Рішення

від 17.06.2024 по справі 160/9285/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 рокуСправа №160/9285/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «СТРОЙІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «СТРОЙІНВЕСТ» (вул. Любарського, 143, оф. 106, м. Дніпро, 49000, РНОКПП 39086059) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 09.02.2024 року №0061540408 та від 09.02.2024 року №0061020408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки було виявлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, однак на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, згідно з абз. 1 п. п. 69.1 п. 69 якого, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, передбаченої п.46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що нормою підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка застосовується починаючи з 27 травня 2022 року, установлено, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303; далі - Порядок №225). Відповідач вважає, що підстави для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язку щодо сплати узгоджених податкових зобов`язань відсутні.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток TOB «CK «СТРОЙІНВЕСТ». За результатами перевірки було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення вимог пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1 статті 50 (у разі порушення термінів сплати згідно ППР) Кодексу та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток.

Так, матеріалами перевірки встановлено, що 23.05.2022 позивачем подано декларацію з податку на прибуток №9433364916, якою задекларовано до сплати суду податкового зобов`язання в розмірі 4 880 992 грн. Граничний термін сплати даного зобов`язання 01.08.2022.

ТОВ «CK «СТРОЙІНВЕСТ» податкове зобов`язання за даною декларацією сплачено 05.08.2022 в розмірі 2 000 000 грн. та 23.09.2022 в розмірі 2 880 882 грн., що в свою чергу призвело до прострочення граничного терміну сплати податкового зобов`язання на 4 та 53 дні відповідно.

06 березня 2024 позивачем отримано податкові повідомлення-рішення:

- від 09.02.2024 року №0061020408 про нарахування грошових зобов`язань по акту перевірки від 15.01.2024 №1787/04-36-4-08/39086059 в сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень;

- від 09.02.2024 року №0061540408 про нарахування грошових зобов`язань по акту перевірки від 15.01.2024 №1787/04-36-4-08/39086059 в сумі 282099,20 (двісті вісімдесят дві тисячі дев`яносто дев`ять гривень 20 копійок).

Не погодившись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI(далі - ПК України).

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

23.05.2022 позивачем подано декларацію з податку на прибуток №9433364916, якою задекларовано до сплати суду податкового зобов`язання в розмірі 4 880 992 грн. Граничний термін сплати даного зобов`язання 01.08.2022.

Суд встановив, що позивачем не заперечується факт пропуску терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток за податковою декларацією з податку на прибуток.

Разом з цим позивач вважає, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п.124.1 ст. 124 ПК України за пропуск терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, оскільки згідно з абз. 1 п. п. 69.1 п. 69 якого, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, передбаченої п.46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Щодо таких доводів представник позивача суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХПК України у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

З аналізу наведених норм видно, що платники податків, які не мають можливості своєчасного виконання податкового обов`язку, повинні забезпечити виконання податкового обов`язку протягом 6 місяців після припинення або скасування правового режиму воєнного стану.

З 27.05.2022 року згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХПК України (в редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, з 27.05.2022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів (слід розуміти задекларованих у цих документах, у строк не пізніше 31.07.2022).

Поряд із цим з 27.05.2022 року платники податків, які не мають можливості виконання згаданих обов`язків, мають письмово повідомити про це відповідний контролюючий орган системи Державної податкової служби України.

Водночас підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХПК України(у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ) також було введено у дію нове правило, згідно з яким платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Так, згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПК України у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ, з 27.05.2022 року був відновлений перебіг строків подання звітності та строків сплати податків та зборів.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225(далі - Порядок №225).

Згідно із пунктами 3, 4, 6 та 7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви в довільній формі та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння такий платник у силу застереження пункту 7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із заявою довільної форми щодо відсутності можливості виконання податкового обов`язку зі сплати єдиного податку з фізичних осіб. Таких доказів суду не надано.

З аналізу викладеного суд робить висновок, що позивач не скористався наданим підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України та наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 правом підтвердити неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, що вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів позивача.

А отже, суд зазначає, що згідно з п.124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як видно з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.

При цьому суд зазначає, що окремі посилання позивача на неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, як обставину, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, є також необґрунтованими та безпідставними, оскільки такий довід представника позивача пов`язаний виключно із підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає певні окремі дії платника податку, що передбачені податковим законодавством, а інших доказів чи доводів, які б вказували на правомірність дій та добросовісність ТОВ «СК «СТРОЙІНВЕСТ», як платника податків, представником позивача не зазначено.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Ураховуючи наведене суд робить висновок, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому повністю відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, рішення ухвалене в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «СТРОЙІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна