Постанова

від 24.07.2024 по справі 902/959/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/959/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Маол»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 (колегія суддів у складі: Гудак А. В. - головуючий, Петухов М. Г., Мельник О. В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ?Кристал?

до: 1) Фермерського господарства ?Маол?

2) ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Крижопільська селищна рада

2) Могилів-Подільська районна військова адміністрація Вінницької області

3) Фермерське господарство ?Тімур-Агро?

про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права суборенди та визнання права суборенди

за участю:

позивача: Довгань О. О. (адвокат)

відповідача: Варцаба С. А. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне сільськогосподарське підприємство «Кристал» звернулося з позовом до суду до Фермерського господарства «Маол» (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцут Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528;

- скасувати за відповідачем-1 державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки 0521984600:02:001:0520, площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області (далі - земельна ділянка);

- визнати право суборенди земельної ділянки за позивачем.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю державної реєстрації права суборенди за відповідачем-1 та незаконністю припинення права суборенди позивачу внаслідок вчинення реєстраційних дій.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 (суддя Тварковський А. А.), у задоволені позову відмовлено.

2.2. Рішення суду мотивовано тим, що позивач уклав договір суборенди із неналежним суб`єктом, який не вправі розпоряджатися земельною ділянкою, тобто правочин є таким, що не відбувся, а відтак є неукладеним. Суд вказав на відсутність порушеного права позивача, з підстав недоведеності позивачем права суборенди, що виключає правові підстави для розгляду усіх інших вимог щодо оцінки рішень державного реєстратора та проведеної державної реєстрації.

2.3. Оскарженою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024, вище вказане рішення суду скасовано частково та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: « 1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» до Фермерського господарства «Маол»; ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права суборенди та визнання права суборенди, задовольнити частково. 2. Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» до Фермерського господарства «Маол» задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцут Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528. Скасувати за Фермерським господарством "Маол" державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством «Кристал» право суборенди земельної ділянки кадастровий номер 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області. 3. У задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» до ОСОБА_1 відмовити». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору.

2.4. Постанова суду мотивована тим, що договір суборенди від 23.04.2020 № 23 є укладеним та у судовому порядку недійсним не визнавався, тому позивач набув право суборенди земельної ділянки відповідного до вимог законодавства, яке діяло на момент укладення цього договору. При цьому апеляційний суд вказав на те, що рішення державного реєстратора та проведена на його підставі державна реєстрація права суборенди за відповідачем-1 на земельну ділянку є незаконними та підлягають скасуванню. В частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-2, апеляційний суд послався на те, що позов у цій частині пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідачем-2 не порушено речове право суборенди позивача на земельну ділянку.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати повністю постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник послався на те, що постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 № 922/538/19, від 30.06.2020 у справі № 927/79/19, від 05.10.2022 № 922/1830/19, від 16.06.2022 у справі № 145/2047/16-ц, від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 та у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 357/8110/18.

3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказану постанову суду, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1. Апеляційний суд встановив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області за умовами договору оренди землі № 507 від 20.11.2017 ОСОБА_1 терміном на сім років для ведення фермерського господарства передано в оренду земельні ділянки кадастровий номер № 0521984600:02:001:0519 площею 13,2439 га та кадастровий номер № 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, які розташовані на території Куницької сільської ради Крижопільського району, Вінницької області. Цільове призначення земельних ділянок для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

4.2. 06.12.2017 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі № 507 від 20.11.2017 зареєстровано за відповідачем-1 право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 0521984600:02:001:0519 площею 13,2439 га та 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, остання є предметом спору.

4.3. 15.12.2017 між відповідачем-2 (орендар) та відповідачем-1 (суборендар) укладено договір суборенди землі, за умовами якого та на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки від 15.12.2017, суборендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу), які розташовані на території Кумицької сільської ради (за межами населеного пункту) Крижопільського району Вінницької області, а саме: земельні ділянки, загальною площею 39,2153 га, у тому числі: рілля 13,2439 га, та 25,9714 га, кадастрові номери 0521984600:02:001:0519 та 0521984600:02:001:0520 відповідно.

4.4. Пунктом 6 договору сторони передбачили, що договір укладено строком на сім років, але не більше строку дії договору оренди землі № 507 від 20.11.2017.

4.5. Відповідно до пунктів 12-13 договору, земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Згідно прикінцевих положень договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

4.6. Апеляційним судом встановлено, що відповідачем-1 реєстрація права суборенди земельної ділянки після укладення договору суборенди від 15.12.2017 не здійснювалася до 15.06.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4.7. З огляду на відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомостей про реєстрацію права суборенди земельної ділянки у період з 15.12.2017 до 15.06.2020, між відповідачем-2 (орендар) та позивачем (суборендар) 23.04.2020 укладено договір суборенди № 23, відповідно до якого орендар надав, а суборендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, яка розташована на території Куницької сільської ради (за межами населеного пункту), Крижопільського району, Вінницької області, строком до 19.11.2024.

4.8. Відповідно до пунктів 14, 15, 19 договору, земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02). Передача земельної ділянки суборендарю здійснюється з моменту державної реєстрації права оренди.

4.9. 24.04.2020 речове право суборенди набуте позивачем за договором суборенди № 23 було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 36338020).

4.10. Також цим судом встановлено, що відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підтверджується, що ОСОБА_1 з 11.11.2019 є співзасновником Фермерського господарства "Тімур-Агро" (а.с.175-176 т.1).

4.11. Перевіривши відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доводи та вимоги, викладені у касаційній скарзі, Суд виходить з такого.

4.12. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

4.13. Згідно зі статтею цього 8 Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

4.14. Статтею 19 зазначеного Закону визначено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

4.15. Із наведених норм права вбачається, що фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою, а набута таким громадянином земельна ділянка може використовуватися лише таким фермерським господарством.

4.16. Отже, в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19.

4.17. Із положень статті 302 ГПК України, статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вбачається, що саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

4.18. За вказаних обставин якщо земельна ділянка надавалася для ведення фермерського господарства, то право власності чи користування нею має переходити від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

4.19. Згідно частини 1 статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, як приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

4.20. Отже, позивач не є фермерським господарством, а відтак не вправі був очікувати на отримання у користування земельної ділянки, яка була виділена для ведення фермерського господарства.

4.21. Згідно частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4.22. Відповідно до частини 3 статті 16 вказаного Кодексу суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

4.23. Відмовляючи у задоволені позову місцевий господарського суду своє рішення мотивував тим, що оскільки ОСОБА_1 з 11.06.2019 є засновником Фермерського господарства "Тімур-Агро", то 23.04.2020 договір суборенди № 23 мав бути укладений саме з Фермерським господарством "Тімур-Агро", а не з фізичною особою, враховуючи цільове призначення земельних ділянок, отриманих ОСОБА_1 в оренду.

4.24. Однак такі висновки місцевого господарського суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, вказаних вище нормах права та зазначеній судовій практиці Верховного Суду, оскільки нема правових підстав вважати, що права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі могли перейти від громадянина до Фермерського господарства "Тімур-Агро". Такі висновки судом касаційної інстанції зроблені виключно із встановлених судами обставин справи до досліджених доказів.

4.25. Враховуючи викладене, у позові позивачу належало відмовити саме із наведених у даній постанові суду касаційної інстанції підстав.

4.26. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

4.27. Враховуючи викладене, за результатами розгляду касаційної скарги постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення місцевого господарського суду належить змінити, виклавши мотивувальну його частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 310, 311, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Маол» задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 902/959/23 скасувати.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач