Ухвала

від 07.08.2024 по справі 521/12502/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/12502/24

Номер провадження № 2-н/521/1598/24

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

07 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРОДОК-24»(ЄДРПОУ 40594360, 65017, м. Одеса, вул. Мальована (Скворцова), 24) про видачу судового наказу відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

В С Т А Н О В И В:

06.08.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Городок-24» із заявою про видачу судового наказу.

Згідно заяви та додатків до неї, заявник просить суд: видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 48699 грн. 48 коп., витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до такого.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК Українисудовий наказможе бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 160 ЦПК Українисудовий наказє особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.Судовий наказпідлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

При цьому суд зазначає, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч.3 ст.19 ЦПК України).

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видаєсудовий наказ,який є особливою формою судового рішення.

Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

З огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог,судовий наказне може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в законі,судовий наказвидається без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв`язку з безспірністю вимог.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом положень ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України указаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витратина правничу допомогуадвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витратна правничу допомогуз метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, а саме: позивач і відповідач (ч.1 ст. 48 ЦПК України).

У той же час, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст. 42 ЦПК України).

Крім того, зі змісту ч.5 ст. 137 ЦПК України вбачається, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витратна правничу допомогу.

Отже, питання щодо стягнення судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу адвоката, не є безспірним.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З аналізу наведених норм процесуального права слідує, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України.

Тобто, статтею 141 ЦПК України передбачений поряд розподілу судових витрат під час розгляду справ позовного провадження.

Розглядом справи в наказному провадженні є суто безспірне вирішення справи, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Крім того, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, та за правилами наказного провадження стягувач в справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

При цьому, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

Разом з цим,ст. 169 ЦПК Українипередбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

У той же час, заявником не додано додатки матеріалів завірених належним чином та копії заяви про видачу судового наказу для направлення боржнику у разі видачі судового наказу.

Між тим,ЦПК Українине передбачено таких вимог для подачі заяви про видачу судового наказу, як необхідність надання її копії з додатками для боржника.

Разом з тим, при розгляді заяви про видачу судового наказу судом враховується ціла низка приписів закону, в тому числіст. 169 ЦПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (ч.2 статті).

В порушення даних вимог закону заявником не додано до заяви про видачу судового наказу копії доданих до неї документів, для надіслання їх боржнику.

Згідно п. 1, 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщозаява подана з порушеннями вимогст. 163цього Кодексу;з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРОДОК-24» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .

Одночасно з цим, суд роз`яснює заявнику, що, відповідно дост. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихп. 1,2,8,9ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихп. 3-6ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 5, 6 ст. 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника . За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Керуючись ст. 133, 137,160, 163, 165, 166, 258-260, 263, 354 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси

У Х В А Л И В:

У видачі судового наказу за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРОДОК-24»(ЄДРПОУ 40594360, 65017, м. Одеса, вул. Мальована (Скворцова), 24) про видачу судового наказу відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її складення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 07.08.2024 року.

Суддя Н.О. Шевчук