Рішення

від 23.07.2024 по справі 607/3505/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2024 Справа №607/3505/24 Провадження №2/607/1451/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Головченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 19.07.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №470585-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Так, позивач зазначив, що 19.07.2023 направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір, які відповідач ОСОБА_1 прийняв на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону останнього. Позивач вказує, що свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн, шляхом перерахування їх на банківську картку останнього, яку він вказав при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, а відповідач у свою чергу зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом. Разом з тим, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, внаслідок чого станом на 12.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 95 552,82 грн, що складається з: 22000 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 70252,82 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3300 грн сума прострочених платежів за комісією. З огляду на вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023, що становить 95 552,82 грн, з яких: 22000 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 70252,82 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3300 грн сума прострочених платежів за комісією, а також сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

03.06.2024 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Головченко О.А. через систему «Електронний суд» в якому останній вказує, що позивач не надав жодного доказу того, що позивач та відповідач домовились про застосування ЗУ «Про електронну комерцію» у спірних відносинах, а надані документи мають лише посилання на такий Закон. Відповідач вважає, що сторони не підписали належним чином договір, а отже не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, зокрема щодо нарахування процентної ставки та інших в тому числі фінансового характеру. Крім того, з Візуальної форми послідовності дій Клієнта долученої позивачем до позовної заяви вбачається: 19.07.2023 о 19:45:37 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту та Інформаційного повідомлення. Однак, позивачем до суду надано Паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), - 19.07.2023 16:45:36. Також вказується на підписання Інформаційного повідомлення, який не направлявся відповідачу; 19.07.2023 о 19:45:53 відповідачу був відправлений запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання Договору - UA-2713, однак, Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір №470585-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) та договір не містять в собі інформації про одноразового ідентифікатора; 19.07.2023 о 19:45:58 клієнт ознайомився з офертою, яка в наданому до суду екземплярі не містить дати та часу вчинення відповідачем цієї дії підписання та власне на 5 секунд пізніше вказується, ніж підписання договору; 19.07.2023 о 19:46:10 позивач направив договір, який клієнтом підписано 19.07.2023 о 19:46:10, однак надані до суду договір і Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір №470585-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний відповідачем 19.07.2023 16:46:07, що за 3 секунди раніше, ніж їх було направлено на підписання. Окрім цього, одноразовий ідентифікатор направлявся лише один раз 19.07.23 о 19:45:53, проте незрозумілим лишається те, яким чином засвідчується, на думку позивача, підписання інших документів окрім договору. З приводу долучених до матеріалів справи Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», який затверджено наказом останнього за №13-ОД 27.06.2022, то відповідач вказує, що не відомо чи діяли такі правила в день підписання та дії договору та чи не були змінені. При цьому, умовами вказаних правил визначається лише факт прийняття пропозиції і не здійснено регулювання підписання в електронній формі договору. Отже, достеменно не відомо, які саме умови пропонувались відповідачу і ним погоджувались та не відомо, які саме документи відповідач підписав в електронному вигляді. Представник відповідача зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, оскільки умови кредитного договору це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору, окрім того надрукований досить малим шрифтом, прочитання якого є досить складною дією. Відтак на думку сторони відповідача пункти 2.4, 2.5, 2.8, 2.9, 3.2.3 Договору є несправедливими, а тому їх слід визнати недійсними. Щодо нарахованих процентів, то представник відповідача зазначає, що відповідач не має знань в галузі юридичної практики та фінансових відносин та має ігрову залежність відповідача, оскільки такі кошти витрачались саме на ігри. Крім цього, через неспровоковану військову агресію з 24.02.22, відповідач не має доходів, не працевлаштований та наразі звернувся за допомогою в позбавлені ігрової залежності. Водночас, в позові зазначається сума до стягнення всього 95552,82грн., з яких лише прострочені проценти у розмірі 70252,82 грн. Відтак на думку сторони відповідача у даному випадку інтереси позивача наразі превалюють над інтересами відповідача і в свою чергою є надмірними доходами ТОВ «Бізнес позика». Таким чином, з огляду на відсутністю доходів відповідача (довідки, відомість), з урахуванням того, що комісія за надання кредиту має бути включена в систему нарахування процентів, а загалом проценти більш ніж на 50% перевищують тіло кредиту, представник просить зменшити суму нарахованих позивачем процентів до нуля. Також зазначає, що наданий споживчий кредитний договір не містить та сторона позивача не надала доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому такі умови договору є нікчемними. Окрім цього, у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршення справ економічного становища України, Верховною Радою України було ухвалено Закон №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», посилаючи на які, представник відповідача зазначає, що якщо у відповідача є невиплачений кредит станом на воєнний період, він не нестимете відповідальність за несплату боргу під час воєнного стану, а також в тридцятиденний строк після його припинення або скасування, відтак нараховані сума боргу по комісії та процентам в загальній сумі 73552,82 грн не підлягає стягненню, відповідно в цій частині позову слід відмовити.

03.06.2024 судом зареєстровано відповідь на відзив подану представником позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Виноградовим Ю.Е. через систему «Електронний суд», відповідно до якої представник зазначає, що до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та відповідача щодо укладення Кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». На переконання позивача Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/ Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Щодо перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 22 000,00 грн, то представник зауважує, що до позовної заяви була додана довідка, сформована технологічним оператором платіжних послуг ТОВ «Платежі Онлайн», який надає послуги Позивачу на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020. При цьому номер картки для перерахування коштів за кредитним договором був вказаний відповідачем при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. З приводу розрахунку заборгованості, то представник вказує, що до позовної заяви було долучено детальний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, який ним не спростований. З приводу стягнення процентів за кредитним договором, то представник позивача звертає увагу, що позичальники за кредитними договорами звільняються за прострочення виконання зобов`язань від відповідальності у формі пені та штрафу. Водночас, відповідно до позовних вимог, викладених у позовній заяві про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача, та відповідно по доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором, ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувала та не просить стягнути з відповідача жодну пеню чи штрафи. Представник зазначає, що процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому Договорі, плата за користування Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування та дня повернення Кредиту. Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за Кредитним договором. Тобто, якщо Позичальник сплачує заборгованість за Кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому дійсно потрібно було б сплатити за Кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі. При цьому, порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення Кредиту. Зауважує, що всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, його строк, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту, а у Кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». При цьому, чинне національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів, які Позичальник зобов`язаний сплачувати відповідно до умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України. З приводу нарахування комісії, то представник позивача зазначає, що Кредитним договором встановлена комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування. У зв`язку з цим, посиланням Відповідача на судову практику щодо комісії за обслуговування кредиту є неправомірним. через це така судова практика не має братися судом до уваги. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту. Крім того, протягом строку дії Кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми). Відповідачу було чудово відомо про його обов`язок по сплаті процентів та комісії за надання кредиту за Кредитним договором, оскільки такий обов`язок був чітко визначений у Кредитному договорів та графіку платежів за Кредитним договором. З огляду на викладене просить задовольнити позов у повному обсязі.

Також, 03.06.2024 представником позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ВиноградовимЮ.Е. через систему «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів, в якому представник просить витребувати у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», письмові докази, які становлять банківську таємницю: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за 19.07.2023. В обґрунтування клопотання вказує, що вказані докази необхідні для належного встановлення та підтвердження всіх фактичних обставин справи, проте з огляду на положення ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» позивач не може їх самостійно отримати оскільки такі містять банківську таємницю.

12.06.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Головченко О.А. подав заперечення на відповідь на відзив, у яких окрім доводів викладених у відзиві на позов зазначає, що позивач посилається на визначення поняття електронного договору за ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», за яким це має бути домовленість двох або більше сторін. Водночас, відповідної домовленості між позивачем та відповідачем про застосування електронного документообігу, електронного укладання електронного договору сторони не досягали. Більш того, навіть за понятійним визначенням, одноразовий ідентифікатор має бути використаний лише разово. У випадку даної справи вбачається, що позивач обґрунтовує свої доводи в тому, що відповідач одноразовим ідентифікатором уклав (погодив, підписав) паспорт споживчого кредиту, пропозицію (оферту) укласти договір, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), договір про надання кредиту від 19.07.2023, що ніяк не може свідчити про разовість використання, оскільки час їх «підписання» позивачем вказаний різний. Також, позивач не наводить того, яким чином прийнятність Нацкомфінпослугою належним доказом підтвердження укладання електронного договору має доказове чи визначальне значення в суді, при цьому повідомлення Нацкомфінпослуг має рекомендаційний характер, відноситься до виключно внутрішнього використання та не може собою замінювати акти законодавства. Крім того, позивач надав до суду ним самостійно складену візуальну форму, яка не відповідає вимогам Переліку форматів даних електронних документів постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2014 за № 1422/26199. Представник зауважує, що відповідач не ставить під питання презумпцію цілісності (достовірності) електронного доказу, а вказує на суперечність наданих позивачем документів, які між часом їх виникнення, підстави виникнення - суперечить наданим же позивачем доказів. Окрім цього, відповідач не ставив питання на правомірність перерахування кредитних коштів, а зазначає на неузгодженість та несправедливість умов договору.

У судове засідання представник позивача ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» не з`явився, однак у відповіді на відзив просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні суду пояснив, що він дійсно підписував з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» кредитний договір та отримував у кредит кошти у розмірі 22000 грн, проте під час підписання кредитного договору його умови він не читав, а тому на його думку відсутні підстави вважати, що він погодився на умови договору, які містяться у примірнику договору, який поданий позивачем до позовної заяви, оскільки йому не відомо, чи вони є аналогічними тим, які містились у договору, який він підписував.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Головченко О.А. у судовому засіданні заперечив з приводу позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 19.07.2023 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №470585-КС-001 про надання кредиту, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) укласти Договір №470585-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання ним Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2713.

19.07.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту №470585-КС-001, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 19.07.2023 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору UA-2713.

Підписанням Договору відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що до укладення Договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», паспорт споживчого кредиту, а також примірник Договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця (п. 7.3.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у сумі 22000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Договором про надання кредиту.

Загальний розмір кредиту становить 22000 грн; строк кредиту становить 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000% фіксована; знижена процентна ставка за Кредитом в день 1,15138637 % фіксована; комісія за надання кредиту становить 3300 грн; термін дії договору до 03.01.2024; орієнтовна загальна вартість кредиту 57240 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 9205,22% (п.п. 2.1 2.9 Договору).

За умовами п. 3.2 Договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 Договору, у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору

Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.

У п. 3.2.3 Договору Сторони погодили, графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника (п. 3.2.4 Договору)

Відповідно до п. 3.2.5 Договору, скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах викладених в цьому Договору не є зміною істотних умов Договору.

За порушення умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та інших нормативно-правових актів законодавства України (п. 6.1 Договору).

У випадку порушення прав позичальника, неналежного виконання чи невиконання Договору, кредитодавець несе відповідальність згідно із законодавством України, Правилами та цим Договором (п. 6.6 Договору).

Так, 19.07.2023 відповідачем ОСОБА_1 а допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-3281 підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 22 000 грн, строк кредитування 169 днів (24 тижнів), знижена процентна ставка 420,25602505% річних, стандартна процентна ставка 730% річних, комісія за надання кредиту 3300 грн, загальні витрати за кредитом 35 240 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 57240 грн, реальна річна процента ставка 9205,22% річних. Вказаний паспорт підписаний відповідачем ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-5486.

Згідно анкети клієнта ОСОБА_1 , останній при зверненні до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з метою надання кредиту вказав номер банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_1 .

Відповідно до Договір про надання послуг № ПГ-5 від 08.07.2020 укладеного між Клієнтом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ТОВ «ПрофітГід», цей Договір регулює відносини Установи з Клієнтом, згідно з якими Установа надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь Клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/ позик/ фінансових кредитів/ відсотків (інших платежів) за кредитами/ позиками/ фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів (далі за текстом «Послуги»). Установа забезпечує технологічне обслуговування прийому платежів та перерахування грошових коштів на підставі договору про співробітництво з оператором послуг платіжної інфраструктури ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», яке під час надання послуг використовує Систему Platon.

Як слідує з інформаційної довідки за № 156/02 від 12.02.2024, виданої ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», 19.07.2023 була проведена транзакція за №38977-44066-68104 з переказу коштів в розмірі 22000 грн на банківську картку «MONOBANK» № НОМЕР_3 , призначення: перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №470585-КС-001 від 19.07.2023.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , визнав факт отримання ним коштів від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у розмірі 22000 грн за Кредитним договором №470585-КС-001 від 19.07.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

В силу вимог ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.207ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи Договір №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»,

Згідно із п.п. 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Водночас, посилання відповідача на розбіжності у часі підписання кредитного договору у декілька секунд, яка вбачається із Візуальної форми послідовності дій Клієнта, то на переконання суду вказане не спростовує факту укладення між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 . Договору №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023, в якому сторони погодили усі істотні умови договору.

При цьому, той факт, що відповідач ОСОБА_1 не ознайомлювався з умовами договору перед його підписанням, про що останній зазначив у судовому засіданні не звільняє його від відповідальності за невиконання умов договору, а свідчить про його легковажне ставлення до укладення кредитного договору.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно дочастини першоїстатті 1048ЦК України,позикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 22000 грн, що також визнається відповідачем у справі.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно з долученим до позовної заяви розрахунку, становить 95 552,82 грн, з яких: 22000 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 70252,82 грн сума прострочених платежів по процентах; 3300 грн сума прострочених платежів за комісією.

Зазначений розрахунок заборгованості в частині тіла кредиту та прострочених платежів по процентах суд вважає достовірним, арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 укладеного між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 . Докази на спростування такого розрахунку матеріали справи не містять.

З приводу доводів відповідача про несправедливі умови договору в частині розміру процентів, які відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» мають бути визнані недійсними, суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті, проте він не є вичерпним.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Однак, під час розгляду даної справи відповідач ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів», а відтак суд відхиляє посилання відповідача на несправедливі умови договору в частині розміру процентів та необхідність визнання їх недійсними відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З приводу посилань представника відповідача, що на час дії в Україні воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку сплати процентів за договором, то суд зазначає наступне.

Так, статтею 549ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 171.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 № 271/2024 від 06.05.2024, та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 - 44, ст. 356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відсоткову ставку за користування кредитом, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором.

У даній справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача та які погодженні сторонами у кредитному договорі, нараховані виключно у межах строку дії кредитного договору в порядку 1056-1 ЦК України та вони не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач не звільняється від їх сплати на період воєнного стану.

Разом з тим, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини першої статті 12Закону України«Про споживчекредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьоїстатті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом,власних комісійта інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Отже, частина друга статті 8 та частина перша статті 12Закону України«Про споживчекредитування» не передбачають комісії кредитодавця за надання кредиту, а передбачають комісію пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьмастатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується, зокрема в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову. Зазначене правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), а й щодо умов, які хоч і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17, провадження № 61-18730св20.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Як вбачається зі змісту Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 відповідач погодив комісію «за надання кредиту» в розмірі 3300 грн. засвідчивши це своїм електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тоді як у договорі позивач не зазначив та не надав доказів, переліку додаткових послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору, а встановлення такої комісії за сам факт надання кредиту Законом України«Про споживчекредитування» не передбачено.

Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 5 статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що нарахована позивачем заборгованість за комісією за Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 в сумі 3300 грн стягненню не підлягає.

Таким чином, розмір заборгованості за Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 92272,82грн,з яких:22000,00грн заборгованість потілу кредиту;70252,82грн сума простроченихплатежів попроцентах.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення частково шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за Договором №470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 у розмірі 92272,82 грн, з яких: 22 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 70 252,82 грн сума прострочених платежів по процентах.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак враховуючи, що позов ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» задоволено частково, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2338,74 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (92272,82 / 95552,82 * 2422,40 = 2338,74 грн).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 470585-КС-001 про надання кредиту від 19.07.2023 року, в розмірі 92272 ( дев`яносто дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні 82 (вісімдесят дві ) копійки з яких: заборгованість по тілу кредиту 22 000,00 грн; - суми прострочених платежів по процентах 70 252,82 грн.

У задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) гривень 74 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 07.08.2024.

Відомості проучасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Україки, 26 офіс 411 м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяН. Р. Кунець