Рішення

від 07.08.2024 по справі 946/4684/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/4684/24

Провадження № 2/946/2672/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Калєвої С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини та визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 2,093 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нотаріусом ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, просить справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка загальною площею 2,093 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908844, виданого 13.09.2006 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 01.06.521.00078.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.10.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаної земельної ділянки.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України - заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до заповіту від 31.05.2013 року, посвідченого секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Триколич Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 98, ОСОБА_3 заповів усе своє майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати, і на що він за законом матиме право - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77330405 від 14.06.2024 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_3 від 31.05.2013 року, зареєстрований за № 98, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Особи, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщина за заповітом, що підтверджено відповідною заявою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємці за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Частиною 2 статті 1258 ЦК України визначено, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являвся:

- брат ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 21.07.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

У встановлений законом строк ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини не звернувся та разом із спадкодавцем не мешкав, тобто вважається таким, що не прийняв спадщину.

Крім цього, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 18.02.2022 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 1265 ЦК України - у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Спадкоємцем за законом п`ятої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:

- ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , повторно виданим 21.12.2021 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де батьком вказаний ОСОБА_4 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , повторно виданим 21.12.2021 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), згідно якого ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , повторно виданим 19.11.2021 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлений факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на 12.10.2018 року, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 906 від 06.08.2024 року, наданою виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно якої ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , без реєстрації.

Враховуючи викладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Письмовою відповіддю нотаріуса, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- земельну ділянку площею 0,819 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082000:01:001:0227;

- земельну ділянку площею 0,544 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082000:01:002:0387;

- земельну ділянку площею 0,730 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082000:01:003:0216.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено 07.08.2024 року.

Суддя: О.Я.Присакар