Рішення

від 20.09.2010 по справі 56/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/162

20.09.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом     

Приватного підприємства "Фірма "Нью Ленд"  

до

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

про

стягнення 28010,74 грн.

Представники сторін:                     

від позивача  

Бондарчук Я.В. –представник;

від відповідача

 не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Фірма "Нью Ленд" про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 28010,74 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 24738,08 грн., 3% річних у розмірі 607,86 грн., інфляційні витрати у розмірі 667,920 грн., штраф у розмірі 1996,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 24738,08 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку .

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006       № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

23.12.2008 між Приватним підприємством "Фірма "Нью Ленд" як постачальником (позивач) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, як покупцем (відповідач) укладено договір поставки № 106-08, відповідно до умов якого постачальник зобов‘язується передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар – дитячий одяг.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку  відповідачу товару на підставі видаткових накладних від 25.12.2008 №572, №528, від 23.01.2009 № 19, від 25.02.2009 № 116, від 25.02.2009 № 118, від 14.04.2009 № 249, від 14.04.2009 № 250 на загальну суму 39937,59 грн.

Відповідно до п. 5.1.1, п. 5.2 Договору покупець зобов‘язаний здійснити оплату поставленого товару не пізніше 14 днів, з моменту продажу товару, покупець зобов‘язаний реалізувати товар не пізніше 3 місяців з моменту поставки товару.

Відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі у строки передбачені договором не оплатив. Відповідачем здійснено оплату товару на загальну суму 15199,51 грн.

Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно вказаних накладних, не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 24738,08 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 24738,08 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 5.1.1, п. 5.2 Договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 24738,08 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від вартості товару, який передбачений п. 13.3 Договору.

Відповідно до п. 13.3. Договору у разі пропущення строків перерахування грошових коштів, передбачених п.п. 5.1.1 Договору більше ніж на 5 днів, покупець сплачує штраф у розмірі 5: від вартості товару.

П.п 5.1.1 Договору передбачено, що покупець оплачує вартість товару окремими частинами по мірі частково та/або повної реалізації даного Товару або окремої партії Товару, але не пізніше 14 днів, з моменту продажу частково та/або повної реалізації даного товару або окремої його партії товару.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафу з наступних підстав.

Пунктом 13.3 Договору сторони передбачили, що штраф нараховується у разі несвоєчасного перерахування коштів від дня коли товар та/або партія товару були реалізовані. Позивачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що відповідачем товар був реалізований, а відповідач затримав перерахування коштів за нього більше ніж на 5 днів. Задовольняючи позов про стягнення основної суми заборгованості, суд виходив з того, що пройшло більше ніж 3 місяця з дати поставки, а тому строк сплати вартості отриманого товару настав з урахуванням п. 5.2 та п. 5.1.1 Договору.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 607,86 грн. за період з 28.07.2009 по 10.06.2010 та інфляційні витрати у розмірі 667,92 грн. за період з серпня 2009 по травень 2010.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його не вірним у зв‘язку з арифметичними помилками. За розрахунком суду розмірі 3% річних становить 624,13 грн. Однак, оскільки  суд обмежений позовними вимогами, то задоволенню підлягають 3% річних у розмірі 607,86 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань позивача, суд  не погоджується з ним. Однак за розрахунком суду розмір інфляційних нарахувань більший ніж той, який просить позивач. Отже, оскільки суд обмежений позовними вимогами, то задоволенню підлягають інфляційні нарахування у розмірі 667,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути  з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства "Фірма "Нью Ленд" (50029, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, 38, код 19430708) суму основного боргу у розмірі 24738 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн.08 коп., 3% річних у розмірі 607 (шістсот сім) грн. 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 667 (шістсот шістдесят шість) грн. 92 коп. витрати по сплаті державного мита у розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 01 коп. та 219 (двісті дев‘ятнадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                              В.В. Джарти

Дата підписання 27/09/10