Рішення

від 05.08.2024 по справі 340/3270/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3270/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ';'Спецсталь Трейд'' до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ ''Спецсталь Трейд'' звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000008/1 від 10.01.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2024/000007 від 10.01.2024 року.

В обґрунтування вимог директор товариства зазначив, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості. Митний орган витребував документи, що не передбачені Митним Кодексом України, відсутністю яких, обґрунтовує застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару.

Рух справи:

Ухвалою судді від 22.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Сторонам встановлений процесуальний строк на подання заяв по суті справи.

Кропивницька митниця (надалі відповідач) до суду подано відзив на позовну заяву, якою заперечуються позовні вимоги, з огляду на те, що при проведенні митного оформлення товариством не було надані сертифікат походження та експертна декларація. Крім того, вказано на розбіжність у документах щодо вартості придбаного товару. Оскільки декларантом не було надано вказаних документів, тому спірні рішення винесені у межах повноважень, а у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до контракту № 210923 від 21.09.2023 року, укладеного Ferrocontinent s.r.o. (Словаччина) з ТОВ ''Спецсталь Трейд'', та згідно специфікації № 4 від 22.12.2023 року до вказаного контракту, ТОВ ''Спецсталь Трейд'' придбав товар феросиліцій ФС45, термін поставки грудень 2023 січень 2024; умови поставки DAP Кропивницький; ціна за 1 тону товару 1075,00 євро; кількість 132 тони; умови оплати 60 днів з дати постаки (а.с.15-18).

Під час митного оформлення товару до митного органу подана митна декларація 10.01.2024 року № 24UA901030000033U9, у якій декларантом визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме у розмірі 23650,00 євро за 22 тонни феросиліцію ФС45. (а.с.14).

При митному оформленні подані: сертифікат якості 2023396/1 від 28.12.2023 р.; сертифікат якості 2023396/2 від 28.12.2023 р.; пакувальний лист (Packing list) - 2023396 від 28.12.2023 р.; рахунок-фактура (інвойс) - 2023396 від 28.12.2023 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 28.12.2023 р.; супровідний документ 23PL301020NU6D9536 від 28.12.2023 р.; декларація про походження товару (Certificate of origin) - 2023396 від 28.12.2023 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-пpoдaжy товарів № 2108231 від 21.09.2023 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 22.12.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосyвaнні Порядку інформаційного обміну між органами доходів i зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10929130; інші некласифіковані документи сертифікат походження КZ UA 3 від 30.11.2023 р.

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган дійшов висновку, що поставка оцінюваного товару проводиться на підставі укладеного між ТОВ «Спецсталь Трейд» та компанією Ferrocontinent, s.r.o. Словаччина, Контракту № 210923 від 21.09.2023, специфікації № 4 від 22.12.2023, інвойсу № 2023396 від 28.12.2023. Умови поставки DAP Кропивницький. У відповідності до специфікації № 4 від 22.12.2023 та інвойсу № 2023396 від 28.12.2023, поставляється феросиліцій FеSі 45 фракції 10 - 100 мм, країна походження Казахстан. Згідно сертифікату про походження товару від 30.11.2023 № KZ UA 3 110 13732, експортером феросплаву FеSі 45 являється компанія «Asia Ferro Alloys» Казахстан. Можливо стверджувати про наявність ланцюга постачання феросиліцію FеSі 45 - виробник Казахстан експортер компанія «Asia Ferro Alloys» Казахстан - компанія Ferrocontinent, s.r.o. Словаччина отримувач ТОВ «Спецсталь Трейд» Україна, що може впливати на кінцеву вартість продукції. В сертифікаті про походження товару від 30.11.2023 № KZ UA 3 110 13732 в Розділі 3 «Транспортні засоби та маршрут» зазначено: залізничним транспортом Zhana Karaganda 673702 Malaszewice дальше автомобільним транспортом до України. Наявність такої кількості транспортних засобів та значної відстані між початковою та кінцевою точкою в логістичному ланцюгу поставки має впливати на кінцеву вартість продукції. У відповідності до правил INCOTERMS 2020 за умов поставки DAP Кропивницький, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.

Подана ДМВ не містить всі складових митної вартості, а саме: вартість перевезення товару від місця завантаження - Zalesie PL, до місця призначення Кропивницький Україна. Згідно даних заявлених у ДМВ продавець та покупець взаємопов`язані особи, що підтверджується інформацією з ПІК АСМО «Інспектор» блок «Дослідити зв`язки особи». У результаті проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Феросиліцій ФС45 кусковий з масовою часткою кремнію 46.2%, фракція 10 - 100 мм», країна походження Казахстан з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 7202 29 90 00, та виявлено що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни.

Враховуючи зазначені в повідомленнях митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару та визначених СУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідач дійшов висновку про неможливість застосувати.

Кропивницька митниця 10.01.2023 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2024/000008/1, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним (6) методом (надалі спірне рішення 1, а.с.12).

Кропивницька митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2024/000007, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією №23UА901020004461U1 (надалі спірне рішення 2, а.с.27).

Отже, правомірність та законність винесення спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови є предметом спору, вирішення якого пердано до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана у митній декларації 24UA901030000033U9 від 10.01.2024, підтверджена декларантом документами, передбаченими частиною 2 статті 53 МК України.

Відповідач, приймаючи спірні рішення вказав, що згідно поданих до митного оформлення документи наявна розбіжність у митній вартості товару.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, як безпідставні. Як на думку суду, надані відповідачем доводи не ґрунтуються на нормах митного законодавства, з огляду на те, що подані документи у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість.

У відповідності до правил INCOTERMS 2020 за умов поставки DAP Кропивницький, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару суд убачає, що підставою для виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом, стали висновки, що подана ДМВ не містить всі складових митної вартості, а саме вартість перевезення товару від місця завантаження - Zalesie PL, до місця призначення Кропивницький Україна.»

Проте, згідно із специфікацією № 4 від 22.12.2023р. до контракту № 210923 від 21.09.2023 передбачено умови поставки DAP м. Кропивницький.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки неси всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Таким чином, погоджені сторонами в специфікації № 4 від 22.12.2023р. умови поставки DAP м. Кропивницький однозначно вказують, що ціна товару включає в себе витрати на навантаження та транспортування товару до пункту призначення м. Кропивницький.

Відповідач у спірному рішенні, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» митну вартість товарів визначив згідно ст. 64 МК України, за резервним методом, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів на рівні 1,2095 EUR за кг. Для визначення митної вартості товару використані відомості з МД з врахуванням заявленого вмісту кремній (Si) 46,4 %: - від 02.10.2023 № UA901030/2023/001551, за якою здійснено митне оформлення товару «Феросиліцій ФС45 кусковий з масовою часткою кремнію 44.12%, фракція 10 - 60 мм. Хімічний склад: кремній (Si) 44.12%, алюміній (Al) 1.81%, вуглець (C) 0.064%, фосфор (Р) 0.028%, сірка (S) 0.011%, магній (Mg) 0%». Країна походження Китай.

Принагідно, суд зазначає, що відповідачем до відзиву не долучено митних декларації, з якими відбулось порівняння митної вартості, натомість позивач стверджує про відмінність складових товару, оскільки хімічний склад товару в зазначеній відповідачем декларації не відповідає хімічному складу товару, який імпортований позивачем, а також відрізняється фракція товару в декларації № 23UA901030001551U8 зазначена фракція 10-60 мм, а позивачем імпортовано товар з фракцією 10-100 мм. Крім того, країна походження Китай не відповідає країні походження товару, імпортованого позивачем Казахстан, не вказаний вид пакування, відсутня інформація про кількість імпортованого товару, умови поставки та витрати на транспортування товару, хоча всі вище перелічені дані мають прямий вплив на формування митної вартості товару згідно митної декларації від 02.10.2023 № 23UA901030001551U8 і можуть суттєво відрізнятись від характеристик та вартості доставки товару, імпортованого позивачем.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Натомість, відповідач фактично використав резервний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування, що призвело до розмитнення ввезеного товару згідно інформації іншої митної декларації, за відсутності правових підстав.

Отже, застосування відповідачем 6 методу визначення митної вартості було проведено без дотримання вимог Митного законодавства.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Аналізуючи вказану норму, суд доходить висновку, що позивачем при проведенні розмитнення були подані усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість, а тому у відповідача не було правових підстав для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості.

Так, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем спірних рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Отже, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи наявна платіжна інструкція по сплаті судового збору від 05.04.2024 року на суму 6056,00 грн (а.с.37-38), а тому вказана сума має бути повернута позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Держмитслужби України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №П/800/559/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача провести митне оформлення ввезеного товару, у зв`язку з чим позивач просить суд скасувати і рішення про визначення митної вартості в картку-відмову. Отже, у позовній заяві заявлено основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору майнового характеру визначення митної вартості товару. За подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 3028 грн ((26609-23650) х 41,8185=123740,94 х 1,5%). Решта суми 3028 грн (6056 - 3028) сплачені позивачем зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відтак, зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Кошти зайво сплаченого судового збору у сумі 3028 грн можуть бути повернуті позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ';'Спецсталь Трейд'' (вул. Комарова, 68, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 42383619) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код ЄДРПОУ 44005668) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000008/1 від 10.01.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Кропивницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2024/000007 від 10.01.2024 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ';'Спецсталь Трейд'' понесені судові витрати (судовий збір) у сумі 3028 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК