних. Судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.05.2024 справу № 920/587/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.05.2024 постановлено залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Адамсон» (вул. В. Івасюка, буд. 11, м. Івано Франківськ, Івано Франківська область, 76018, код 39728136) від 16.05.2024 № 228 (вх. № 2429 від 17.05.2024); встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Адамсон» (вул. В. Івасюка, буд. 11, м. Івано Франківськ, Івано Франківська область, 76018, код 39728136) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом дев`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви цінним листом з описом вкладення із зазначенням додатків, що надсилаються.
Представником позивача вимоги ухвали Господарського суду Сумської області від 21.05.2024 виконано.
Ухвалою суду від 04.06.2024 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/587/24; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвал суду від 21.05.2024 та від 04.06.2024 (двічі) було направлено відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренево» за адресою: 40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький Вал, 2Б.
Ухвалу суду від 21.05.2024 та ухвалу від 04.06.2024 (двічі) у справі № 920/1336/23, які були направлені на адресу відповідача було повернуто з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
На момент розгляду справи відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого судом відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за кодом 127955654020, станом на 22.07.2024 місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренево» зареєтровано: 40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький Вал, 2Б.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до положень п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином ухвали суду направлено судом за належною адресою й вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини третьої статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «АДАМСОН» (надалі - Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю«УКРЕНЕВО» (надалі - Замовник, Відповідач) було укладено Договір про надання послуг №СКР-03/08 (надалі - Договір).
Згідно з пунктом 2.1. Договору, вартість послуг, наданих згідно з цим Договором становить 95 850,00 грн.
Після підписання Договору Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 25 920,00 грн (пункт 2.2. Договору), кінцева оплата за надані послуги у сумі 69 930,00 грн здійснюється протягом 5 календарних днів з дня підписання Акту про надані послуги (пункт 2.6. Договору).
Відповідно до пункту 2.4. Договору Замовник виконав своє зобов`язання щодо оплати з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в національній валюті України - гривні.
Свої зобов`язання щодо надання послуг за Договором Виконавець виконав, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №405 від 06.12.2021.
Вказаний Акт підписаний двома сторонами та передбачає, що послуги виконані належним чином та в повному обсязі, взаємних претензій по наданих послугах сторони не мають.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату за послуги на загальну суму 50 920,00 грн, а саме:
04.08.2021 - 25 920, 00 грн (попередня оплата в порядку пункту 2.2. Договору);
09.11.2021 - 25 000, 00 грн.
З метою досудового врегулювання спору 20.02.2023 року позивачем засобами поштового зв`язку рекомендованим листом було надіслано відповідачу претензію-вимогу №144 від 20.02.2023 з вимогою виконати зобов`язання щодо оплати за надані послуги на суму 44 930,00 грн.
13.11.2023 позивачем повторно надіслано відповідачу претензію-вимогу №195 від 13.11.2023 щодо сплати основного боргу вже з урахуванням пені та штрафних санкцій, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповіді позивачем на претензії не було отримано, оплату відповідачем не здійснено, тому позивач звернувся до суду для стягнення заборгованості.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Кодексом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, тощо) або утриматися від вчинення певної дії.
За змістом статті 524 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті).
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (стаття 527 Цивільного кодексу України).
Аналіз положень ст. 527, 530, 532 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що поняття належного виконання зобов`язання охоплює виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета та належним способом.
За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується й відповідачем не спростована наявність заборгованості перед позивачем, тому вимоги щодо стягнення 44 930,00 грн основного боргу за надані послуги згідно з Договором про надання послуг №СКР-03/08 від 03.08.2021 та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №405 від 06.12.2021 підлягають задоволенню.
З огляду на наявність порушення грошового зобов`язання (несвоєчасне та неповне виконання) відповідачем у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до пункту 5.2. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові
Відповідно до наведеного позивачем розрахунку 3% річних складають 3 274,20 грн, а інфляційні збитки - 16 049,44 грн.
Здійснений позивачем розрахунок річних та інфляційних збитків суд вважає арифметично вірним.
Тому суд, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт за Договором, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до наведеного позивачем розрахунку сума нарахованої пені дорівнює 4 714,57 грн.
Періоди та розрахунки пені позивача суд вважає арифметично вірним, тому суд, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом були досліджені всі наявні у справі документи та надана їм правова оцінка.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн (законодавчо встановлений мінімальний розмір) згідно із платіжною інструкцією №4912 від 10.05.2024, якій відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає відшкодуванню відповідачем у повному розмірі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то позивачем у позові заявлено про надання доказів таких витрат протягом пяти днів після ухвалення рішення в даній справі відповідно до положень ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 130, 231, 233, 236, 238, 240,241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕНЕВО (ЄДРПОУ 42387922, вул. Козацький Вал, буд. 2Б, м. Суми, Сумська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІСНА КОМПАНІЯ АДАМСОН (ЄДРПОУ 39728136, вул. В. Івасюка, буд. 11, м. Івано- Франківськ, Івано-Франківська область) 44 930,00 грн (сорок чотири тисячі дев`ятсот тридцять гривень нуль копійок) основного боргу, 4 714,57 грн (чотири тисячі сімсот чотирнадцять гривень п`ятдесят сім копійок) пені, 16 049,44 грн (шістнадцять тисяч сорок дев`ять гривень сорок чотири копійки) інфляційного збільшення, 3 274,20 грн (три тисячі двісті сімдесят чотири гривні двадцять копійок) 3% річних та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) відшкодування судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
СуддяЮ.А. Джепа
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 08.08.2024 |
Номер документу | 120858038 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні