Рішення

від 06.08.2024 по справі 380/20349/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 рокусправа № 380/20349/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді О.Желік, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» до Львівської митниці із вимогами:

- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000168/2 від 18.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209150/2023/000078;

- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000175/2 від 25.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209150/2023/000080.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.01.2018 між ТзОВ «Козак-Буд» та підприємством «РСМ spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» укладено міжнародний Контракт №2017/06/27 купівлі-продажу товарів, в якому передбачено (п.1.1), що в порядку та на умовах даного Контракту Продавець «РСМ spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» зобов`язується продати Покупцю (ТзОВ «Козак-Буд»), а покупець зобов`язується придбати у Продавця на умовах СРТ м.Львів-Буськ Львівської області (відповідно з правилами ІНКОТЕРМС) товари відповідно до інвойсів, доданих до товаросупровідних документів, що є невід`ємною частиною Контракту. Всі видатки щодо транспорту та проїзду через кордон сплачує Продавець, а всі затрати і оплати відносно проїзду по Українській стороні сплачує покупець.

17.07.2023 та 24.07.2023 через митного брокера ТзОВ «Преміум Логістик Плюс» при перетині митного кордону митному органу було подано вантажні митні декларації (ВМД) по 2 вантажних автомобілях та документи, на підставі яких декларант визначив митну вартість товару та метод визначення такої вартості. 16.07.2023 митний кордон перетнув 1 вантажний автомобіль з товаром ущільнювач пінополіуретановий UP1 пористий в кількості 533 місця за наступним кодом за УКТ ЗЕД: 3921131019 та кріпильна арматура в кількості 2 місця за наступним кодом УКТ ЗЕД: 8302419000. Відповідачу надана ВМД з переліком необхідних документів: ВМД №23UA209150007085U9 від 17.07.2023, в якій декларант визначив загальну суму за рахунком-фактурою товару №2/SE/07/2023 від 14.07.2023 10233,82 Євро, що становить по курсу на день заповнення декларації 421127,83 грн. Крім рахунку-фактури та міжнародного Контракту, що підтверджують вартість придбаного товару, відповідачу надано також: специфікації, листи-проформи, довідки що стосуються вартісних та якісних характеристик товару, бухгалтерська документація на товар (платіжні доручення в іноземній валюті), експортний супровідний документ (декларація) країни відправника, свідоцтво походження товару, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR б/н від 14.07.2023).

Позивач також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не витребовувались у нього чи митного брокера додаткові документи, які б підтверджували заявлену Декларантом митну вартість товару, що може означати лише те, що митна вартість, заявлена митним брокером у декларації не потребувала додаткових обґрунтувань та підтверджень її вартості і відповідала реальній вартості товару.

Втім, відповідачем за результатами розгляду даної декларації видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000078 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000168/2 від 18.07.2023, де скориговано митну вартість товару до 697014,63 грн.

24.07.2023 митний кордон перетнув 1 вантажний автомобіль з товаром ущільнювач пінополіуретановий UP1 пористий в кількості 473 місця за наступним кодом за УКТ ЗЕД: 3921131019. Відповідачу надана ВМД з переліком необхідних документів: ВМД №23UA209150007369U8 від 24.07.2023, в якій декларант визначив загальну суму за рахунком-фактурою товару №5/SE/07/2023 від 21.07.2023 8477,12 Євро, що становить по курсу на день заповнення декларації 344033,74 грн. Крім рахунку-фактури та міжнародного Контракту, що підтверджують вартість придбаного товару, відповідачу надано також: специфікації, листи-проформи, довідки що стосуються вартісних та якісних характеристик товару, бухгалтерська документація на товар (платіжні доручення в іноземній валюті), експортний супровідний документ (декларація) країни відправника, свідоцтво походження товару, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR б/н від 21.07.2023), висновки Львівської торгово-промислової палати № 19-09/314 від 04.04.2023, а також були подані рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених позивачем товарів (аналогічних, які прийняті за Контрактом №2017/06/27 від 29.01.2018.

Позивач також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не витребовувались у нього чи митного брокера додаткові документи, які б підтверджували заявлену Декларантом митну вартість товару, що може означати лише те, що митна вартість, заявлена митним брокером у декларації не потребувала додаткових обґрунтувань та підтверджень її вартості і відповідала реальній вартості товару.

Втім, відповідачем за результатами розгляду даної декларації видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000080 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000175/2 від 25.07.2023, де скориговано митну вартість товару до 551744,44 грн.

Позивач наголошує, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Митним органом відмовлено в прийнятті митних декларацій та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів з підстав того, що позивачем невірно розраховано митну вартість. Однак, як вказує позивач, відповідачем при прийнятті Рішень про коригування митної вартості товарів не взято до уваги подані позивачем документи, де чітко зазначена вартість, що знайшла своє підтвердження у наданих позивачем при розмитненні документах.

На думку позивача, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята ним за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Ухвалою судді від 04.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

15.09.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що під час здійснення митного контролю та перевірки правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 17.07.2023 № 23UA209150007085U9, посадовою особою митниці було встановлено наступне: - відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту № 2017/06/27 від 29.01.2018 (далі Контракт) не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар; - у п. 1.1. Контракту, вказано, що товар постачається на умовах СРТ Буськ. Проте, далі в тексті вказано, що всі затрати і оплати транспорту по "український" бік кордону сплачує Покупець, що не відповідає заявленим умовам поставки. - висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару (зауваження до даного висновку були вказані у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000078/2 від 17.04.2023). Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ) та 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209120/2023/1390 від 25.05.2023, де вартість плит поліуретанових гнучких, пористих, без малюнку, без тиснення і полірування становить 2,14 дол. США за кг, а товару №2 МД №UA209230/2023/061284 від 09.06.2023, де вартість товарів з схожими характеристиками становила 5,00 дол.США/кг.

Також представник відповідача зазначив, що під час здійснення митного контролю та перевірки правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 24.07.2023 № 23UA209150007369U8, посадовою особою митниці було встановлено наступне: - відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 (далі Контракт) не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар; - у п. 1.1. Контракту, вказано, що товар постачається на умовах СРТ Буськ. Проте, далі в тексті вказано, що всі затрати і оплати транспорту по "український" бік кордону сплачує Покупець, що не відповідає заявленим умовам поставки. - висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару (зауваження до даного висновку були вказані у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000078/2 від 17.04.2023) - платіжне доручення від 01.02.2023, не містять реквізитів, що дозволили б ідентифікувати його із конкретною партією товарів. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209120/2023/1390 від 25.05.2023, де вартість плит поліуретанових гнучких, пористих, без малюнку, без тиснення і полірування становить 2,14 дол. США за кг.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/000168/2 від 18.07.2023 та № UA209000/2023/000175/2 від 25.07.2023 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №2017/06/27 від 29.01.2018, укладеного між компанією «PCM Sp z o.o.» (Польща) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (Україна), згідно рахунком-фактурою (інвойс) № 2/SE/07/2023 від 14.07.2023 від 14.07.2023 позивачем на митну територію України ввезено певні товари.

17.07.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію №23UA209150007085U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Смуги з пористого пінополіуретану, у рулонах: ущільнювач поліуретановий UP1, пористий, гнучкий, без малюнка, без спеціально нанесеного рельєфу, зображення, тиснення та полірування відсутнє, використовується для ущільнення дверей, до ущільнення блях, упаковки, будівництва; кріпильна арматура для використання в будівлях з недорогоцінних металів, що не містить у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі: зажими-зачепи металеві покриті пластиком, використовується для кріплення у будівлі», в якій декларант визначив загальну суму за рахунком-фактурою товару №2/SE/07/2023 від 14.07.2023 10233,820 євро, що становить по курсу на день заповнення декларації 42127,83 грн.

Як вбачається із інформації, що міститься в гр.44 МД до даної митної декларації, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 2/SE/07/2023 від 14.07.2023; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 14.07.2023; свідоцтво походження товару № PL/MF/AS058478714.07.2023; експертний висновок № 19-09/314 від 04.04.2023; додаток № 2 від 20.09.2019 до контракту №2017/06/27 від 29.01.2018; зовнішньоекономічний контракт №2017/06/27 від 29.01.2018;

Під час здійснення митного контролю та перевірки правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 17.07.2023 № 23UA209150007085U9, посадовою особою митниці було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000078 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000168/2 від 18.07.2023, яким скориговано митну вартість товару до 697014,63 грн.

Згідно п.33 рішення про коригування митної вартості товарів посадовою особою митниці зазначено наступне:

«Відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту № 2017/06/27 від 29.01.2018 (далі Контракт) не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар; - у п. 1.1. Контракту, вказано, що товар постачається на умовах СРТ Буськ. Проте, далі в тексті вказано, що всі затрати і оплати транспорту по «український» бік кордону сплачує Покупець, що не відповідає заявленим умовам поставки. - висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару (зауваження до даного висновку були вказані у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000078/2 від 17.04.2023). Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини". Додатково декларантом надіслано: - платіжне доручення від 30.01.2023. - платіжне доручення від 01.02.2023 - Прибуткова накладна №19 від 22.06.2023. - Видаткова накладна №19 від 27.06.2023. - Акт звірки від 14.07.2023. - Податкова накладна №2 від 27.06.2023 та №4 від 30.06.2023. - митні декларації №403030/2022/023613 від 31.10.2022, №403030/2022/027041 від 02.12.2022 За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено наступне: Платіжне доручення від 30.01.2023 та платіжне доручення від 01.02.2023, не містять реквізитів, що дозволили б їх ідентифікувати з конкретною партією товарів. Видаткова накладна засвідчує продаж товару покупцеві в Україні за ціною 52,50 грн. за кг. За курсом міжбанківської валютної біржі на 27.06.2023 це складає не більш як 1,29 євро за кг. Різниця, що складає 8%, не може покрити постійні та змінні витрати продавця та забезпечити прибуток. Інші подані документи не усувають виявлені розбіжності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ) та 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209120/2023/1390 від 25.05.2023, де вартість плит поліуретанових гнучких, пористих, без малюнку, без тиснення і полірування становить 2,14 дол. США за кг, а товару №2 МД №UA209230/2023/061284 від 09.06.2023, де вартість товарів з схожими характеристиками становила 5,00 дол.США/кг.»

24.07.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію №23UA209150007369U8, в якій декларант визначив загальну суму за рахунком-фактурою товару №5/SE/07/2023 від 21.07.2023 8477,12 євро, що становить по курсу на день заповнення декларації 344033,74 грн.

Крім рахунку-фактури та міжнародного Контракту, що підтверджують вартість придбаного товару, відповідачу було надано також: специфікації, листи-проформи, довідки що стосуються вартісних та якісних характеристик товару, бухгалтерська документація на товар (платіжні доручення в іноземній валюті), експортний супровідний документ (декларація) країни відправника, свідоцтво походження товару, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR б/н від 21.07.2023), висновки Львівської торгово-промислової палати №19-09/314 від 04.04.2023. Також відповідачу були подані рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених товарів (аналогічних, які прийняті за одним і тим самим договором, тобто контрактом №2017/06/27 від 29.01.2018).

Під час здійснення митного контролю та перевірки правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 24.07.2023 №23UA209150007369U8, посадовою особою митниці було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000080 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000175/2 від 25.07.2023, яким скориговано митну вартість товару до 551744,44 грн.

Згідно п.33 рішення про коригування митної вартості товарів посадовою особою митниці зазначено наступне:

«Відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 (далі Контракт) не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар; - у п.1.1. Контракту, вказано, що товар постачається на умовах СРТ Буськ. Проте, далі в тексті вказано, що всі затрати і оплати транспорту по «український» бік кордону сплачує Покупець, що не відповідає заявленим умовам поставки. - висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару (зауваження до даного висновку були вказані у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000078/2 від 17.04.2023) - платіжне доручення від 01.02.2023, не містять реквізитів, що дозволили б ідентифікувати його із конкретною партією товарів. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: "Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортноекспедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини". Додатково декларантом надіслано: - платіжне доручення від 30.01.2023. - Прибуткова накладна №19 від 22.06.2023. - Видаткова накладна №19 від 27.06.2023. - Видаткова накладна №20 від 30.06.2023 - Акт звірки від 14.07.2023 - Податкова накладна №2 від 27.06.2023 та №4 від 30.06.2023. - митні декларації №403030/2022/023613 від 31.10.2022, №403030/2022/027041 від 02.12.2022; - рішення суду; -рахунок-проформа. За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено наступне: Платіжне доручення від 30.01.2023 та платіжне доручення від 01.02.2023, не містять реквізитів, що дозволили б їх ідентифікувати з конкретною партією товарів. Видаткова накладна засвідчує продаж товару покупцеві в Україні за ціною 52,50 грн за кг. За курсом міжбанківської валютної біржі на 27.06.2023 це складає не більш як 1,29 євро за кг. Різниця, що складає 8%, не може покрити постійні та змінні витрати продавця та забезпечити прибуток. Рішення суду не стосується імпортованої партії товару та стосуються рішень про коригування митної вартості винесених іншим митним органом. Проформа-інвойс від 01.02.2023 не стосується оцінюваної партії товару. Інші подані документи не усувають виявлені розбіжності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209120/2023/1390 від 25.05.2023, де вартість плит поліуретанових гнучких, пористих, без малюнку, без тиснення і полірування становить 2,14 дол. США за кг.»

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з метою їх скасування.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України) від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Як вже зазначалося вище та слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000078, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №23UA209150007085U9 від 17.07.2023 позивачем надано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (2/SE/ 07/2023 від 14.07.2023); автотранспортна накладна (б/н від 14.07.2023); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (PL/MF/AS0584787 від 14.07.2023); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (19-09/3014 від 04.04.2023); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (№2 від 20.09.2019); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (2017/06/27 від 29.01.2018); договір про надання послуг митного брокера (114 від 21.10.2022); копія митної декларації країни відправлення (23PL402010E1080120 від 14.07.2023); митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів (23UA20915000708509 від 17.07.2023).

Згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000080, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №23UA209150007369U8 від 24.07.2023 позивачем надано такі документи: Рахунок-фактура (інвойс) (5/SE/07/2023 від 21.07.2023); автотранспортна накладна (б/н від 14.07.2023); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (PL/ME/AS0584801 від 21.07.2023); банківський платіжний документ, що стосується товару (Платіжне доручення по контракту від 03.02.2023); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (19-09/3014 від 04.04.2023); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (2 від 20.09.2019); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (2017/06/27 від 29.01.2018); договір про надання послуг митного брокера (114 від 21.10.2022); інші некласифіковані документи (МДUА403030027041U4 від 02.12.2022); інші некласифіковані документи (Акт звірки між ТзОВ «Козак-Буд» від 14.07.2023); інші некласифіковані документи (Видаткова накладна №19 від 27.06.2023); інші некласифіковані документи (Видаткова накладна №20 від 23.06.2023); інші некласифіковані документи (МДUА403030/2022/023613 від 31.10.2022); інші некласифіковані документи (ПН №2 від 27.06.2023); інші некласифіковані документи (ПН №4 від 30.06.2023); інші некласифіковані документи (Прибуткова накладна №19 від 23.06.2023); копія митної декларації країни відправлення (23PL402010Е1120443 від 21.07.2023); митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів (23UA209150007369U8 від 24.07.2023).

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено з оскаржуваних рішень, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відтак, відповідач виставив декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «Козак-Буд» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, автотранспортні накладні.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №2017/06/27 від 29.01.2018 та доповнення до контракту №2 від 20.09.2019 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури визначають вартість товару.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо твердження митного органу про те, що контракт не містить чітких умов оплати за товар, а у фактурі не обумовлено про умови та терміни платежів, суд зазначає таке.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості товару на те, що у поданих декларантом позивача документах не зазначено відомостей про умови та терміни оплати.

Щодо твердження відповідача про те, що сума, яка зазначена у вказаних банківських документах, не відповідає сумі у відповідних проформах суд зазначає, що рахунки-проформи є попередніми документами і не є обов`язковими, передбаченими законодавством документами для визначення числового значення митної вартості, так як суми перераховані згідно з цими рахунками-проформами є авансовими платежами для оплати товарів за зовнішньо-економічним контрактом №2017/06/27 від 29.01.2018.

Крім цього, при митному оформленні товарів позивачем були надані відповідачу і інші платіжні, розрахункові і бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару.

Щодо посилань відповідача на те, що висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару, суд звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20.

Разом з цим, необхідно враховувати, що умови поставки CPT згідно з Incoterms 2010 передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Продавець зобов`язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, а за наявності декількох перевізників першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

Продавець також зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

В обов`язки продавця також включена сплата витрат щодо експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

При цьому, умови поставки CPT Буськ, Україна (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань покупця щодо транспортування..

Отже, за умовами поставки CPT м. Буськ, Україна (Incoterms 2010) саме на продавця, а не на позивача покладались обов`язки щодо сплати й забезпечення транспортування товару до м.Буськ, Україна, митного очищення товару позивача та витрат, пов`язаних із навантаженням, вивантаженням та обробкою товару при його транспортуванні до м. Буська, Україна. Тому, вартість транспортування, перевантаження, транзитного перевезення товару включено до його договірної ціни, що виключає обов`язок позивача надавати підтвердження розміру таких витрат та свідчить про необґрунтованість висновків відповідача у цій частині.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товару, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2023/000168/2 від 18.07.2023 та №UA209000/2023/000175/2 від 25.07.2023 про коригування митної вартості товарів не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000078 та №UA209150/2023/000080 теж слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 10736,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000168/2 від 18.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209150/2023/000078.

Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000175/2 від 25.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209150/2023/000080.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (код ЄДРПОУ 37613367) судовий збір в сумі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Желік