Рішення

від 06.08.2024 по справі 340/1518/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1518/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.11.2023 року №00092030702 (Форма В1), згідно з яким контролюючим органом встановлено порушення підпункту п.198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198, пп. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за серпень 2023 року у розмірі 2 155 172 грн. та застосовано до платника податку штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1 077 586 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.11.2023 року №00092050702 (Форма В3), згідно з яким контролюючим органом виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку у розмірі 52 917 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області складено акт №7443/11-28-07-02/39685847 від 01.11.2023 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки. Перевіркою дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від 'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, встановлено порушення ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ: пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 2 155 172,00 гривень; вимог пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та на підставі п.200.14 Кодексу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за серпень 2023 року у сумі 52 917 грн. Вказані висновки зроблені контролюючим органом за результатом аналізу наданих товариством документів первинного бухгалтерського обліку по взаємовідносинах протягом лютого-березня 2023 року з ТОВ АГРО-МАКС щодо придбання олії соняшникової першого ґатунку, а також інформації, яка наявна в інформаційних базах ДПС. Для підтвердження достовірності суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ надано документи первинного бухгалтерського обліку, податкову звітність, зокрема зареєстровані ТОВ АГРО-МАКС в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що дали право позивачу на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та докази оплати товару (сплати ПДВ), що давало право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та включенням сум податку на додану вартість до наступних податкових періодів, а також інші документи, що підтверджували реальність господарських операцій по всьому ланцюгу постачання.

Ухвалою судді від 20.03.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено на 16.04.2024 підготовче засідання. Витребувано докази. (т.2 а.с.142-143).

Відповідачем подано письмовий відзив на позов, в якому вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, внаслідок чого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (т.2 а.с.145-151).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив у якій він повністю заперечує доводи відповідача, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі (т.2 а.с.183-185).

16.04.2024 відкладено підготовче судове засідання до 15.05.2024 у зв`язку з неявкою відповідача та необхідністю надання додаткових доказів (т.2 а.с.190).

Представником відповідача подано до суду заперечення щодо відповіді на відзив у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.2 а.с.192-198).

Ухвалою суду від 08.05.2024 задоволено клопотання представника ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (т.3 а.с.7).

Ухвалою суду від 15.05.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.06.2024 року, продовжено проведення підготовчого провадження у справі до 12.06.2024 року, витребувано докази (т.3 а.с.12-13).

Ухвалою суду від 12.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.06.2024 (т.4 а.с.43).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити.

Відповідно до усної ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 26.06.2024 року подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження (т.4 а.с.54).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ зареєстровано як юридична особа 10.03.2015 року, перебуває на податковому обліку в податкових органах та у перевіряємому періоді був платником податку на додану вартість (т.1 а.с.34-38). Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

На підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 10.10.2023 р. №1218-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків (т.1 а.с.39).

За результатами перевірки ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ складено акт від 01.11.2023 року №7443/11-28-07-02/39685847 (т.1 а.с.43-63), згідно висновків якого встановлено порушення:

- вимог п.п198.1, 198.2, 198.3 статті 198, п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2023 року, на 2 155 172 грн.;

- вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) та на підставі п.200.14 Кодексу відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування за серпень 2023 року у сумі 52 917 грн.

Позивачем до контролюючого органу подано заперечення до акту перевірки (т.1 а.с.64-66).

За результатами розгляду заперечень контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.11.2023 року:

- №00092030702 - яким, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 155 172 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 077 586 грн. (т.1 а.с.83-84);

- №00092050702 - яким, виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку у розмірі 52 917 грн. (т.1 а.с.85).

Позивачем до контролюючого органу подано скаргу на спірні податкові повідомлення рішення (т.1 а.с.87-94).

За результатами розгляду скарги контролюючим органом прийнято рішення від 14.02.2024 року, яким скаргу залишено без задоволення, а прийняті податкові повідомлення рішення без змін (т.1 а.с.97-103).

Отже, перевіркою встановлено документальне оформлення ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Агро-Макс" (код ЄДРПОУ 36769625) щодо придбання олії соняшникової першого ґатунку на загальну суму 12 931 034,61 грн., в т.ч. ПДВ 2 155 172, 44 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) та ТОВ "Агро-Макс" (Постачальник) укладено договори поставки олії соняшникової нерафінованої 1 ґатунку:

- від 31.01.2023 року №310123/ОСШ-01 (т.1 а.с.105-107);

- від 09.02.2023 року №090223/ОСШ (т.1 а.с.199-201);

- від 28.02.2023 року №280223/ОСШ (т.2 а.с.9-11);

Відповідно до умов договорів Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку на умовах, зазначених у цьому Договорі та Додатках до нього, які є невід`ємними частинами даного Договору.

ТОВ "Агро-Макс" здійснено поставку на адресу ТОВ "Гудгрейноіл" олії соняшникової у лютому 2023 року на загальну суму 8 897 118,02 грн. в т.ч. ПДВ 1 482 853 грн. та у березні 2023 року на загальну суму 4 033 916, 59 грн, в т.ч. ПДВ 672 319,44 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату. (т.1 а.с.108-119, 202-213; т.2 а.с.12-23).

Оприбуткування товару відображено у картці рахунку 631 (т.1 а.с.183-184, 242-243; т.2 а.с.24-25).

Оплата придбаного товару підтверджується долученими до матеріалів справ копіями платіжних інструкцій (т.1 а.с.185-190, 244-249; т.2 а.с.26-31).

Олію соняшникову ТОВ "Агро-Макс" виготовило з придбаного у своїх контрагентів насіння соняшника, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів купівлі продажу, звітів про посівні площі, звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, рахунків на оплату, видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.125-182, 214-241; т.2 а.с.32-127).

В подальшому, придбаний у ТОВ "Агро-Макс" товар, реалізований контрагенту компанія "Бунге СА", що підтверджується долученими до матеріалів справ копіями контрактів, митних декларацій та відображено у картці рахунку 6812 (т.1 а.с.191-198; т.2 а.с.1-8, 128-135).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит звітного періоду в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (п.201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

Відповідно до п.п.44.1 ст.44 ПК України Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому, ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Частинами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд звертає увагу на те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених чинним податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків. У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Отже, суд вважає, що наданими позивачем доказами підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентом, а відтак і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки встановлено не підтвердження можливості здійснення ТОВ "Агро-Макс" господарських операцій з ідентифікованими товарами, задекларованими як реалізовані на адресу позивача в лютому березні 2023 року, оскільки відсутній факт їх реального (законного) джерела походження (введення в обіг при первинному продажі), у зв`язку з чим не прослідковується ланцюг постачання сировини (соняшника) від СТОВ "Згода", ФГ "Альянс", ФГ "Октябрське", ФГ "ТІТ" та ФГ "Орхідея" до ТОВ "Агро-Макс" та встановлено неможливість вироблення продукції (олії соняшникової) ТОВ "Агро-Макс", що свідчить про неможливість реалізації олії на ТОВ "Гудгрейноіл" на загальну суму 12931034,61 грн., в т.ч. ПДВ 2155172,44 грн. саме від ТОВ "Агро-Макс". Зазначене є свідченням нереальності здійснення операцій з придбання та реалізації ідентифікованих товарів між ТОВ "Гудгрейноіл" та ТОВ "Агро-Макс".

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

У разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентом, останній мав статус юридичної особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України та включений до ЄДРПОУ, був платником ПДВ.

Разом з тим, позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати певний контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Таким чином, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт/послуг) у ланцюгу постачання.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту .

Щодо доводів відповідача про те, що ТВ «Агро-Макс» та ПП «ПСП «Ранок» - пов`язані особи, згідно баз даних податкового органу директором ПП «ПСП «Ранок» є Степанюк М.М., інформація щодо ОСОБА_1 (який підписував від імені ПП «ПСП «Ранок» договір оренди нерухомого майна від 02.09.2021 №1) відсутня. Суд не погоджується з такими доводами, оскільки станом на час укладення договору №1 від 02.09.2021, згідно даних Єдиного державного реєстру, директором ПП «ПСП «Ранок» був саме ОСОБА_1 (т.2 а.с.186-186зв.) Таким чином й спростовуються доводи відповідача про відсутність у ТОВ «Агро-Макс» виробничої бази для переробки олії соняшникової.

Крім того, на виконання вимог ухвал суду в частині витребування документів та доказів, ТОВ Агро-Макс» надало письмові пояснення, в яких підтвердило фінансово-господарські операції з позивачем, надавши копії відповідних документів (т.3 а.с.33-250, т.4 а.с.1-23).

Отже, контролюючий орган не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

До того ж, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Контролюючий орган при обґрунтуванні в акті перевірки своїх висновків про безтоварність операцій посилається на інформацію, яка міститься в його базах даних, не подаючи при цьому будь-яких додаткових доказів, які би підтверджували його позицію.

Однак інформація з баз даних ДПС не може вважатися належним доказом. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків щодо збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження даних податкового обліку, які не створюють для платника самостійного юридичного наслідку.

Тому, з огляду на реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Арго-Макс» за період лютий березень 2023 року, висновки відповідача в частині завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 2155172 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1077586 грн., не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи. Таким чином податкове повідомлення рішення від 30.11.2023 №00092030702, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення №00092050702 від 30.11.2023 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Перевіркою встановлено, що за результатами попередньої документальної позапланової перевірки щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджеті податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданого уточнюючого розрахунку (акт від 19.10.2023 року №7129/11-28-07-02/39685847) зменшено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за липень 2023 року на суму 278849 грн. Станом на дату складання даного акту перевірки від 01.11.2023 року №7443/11-28-07-02/39685847, податкове повідомлення-рішення форми В4 на суму 278849 грн. не прийнято.

Відповідно до додатку 2 до Декларації з ПДВ за липень 2023 року сума від`ємного значення, яке виникло у липні 2023 року та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду - серпень 2023 року) становить 430 073 грн., з урахуванням результатів попередньої перевірки становить 151 224 грн. (430073 - 278849) (т.1 а.с.16-21).

ТОВ Гудгрейноіл в додатку 3 до Декларації з ПДВ за серпень 2023 року заявлено до бюджетного відшкодування суму від`ємного значення ПДВ, яке виникло в липні 2023 року 204 141 грн. що перевищує фактичне від`ємне значення за вказаний період на 52 917 грн. (151 224 - 204 141)

Верховний суд України неодноразово наголошував на тому, що детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо застосування відповідних наслідків.

Зокрема, у своїй Постанові від 11.11.2021 по справі № 420/1878/19 Верховний Суд України сформував такі висновки. Відповідно до положень 1.5 - 1.7, 2.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року №395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за №607/23139, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Отже, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.

Так, в акті перевірки №7443/11-28-07-02/39685847 від 01.11.2023 року вказано про те, що станом дату складання даного акту перевірки податкове повідомлення-рішення форми В4 на суму 278849 грн. не прийнято. Проте на час розгляду даної справи податкове повідомлення-рішення форми В4 прийнято 07.11.2023 року №00078800702, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2023 року на суму 278 849 грн. Водночас, вказане податкове повідомлення-рішення наразі є неузгодженим, є предметом розгляду у справі №340/10135/23.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у відповідача відсутні підстави стверджувати про безпідставне завищення від`ємного значення позивачем у серпні 2023 року та відсутність підстав у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ, тому податкове повідомлення-рішення №00092050702 від 30.11.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Товариством з обмеженої відповідальністю Гудгрейноіл належним чином доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваних рішень не доведено.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 30280,00 грн. (т.1 а.с.15) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ (25030, м.Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, буд. 22В, ЄДРПОУ 39685847) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30 листопада 2023 року №00092030702 (Форма В1), згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за серпень 2023 року у розмірі 2 155 172 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1 077 586 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30 листопада 2023 року №00092050702 (Форма В3), згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку у розмірі 52 917 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ (ЄДРПОУ 39685847) судові витрати на сплату судового збору в сумі 30 280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА