Ухвала

від 07.08.2024 по справі 320/11970/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11970/22

УХВАЛА

07 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

за участі:

секретар с/з ОСОБА_1

пр-к позивача ОСОБА_2

пр-к відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про зупинення провадження у справі під час розгляду апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулося з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2022 року № 509/Ж10/31-00-07-03-02-20.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 02 травня 2024 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 червня 2024 року.

26 червня 2024 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 07серпня 2024 року.

06 серпня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/25642/22.

У судовому засіданні представник апелянта клопотання підтримав, представник позивача проти зупинення провадження в справі заперечував.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини в рамках даної справи виникли з підстав оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.09.2022 року №509/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким визначено грошове зобов`язання на суму штрафних санкцій (пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства) 70 092 900, 00 грн.

При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.04.2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Колос» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 року у справі №240/25642/22 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Колос» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2024 року вищевказану справу №240/25642/22 передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Наразі, в ухвалі від 20.06.2024 року колегія суддів Верховного Суду зазначила, що спірними та ключовими питаннями у цій справі, зокрема, є:

1) нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто чи розповсюджується заборона нарахувати пеню, передбачена абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на правовідносини щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»;

2) розповсюдження приписів п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набрав чинності з 07.03.2022 року) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

3) розповсюдження приписів підп.129.9.7 п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті.

Під час касаційного перегляду встановлено наявність практики Верховного Суду з цього питання, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 року у справі №380/17879/22 та від 13.05.2024 року у справі №420/11208/23.

Втім, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у вищевказаних постановах Верховного Суду.

Так, як зазначено у даній ухвалі, колегія суддів вважає, що хоча Закон України «Про валюту і валютні операції» і не визначає процедурні моменти щодо нарахування пені за порушення строку розрахунків в іноземній валюті, і при проведенні перевірок, виявленні відповідного порушення, нарахуванні пені та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган керується нормами Податкового кодексу України, проте, відповідальність за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у вигляді пені передбачена саме Законом України «Про валюту і валютні операції», статтею 13, і вказана норма є пріоритетною для застосування, що чітко визначеного зазначеним Законом.

Крім того, в ухвалі вказано, що до Закону України «Про валюту і валютні операції» не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому суд зауважив, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції». Тобто, на переконання колегії суддів, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID-19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена Законом України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Пеня, що передбачена Законом України «Про валюту і валютні операції», за порушення строку розрахунків, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюється положення абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Таким чином, з урахуванням вказаного, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважала за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

Ухвалою від 16.07.2024 року справу призначено до касаційного розгляду судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 23.07.2024 року.

Станом на 07.08.2024 року судове рішення у справі №240/25642/22 не набрало законної сили.

В той же час, колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі №320/11970/22 є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається, а саме предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення від 15.09.2022 року №509/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким визначено грошове зобов`язання на суму штрафних санкцій (пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства) 70 092 900, 00 грн.

Отже, беручи до уваги вищенаведені обставини та норми процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі №320/11970/22 підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №240/25642/22.

Відповідно до частини четвертої статті 236 КАС України, про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 236, 328, 329 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 320/11970/22 під час розгляду апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № №240/25642/22.

Запропонувати учасникам справи після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст ухвали складено 07.08.2024р.)