Ухвала

від 08.08.2024 по справі 513/919/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/919/24

Провадження № 1-кс/513/76/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

08 серпня 2024 року слідчий суддя Саратського районного суду Одеської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата Одеської області матеріали скарги представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,,

В С Т А Н О В И В:

До Саратського районного суду Одеської області 07.08.2024 року звернувся представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку зі скаргою, в якій просить: поновити процесуальний строк для подання скарги на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області; зобов`язати уповноважених осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0903-8/98409 від 27.06.2024 та встановлення особи/осіб, що вчинила/вчинили кримінальне правопорушення та вчинити передбачені ст.214 КПК України процесуальні дії; скаргу розглянути за відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Скарга обґрунтована тим, що 28.06.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області засобами поштового зв`язку направлено заяву №1500-0903-8/98409 від 27.06.2024 про кримінальне правопорушення та встановлення особи (осіб), що вчинила кримінальне правопорушення.

Причиною звернення до поліції стало те, що невстановленою особою (особами) за період з 01.10.2022 по 31.10.2023 незаконно та таємно отримано пільгу, виплачену у розмірі 557, 29 грн. після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №2613 від 16.12.2021 року.

Надміру виплачену суму пільги у період з 01.10.2022 по 31.10.2023 у розмірі1852-00 грн. була зарахована на поточний рахунок ОСОБА_4 відкритий у відділенні АТ «Ощадбанк». До установи банку направлено лист №1500-0502-8/159753 від 10.11.2023, щодо повернення на рахунок ПФУ зайво перераховану суму пільги ОСОБА_4 Установою банку на рахунок ПФУ повернуті кошти лише в межах наявного залишку в сумі 1294-71 грн. про що АТ «Ощадбанк» повідомив листом від 20.11.2023 №46/3-17/81747\2023. Таким чином переплата пільги склала суму 557,29 грн.

Головне управління не отримало від відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області жодної інформації щодо стану розгляду заяви від 27.06.2024 про кримінальне правопорушення, хоча, відповідно до трекінгу поштового відстеження на онлайн сайті "Укрпошта" вищезазначеного відправлення 6810000429809, зазначена заява була вручена особисто 16.07.2024.

В порушення положень ст. 214 КПК України, уповноваженими особами відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області було допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочато досудове розслідування з метою встановлення винних осіб, які незаконним шляхом заволоділи коштами Пенсійного фонду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги представник Головного управління ПФУ послалась на те, що з 24.02.2022 Указом Президента № 64/2022 введено воєнний стан в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Через звільнення та від`їзд багатьох співробітників за кордон, штат Головного управління суттєво скоротився, що значно ускладнило відпрацювання документів. Головне управління є стороною по більш ніж як 10000 проваджень, які наразі перебувають на розгляді в судах різних інстанцій. Відпрацювання вхідних документів, написання процесуальних документів та інше з 14.03.2022 здійснюється не повним штатом спеціалістів відділу представництва інтересів в судах та інших органах. Крім того, роботу юридичного відділу ускладнюють постійні повітряні тривоги, аварійні відключення.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 07.08.2024 року, справу розподілено для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року відкрито провадження за скаргою та призначено до розгляду на 08 серпня 2023 року о 10-40 годин.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибула, просила розглянути скаргу без її участі.

Представник Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не прибув, до канцелярії суду надав заяву про розгляд скарги без його участі. Просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її необґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст.306 КПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду скарги. Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Перевіривши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

За положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Слідчим суддею установлено, що представник Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області ОСОБА_5 28.06.2024 року до відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області засобами поштового зв`язку направлено заяву №1500-0903-8/98409 від 27.06.2024 про кримінальне правопорушення та встановлення особи (осіб), що вчинила кримінальне правопорушення. Причиною звернення до поліції стало те, що невстановленою особою (особами) за період з 01.10.2022 по 31.10.2023 незаконно та таємно отримано пільгу, виплачену у розмірі 557, 29 грн. після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №2613 від 16.12.2021 року. Надміру виплачену суму пільги у період з 01.10.2022 по 31.10.2023 у розмірі1852-00 грн. була зарахована на поточний рахунок ОСОБА_4 відкритий у відділенні АТ «Ощадбанк». До установи банку направлено лист №1500-0502-8/159753 від 10.11.2023, щодо повернення на рахунок ПФУ зайво перераховану суму пільги ОСОБА_4 Установою банку на рахунок ПФУ повернуті кошти лише в межах наявного залишку в сумі 1294-71 грн. про що АТ «Ощадбанк» повідомив листом від 20.11.2023 №46/3-17/81747/2023. Таким чином переплата пільги склала суму 557,29 грн. Головне управління ПФУ не отримало від відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області жодної інформації щодо стану розгляду заяви від 27.06.2024 про кримінальне правопорушення, хоча, відповідно до трекінгу поштового відстеження на онлайн сайті "Укрпошта" вищезазначеного відправлення 6810000429809, зазначена заява була вручена особисто 16.07.2024.

Висновків за результатами розгляду заяви матеріали справи не містять. Отже, станом на день розгляду слідчим суддею скарги, за заявою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 від 27.06.2023 року, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відділенням поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області не внесені.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК України, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення, де визначено і повноважних суб`єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №662/729/19 (провадження №51-3422км21).

Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, дізнавач чи слідчий відповідно до ст. 214 КПК України повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об`єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення. Однак вказане може бути встановлено лише в ході проведення досудового розслідування, згідно з розділом ІІІ КПК України.

Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Відтак, виконання вимог положень ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення відноситься не до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача чи прокурора, а до імперативних вимог закону та його недотримання є неприйнятним.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що протягом 24 годин та станом на день подання скарги відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені.

Заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 , уповноваженою особою органу досудового розслідування була отримана та зареєстрована 16.07.2024, на яку не було надано відповідь.

У відповідності до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Вбачається, що норми ст. 214 КПК України тісно пов`язані з ч. 1 ст. 2 КК України, і тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають буми критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 цієї статті досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Положення про який, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Так, ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4-5).

Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора 30.06.2020 року № 298, а саме п. 1. ст. 2 визначено, що до реєстру вносяться відомості, зокрема, про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (ч.5 ст.36, ч.7 ст.214, ст.216, 218, п.4 ч.2 ст.301 КПК України).

Відповідно до п.п.1,2 ст.1 р. II Положення формування реєстру розпочинається з моменту внесення до нього реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Частина 1 ст. 214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення), які саме можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не про діяння, яке також можуть містити ознаки чи елементи злочину (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона тощо).

Разом з тим, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, слід також взяти до уваги положення аб. 24 п/п 1.1 п. 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист від 12.01.2017 року № 9-49/0/4-17), у якому зазначається, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Крім цього, в аб. 22 п/п 1.1 п.1 вказаного Узагальнення зазначається, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Таким чином, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарги на бездіяльність уповноваженої особи, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слідчому судді необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення. Уповноважені органи зобов`язані лише здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Підпунктом 1 п. 3.1. розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, визначено, що унесення відомостей до Реєстру про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України. У постанові від 06.03.2021 у справі №1640/2594/18 Верховний Суд зазначав, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Станом на день розгляду слідчим суддею скарги відділенням поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області не внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 від 27.06.2023 року. Таких відомостей суду не надано.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що невнесення відомостей до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви, не позбавляє слідчого, прокурора обов`язку внести такі відомості за заявою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 після закінчення встановленого нормами кримінального процесуального закону 24-х годинного часу.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється положеннями § 1 Глави 26 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

У роз`ясненнях, що містяться в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, зазначається про те, що 10-денний строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, на звернення особи зі скаргою на бездіяльність слідчого починається з моменту вчинення такої бездіяльності, за виключенням триваючої бездіяльності, до якої відноситься неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні.

Тобто, така бездіяльність, як порушення вимог ст. 214 КПК України, має встановлений цим Кодексом строк в межах якого особа може подати скаргу до слідчого судді та така бездіяльність не вважається триваючою.

Початок обчислення строку на оскарження рішень, дій чи бездіяльності починає спливати з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, на противагу тому, що строк подання скарги на постанову слідчого, дізнавача, прокурора починається з дня отримання особою її копії. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняття (ч. 1 ст. 116 КПК України).

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Стала практика Касаційного кримінального суду Верховного Суду у питанні поважності пропуску процесуальних строків (зокрема, постанови від 27.03.2019 у справі №127/17092/18 (провадження №51-8813км18), від 21.12.2022 у справі №376/2712/21 (провадження №51-1690км22) та інші) свідчить про те, що виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Недотримання встановлених законом процесуальних строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №127/17092/18 (провадження №51-8813км18) зазначає, що хоча ст. 117 КПК України передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, однак це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (рішення, дії чи бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

На вказані критерії визначення причин поважності пропуску процесуальних строків також неодноразово звертала увагу у своїх постановах і Велика Палата Верховного Суду (зокрема, постанови від 28.04.2022 у справі №9901/480/21, від 08.09.2022 у справі №99/84/22, від 08.09.2022 у справі №990/11/22).

При цьому, як передбачено ч. 5 ст. 9 КПК України, ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №19064V «Про міжнародні договори України», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст. 17 Конвенції.

У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено « від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд вважає наведені представником скаржника у скарзі підстави порушення строку для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо не внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст.214 КПК України, поважними.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, у рішенні по справі «Беллет проти Франції» від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд із огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити, поновити строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність та зобов`язати уповноважених осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0903-8/98409 від 27.06.2024.

Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309 КПК України, Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 про зобов`язання уповноважених осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0903-8/98409 від 27.06.2024, задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

- не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, зазначених в поданій представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяві №1500-0903-8/98409 від 27.06.2024 року, яка уповноваженою особою відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області отримана та зареєстрована 16.07.2024;

- розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Суддя ОСОБА_1