Ухвала

від 30.07.2024 по справі 757/31430/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 30 липня 2024 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,та прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року, відносно,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв`язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , до 07 серпня 2024 року, визначено заставу в розмірі 1 321 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 999 988, 00 гривень, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 та прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в якій просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу.

Зокрема захисник просив, змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, із забороною йому до 07 серпня 2024 року залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор просив задовольнити клопотання слідчого, продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначивши заставу у розмірі 4 999 228, 00 грн., до 07 серпня 2024 року включно з одночасним покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисник вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Слідчим суддею не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 не вчиняв дій на переховування від органу досудового розслідування. Крім того, підозрюваний не має у власності майна за межами України та доходи, які б дозволили йому проживати в іншому місці.

Також, ОСОБА_6 є військовозобов`язаним, а відтак у нього відсутня можливість перетнути державний кордон.

Посилається на те, що ОСОБА_6 за час дії відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не відлучався із місця проживання без дозволу слідчого.

На переконання сторони захисту, зазначені слідчим ризики є формальними, оскільки ґрунтуються на домислах та припущеннях.

Слідчим суддею не враховано характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, працевлаштований, позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров`я.

Прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та заперечили щодо апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 02 листопада 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021000000001357, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

19 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч.ч. 2,3 ст. 27 ч. 4 ст. 287, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

14 червня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255 ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2023 року відносно ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 вересня 2023 року, із можливістю внесення застави у розмірі 3089 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 997 421 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2023 року відносно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10 листопада 2023 року, залишено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками та у розмірі, що визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2023 року, справа №757/31098/23-к, в межах строку досудового розслідування, строком до 10 листопада 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року відносно ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 06 січня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 відносно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 03 березня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 31 березня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року відносно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7000 000, 00 гривень, строком до 19 квітня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року відносно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7 000 000, 00 гривень, строком до 14.06.2024.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року відносно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4999228,00 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті двадцять вісім) гривень, строком до 19 липня 2024 року.

27 червня 2024 року відповідно до вимог ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021000000001357 від 02.11.2021 та відкрито матеріали досудового розслідування.

Оскаржуваною ухвалою підозрюваному ОСОБА_6 продовжено раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 07 серпня 2024 року, визначено заставу в розмірі 1 321 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 999 988, 00 гривень, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням слідчого судді, вважає його законним, вмотивованим, та обґрунтованим з наступних підстав.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов`язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgmentof 28 October 1994, § 55).

Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, те що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо неї обмежувального заходу.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Як вбачається з матеріалів клопотання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований та продовжений підозрюваному ОСОБА_6 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, з врахуванням даних про його особу при наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, прийшов до обгрунтованного висновку, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, колегія суддів перевіряє наявність існування вказаних ризиків на момент постановлення оскаржуваної ухвали та вважає їх доведеними.

Слідчий суддя врахувавши характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не змінилися, є реальними та достатніми, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження підозрюваному аналогічного запобіжного заходу.

При визначені розміру застави, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, а також конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , прийшов до обґрунтованого висновку, що застава у межах визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти встановленим в провадженні ризикам. Відтак,слідчий суддя визначив заставу в розмірі 1 321 розмірі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 3 999 988, 00 грн.

Крім того, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

На думку колегії суддів, слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваному, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому враховано існуючі ризики, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного у їх сукупності, а тому визначений розмір застави належним чином гарантуватиме та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави.

Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Зі змісту ухвали убачається, що слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та підтверджено продовження існування зазначених у ній ризиків.

Слідчим суддею, з`ясовано усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухано пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та наведено в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості продовження до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не враховано під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу.

Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі, враховані слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави одночасно із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінальних правопорушень, та підстав вважати його занадто м`яким колегія суддів не убачає.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,та прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Унікальний номер справи 757/31430/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Провадження 11сс/824/5132/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.183 КПК