Рішення

від 07.08.2024 по справі 636/2614/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2614/24 Провадження № 2/636/1383/24

Провадження № 2/636/1383/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07серпня 2024року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 терміном 3 місяці, визнавши причини пропуску поважними, та визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6325456700:02:000:2171, площею 2,99 га, яка розташована на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка належала померлому ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ІІ-ХР 024446, в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. На випадок своєї смерті ОСОБА_6 10.09.2020 склав заповіт, відповідно до якого належну йому земельну ділянку заповів ОСОБА_1 . У передбачений шестимісячний строк, в який позивач мав звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введений воєнний стан та який до цього часу триває. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. До нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 позивач звернувся 04.04.2024 та 09.04.2024 отримав лист від Чугуївської державної нотаріальної контори, в якому зазначено, що у зв`язку з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області не має права видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . Також у листі вказано, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку Чугуївська нотаріальна контора Харківської області не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно, та роз`яснено, що за ухваленням відповідного рішення щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , необхідно звернутися до суду про поновлення строків та визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Отже враховуючи, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, то наявні поважні причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог. Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили. Також відповідачі викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідачі відзив не подали, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Перевіривши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню як такі, що знайшли своє повне підтвердження з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Чугуїв, Харківської області помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 2,99 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 10.09.2020 склав заповіт, відповідно до якого належну йому земельну ділянку на праві власності Державний акт на право приватної власності на землю, серія ІІ-ХР №024446, виданий 27.05.2003 року, земельна ділянка площею 2,99 га, на підставі рішення Чкаловської селищної ради народних депутатів від 11 грудня 2001 року № 300, розташовану на території Чаловської селищної ради, передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325456700:02:000:2171 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 . Вказаний заповіт було зареєстровано в реєстрі за №260 від 10.09.2020.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 розпочався 19.10.2021 та закінчився 19.04.2022 року.

У передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, в який позивач мав звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який до цього часу триває.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

З часу введення воєнного стану строк на прийняття позивачем спадщини був зупинений на 4 місяці.

Позивач 04.04.2024 звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 за заповітом.

09.04.2024 позивачем було отримано лист від Чугуївської державної нотаріальної контори, в якому зазначено, що у зв`язку з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області не має права видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим Чкаловською селищною радою Чугуївського району Харківської області 10.09.2015 року за № 260 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . За позовом спадкоємця, який пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Також у зв`язку з відсутністю право встановлювальних документів, а саме на земельну ділянку площею 2,99 га, яка розташована на території Чкаловської селищної ради кадастровий номер 6325456700:02:0002171 Чугуївська нотаріальна контора Харківської області не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно. Таким чином, враховуючи вищезазначене, повідомлено, що за ухваленням відповідного рішення щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 необхідно звернутися до суду про поновлення строків та визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В частинах 1-2 ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини у зв`язку з бойовими діями за місцем мешкання, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення додаткового строку для прийняття спадщини і суд вважає причини пропуску звернення з заявою про прийняття спадщини поважними.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено: особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та враховуючи, що позивач в установлений законом строк не подав заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини у зв`язку з веденням активних бойових дій, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому позов підлягає задоволенню. До того, ж строк пропуску є невеликим.

Суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Щодо визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або законом, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно повідомлення Чугуївської державної нотаріальної контори від 20.06.2024, після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в термін, передбачений ст. 1270 ЦК України (шість місяців), з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини в нотаріальну контору спадкоємці не звертались, але можуть бути спадкоємці, які спадщину прийняли фактично тим, що відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Також надана Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 20.06.2024, згідно якої у Спадковму реєстрі наявний заповіт № 66412963 ОСОБА_6 , чинний, зареєстрований в реєстрі 10.09.2020 за № 260.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав. Згідно Наказу Міністерства юстиції України за № 914/5 від 26.05.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів», рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Отже враховуючи, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_6 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом то наявні поважні причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням встановлених обставин, враховуючи, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну дялнку шляхом звернення до нотаріальної контори, у зв`язку з відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , терміном у 3 (три) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Визнати за ОСОБА_1 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 ,ІПН НОМЕР_3 ,право власностіна земельнуділянку,кадастровий номер6325456700:02:000:2171,площею 2,99га,в межахзгідно зпланом,яка розташованана територіїЧкаловської селищноїради Чугуївськогорайону Харківськоїобласті,що належала ОСОБА_6 напідставі Державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіяІІ-ХР№ 024446в порядкуспадкування зазаповітом післясмерті ОСОБА_6 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя