Справа № 569/9723/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі суддіКовальова І.М.
при секретаріБілецькій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального Управління юстиції, третя особа Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради по скасування арешту з нерухомого майна,-
в с т а н о в и в :
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального Управління юстиції, третя особа Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради по скасування арешту з нерухомого майна звернулась ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просила суд зняти арешт з частки квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: арешт (архівний запис), реєстраційний номер 7920454, зареєстровано 16.09.2008 року за № 7920454 Другою Рівненською державною нотаріальною конторою, Архівний номер: 43624 ROVNOl, Архівна дата: 14.12.1998, дата виникнення: 14.12.1998, № реєстру: 2355-102, внутр. № 8401662F2DEF23304438; арешт реєстраційний номер 7269656, зареєстровано 28.05.2008 року за №7269656 Другою Рівненською державною нотаріальною конторою, архівний запис № 3026-102 від 02.08.1999 року; (постанова б/н 23.07.1999 р. Рівненського міського відділу ДВС); арешт (архівний запис), реєстраційний номер 7926078, зареєстровано 17.09. 2008 року за № 7926078 Другою Рівненською державною нотаріальною конторою, Архівний номер: 1952552R0VN01, Архівна дата: 09.06.2000, дата виникнення: 09.06.2000, № реєстру: 76780-102, внутр. №А 701662А27 F1492C3254; (постанова б/н Рівненського міського відділу ДВС від 02.06.2000 р.)
В судове засідання відповідач-1 ОСОБА_2 не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом за місцем реєстрації. Проте подав до суду заяву про розгляд у його відсутність та просить задоволити позов ОСОБА_1 ..
В судовому засіданні представник відповідача-2 відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при вирішенні питання скасування арешту поклався на розсуд суду, оскільки відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції наразі обмежений у вирішенні даного питання самостійно.
В судовезасідання представниктретьої особи,яка незаявляє самостійнихпозовних вимогУправління забезпеченнянадання адміністративнихпослуг Рівненськоїміської радине з`явився.Про деньта часрозгляду справиповідомлявся завчаснота належнимчином судовимиповістками рекомендованимилистами.Причин своєїнеявки судуне повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується копією дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про право власності на житло, виданого 24 лютого 1997 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності гр.. ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача, ОСОБА_3 , який постійно проживав в АДРЕСА_2 . Позивач з синами прийняли спадщину. В квітні 2024 року звернулися до нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 . При видачі свідоцтв про право на спадщину в нотаріуса позивачу стало відомо, що на її частку у власності на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт.?
Рішенням Рівненського міського суду від 29 квітня 1999 року задоволено позов ОСОБА_2 і стягнено з ОСОБА_1 суму боргу 14 736 грн., та 1000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2 .
11 грудня 1998 року в процесі розгляду справи, ухвалою Рівненського суду для забезпечення позову ОСОБА_2 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно виконавчого листа Рівненського міського суду по виконанню рішення Рівненського міського суду від 29 квітня 1999 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу, державним виконавцем Рівненської ДВС 23 липня 1999 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 суми 15736 грн. і накладено арешт на моє майно. Дана обставина підтверджується дослідженою в судовому засіданні копією постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23 липня 1999 року.
Ухвалою Рівненського міського суду від 10 квітня 2000року звернено виконання рішення Рівненського міського суду від 29 квітня 1998 року про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення на кімнату жилою площею 9,3 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №365408499 від 12.02.2024 року на частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 і яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладене обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 28.05.2008 року за №7269656 на підставі постанови Рівненського міського відділу ДВС б/н від 23.07.1999 року; 16.09.2008 року за №7920454 на підставі ухвали Рівненського міського народного суду від 11.12.1998 року; 17.09.2008 року за №7926078 на підставі постанови Рівненського міського відділу виконавчої служби від 02.06.2000 року.
З позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 повернула борг позивачу , і жодних зобов`язань перед ОСОБА_2 не має. З дослідженої в судовому засіданні розписки від 13.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 всю суму боргу. Претензій матеріального характеру не має.
З відповіді відділу Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) №70650 від 05.03.2024 року вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконання у Відділі станом на 05.03.2024 року відсутні виконавчі провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1 . Крім того зазначають у відповіді, що не можуть встановити інформації про виконавчі провадження , при виконанні яких було винесено постанови :
- постанова б/н від 23.07.1999р. видана Рівненським міським відділом ДВС ;
- постанова б/н від 02.06.2000р. видано Рівненським міським відділом ДВС.
Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 року строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу ДВС, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню. Матеріали виконавчих проваджень за 1999 та 2000 рік знищені.
А тому відділ ДВС не може ідентифікувати на підставі яких виконавчих документів накладено арешти на майно ОСОБА_1 , а також встановити наявність підстав для зняття зазначених арештів. А тому арешт з нерухомого майна з реєстраційним номером №7920454 від 16.09.2008 року і арешт нерухомого майна з реєстраційним номером №7920494 від 16.09.2008 року накладені на підставі Ухвали б/н від 11.12.1998 року не можуть бути зняті відділом ДВС у м.Рівному.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей15,16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За змістом ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції діючої на момент закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження арешт накладений на майно боржника, знімається,скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального Управління юстиції, третя особа Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради по скасування арешту з нерухомого майна задоволити.
Зняти арешт з частки квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме : арешт (архівний запис), реєстраційний номер 7920454, зареєстровано 16.09.2008 року за № 7920454 Другою Рівненською державною нотаріальною конторою, Архівний номер: 43624 ROVNOl, Архівна дата: 14.12.1998, дата виникнення: 14.12.1998, № реєстру: 2355-102, внутр. № 8401662F2DEF23304438; арешт реєстраційний номер 7269656, зареєстровано 28.05.2008 року за №7269656 Другою Рівненською державною нотаріальною конторою, архівний запис № 3026-102 від 02.08.1999 року; (постанова б/н 23.07.1999 р. Рівненського міського відділу ДВС); арешт (архівний запис), реєстраційний номер 7926078, зареєстровано 17.09.2008 року за № 7926078 Другою Рівненською державною нотаріальною конторою, Архівний номер: 1952552R0VN01, Архівна дата: 09.06.2000, дата виникнення: 09.06.2000, № реєстру: 76780-102, внутр. №А 701662А27 F1492C3254; (постанова б/н Рівненського міського відділу ДВС від 02.06.2000 р.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач-2: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Рівне, вул. Замкова, буд. 22А, код ЄДРПОУ 35007146
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, м.Рівне, майдан Просвіти, 2, код ЄДРПОУ 39111404
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120880191 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Ковальов І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні