Ухвала

від 07.08.2024 по справі 758/9382/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9382/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102070000310 від 11.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102070000310 від 11.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст. 358 КК України.

В обгрунтування клопотання вказує, що в Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідування у кримінальному провадженні №42023102070000310, відомості щодо якого 11.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 та ч.З ст.358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) за попередньою змовою зі службовими особами низки юридичних осіб, під час проведення публічних закупівель товарів, робіт та послуг, заволоділи бюджетними коштами в умовах воєнного стану.

Здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому відділу Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києва. Також, Подільською окружною прокуратурою м. Києва надано доручення до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні.

Попередня правова кваліфікація кримінальних правопорушень, обставини яких перевіряються слідчим шляхом у даному кримінальному провадженні - ч. 4 ст. 191 та ч. З ст. 358 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України ч. 4 ст. 191 КК України віднесено до категорії тяжких кримінальних правопорушень, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами КП «Київтеплоенерго» за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «УМТК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42657940) налагоджено протиправним механізм, направлений на заволодіння комунальними коштами під час здійснення закупівель товарів необхідних для забезпечення діяльності комунального підприємства.

Проведеним оглядом платформи публічних закупівель «PROZORRO» встановлено, що ТОВ «УМТК ТРЕЙД» систематично в період з 2021 року по теперішній час здійснює постачання товарів в адресу КП «Київтеплоенерго», які використовуються підприємством у своїй діяльності.

Разом з тим, для спростування чи підтвердження факту діяльності протиправного механізму, прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва винесено постанову про залучення спеціаліста Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаних з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України для проведення відповідного аналітичного дослідження фінансових операцій вищевказаних суб`єктів господарської діяльності.

Відповідно до висновку аналітичного дослідження №136/99-00-08-01-04- 20/44746838 від 23.05.2024 Державної податкової служби України ТОВ «УМТК ТРЕЙД» здійснила постачання товарів в адресу КП «Київтеплоенерго» на загальну суму 30 022 865, 52 грн., в т.ч. ПДВ 5 003 810, 92 грн.

Крім того, встановлено низку суб`єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності», які використовувалися під час здійснення протиправної діяльності, зокрема, на банківські рахунки яких відбувався переказ комунальних коштів з рахунків ТОВ «УМТК ТРЕЙД», а саме: ТОВ «КОМПАНІЯ СПЛІТ» (код ЄДРПОУ 42564940), ТОВ «НИККА», (код ЄДРПОУ 43050112), ТОВ «СОФЛАВ» (код ЄДРПОУ 44223607), TOB «АРСЕНС» (код ЄДРПОУ 44033627), ТОВ «ТД «СТОЛИЦЯ ТОРГ ПОСТАЧ», (код ЄДРПОУ 44055111), ТОВ «БРЕЙНТ-ТЕХНО ГРУП» (код ЄДРПОУ 44088723), ТОВ «ТД «ГЕОС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 45322391), ПП «ДЮГ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36563991), ТОВ «ДОТРІС СТОУН» (код ЄДРПОУ 43217283), TOB «АРВІТОН» (код ЄДРПОУ 45192329), ТОВ «АРТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 43498811), ТОВ «АТАВІО» (код ЄДРПОУ 45026998), ТОВ «АТАЛІЯ» (код ЄДРПОУ 44864859), TOB «ІМКОМТЕХ» (код ЄДРПОУ 44732207), ТОВ «МІДОС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44939866), ТОВ «РАЙТАЛ» (код ЄДРПОУ 45241826), ТОВ «ОЛАРІОН» (код ЄДРПОУ 45107265), ТОВ «ВЕЛНІКС» (код ЄДРПОУ 45120228), ТОВ «ПАВАРІЄ» (код ЄДРПОУ 44663888), ТОВ «ДЕЛЬ НОРД» (код ЄДРПОУ 45027216), ТОВ «ІЛНУР» (код ЄДРПОУ 45338930), ТОВ «ЛАНЕТІ» (код ЄДРПОУ 45375911), ТОВ «ЕЛІП» (код ЄДРПОУ 45180748), ТОВ «ДЕЛЬТАЛАЙН», (код ЄДРПОУ 43555036), TOB «ЕКВІПЛАЙН» (код ЄДРПОУ 44942842), ТОВ «ДОМІРІС» (код ЄДРПОУ 45000414), ТОВ «ЛОРЕНДІ» код ЄДРПОУ 45383365), ТОВ «ШЕЛПТОН» (код ЄДРПОУ 44991360), ТОВ «ТАЛІСА» (код ЄДРПОУ 45038982), ТОВ «РЕЙНТЕК» (код ЄДРПОУ 45112898), ТОВ «ШАРМТЕКС» (код ЄДРПОУ 44852864), ТОВ «ТД «АЛМАДА» (код ЄДРПОУ 44968766), ТОВ «СЕЙЛЗЛІМ» (код ЄДРПОУ 45388117), TOB «РІВІРАН» (код ЄДРПОУ 45158377), ТОВ «РІНВУЛ» (код ЄДРПОУ 45040200), ТОВ «РІЧРЕЙНД» (код ЄДРПОУ 45136861), ТОВ «СІЯРІТІ» (код ЄДРПОУ 44929879), ТОВ «СОМАРІС» (код ЄДРПОУ 45136636), TOB «ТІРЕНС» (код ЄДРПОУ 44550175), ТОВ «ТЕКСТИЛІУМ» (код ЄДРПОУ 44654171) та ТОВ «РІКФОРТ» (код ЄДРПОУ 45012351) за результатами виконання договорів між ТОВ «УМТК ТРЕЙД» та КП «Київтеплоенерго».

Згідно з матеріалами кримінального провадження такі протиправні операції направлені на заволодіння комунальними коштами, шляхом завищення вартості поставлених товарів, послуг ТОВ «УМТК ТРЕЙД» в адресу КП «Київтеплоенерго», виведення різниці отриманих комунальних коштів на рахунки СГД з ознаками «фіктивності» та містять ознаки легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Наведений факт вказує на функціонування протиправного механізму з заволодіння комунальними коштами КП «Київтеплоенерго» під час виконання укладених угод з ТОВ «УМТК ТРЕЙД» шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Шляхом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено коло осіб, які причетні до вищевказаної протиправної діяльності, офісні приміщення та транспортні засоби, котрі ними використовуються для досягнення злочинної мети.

Відповідно до зібраних матеріалів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виконує функції менеджера даного протиправного механізму, зокрема, приймав участь під час виведення грошових коштів отриманих ТОВ «УМТК ТРЕЙД» за результатами виконання договорів укладених КП «Київтеплоенерго» в тіньовий сектор економіки.

21.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконує функції менеджера даного протиправного механізму, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі, що належать ОСОБА_5 , а саме:

- ноутбук «HP» серійний № 5CD2297XMR в корпусі сірого кольору;

- мобільний телефон «Iphone 13» в корпусі темно-синього кольору ІМЕІ № 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ № НОМЕР_2 в прозорому чохлі, з сім карткою мобільного оператора «Лай фссел» НОМЕР_3 ;

- банківську картку «Sens bank» № НОМЕР_4 , яка видана на ім`я ОСОБА_6 , банківська картка «Monobank» № НОМЕР_5 , банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_6 ;

- чорнові записи, а саме блокнот з надписом «АТБ» та «Воля», блокнот чорного кольору з надписом «АТВ» та «Стійкість», 2 аркуші формату «А4» з чорновими записами.

Вилучені під час обшуку документи, речі та предмети постановою слідчого від 21.06.2024 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів вказаного кримінального провадження, оскільки комп`ютерна техніка та мобільний телефон, банківська картка використовувалися під час здійснення протиправної діяльності, є знаряддями вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, інші вилучені документи, зокрема чорнові записи, що зазначені у блокнотах містять відомості щодо фактів вчинення кримінальних правопорушень, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За таких обставин з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить су4д накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із підстав, наведених в ньому, та просив його задовольнити, вказав, що на даний час щодо вилученого мобільного телефону та ноутбуку проводяться комп`ютерно-технічні експертизи.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що вилучені речі на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , який жодного відношення до кримінального провадження не має, йому не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому арешт майна на даній стадії досудового розслідування не відповідатиме його меті.

Дослідивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши думку учасників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10, ч. 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023102070000310 від 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 та ч.3 ст.358 КК України.

21.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконує функції менеджера даного протиправного механізму, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі, що належать ОСОБА_5 , а саме:

- ноутбук «HP» серійний № 5CD2297XMR в корпусі сірого кольору;

- мобільний телефон «Iphone 13» в корпусі темно-синього кольору ІМЕІ № 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ № НОМЕР_2 в прозорому чохлі, з сім карткою мобільного оператора «Лай фссел» НОМЕР_3 ;

- банківську картку «Sens bank» № НОМЕР_4 , яка видана на ім`я ОСОБА_6 , банківська картка «Monobank» № НОМЕР_5 , банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_6 ;

- чорнові записи, а саме блокнот з надписом «АТБ» та «Воля», блокнот чорного кольору з надписом «АТВ» та «Стійкість», 2 аркуші формату «А4» з чорновими записами.

Вилучені під час обшуку документи, речі та предмети постановою слідчого від 21.06.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З огляду на положення ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчим суддею враховано, що постановами слідчого у вказаному кримінальному провадженні призначено ряд комп`ютерно-технічних експертиз.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна в частині заборони його відчуження та розпорядження ним може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

При цьому, доводи представника власника майна про те, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не повідомлено про підозру, слідчий суддя оцінює критично, оскільки на даному етапі досудового розслідування, з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 21.06.2024.

Керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102070000310 від 11.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст. 358 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 та вилучене під час обшуку 21.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на :

- ноутбук «HP» серійний № 5CD2297XMR в корпусі сірого кольору;

- мобільний телефон «Iphone 13» в корпусі темно-синього кольору ІМЕІ № 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ № НОМЕР_2 в прозорому чохлі, з сім карткою мобільного оператора «Лай фссел» НОМЕР_3 ;

- банківську картку «Sens bank» № НОМЕР_4 , яка видана на ім`я ОСОБА_6 , банківська картка «Monobank» № НОМЕР_5 , банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_6 ;

- блокнот з надписом «АТБ» та «Воля», блокнот чорного кольору з надписом «АТВ» та «Стійкість», 2 аркуші формату «А4» з чорновими записами.

Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Роз`яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1