Ухвала

від 06.08.2024 по справі 191/2012/21

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2012/21

Провадження № 1-кп/191/133/21

У Х В А Л А

іменем України

06 серпня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021046390000126 від 23 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.04.2020 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 150 годин громадських робіт. 25.05.2020 року поставлений на облік МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області, знятий з обліку 11.08.2020 року по відбутті призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт;

- 30 березня 2021 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 один рік,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Синельниківського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046390000126 від 23 червня 2021 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. Згідно обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_4 в супереч статтею 14 Конституції України, ч. 2 ст. 54, ч.1 ст. 79, ст. 112, ст. 150, ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 23, ст. 32 ст. 43, ст. 53 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», перебуваючи на посаді тракториста ПП «Роздолля», на початку травня 2021 року, у вечірні час доби здійснював культивацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1224855600:01:002:0473. При цьому, будучи заздалегідь попередженим головою ПП "Роздолля", а отже достовірно знав про наявність на території вказаної земельної ділянки, об`єктів археології - курганів № 4798- 1 та 4798-2 з визначеною охоронною зоною, а також знав про заборону ведення земельних робіт на території земельних ділянок - місця розташування об`єкта культурної спадщини. Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищезазначений час та у вищезазначеному місці діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, використовуючи сільськогосподарську техніку та оснащення ПП "Роздолля", з метою подальшого використання для здійснення сільськогосподарського виробництва, шляхом здійснення культивації (подрібнення поверхневого шару ґрунту), самовільно зайняв земельну ділянку, на якій розташовані курган № 4798-1 - висота кургану 2,5 м, діаметр кургану 50 м, діаметр кургану з охоронною зоною 70 м та курган № 4798-2 - висота кургану 0,7 м, діаметр кургану 35 м, діаметр кургану з охоронною зоною 55, з цілю подальшого збільшення посівної території та збільшення об`ємів врожаю.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільному зайнятті земельної ділянки вчиненого щодо земель в охоронних зонах.

В судовому засідання адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності за ч.2ст.197-1КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений підтримав клопотання про закриття кримінального провадження, вину не визнав.

Прокурор не заперечував проти клопотання захисника та просив його задовольнити, закривши кримінальне провадження на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 44КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цих Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно п.1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

На підставі ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст.288КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, який визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років Згідно ст. 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів, за яким передбачено покарання на строк до двох років позбавлення волі, тому особи, які їх вчинили, відповідно до вимог п.2 ч.1ст.49 КК України,звільняються від кримінальної відповідальності по закінченню трьох років з моменту їх вчинення.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні у на початку травня 2021 року нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1КК України, тобто на час розгляду кримінального провадження у суді минуло більше ніж три роки.

Судом під час вирішення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, а також того, що ОСОБА_4 вчинив інше кримінальне правопорушення за період із початку травня 2021 року по серпень 2024 року, переховувався від слідства та суду, також не встановлені у справі і інші перешкоди для застосування положень ст. 49 КК України.

Враховуючи те, що закінчення строків давності є обов`язковою підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, також порядок його застосування залежить лише від волі обвинуваченого та його згоди, суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. Крім того обвинуваченому роз`яснено, що звільнення по строкам давності не є реабілітуючою обставиною.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що клопотання захисника обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284,286,288, 314, 371,372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12021046390000126 від 23 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України- закрити.

На ухвалу сторонами може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 (семи) діб з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено 07 серпня 2024 року

Суддя ОСОБА_1