Рішення

від 06.08.2024 по справі 200/4187/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 року Справа№200/4187/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

24 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (місцезнаходження: вул. Ростроповича Мстислава, буд. 74а, м. Слов`янськ, Донецька область, 84105; код ЄДРПОУ 25099465), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області від 05 лютого 2024 року №821 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача, Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

04 липня 2024 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

08 липня 2024 року позивач надав до суду відповідь на відзив та докази по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

Інших клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.02.2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 821, яким встановлено відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» - критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого віднесення стала нібито відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Позивач не погоджується з таким рішенням контролюючого органу, вважає його необґрунтованим, та таким яке не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, а також, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язків позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до п.201.16 ст.201 розділу V Податкового кодексу України (далі Кодекс) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин діяв «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, згідно з відомостями Журналу розгляду інформації та копій документів, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі Журнал) (АІС «Робота комісії ДПС» розділу «Аналітична система» ІС «Податковий блок»), ТОВ «Донметсплав» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку з 30.09.2022.

Згідно абз. 10 п. 6 Порядку № 1165 у разі отримання Рішення платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня (далі Комісія) інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

На розгляд Комісії ТОВ «Донметсплав» було надано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 25.01.2024 № 7, яке подавалось на прийняте Рішення від 29.11.2023 № 7934. У полі інформація зазначено: «ТОВ «Донметсплав» - є виробником реалізованої продукції та відповідає вимогам спеціалізованого металургійного переробного підприємства, сертифіковане по Міжнародній системі якості ISO-9001-2015 та має акредитовану лабораторію спектрального аналізу. Основним видом діяльності підприємства є виробництво алюмінію (код КВЕД 24.42), а саме виробництво сплавів алюмінієвих вторинних. Специфіка виду діяльності полягає в тому, що для виробництва вищевказаної продукції ТОВ «Донметсплав» закуповує відповідну сировину, а саме «Брухт алюмінієвий» (код товару 760200) та в результаті металургійної переробки отримує готову продукцію «Сплави алюмінієві вторинні» (код товару 7601208000). Всього сплачено податків за 2021 рік -2922,3 тис. грн. На балансі підприємства обліковуються основні фонди вартістю 12169 тис. грн. Інформація про наявність власних основних засобів підтверджується Повідомленням за формою 20-ОПП. Реалізацію продукції ризиковим підприємствам не здійснювало». Надані копії документів: договір 18052021_ЕМСС.-2; договір 18052021_ЕМСС.-1; 20240125 ДПС ризиковість; специфікація 1,2; договір 18052021_ЕМСС.-3; РН січень-березень 2022; рахунки ЕМСС 2022 рік-1; рахунки ЕМСС 2022 рік-3; ВН від 02.02.2022, довіреність; рахунки ЕМСС 2022 рік-2; договір 2501 2021; ВН від 26.01.2022, ттн, довіреність, рахунок, специфікація 7,8; обороти 361 Енерготехсервис; обороти рахунок 26; акт земля Мстислава Ростроповича (колишня Чапаева; ттн, рахунок-2; ОСВ 36 за 2022 рік; ISO 2021 сертифікат на систему управління якістю; обороти 361 ЕМСС; обороти рахунок 201; свідоцтво на право власності; ОСВ 631 Волиньмет; атестат спеціалізованого металургійного переробного підприємства від 09.10.2018; витяг за штатного розкладу станом на 01.12.2021; ліцензія на пальне 2021; специфікація норм витрат; договір № 2801-2021 від 28.01.21 Сілена Опт.; свідоцтво про метрологічне підтвердження вимірювальних можливостей та технічної компетентності лабораторії; сілена специфікація 12; договір оренди, додаткова угода Сілена; реєстр поставок Волиньмет 1 кв 2022; 20220201 Видаткова 89, ттн, акт; 20220104 Сілена, первинні документи; договір № 25-02 від 25.02.21 Волиньмет; реєстр поставок Техномет ВВ1 кв 2022; реєстр поставок Сілена 1 кв 2022; договір Техномет ВВ 1; повідомлення про довіреність; договір Техномет ВВ 4; договір Техномет ВВ 3; договір Техномет ВВ 2; сертифікати якості ЕМСС; сертифікати якості Енерготехсервіс; ттн ЕМСС 01.2022; ттн ЕМСС 02.03.2022; основні рах.105; 20220201 видаткова 1, ттн, акт Техномет.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. У терміни визначені даним абзацом пункту 6 Постанови 1165 та з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 05.02.2024 № 7 було прийняте Рішення від 05.02.2024 № 821. Зазначені пункти: «Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС України, на розгляд комісії центрального рівня (комісія ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) надано скаргу щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.02.2024, на Рішення від 05.02.2024 № 821, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.02.2024 № 1012 щодо залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін, причина відмови в полі «Підстави:

- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг щодо виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- придбання товарів (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковостi платника податку;

- ненадання платником податку пояснення та копій первинних документів, які підтверджують інформацію щодо господарської діяльності платника, що підтверджують фактичне здійснення цих операцій».

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України.

Відповідач зазначив на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій вказав, що пункт 6 Порядку № 1165 передбачає можливість прийняття рішення про ризиковість платника податку лише за умови попереднього зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Наголошує, що податковий орган порушує питання про те, чи відповідає платник критеріям ризиковості, лише після того як платник намагається зареєструвати податкову накладну чи розрахунок коригування до неї. При цьому Порядок № 1165 чітко визначає наступну послідовність дій податківців: крок перший: спочатку зупиняється реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування, а лише потім крок другий: комісія розглядає питання про ризиковий статус платника, наслідком чого і може стати рішення про ризиковість. Варіанту, коли таке питання розглядається без факту зупинки реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, ні Порядок № 1165, ні інше податкове законодавство не передбачають.

Податкове законодавство не надає Головному управлінню ДПС у Донецькій області повноважень переглядати уже надану ним раніше оцінку успішно зареєстрованих податкових накладних чи розрахунків коригування, відмінити їх реєстрацію та порушити на цій підставі питання про ризиковість платника ПДВ.

Вказує, що із цього можна зробити ще один важливий висновок про те, що податкова інформація щодо проведених раніше господарських операцій, податкові накладні за якими вже успішно зареєстровані в ЄРПН, не є підставою для застосування пункту 8 вищезазначених Критеріїв ризику.

Податкові накладні, щодо проведених у 2022 році господарських операцій ТОВ «Донметсплав» з підприємствами ПАТ «Енергомашспецсталь» (код ЄДРПОУ 00210602) та ТОВ «ПКФ Енерготехсервіс» (код ЄДРПОУ 30098580) були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, а саме : - податкова накладна № 28 від 31.01.2022 року, зареєстрована 11.02.2022; - податкова накладна № 27 від 28.02.2022 року, зареєстрована 14.07.2022; - податкова накладна № 1 від 31.03.2022 року, зареєстрована 14.07.2022; - податкова накладна № 20 від 26.01.2022 року, зареєстрована 11.02.2022; - податкова накладна № 31 від 31.01.2022 року, зареєстрована 11.02.2022; - податкова накладна № 1 від 02.02.2022 року, зареєстрована 22.02.2022.

Зазначає, що ТОВ «Донметсплав» не вступав у господарські відносини у періоді з 01.02.2022 по 28.02.2022 з підприємством за кодом ЄДРПОУ 41074388, яке включено до «ризикових» з 09.09.2022, що неодноразово було доведено до Головного управління ДПС у Донецькій області та підтверджено документами, які були надані на розгляд Комісії 25.01.2024 року повідомленням № 7.

Наголошує, що всі перелічені документи у Рішенні № 821 від 05.02.2024 року «як ненадані», були відправлені ТОВ «Донметсплав» та отримані Головним управлінням ДПС у Донецькій області у повному обсязі разом із повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 25.01.2024 № 7. Відповідач не заперечує проти цього та у своєму відзиві підтверджує отримання документів, однак відповідачем не враховано та не досліджено доданих документів до повідомлення № 7 від 25.01.2024 року, у зв`язку з чим позивач потрапив у стан правової невизначеності.

ТОВ «Донметсплав» вважає, що подано достатньо документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (далі - ТОВ «Донметсплав») (код ЄДРПОУ 25099465) пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 11.08.1997 року № 12771200000001299, є юридичною особою про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у відповідності до вимог ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ «Донметсплав» є 24.42 «Виробництво алюмінію».

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів та у відповідності до вимог ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 808 від 13.03.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідно до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 2 від 23.08.2023 року, ТОВ «Донметсплав» скеровано відповідачу пояснення та копії документів щодо суті діяльності товариства та підтвердження здійснення господарських операцій на рішення № 808 від 13.03.2023 року.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податків пояснень та копій первинних документів від 23.08.2023 року № 2 прийнято рішення № 4961 від 30.08.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідно до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 3 від 16.10.2023 року, ТОВ «Донметсплав» скеровано відповідачу пояснення та копії документів щодо суті діяльності товариства та підтвердження здійснення господарських операцій на рішення № 4961 від 30.08.2023 року.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податків пояснень та копій первинних документів від 16.10.2023 року № 3 прийнято рішення № 7065 від 25.10.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідно до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 4 від 26.10.2023 року, ТОВ «Донметсплав» скеровано відповідачу пояснення та копії документів щодо суті діяльності товариства та підтвердження здійснення господарських операцій на рішення № 7065 від 25.10.2023 року.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податків пояснень та копій первинних документів від 26.10.2023 року № 4 прийнято рішення № 7277 від 01.11.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідно до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 4 від 06.11.2023 року, ТОВ «Донметсплав» скеровано відповідачу пояснення та копії документів щодо суті діяльності товариства та підтвердження здійснення господарських операцій на рішення № 7277 від 01.11.2023 року.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податків пояснень та копій первинних документів від 06.11.2023 року № 4 прийнято рішення № 7598 від 15.11.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідно до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 6 від 20.11.2023 року, ТОВ «Донметсплав» скеровано відповідачу пояснення та копії документів щодо суті діяльності товариства та підтвердження здійснення господарських операцій на рішення № 7598 від 15.11.2023 року.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податків пояснень та копій первинних документів від 20.11.2023 року № 6 прийнято рішення № 7934 від 29.11.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідно до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 7 від 25.01.2024 року, ТОВ «Донметсплав» скеровано відповідачу пояснення та копії документів щодо суті діяльності товариства та підтвердження здійснення господарських операцій на рішення № 7934 від 29.11.2023 року.

Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податків пояснень та копій первинних документів від 25.01.2024 № 7 прийнято рішення № 821 від 05.02.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків (що оскаржується позивачем).

Відповідно до рішення № 821 від 05.02.2024 року відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності за кодами податкової інформації:

- 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання.

Згідно з вказаним рішенням, інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є «постачання» з 01.02.2022 по 28.02.2022 за кодом УКТЗЕД 7601208000 платнику податку задіяного в ризиковій операції за податковим номером 41074388 06.09.2022 включено платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, «постачання» з 01.01.2022 по 31.12.2022 за кодом УКТЗЕД 7601208000 платнику податку задіяного в ризиковій операції за податковим номером 00210602, «постачання» з 01.01.2022 по 31.12.2022 за кодом УКТЗЕД 7601208000 платнику податку задіяного в ризиковій операції за податковим номером 30098580.

09.02.2024 року ТОВ «Донметсплав» подано до Державної податкової служби України скаргу щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 821 від 05.02.2024 року.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1012 від 14.02.2024 року залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача № 821 від 05.02.2024 року, вважає його таким, що не відповідає законодавству України та не ґрунтується на результатах аналізу наданих документів платника податків, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч.2 ст.92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку №1 до Порядку № 1165, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 року у справі № 640/6130/20, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: «8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Отже законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно становленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Судом із змісту оскаржуваного рішення № 821 від 05.02.2024 року встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення про відповідність ТОВ «Донметсплав» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання ТОВ «Донметсплав» податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично, таке рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Такай висновок судом зроблений з урахуванням висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 23.06.2022 року у справі № 640/6130/20.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було, а відповідно відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п.8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 року у справі № 340/1098/20.

Суд зазначає, що твердження податкового органу про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків для платника податків.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано докази, які вказують на те, що позивач взагалі мав господарські правовідносини з контрагентом, який має код ЄДРПОУ 41074388 та який був включений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало або могло мати господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд не бере до уваги.

Поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Щодо посилання відповідача на постачання позивачем товарів ризиковим суб`єктам господарювання, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Верховний Суд у постанові від 20.08.2019 року у справі № 2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу».

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Суд зі змісту оскаржуваного рішення № 821 від 05.02.2024 року встановив, що період здійснення господарської операції з постачання здійснювався з 01.02.2022 року по 28.02.2022 року, які на той час не були ризиковими і відповідно позивач, якщо і мав господарські операції не міг передбачати, що можливо у майбутньому хтось буде визнаний ризиковим, оскільки відповідно до оскаржуваного рішення підприємство з кодом ЄДРПОУ 41074388 було внесене до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку вже після закінчення періоду здійснення господарської операції, а саме 06.09.2022 року.

Крім того, у вказаному рішенні не зазначено на підставі яких податкових накладних виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції та з яких інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово - господарських операцій виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції.

Реєстрацію податкових накладних компанії ТОВ «Донметсплав» не було зупинено та рішення Комісією регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної щодо діяльності даної компанії не приймалось.

Отже, яка конкретна податкова інформація, по яких саме господарських операціях, та в яких документах ( накладних,) відображена ТОВ «Донметсплав» в оскаржуваному рішення, не зазначено, що вказує на необґрунтованість оскаржуваного рішення.

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.

Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Отже, відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відтак, Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.02.2024 року № 821 прийняте Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20 про подібні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що з огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-7 критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація в такому разі не заповнюється. Однак, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), суд погоджується з судом першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Судом також враховуються аналогічні висновки Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20 та постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20.

Суд зазначає, що Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в редакції постанови Кабінетом Міністрів України №1165 від 11.12.2019 передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з приписами пункту 6 Порядку Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім цього, необґрунтоване прийняття вказаного рішення тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних, неможливості сформувати податковий кредит контрагентами позивача та, як наслідок, ризик припинення господарських взаємовідносин.

Із наведеного можна дійти висновку про те, що відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень представника відповідача та правильність обраного позивачем способу захисту порушених прав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2024 року № 821, прийняте щодо ТОВ «Донметсплав», не відповідає положенням ПК України та Порядку 1165, є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із частинами 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Толдер проти Сполученого Королівства». Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

У даному випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 року у справі № 227/3208/16-а.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню, шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області № 821 від 05.02.2024 року яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (код ЄДРПОУ 25099465) віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (код ЄДРПОУ 25099465) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку враховуючи п. 10 ч. 2 статті 245 КАС України.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Щодо питання розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» при подачі даного позову сплачено судовий у розмірі 2422,40 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 37 від 21.06.2024 року на суму 2422,40 грн.

Таким чином, судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (місцезнаходження: вул. Ростроповича Мстислава, буд. 74-А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84105; код ЄДРПОУ 25099465) до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області № 821 від 05.02.2024 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (код ЄДРПОУ 25099465) віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (код ЄДРПОУ 25099465) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметсплав» (код ЄДРПОУ 25099465) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 серпня 2024 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна