Рішення

від 06.08.2024 по справі 380/10639/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 рокусправа № 380/10639/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:

- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) від 10.04.2024 року №665, яким було порушено процедуру встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з повним обстеженням в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку ОСОБА_1 на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.04.2024 отримав висновок гарнізонної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 № 665 від 10.04.2024, яким його визнали придатним до військової служби на підставі статті 61 «в» графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. Оскільки висновок викладений у Довідці №665 винесений із порушенням законодавчо-визначеної процедури його постановлення, без проведення належного обстеження, позивач прийняв рішення оскаржити даний висновок до органу вищого рівня із проведення медичного огляду ВЛК в Держприкордонслужбі - Центральної військово-лікарської комісії ДПС України. За результатами розгляду даної скарги Центральна військово-лікарська комісія ДПС України надіслала лист №13.1/352 від 15 квітня 2024 у якому зазначила: «ЦВЛК не вбачає підстав щодо скасування постанови ВЛК ДВМКЦ ДПСУ від 10.04.2024 року №665 та ініціювання повторного медичного огляду солдата ОСОБА_2 . Причинний зв`язок захворювань встановлено вірно». З огляду на те, що Центральна військово-лікарська комісія ДПС України не взяла до уваги описані у скарзі порушення процедури проходження ВЛК та належним чином не дослідила додані до скарги медичні документи, з метою забезпечення поновлення порушених прав позивача, останній звернувся до суду із вказаним позовом. Зазначив, що відповідачем порушена процедура постановлення висновку гарнізонної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 №665 від 10.04.2024, що передбачена Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України. Вважає, що ВЛК повинно було відбуватися в умовах стаціонарного лікування та обстеження. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.05.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали). На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 31.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 12.06.2024 за вх.№44479 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказав, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) від 10.04.2024 року №665, яким було порушено процедуру встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, як вбачається із наведеного, лише ЦВЛК уповноважена переглядати чи скасовувати постанови ВЛК. Позивач, з метою досудового врегулювання спору, звертався на адресу ЦВЛК, що підтверджується долученою до позовної заяви скарги позивача та рішення ЦВЛК за результатами її розгляду. За результатами розгляду вказаної скарги, ЦВЛК за вих. №13.1/352 від 15.04.2024 року окрім іншого, повідомила позивача, що ЦВЛК не вбачає підстав щодо скасування постанови ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ від 10.04.2024р. №665 та ініціювання повторного медичного огляду солдата ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 12 глави 2 розділу ІІ Положення №333 передбачено, що постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Усі наявні у позивача захворювання, викладені в оскаржуваному рішенні. Позивач не наводить жодного аргументу щодо невідповідності його діагнозів у оскаржуваній довідці та документально не підтверджує наявність у нього захворювань, які б дали підстави для прийняття іншого рішення, аніж оскаржуване або які не враховані ВЛК на момент огляду. Щодо порушень порядку проведення ВЛК відповідачем, вважає таке суб`єктивною думкою представника позивача, яка не відповідає дійсності, не підтверджена доказами. Зазначив, що гарнізонною ВЛК Центру прийнято рішення, що захворювання, встановлені у позивача під час медичного огляду станом на 10.04.2024, призводять до незначного порушення функцій лівої верхньої кінцівки та винесено постанову: «Придатний до військової служби», яку оформлено довідкою від 10 квітня 2024 року №665. Просить у задоволенні позову відмовити.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії технік групи зв`язку та автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_7 .

10.04.2024, гарнізонною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого видано довідку №665 від 10.04.2024, якою позивача визнано придатним до військової служби на підставі статті 61 «в» графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

- Тендиніт сухожилка надостьового м`яза, субакроміальний бурсит лівого плечевого суглоба, - з незначними порушеннями функцій лівої верхньої кінцівки. Захворювання, Так, пов`язані з проходженням військової служби.

- Аномальна трихромазія «С». Себорейний дерматит. Множинні пігментні невуси, що не ускладнюють носіння військової форми одягу та спорядження. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 18, 28 зубів). Часткова вторинна адентія нижньої щелепи (відсутність 38, 46 зубів). Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Позивач не погодившись з прийнятим рішенням, оскаржив даний висновок до органу вищого рівня із проведення медичного огляду ВЛК в Держприкордонслужбі - Центральної військово-лікарської комісії ДПС України.

11.04.2024 представник позивача звернулась до Центральної військово-лікарської комісії ДПС України, у якій просила визнати таким, що не відповідає дійсності висновок ВЛК гарнізонної військово-лікарської комісії №665 від 10.04.2024.

Листом від 15.04.2024 вих.№13.1/352, Центральна військово-лікарська комісія ДПС України повідомила позивача, що постанова ВЛК була прийнята за результатами медичного огляду, визначеного п. 7-9 глави4 Розділу ІІІ Положення, оформлена у відповідності та вимог Розладу хвороб, станів. Фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. ЦВЛК не вбачає підстав щодо скасування постанови ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ від 10.04.2024 №665 та ініціювання повторного медичного огляду солдата Арюкова. Причинний зв`язок захворювань встановлено вірно.

Позивач вважаючи, що висновок ВЛК гарнізонної військово-лікарської комісії №665 від 10.04.2024, таким, що прийнятий із порушенням проведеної процедури, та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з вказаним позовом до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено ч. 3 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань.

Військово - лікарська експертиза в Державній прикордонній службі України проводиться відповідно до вимог Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба), затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 06.05.2009 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за № 570/16586 (зі змінами) (далі - Положення).

Так, у Держприкордонслужбі створені та діють військово-лікарські комісії (ВЛК) при клінічних госпіталях, а також ЦВЛК, яка є органом забезпечення Держприкордонслужби, медичною установою спеціального призначення. Їй підпорядковані всі інші ВЛК з питань військово-лікарської експертизи.

Відповідно до п. 1 глави 11 Розділу III Положення постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.

Згідно з п. 1 глави 4 розділу ІІ Положення, Гарнізонна ВЛК при поліклініці Державної прикордонної служби віднесена до постійно діючих військово-лікарських комісій.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК, крім іншого, покладаються:

проведення медичного огляду, контрольного та повторного оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

контроль за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення обстеження;

проведення разом із медичними спеціалістами клінічних госпіталів та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

за погодженням з керівниками відповідних органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів комісії медичних та інших фахівців.

Згідно з розділом ІІІ Положення, медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, крім іншого:

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення необхідності тривалого спеціалізованого лікування, медичного спостереження за членами сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Постанови ВЛК приймаються на підставі розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 5), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 6). Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до пунктів 1-11 розділу 4 Положення, направлення на медичний огляд проводиться начальниками відповідних органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, військовою прокуратурою, судами, головою ЦВЛК, начальниками закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за місцем лікування.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, подаються:

направлення на медичний огляд, підписане начальником органу Держприкордонслужби або начальником кадрового підрозділу (від начальника кадрового органу регіонального управління та вище із посиланням на рішення відповідного начальника);

паспорт здоров`я військовослужбовця (медична книжка);

службове посвідчення військовослужбовця;

паспорт громадянина України або завірена копія першої сторінки паспорта;

2 фотокартки 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;

службова характеристика;

медична характеристика;

за наявності додаються:

форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс;

довідка про обставини одержання поранення, травми, контузії, каліцтва (у разі якщо поранення, травма, контузія, каліцтво отримані до набрання чинності цим Положенням);

копія посвідчення учасника бойових дій, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У службовій характеристиці обов`язково зазначаються загальна характеристика фізичного стану та працездатності, індивідуально-психологічні особливості (риси характеру, емоційний стан), бажання проходити військову службу, побутові умови, звички, підстави направлення на медичний огляд, висновок начальника органу Держприкордонслужби про доцільність використання на військовій службі чи за військовою спеціальністю; службова характеристика підписується начальником органу Держприкордонслужби та завіряється гербовою печаткою.

У медичній характеристиці, яка підписується та засвідчується начальником служби охорони здоров`я органу Держприкордонслужби, зазначаються: яким військовим комісаріатом і коли військовослужбовець був призваний (прийнятий) на військову службу, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі за кордоном, участь у бойових діях, інформація про захворюваність військовослужбовця, перебіг захворювань, результати лікування, лікувальні заклади, де перебував, результати медичних оглядів ВЛК (при призові, вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон), втрату працездатності за станом здоров`я за останні три роки та пропозиції начальника служби охорони здоров`я щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров`я.

У разі виявлення під час обстеження або лікування в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби у військовослужбовця захворювання, наслідків поранення, травми, контузії, каліцтва, які зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час, такі особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби на підставі подання начальника лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного хворого, який засвідчується підписом начальника закладу та гербовою печаткою.

Військовослужбовці, захворювання, наслідки поранення, травми, контузії, каліцтва яких згідно з Розкладом хвороб, ТДВ або Переліком хвороб зумовлюють обмежену придатність до військової служби, направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника органу Держприкордонслужби, у якому проходить службу такий військовослужбовець.

Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання службових обов`язків військовослужбовець може направлятися на медичний огляд ВЛК начальником відділення, начальником клініки закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, у якому він перебуває на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного хворого (паспорті здоров`я військовослужбовця), який засвідчується підписом відповідної посадової особи.

Військовослужбовці оглядаються ВЛК закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за зоною відповідальності цих закладів, а також за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні.

На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться картка обстеження та медичного огляду (додаток 14), при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Медичний огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, отоларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичних показань - лікарями інших спеціальностей.

Обов`язково здаються загальні аналізи крові та сечі, проводяться ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітки; потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Медичний огляд військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями лікарями відповідного профілю.

При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує вік, освіту, військовий фах, підготовку, професійний досвід, фактичну працездатність, бажання проходити військову службу, висновок начальника органу Держприкордонслужби та начальника служби охорони здоров`я цього органу, викладені в службовій та медичній характеристиках, можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, що найбільше відповідає стану його здоров`я.

Аналізуючи доводи позовної заяви, якими позивач обґрунтовує незаконність оскаржуваної Постанови (Довідки), суд зазначає, що їх зведено до того, що огляд позивача було проведено поверхнево та не враховано таких хвороб позивач: хронічна цервікотораколюмбалгія з м`язево-тонічним синдромом поєднана з виражениими дегенеративно-дистрофічними змінами у хребті; зниження функції корінців на нижньо шийному рівні; незначні зниження функції корінців на попереково-крижовому рівні (L1-S1); дифузне збільшення простати на фоні незначно виражених калькульозних змін; вертеброгенна тораколюмбалгія з м`язово-тонічним синдромом та стійким больовим синдромом; дегенеративні зміни та випрямлений фізіологічний лордоз шийного відділу хребта. Протрузії м/х дисків на рівні С5-С6 та С6-С7. Ункоартроз.

Надаючи оцінку вказаним доводам та вирішуючи справу в обсязі зібраних у ній доказів, судом процедурних порушень з боку відповідача при ухваленні управлінського рішення, що було оформлено оскаржуваною Довідкою, не встановлено, постанова ухвалена з дотриманням вимог Положення, відповідно до графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, які визначають ступінь придатності до військової служби.

Суд бере до уваги, що позивач оскаржив висновок про його придатність до військової служби та рішенням вищестоящої комісії в задоволенні скарги було фактично відмовлено. Ці дії в межах даної справи позивачем не оскаржуються.

Що стосується доводів про наявність у позивача захворювань, які, на його думку, мають спричинити висновок про його непридатність до військової служби, слід зауважити, що у межах адміністративного процесу суд не має права надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 та від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Розглядаючи спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд має право перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури його прийняття. Однак він не може надавати власну оцінку підставам ухвалення певного висновку ВЛК - оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, тож оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Наприклад, можна оскаржити довідку ВЛК, якщо в карті обстеження та медичного огляду особи відсутні дані аналізів або висновок одного з спеціалістів, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК і суд не має права делегувати їх собі.

Вказуючи на ігнорування з боку лікарів при проведенні огляду певних симптомів, а також захворювань, які, як стверджує позивач, у нього наявні, останній вказує лише на суб`єктивне сприйняття стану свого здоров`я.

Суд зазначає, що на підтвердження наявності певних захворювань, позивач надав результати обстежень, протоколи медичних досліджень, консультації лікарів, які проведено поза межами ВЛК.

З огляду на вищевказані висновки суду про неможливість оцінки медичних висновків під час судового розгляду справи, суд не може оцінити відповідні доводи позивача, а також встановити наявність чи відсутність у позивача станом на момент проходження ВЛК захворювань, які унеможливлюють подальше проходження військової служби позивачем.

Крім цього, суд зауважує, що відповідач не заперечує наявні захворювання у позивача.

Відповідач зазначає, що за результатами медичного огляду ВЛК Центру встановлено діагноз: Тендиніт сухожилка надостьового м`яза, субакроміальний бурсит лівого плечового суглоба, з незначними порушеннями функцій лівої верхньої кінцівки. Аномальна трихромазія «С». Себорейний дерматит. Множинні пігментні невуси, що не ускладнюють носіння військової форми одягу та спорядження. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 18, 28 зубів). Часткова вторинна адентія нижньої щелепи (відсутність 38, 46 зубів).

Також відповідач стверджує, що пацієнт на момент проведення медичного огляду ВЛК не потребував стаціонарного обстеження та лікування, оскільки обстежень, проведених у Центрі під час проходження гарнізонної ВЛК та наданих позивачем медичних документів, було достатньо для прийняття рішення ВЛК Центру та для встановлення експертного діагнозу, ступеня порушень функцій, визначення придатності до військової служби, а подальше лікування не вплинуло б на ступінь придатності позивача до військової служби.

Таким чином, суд не знайшов підстав для визнання оскарженого рішення відповідача протиправним.

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018р. по справі № 802/2236/17-а.

Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна