Ухвала

від 07.08.2024 по справі 520/19038/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 серпня 2024 р.Справа № 520/19038/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. по справі № 520/19038/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. хадоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

23.05.2024 р. на зазначене рішення суду через систему "Електронний суд" відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. повернуто скаржнику з огляду на несплату судового збору, яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 01.07.2024 р. о 19:41, у зв`язку з чим ухвала вважається врученою 02.07.2024 р.

29.07.2024 р. на зазначене рішення суду через систему "Електронний суд" відповідачем повторно подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що первинну апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. подано у визначені КАС України строки, проте, ухвалою суду від 01.07.2024 р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику з огляду на несплату судового збору, тому 29.07.2024 р. апелянт звертається з повторною апеляційною скаргою, однак, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, пропущено строк на апеляційне оскарження з зазначенням причин його пропуску, які апелянт вважає поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області повернуто заявнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 р., яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 01.07.2024 р. о 19:41, у зв`язку з чим ухвала вважається врученою 02.07.2024 р.

Повторно із апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до суду лише 29.07.2024 р.

Проте, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з 03.07.2024 р. до 29.07.2024 р. та не підтверджено доказами поважність цих причин.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу повторної апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, наведених апелянтом.

Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, а доводи про відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою є безпідставними, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 р. по справі № 2а-10491/11/1270, від 23.04.2019 р. по справі № 826/17676/17, від 03.11.2022 р. по справі № 560/15534/21, від 24.07.2023 р. по справі № 200/3692/21.

Таким чином, вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Із врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. не наведені поважні причини пропуску строку звернення до суду з 03.07.2024 р. до 29.07.2024 р. для поновлення пропущеного строку, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження цього рішення суду.

Керуючись ст. ст. 44, 45, 121, 251, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними зазначені в клопотанні причини пропуску Головного управління ДПС у Харківській області строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 р. по справі № 520/19038/23.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строків звернення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.