Ухвала

від 07.08.2024 по справі 904/688/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/688/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. № 5503/2024)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023

у складі судді Камші Н.М.

у справі № 904/688/19

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер",-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа № 904/688/19 про банкрутство ТОВ "Вентер".

17.11.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог до ТОВ "Вентер" в загальному розмірі 2 699 725,27 грн, які складаються з 1 625 899,53 грн - орендної плати за землю, 427 825,11 грн - штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні -рішенні, та 646 027,63 грн пені.

12.07.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №904/688/19 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "Вентер" на суму 4 204,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 114 086,60 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

15.05.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 07.03.2024) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі № 904/688/19 - залишено без змін.

04.06.2024 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі № 904/688/19.

24.06.2024 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі № 904/688/19 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 726,40 грн та докази надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

12.07.2024 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі № 904/688/19 повернуто скаржнику.

18.07.2024 (через підсистему "Електронний Суд") Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі № 904/688/19; ухвалити нове рішення, яким грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнати у повному обсязі.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

18.07.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, підставою касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/688/19 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області зазначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд вказав, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У касаційній скарзі Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області зазначено, що судами не в повному обсязі досліджено обставини, які мають значення для справи, вказано про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статтей 231, 236 ГПК України під час опису мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень відносно грошових вимог контролюючого органу та статтей 19.1, 41 Податкового кодексу України щодо права та обов`язку контролюючого органу заявляти грошові вимоги, що виникли по орендній платі за землю.

При цьому скаржник, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, належним чином не обґрунтував як, на його думку, норми статтей 19.1, 41 Податкового кодексу України повинні застосовуватися у спірних правовідносинах, та чітко не зазначив яку саме єдину практику застосування цих норм необхідно сформувати Верховному Суду.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі обґрунтування визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України;

Водночас відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак, скаржником не додано до касаційної скарги жодних доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи №904/688/19.

Верховний Суд акцентує, що неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України.

Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

Відтак, Головному управління ДПС у Дніпропетровській області необхідно надати Суду докази надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/688/19 буде розглянуте Верховним Судом після усунення скаржником вказаних вище недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі № 904/688/19 - залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков