Постанова

від 07.08.2024 по справі 200/413/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року справа №200/413/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 200/413/24 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №045650017664 від 26.12.2023 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, не зарахування до загального страхового стажу періоду служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області включити до загального страхового стажу період служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012 на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2023 про призначення пенсії за інвалідністю.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.12.2023 № 045650017664;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2023 про призначення пенсії за інвалідністю із зарахуванням до загального страхового стажу періоду служби ОСОБА_1 в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012;

- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

Апелянт вважає правомірним незарахування до загального страхового стажу періоду служби позивача в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012 з підстав, визначених спірним рішенням про відмову в призначені пенсії.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивачу 02.11.2023 надано статус особи з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААГ № 169410, виданої 02 листопада 2023 року.

25.12.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону № 1058 (а.с. 62).

За принципом екстериторіальності заява від 25.12.2023 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Рішенням відповідача №045650017664 від 26 грудня 2023 року відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 10 років.

На дату встановлення ІІ групи інвалідності позивачу виповнилось 45 років.

За наданими документами та даними індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 2 роки 11 місяців 25 днів.

За результатом розгляду документів доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.06.1996 період служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012, оскільки в графі 3 розділу «Відомості про роботу» відсутній запис про перейменування підприємства (вищезазначений запис завірено печаткою, назва якої не відповідає назві підприємства куди приймається заявник), відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та ненадана довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, передбаченого підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 (вищезазначений період зараховано до стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику Донецька Виправна Колонія №124 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області , код ЄДРПОУ 08563257 з 01.01.2007 по 31.12.2007) (а.с. 18-19).

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач служив з 02.03.1999 по 18.05.2012 в органах державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, що свідчать записи трудової книжки №3-4 (а.с. 21).

Листом Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції від 22.12.2023 повідомлено, що відповідно до інформації, наданої відділом організаційно-аналітичного та документального забезпечення Міжрегіонального управління, документи з Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Донецькій області, у тому числі особова справа ОСОБА_1 , на зберігання комісії з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області та Міжрегіональному управлінню не передавались. В зв`язку з вищезазначеним в Міжрегіональному управлінні немає можливості надати інформацію щодо заробітної плати та страхових внесків ОСОБА_1 (а.с. 22).

Згідно форми РС-право період роботи з 01.01.2007 по 31.12.2007 зараховано до стажу позивача за даними застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику Донецька виправна колонія № 124 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, код ЄДРПОУ 08563257 (а.с. 64).

Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

За ст. 32 Закону № 1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Право на призначення пенсії по інвалідності мають, зокрема, особи з інвалідністю II групи віком від 43 років до досягнення особою 45 років включно при наявності страхового стажу 10 років.

Згідно ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

За ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно п. 20 Порядку № 637 у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач служив з 02.03.1999 по 18.05.2012 в органах державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, що свідчать записи трудової книжки №3-4.

Згідно форми Рс-право період роботи з 01.01.2007 по 31.12.2007 зараховано до стажу позивача за даними застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику - Донецька виправна колонія № 124 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, код ЄДРПОУ 08563257.

Оскільки періоди служби позивача з 01.01.2007 по 31.12.2007 враховано відповідачем, відсутні підстави повторно зараховувати вказані періоди до стажу позивача.

Спірним при апеляційному перегляді є зарахування до загального страхового стажу періоду служби ОСОБА_1 в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012.

Згідно ч. 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

За п. 4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, зокрема, реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган Пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставин, запропонувати позивачу надати інформацію щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення про необхідність подання інших документів, ніж ті, які він подав, зокрема, для підтвердження іншими документами періоду служби.

Отже, відповідачем протиправно не зараховано позивачу до страхового стажу період роботи з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012, який підтверджено записами трудової книжки,.

Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За п. 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Отже, відповідач протиправно не зарахував спірний період до страхового стажу позивача з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, що узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові №687/975/17 від 21.02.2018 року.

Крім того, трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Згідно усталеної правової позиції Верховного Суду (постанови від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 30 березня 2019 у справі №414/736/17 та від 30 липня 2019 року у справі №373/2265/16-а) на підставі аналізу статей 15, 20 Закону №1058-IV найманий працівник не є самостійним платником страхових внесків. Обов`язок зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, та обов`язок своєчасної реєстрації роботодавців у пенсійних органах як платників страхових внесків, покладений виключно на роботодавців, які є страхувальниками осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, та платниками таких внесків, а контроль за повнотою та своєчасністю страхових внесків покладений на уповноважені контролюючі органи відповідно до вимог чинного законодавства. Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні. Працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.12.2023 № 045650017664;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2023 про призначення пенсії за інвалідністю із зарахуванням до загального страхового стажу періоду служби ОСОБА_1 в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 200/413/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 7 серпня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв