П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/7681/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
07 серпня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодло премета спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 07.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 07.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/22 "Про загальну мобілізацію" та направлений для проходження військової служби до НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ).
Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року №(гриф)/25-2075-Е, головного сержанта ОСОБА_1 у складі прикордонної комендатури швидкого ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), де позивач перебував з 26.09.2022 року по 07.01.2023 (довідка 15.03.2023 №12/669).
Як зазначає позивач, під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) виконував бойові завдання на кордоні з Білорусією на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 позивачу не була здійснена виплата у повному обсязі додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
Відтак з метою отримання виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в період з 26.09.2022 по 07.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, позивач звертається до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки участь позивача в період: вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року та з 01.01.2023 по 07.01.2023 в бойових діях або заходах в районі ведення бойових дій визначених в п. 2 Наказу № 392-АГ та Наказі №628-АГ не підтверджена жодним доказом, визначеним цими наказами, тому у відповідача були відсутні законні підстави для винесення наказів про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 70 тис. грн. на місяць за спірні періоди.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У ч.1, ч.2 ст.2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 року №2232-XII закріплено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Ч.1 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У ч.3 ст.25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" закріплено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168.
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого постановою від 28.02.2022 № 168 грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164), який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2022 року.
В подальшому, прийнято наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України" від 28.02.2022 №168 (далі - Наказ № 392-АГ), який підлягає обов`язковому виконанню всіма органами охорони державного кордону України, з 1 серпня 2022 року.
09.12.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ №628/8/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України" від 28.02.2022 №168 (далі - Наказ № 628-АГ), який застосовується з 01.12.2022 та в подальшому врегульовував порядок і умови здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану.
Відповідно, в межах спірних правовідносин (за період з 26.09.2022 по 07.01.2023) застосуванню підлягали положення Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ.
Так, згідно з пунктом 1 Наказу № 392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 наказу № 392-АГ визначено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:
1) бойових завдань із ведення pyxy опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення i знешкодження диверсійно - розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій aбo ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням a6o безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення a6o спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником a6o нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони a6o наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) a6o штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби a6o їx підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
За змістом пункту 4 Наказу №392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях aбo заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) aбo постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів i кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих a6o оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях у виконанні бойових (спеціальних) завдань із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
При цьому пунктом 5 Наказу №392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно з пунктом 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).
Відповідно до пункту 2 Наказу №628-АГ, до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцями у районах ведення бойових дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7)бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Пунктом 3 вказаного наказу передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі у таких діях або заходів.
Пунктом 8 Наказу №628-АГ передбачено, що інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Отже, із системного аналізу наведених положень Наказу № 392-АГ та Наказу №628-АГ слідує, що сам факт проходження військовослужбовцем військової служби чи участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони держави на території регіону, який являється районом ведення воєнних (бойових) дій, ще не є достатньою підставою для набуття таким військовослужбовцем права на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць.
Таке право на отримання військовослужбовцем збільшеної додаткової винагороди виникає лише у разі безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, перелік яких наводиться в пункті 2 Наказу № 392-АГ/№628-АГ.
При цьому підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях aбo заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 392-АГ/№628-АГ, є сукупність інформації, визначеної на підставі трьох документів, про які йде мова в пункті 4 цього ж Наказу № 392-АГ: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/22 "Про загальну мобілізацію" та направлений для проходження військової служби до НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ).
Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року №(гриф)/25-2075-Е, головного сержанта ОСОБА_1 у складі прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), де позивач перебував з 26.09.2022 року по 07.01.2023 (довідка 15.03.2023 №12/669).
При цьому, за вказаний період ОСОБА_1 нараховувалась додаткова винагорода, відповідно пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 30 000 грн.
У зв`язку із наведеним, в інтересах позивача до відповідача направлено адвокатський запит з проханням надати:
- обґрунтовану відповідь щодо підстав і причин не нарахування та не виплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р., військовослужбовцю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26.09.2022 по 07.01.2023;
-у разі якщо такі не нарахування та не виплати відбулися через службове розслідування або накладене стягнення судом за порушення (вживання алкоголю або інше) військового порядку та несення військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , надати копії таких документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення;
-довідку про грошове забезпечення (додаткові виплати, компенсації) здійсненні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 24.06.2022 по теперішній час включно;
- довідку командира військової частини про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а якщо довідки немає, надати документи, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії;
- витяги із наказів командира військової частини щодо проходження служби та місця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 24.06.2022 по теперішній час, а саме: про вибуття (прибуття із) у відрядження для виконання службових обов`язків в зону проведення бойових дій, витяги із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки), витяги із наказів про залучення військовослужбовця до несення служби на блокпостах;
-інформацію щодо можливого дисциплінарного провадження (кримінального провадження, службового розслідування тощо, притягнення до адміністративної відповідальності) відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з наданням копій документів (наказів, актів, висновків тощо) цього провадження (розслідування).
Проте у відповіді на адвокатський запит від 16.03.2023 №21-2059-23-вх, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджуючих документів для виплати додаткової винагороди у сумі до 100000 гривень надано не було. Таким чином, у в/ч НОМЕР_1 були відсутні підстави для включення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 гривень.
При цьому, у відповіді від 16.03.2023 №21-2059-23-вх військова частина НОМЕР_1 зазначила про те, що за період грудня 2022 ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода до 100000 гривень.
Також, Військова частина НОМЕР_1 у відповіді на адвокатський запит від 16.03.2023 №21-2059-23-вх зазначила про те, що документи, які підтверджують безпосередню учать ОСОБА_1 у бойових діях або забезпечені заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії військовослужбовця в НОМЕР_3 прикордонному загоні відсутні, оскільки ці документи не надходили на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону.
В свою чергу, судом першої інстанції, з метою всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи, ухвалою від 12.06.2023 та від 28.12.2023 витребовував у відповідача як довідку про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області головним сержантом ОСОБА_1 від 08.01.2023 №3717 та і іншу інформацію, зокрема про розмір грошового забезпечення, виплаченого позивачеві, починаючи з вересня 2022 року по січень 2023 року включно із чітким визначенням складових відповідного грошового забезпечення із зазначенням сум (доплати, премії та інше) та виділенням сум виплачених на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану"; інформацію щодо надходження на адресу Військової частини НОМЕР_1 від Військової частини НОМЕР_2 повідомлення про безпосередню участь позивача у бойових діях за період з вересня 2022 року по січень 2023 року, якщо надходили, то надати такі повідомлення; інформацію стосовно надходження на адресу військової частина рапортів (донесення) начальника командира підрозділу, в якому проходить службу позивач, про його участь у бойових діях за період з вересня 2022 року по січень 2023 року із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, якщо надходили, то надати такі рапорти.
12.01.2024 надійшли пояснення військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), у яких військова частина НОМЕР_2 вказала, що довідка про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії стосовно ОСОБА_1 на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України не направлялася, а була надана представнику прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України в одному примірнику.
Натомість, ухвали суду залишилися без виконання стороною відповідача.
Таким чином, жодного із наведених вище документів, який би підтверджував безпосередню участь позивача у бойових діях aбo заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 392-АГ та Наказу №628-АГ, в період з 26.09.2022 по 07.01.2023 матеріали справи не містять і таких, згідно офіційного підтвердження відповідача, у військовій частині НОМЕР_2 не має.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що довідка про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 08.01.2023 №3717, згідно якої ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області в період з 26.09.2022 по 07.01.2023 у матеріалах справи відсутня. Не надана така і позивачем.
За вказаних обставин, колегія суддів позбавлена можливості надати вказаній довідці правову оцінку як доказу.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що наявна у справі інформація не підтверджує обставини безпосередньої участі позивача у спірні періоди у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що би давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень.
Таким чином, виходячи зі встановлених обставин справи суд доходить висновку, що оскільки участь позивача в період: вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року та з 01.01.2023 по 07.01.2023 в бойових діях або заходах в районі ведення бойових дій визначених в п. 2 Наказу № 392-АГ та Наказі №628-АГ не підтверджена жодним доказом, визначеним цими наказами, тому у відповідача були відсутні законні підстави для винесення наказів про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 70 тис. грн. на місяць за спірні періоди.
Тому, твердження позивача про те, що в/ч НОМЕР_1 відносно останнього допущено протиправну бездіяльність, є передчасними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120871853 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Полотнянко Ю.П.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні