Ухвала

від 02.08.2024 по справі 991/4205/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Cправа №991/4205/24

Провадження №11-сс/991/475/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

прокурора ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2024 клопотання детектива задоволено частково, накладено арешт, шляхом встановлення тимчасової заборони на розпорядження та відчуження:

-на майно яке належить підозрюваному ОСОБА_6 , а саме: на 1/3 квартири на праві спільної часткової власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,61 кв.м, реєстраційний номер 19577036;

-на майно, яке належить ОСОБА_11 і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_11 , а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 203,5 кв.м, реєстраційний номер 1574130180363; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 265,1 кв.м, реєстраційний номер 1531185159101; житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 296,2 кв.м, реєстраційний номер 287346159104; земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 5910400000:05:080:0052; земельну ділянку, площею 0,0523 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 5910400000:05:080:0053; земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером 5910136600:20:030:0008; 50% частки статутного капіталу ТОВ «УСТР» (ЄДРПОУ 37845345), що становить 500 грн; 50% частки статутного капіталу ТОВ «Компанія «ФАМІЛЬНА ПЕКАРНЯ»» (ЄДРПОУ 43295953), що становить 2500 грн; 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР «ЗДРАВІЄ» (ЄДРПОУ 37457243), що становить 1 501 000 грн; 100% частки статутного капіталу ТОВ «ПРОДСЕРВІС» (ЄДРПОУ 31499932), що становить 7 882 900 грн.; 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК М.СУМИ» (ЄДРПОУ 01562148), що становить 100 000 000 грн, бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_11 через ТОВ «ПРОДСЕРВІС»; 39,97% частки статутного капіталу СТОВ «ПІЩАНЕ» (ЄДРПОУ 1547031), що становить 125 126 грн; 50% частки статутного капіталу ТОВ «ДЕ ВАЙБ СУМИ» (ЄДРПОУ 44965880), що становить 5 000 000 грн.

На вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на наявність підстав для її скасування - невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Посилається на таке.

ОСОБА_11 не має будь-якого статусу у кримінальному провадженні, а тому арешт, накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на нерухоме майно та корпоративні права юридичних осіб, які належать ОСОБА_11 , порушує її право власності.

Всупереч положенням ст.70 СК України слідчий суддя наклав арешт на нерухоме майно та частки у статутному капіталі юридичних осіб у повному обсязі, а не на 1/2 частини цього майна власником якої є ОСОБА_6.

Також слідчим суддею не враховано, що квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є особистою приватною власністю ОСОБА_11 , так як отримана останньою у спадщину після смерті її матері ОСОБА_12 , що земельні ділянки площею 0,1000 га та 0,0523, які зареєстровані за ОСОБА_11 та житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 296,2 кв.м, були придбані ОСОБА_11 за її особисті кошти, які вона отримала від матері ОСОБА_12 у якості подарунку, а також, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 265,1 кв. м, та земельна ділянка, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належать на праві особистої власності ОСОБА_11 , оскільки земельна ділянка, на якій збудовано будинок, була отримана ОСОБА_11 у ході безоплатної приватизації землі, а будинок збудований на ній за кошти, які їй подарувала її мама.

Крім того, корпоративні права ТОВ «Центральний ринок м. Суми» (ЄДРПОУ 01562148),бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_11 , належать юридичній особі - ТОВ «ПРОДСЕРВІС», а не фізичній особі ОСОБА_11 , і не є спільним сумісним майном подружжя.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на:

- квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 203,5 кв.м, реєстраційний номер 1574130180363;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 265,1 кв.м, реєстраційний номер 1531185159101;

- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 296,2 кв.м, реєстраційний номер 287346159104;

- земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 5910400000:05:080:0052;

- земельну ділянку, площею 0,0523 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 5910400000:05:080:0053;

- земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером 5910136600:20:030:0008;

- 100% частки статутного капіталу ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «ЗДРАВІЄ» (код ЄДРПОУ 37457243), що становить 1501000 грн;

- 100% частки статутного капіталу ТОВ «Продсервіс» (код ЄДРПОУ 31499932), що становить 7882900 грн.;

- 100% частки статутного капіталу ТОВ «Центральний ринок м.Суми» (ЄДРПОУ 01562148), що становить 100000000 грн, бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_11 через ТОВ «ПРОДСЕРВІС»;

- 39,97% частки статутного капіталу СТОВ «Піщане» (ЄДРПОУ 1547031), що становить 125126 грн.; та постановити нову, якою у відмовити у задоволенні клопотання детектива в частині накладення арешту на вказане майно ОСОБА_11 .

ОСОБА_11 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилася, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомила.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_11

ОСОБА_6 та його захисники у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги у межах, визначених ч.1 ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000022 від 12.01.2024 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.

За версією слідства депутати Сумської обласної ради ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , діючи умисно, за попередньою змовою групи осіб, упродовж січня - березня 2024 року висловили пропозицію надати, а 26.03.2024 надали начальнику Сумської міської військової адміністрації ОСОБА_14 , який займає особливо відповідальне становище, частину неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США (за курсом НБУ станом на 26.03.2024 становить 1 961 000 грн), із загальної раніше обумовленої суми неправомірної вигоди 100 тисяч доларів США (за курсом НБУ станом на 26.03.2024 становить 3 922 000 грн) за вчинення ним дій, які входять до його повноважень, а саме: скасування наказу № 64-СМР від 05.12.2023 «Про втрату чинності рішення сесії Сумської міської ради від 23.02.2022 «Про реорганізацію КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради, шляхом приєднання до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», призначення ОСОБА_13 на посаду керівника вищевказаних медичних закладів строком на 5 років, сприяння у виділенні фінансування на об`єднану медичну установу на 2024 рік. У подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_13 мали намір заволодіти бюджетними коштами, які будуть виділені на фінансування КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», яку очолює ОСОБА_13 , як об`єднаною медичної установи через процедури закупівлі.

Відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян 23.08.1982 ОСОБА_6 уклав шлюб із ОСОБА_15 , про що було зроблено відповідний актовий запис про шлюб № 549 від 23.08.1982.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного земельного кадастру про земельну ділянку (міститься в протоколі огляду від 07.05-09.05.2024, довідка № 377408861 від 07.05.2024) вбачається, що ОСОБА_6 на праві власності належить 1/3 квартири на праві спільної часткової власності за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,61 кв.м, реєстраційний номер 19577036.

Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного земельного кадастру про земельну ділянку (міститься в протоколі огляду від 07.05-09.05.2024, довідка №377402807 від 07.05.2024), дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_11 на праві власності належить:

- квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 203,5 кв.м, реєстраційний номер 1574130180363;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 265,1 кв.м, реєстраційний номер 1531185159101;

- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 296,2 кв.м, реєстраційний номер 287346159104;

- земельна ділянка, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 5910400000:05:080:0052;

- земельна ділянка, площею 0,0523 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 5910400000:05:080:0053;

- земельна ділянка, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером 5910136600:20:030:0008.

Із відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слідує, що ОСОБА_11 є володільцем часток статутних капіталів, а саме:

- 50% частки статутного капіталу ТОВ «УСТР» (ЄДРПОУ 37845345), що становить 500 грн;

- 50% частки статутного капіталу ТОВ «Компанія «ФАМІЛЬНА ПЕКАРНЯ»» (ЄДРПОУ 43295953), що становить 2500 грн;

- 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР «ЗДРАВІЄ» (ЄДРПОУ 37457243), що становить 1 501 000 грн;

- 100% частки статутного капіталу ТОВ «ПРОДСЕРВІС» (ЄДРПОУ 31499932), що становить 7 882 900 грн.;

- 39,97% частки статутного капіталу СТОВ «ПІЩАНЕ» (ЄДРПОУ 1547031), що становить 125 126 грн;

- 50% частки статутного капіталу ТОВ «ДЕ ВАЙБ СУМИ» (ЄДРПОУ 44965880), що становить 5 000 000 грн.;

- 85% статутного капіталу ТОВ «ПРОДС» (ЄДРПОУ 43796076), що становить 85 грн.

Крім того, відповідно до вищевказаного Витягу засновником (учасником) ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК М.СУМИ» (ЄДРПОУ 01562148) є ТОВ «ПРОДСЕРВІС», кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_11 , тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний влив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу - 100.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 - 1/3 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на майно, яке належить ОСОБА_11 і є спільною сумісною власністю подружжя - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , земельну ділянку, площею 0,0523 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , 50% частки статутного капіталу ТОВ «УСТР», 50% частки статутного капіталу ТОВ «Компанія «ФАМІЛЬНА ПЕКАРНЯ», 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР «ЗДРАВІЄ», 100% частки статутного капіталу ТОВ «ПРОДСЕРВІС», 39,97% частки статутного капіталу СТОВ «ПІЩАНЕ», 50% частки статутного капіталу ТОВ «ДЕ ВАЙБ СУМИ», слідчий суддя обґрунтовано виходив з наявності правових підстав для арешту вказаного майна.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Так, відповідно до ч.5 ст.719 ЦК України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

До валютних цінностей згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» належить валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

А відтак, оскільки до апеляційної скарги не долучено договору дарування валютних цінностей, колегія суддів вважає безпідставним твердження в апеляційній скарзі, що ОСОБА_11 майно набувалось за подаровані кошти.

Спільна сумісна власність - це вид спільної власності, при якому частки співвласників не визначені (статті 355, 368 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином диспозиції ст.70 СК України, ст.ст. 370, 372 ЦК України визначають рівність часток співвласників майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, в тому числі і подружжя, однак гіпотези вказаних статей встановлюють умови за яких така рівність враховується у разі поділу чи виділу.

Також гіпотези ст.70 СК України, ст.ст. 370, 372 ЦК України для здійснення їх диспозицій не містять таку умову, як вирішення питання про арешт майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

Вказаний висновок повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа №352/1802/18, провадження №14-72 цс 20), відповідно до якого особа, яка вважає, що порушено її права користуватися та розпоряджатися часткою у спільному майні подружжя, не позбавлена можливості вирішити за правилами цивільного судочинства питання поділу майна, що є спільній сумісній власності.

Доказів про виділ ОСОБА_6 та ОСОБА_11 частки зі спільного майна або про поділ спільного майна до апеляційної скарги не долучено і при апеляційному розгляді не подано.

А тому колегія суддів вважає, що відсутні будь-які правові підстави для захисту прав ОСОБА_11 в кримінальному провадженні на підставі ст.70 СК України чи ст.ст. 370, 372 ЦК України шляхом фактичного поділу майна та накладенням арешту на 1/2 частку майна співвласника.

У постанові від 12 жовтня 2016 року №6-2225цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що норма статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю та споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України в поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на ній об`єкти.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Отже, якщо подружжям за час спільного проживання побудовано будинок на земельній ділянці одного з подружжя (яка внаслідок приватизації перебуває в його особистій власності), і подружжя ставить питання про поділ цих об`єктів нерухомості (будинку та земельної ділянки), суду слід виходити з наступного.

Якщо будинок визнано судом об`єктом спільної сумісної власності подружжя, то з урахуванням положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України один із подружжя набуває право спільної сумісної власності і на земельну ділянку, на якій розташований вказаний спірний будинок. (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №343/2166/15-ц)

А відтак, помилковим є твердження в апеляційній скарзі, що земельна ділянка, на якій побудовано будинок, є особистою приватною власністю ОСОБА_11 з посиланням на приватизацію цієї земельної ділянки.

Разом з тим, з вищевказаного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 203,5 кв.м, реєстраційний номер 1574130180363 на підставі свідоцтва про право на спадщину. (т.2 а.с.150)

Відповідно до положень ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч.2, 5 ст.170 КПК України).

А тому, оскільки вказана квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_11 , яка не є підозрюваною у вказаному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає помилковим висновок слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на вказану квартиру з метою забезпечення конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст.115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства зокрема має право брати участь у розподілі прибутку товариства, отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Виходячи з вказаних положень закону слід дійти висновку, що вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, втім, якщо такий вклад зроблено коштом спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право вимагати виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя чи половини отриманого доходу від діяльності підприємства, оскільки припинення права власності на спільну сумісну власність подружжя призводить до виникнення майнових прав другого подружжя.

Таким чином накладення арешту на корпоративні права, належні ОСОБА_11 у статутному капіталі товариств, є належним способом забезпечення конфіскації майна ОСОБА_6 як виду покарання.

Однак, згідно з п.9 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа.

Відповідно до п.30 cт.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Як зазначалось вище засновником (учасником) ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК М.СУМИ» (ЄДРПОУ 01562148) є ТОВ «ПРОДСЕРВІС», кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_11 , тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний влив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу - 100.

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду в постанові від 10.01.2024 (cправа №910/268/23) дійшов висновку, що статус відповідача як кінцевого бенефіціарного власника, контролера корпоративних прав, щодо яких він не є власником, вважається достатнім для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на такі корпоративні права. Підставами для застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» можуть бути зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов`язань, зокрема й щодо відшкодування завданої шкоди, фактичне управління активами групи компаній як власними.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_11 не має у власності корпоративних прав ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК М.СУМИ», а також те, що відповідальність кінцевого бенефіціарного власника, контролера корпоративних прав настає лише з підстав зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов`язань, зокрема й щодо відшкодування завданої шкоди, колегія суддів вважає, що слідчий суддя не мав підстав для висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК М.СУМИ» з метою забезпечення конфіскації майна ОСОБА_6 як виду покарання.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6, - адвоката ОСОБА_7 слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2024 року в частині накладення арешту на 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК М.СУМИ і накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 203,5 кв.м. реєстраційний номер 1574130180363, скасувати, постановити нову ухвалу про відому у задоволенні клопотання детектива в цій частині, та в решті ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2024 року в частині накладення арешту на 100% частки статутного капіталу ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК М.СУМИ» (ЄДРПОУ 01562148), та накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 203,5 кв.м., реєстраційний номер 1574130180363, скасувати та постановити нову ухвалу про відому у задоволенні клопотання детектива в цій частині. В решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4