Ухвала

від 05.08.2024 по справі 200/3968/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про витребування доказів

05 серпня 2024 року Справа №200/3968/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяви відповідача про витребування доказів, призначення експертизи, розгляд в загальному позовному провадженні справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-«Металургійний завод» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до суду із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-«Металургійний завод» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по списку №1 за період жовтень 2023-квітень 2024 в сумі 3 357 136,64 грн.

Ухвалою від 24.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідачів судом отримано заяви про витребування доказів, призначення експертизи, розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Так, відповідач просив витребувати з позивача докази про призначення пільгових пенсій (довідки про пільговий стаж, протоколи, розпорядження про призначення пільгових пенсій) працівникам відповідача, по кожному пенсіонеру, зазначеному розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; докази нарахування та виплати пільгових пенсій за спірний період з жовтня 2023 по квітень 2024 року (відривні талони з поштового відділення, банківські виписки, тощо) по кожному пенсіонеру, зазначеному в позові.

У клопотанні про призначення експертизи відповідач просив поставити на вирішення експерта такі питання: «1) Чи підтверджуються документально розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по Списку № 1 за період з жовтня 2023 по квітень 2024 року в сумі 3 357 136,64 грн? Якщо не підтверджується, визначити в якій сумі існує розбіжність? 2) Чи відповідає дійсності та підтверджується відповідними документами щодо складу витрат та факту їх понесення позивачем, визначений для відповідача розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, за період з жовтня 2023 по квітень 2024 року в сумі 3 357 136,64 грн? Якщо не відповідає, визначити, щодо яких витрат та в якій сумі існує розбіжність? 3) Чи включені позивачем до сум, що підлягають відшкодуванню відповідачем за розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2023 по квітень 2024 року в сумі 3 357 136,64 грн суми доплат, надбавок і підвищень, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України? Якщо так, то в якій сумі?».

З цього приводу суд зазначає, що згідно з п.п. 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2"Прикінцевих положень"Закону (згідно здодатками 6та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, суд зауважує, що наведені розрахунки самі по собі є документами, що після їх направлення підприємству створюють для нього обов`язок по сплаті визначеної у розрахунку суми. У межах цієї справи вирішується питання наявності чи відсутності за відповідачем боргу через несплату ним сум, визначених у таких розрахунках, що надсилались йому позивачем. Питання правомірності призначення пенсії особам, її виплати не є спірним у межах цієї справи.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстави для задоволення клопотань відповідача про витребування доказів та призначення експертизи.

При вирішенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд виходить з наступного.

Відповідач в обґрунтування клопотання вказав, що має здійснити контррозрахунок по кожному пенсіонеру, заявленому в позовній заяві. Зазначив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вказують про необхідність проведення судового засідання за участю сторін учасників у загальному позовному провадженні, під час якого відповідач вправі надати суду додаткові пояснення, зауваження, які вважатимуться важливими, у більш розширеному обсязі, а це можливо лише у випадку, коли пояснення чи зауваження будуть проголошені у судовому засіданні в суді першої інстанції за участю представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 12 зазначеного Кодексу спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 4 ст. 12 КАС України та частиною 4статті 257 КАС України визначено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

У такому переліку відсутні справи за позовами суб`єктів владних повноважень про стягнення боргу.

Суд також наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, окрім зазначений у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4статті 257 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з матеріалами справи позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути борг за розрахунками, за якими сплив строк оплати підприємством відповідача.

Така категорія справ не визначена у переліку, передбаченому КАС України, як тих, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6статті 262 КАС Українивизначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначенихстаттею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки позивач по справі ставить перед судом питання правового характеру, а не встановлення відповідних фактів.

З огляду на предмет позову та характер правовідносин у розглядуваній справі, суд вважає, що немає явної необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи безпосередньо у судовому засідання.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справіv. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимогКАС України.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, оскільки таки пояснення можуть бути надані письмово, з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, зважаючи на незгоду відповідача із наданими позивачем розрахунками, суд вважає за можливе витребувати зі сторін акт звіряння заборгованості по сумі фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за по списку №1 за період жовтень 2023-квітень 2024 в сумі 3 357 136,64 грн із виокремленням суми заборгованості підприємства відповідача за кожен місяць, що заявлений до відшкодування.

Також суд пропонує відповідачу надати суду додаткові письмові пояснення (за наявності), на необхідності надання яких він наполягав у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відповідач не довів у чом полягає неможливість надання таких пояснень письмово. Зокрема, ним подано письмовий відзив на позов із запереченнями проти його задоволення та її обґрунтуванням.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС Українисуд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третястатті 80 КАС України).

Відповідно до частини 6статті 80 КАС Українибудь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 7 статті 80 КАС Українивстановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 262, 263 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-«Металургійний завод» про витребування доказів, призначення експертизи, розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Витребувати зі сторін акт звіряння заборгованості по сумі фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за по списку №1 за період жовтень 2023-квітень 2024 в сумі 3 357 136,64 грн із виокремленням суми заборгованості підприємства відповідача за кожен місяць, витрати за яким заявлено до відшкодування.

Запропонувати Приватному акціонерному товариству «Донецьксталь»-«Металургійний завод» надати суду додаткові письмові пояснення/заперечення (за наявності) з приводу заявлених позовних вимог.

Ухвала набирає законної силиз моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Михайлик