Рішення

від 07.08.2024 по справі 280/4751/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2024 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/4751/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬВА-МАРТ" (вул.Червона, буд.34, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69010; код ЄДРПОУ 44866835)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі позивач, ЗОВ ФСЗОІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬВА-МАРТ" (надалі відповідач, ТОВ "МАЛЬВА-МАРТ"), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬВА-МАРТ" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 37296,37 грн.

У позовній заяві зазначено наступне. Відповідачем не сплачено всупереч вимогам ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70, заявлену суму адміністративно-господарської санкції і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином.

Ухвалою судді від 10.06.2024 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Позивач створив та надіслав відповідачу у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2023 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2023 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зазначено: 1) «Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб» «12»; 2) «Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб» «0»; 3) «Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць» «1»; 4) «Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн» «882059,27»; 5) «Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн» «73504,94»; 6) «Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць» «0,00»; 7) «Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн» «36754,47».

Через порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 543,90 грн.

Судом досліджено всі документи, наявні у матеріалах даної адміністративної справи.

При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи: Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (ст.ст.1, 18, 19, 20); «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70; «Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 за №14-1, Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 за №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (набрав чинності з 17.03.2023); Господарського кодексу України (ст.ст.55, 238); Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (ст.4); та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.

Згідно з абз.1 пп.3.2.5 п.3.2 «Інструкції зі статистики кількості працівників», затвердженої 28.09.2005 наказом Державного комітету статистики України №286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, … 12. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Позивачем не надано до суду доказів того, що «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2023 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ним складено з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Позивачем взагалі не здійснено документального обґрунтування складання «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2023 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Суд позбавлений можливості перевірити суми зазначені позивачем у «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2023 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Також, позивачем не надано до суду доказів наявності у відповідача прибутку, який залишився у його розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), за рахунок якого відповідач мав сплатити адміністративно-господарську санкцію і пеню.

Позивачем не обґрунтовано позовну заяву щодо можливості виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з огляду на положення «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого 22.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, згідно з якими у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 вся територія Запорізького району Запорізької області (у тому числі м.Запоріжжя) відносилась до території активних бойових дій, а у період з 01.01.2023 вся територія Запорізького району Запорізької області (у тому числі м.Запоріжжя) відноситься до території можливих бойових дій.

Оскільки отримана позивачем від Пенсійного фонду України інформація містила ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, то, згідно з приписами ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», була підстава для проведення перевірки відповідача.

Однак, позивачем не надано до суду доказів проведення зазначеної перевірки.

На думку суду, позивачем не доведено, що відповідачем не вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд вважає, що відповідачем не доведено порушення відповідачем приписів ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Так як не відбулось з боку відповідача порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції, то нарахування позивачем пені є безпідставним.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬВА-МАРТ" (вул.Червона, буд.34, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69010; код ЄДРПОУ 44866835) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відмовити у повному обсязі.

У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 07.08.2024.

Суддя О.О. Прасов