Ухвала

від 07.08.2024 по справі 520/10719/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

07 серпня 2024 року справа № 520/10719/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сагайдак В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України" (№54) (пров. Вишневий, 16,м.Харків,61124, код ЄДРПОУ08680891) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження.

Ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з пропущенням строку та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Надано позивачу строк - десять днів на усунення недоліків.

Позивачем надано заяву про усунення недоліків.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного суду України від 19.01.2023 по справі № 14/1770/19 зазначено, що порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Позивач під час проходження служби та на момент звільнення мав можливість дізнатися про структуру грошового забезпечення та з яких видів виплат воно складається, знав розмір кожного виду виплат і загальний розмір свого грошового забезпечення.

Таким чином Позивач на період звільнення достеменно знав розмір нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення. На період звільнення Позивач не оспорював ані розміри нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, ані порядок та методику його нарахування. Також від нього не надходило заяв з приводу роз`яснення порядку нарахування грошового забезпечення. Тим самим Позивач, при звільнені зі служби, проявив байдужість, небажання перевірити дотримання своїх прав, які на його думку були порушені з цього питання, під час проходження служби та на момент звільнення.

З вищевикладеного вбачається, що Позивач проявив байдужість до свого порушеного права та почав цікавитися з моменту звернення до адміністративного суду і в порушення процесуальних строків, не заявивши клопотання про поновлення та не навівши поважність причин вчасного не звернення за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАСУ, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі та позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнанні судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок грошового забезпечення під час проходження служби, а саме до дати звільнення зі служби - 28.12.2020р. При цьому позивач не вживав жодних заходів щодо свого порушеного права, в адміністративному позові відсутні будь-які посилання на поважність причини пропуску звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд звернув увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Перевірка дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Позов стосується порушення законодавства про оплату праці, а відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону від 09.06.2022 року № 2295-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2353-ІХ внесені зміни та частину другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в наступній редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Враховуючи дату закінчення карантину 01.07.2023 р., також можливе застосувати пропущений процесуальний строк визначений ст. 233 КзпП з дати вручення наказу або отримання грошового атестата Позивачем.

Відповідно до позиції Верховного суду України у постанові від 25.04.2023 р. № 380/15245/22 до 19 липня 2022 р. КзпП України не обмежував будь яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належності йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права» .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Позивачем пропущено процесуальні строки, встановлені вимогами чинного законодавства в 1,3 місяців.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України" (№54) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право повторного звернення до адміністративного суду з тими самими позовними вимогами згідно вимог процесуального закону.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сагайдак В.В.