Ухвала

від 29.07.2024 по справі 450/3558/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3558/24 Провадження № 2/450/1783/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

26.07.2024 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» про стягнення грошових коштів.

Одночасно із позовом позивач подала заяву, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 508864,54 грн. (п`ятсот вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні, 54 коп.), що знаходяться на рахунках Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», ЄДРПОУ 20760227, що розташоване за адресою: 81140 Львівська область, Львівській р-н, с. Миклашів, вул. Кругова, 11, а саме на рахунки у банках: Державне підприємство «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» Код отримувача 20760227 Розрахунковий рахунок - НОМЕР_1 Назва банку - AT «ОЩАДБАНК» МФО банку 325796 та Державне підприємство «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» Код отримувача 20760227 Розрахунковий рахунок - НОМЕР_2 Назва банку - ПАТ «КБ» Приватбанк» МФО банку 305299. В обґрунтування заяви вказує, що 20.03.2022 між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП ДГ «Миклашів») було укладено Договір безпроцентної поворотної позики 20/03/22, згідно умов якого Позикодавець, тобто позивач, передає Позичальникові тобто Відповідачу, безвідсоткову позику в сумі 450000,00 грн. (чотириста п`ятдесят тисяч гривень) на розвиток ДП ДГ «Миклашів», а Позичальник зобов`язується повернути отриману суму в строк і у порядку зазначеному у цьому договорі. Згідно п.2.1. Договору Позикодавець зобов`язаний передати Позичальникові зазначену в пунку 1.1 (450000,00 грн.) суму частинами одним із вказаних в подальшому способів. А саме згідно акту приймання-передачі чи прибуткового касового ордеру в готівковому порядку до каси підприємства або в безготівковому порядку на рахунок Позичальника. На виконання вказаних умов договору, позивачем було внесено у касу ДП ДГ «Миклашів» три платежі, зокрема: 29.03.2022 на суму 47000,00 грн.; 31.03.2022 на суму 47000,00 грн.; 12.04.2022 на суму 10000,00 грн. Таким чином, зобов`язання позивача згідно Договору, були виконанні в повному обсязі. В свою чергу, ДП ДГ «Миклашів», згідно п.2.2. Договору, зобов`язався повернути позичені кошти і таке повернення повинно бути виконане не пізніше 30 жовтня 2022. Відповідач кошти не повернув. В подальшому на підприємстві змінився керівник, однак він також не виконав зобов`язання ДП ДГ «Миклашів». Як вбачається з умов Договору у разі порушення Позичальником строку повернення отриманої суми позики або її частини, Позичальник буде зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вчасно неповернутої суми за кожен день прострочки. Таким чином загальна ціна позову становить 508864,54 грн. (п`ятсот вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні, 54 коп.).

Ухвалою від 30 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, визначено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться в порядкуст.153 ЦПК Українибез повідомлення учасників справи, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, вивчивши матеріали позову, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що згідно договору безпроцентної поворотної позики 20/03/22 від 20.03.2022 між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП ДГ «Миклашів») 20.03.2022 року було укладено Договір безпроцентної поворотної позики 20/03/22, згідно умов якого Позикодавець, тобто позивач, передає Позичальникові тобто Відповідачу, безвідсоткову позику в сумі 450.00 тис. грн (чотириста п`ятдесят тисяч гривень) на розвиток ДП ДГ «Миклашів», а Позичальник зобов`язується повернути отриману суму в строк і у порядку зазначеному у цьому договорі.

Відповідно до поданих квитанції №47 від 29.03.2022, № 49 від 31.03.2022, № 15 від 12.04.2022 позивачем було внесено у касу ДП ДГ «Миклашів» три платежі, зокрема: 29.03.2022 на суму 47000,00 грн.; 31.03.2022 на суму 47000,00 грн.; 12.04.2022 на суму 10000,00 грн.

Положеннямистатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українивстановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц та від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У пунктах 23 та 24 постанови Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у cправі №905/448/22 зроблено такі висновки:

«23. Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

24. Водночас Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, з таких підстав.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника».

Відповідно дозаяви позивачпросить забезпечитипозов шляхомнакладення арештуна грошовікошти,які розміщеніна рахункахДержавного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України».

Згідно ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

Зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом. У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.05.2020 в справі № 905/361/19.

Оскільки позивачем не додано жодних підтверджуючих документів, які свідчать, що вказані у заяві рахунки належать відповідачу, а також арешт коштівна вказанихрахунках небуде обмежуватидіяльність відповідача,а томусудвважає за доцільне задоволити заяву про забезпечення позову частково, а саме накласти арешт на майно Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», ЄДРПОУ 20760227, що розташоване за адресою: 81140 Львівська область, Львівській р-н, с. Миклашів, вул. Кругова, 11 в сумі 508864,54 грн. (п`ятсот вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні, 54 коп.), тобто в межах суми заявленого позову.

Керуючись ст. ст.149-153,157,247,258-260,261,353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» про стягнення грошових коштів - задоволити частково.

Накласти арешт на майно Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», ЄДРПОУ 20760227, що розташоване за адресою: 81140 Львівська область, Львівській р-н, с. Миклашів, вул. Кругова, 11 в сумі 508864,54 грн. (п`ятсот вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні, 54 коп.), тобто в межах суми заявленого позову.

Для забезпечення відповідності виконавчого документа надати наступні анкетні дані стягувача та боржника:

- Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

- Боржник: Державне підприємство «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», ЄДРПОУ 20760227, 81140, Львівська область, Львівській р-н, с. Миклашів, вул. Кругова, 11.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.

Копію ухвали суду після її виконання направити всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду.

СуддяЄ. О. Данилів