Рішення

від 08.08.2024 по справі 354/653/20

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/653/20

Провадження по справі № 2/354/39/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарі судового засідання Крицкалюк Я.М.

без участі сторін

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» про визнання права на закінчення розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою, визнання права на реєстрацію земельної ділянки в Державному кадастровому реєстрі, визнання права реєстрації права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до суду в якій просив визнати за ним право на закінчення розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:001:0775, яка розташована на участку Щивки, в селі Поляниця Івано-Франківської області, площею 0,0736 га, визнання за ним права на реєстрацію цієї земельної ділянки в Державному кадастровому реєстрі та отримання витягу з нього, визнання за ним права реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без акту узгодження меж земельної ділянки із сусідніми землекористувачами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2007 він купив у ОСОБА_2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 0736 га, розташовану на участку Щивки в селі Поляниці Івано-Франківської області. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2007 року, йому було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №815816 від 28.03.2007 року. Оскільки набуття у власність цієї земельної ділянки було до прийняття законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», земельна ділянка не мала кадастрового номеру та не була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З метою приведення у відповідність до існуючих норм законодавства своїх документів, він звернувся до землевпорядної організації ПП ОСОБА_3 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і привласнення кадастрового номера у відповідності до чинного законодавства.

В подальшому, у грудні 2019 року він звернувся до Поляницького сільського голови із заявою про складення акту узгодження меж між його земельною ділянкою та суміжними земельними ділянками, які належать ОСОБА_4 , Ворохтянському Держлісгоспу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказані особи були у належний спосіб повідомлені про дату та час проведення робіт із закріплення межовими знаками земельної ділянки в натурі (на місцевості), про що свідчить оголошення в газеті «Яремчанський вісник №50 (1016)» від 13.12.2019 року та лист-звернення до директора ДП «Ворохтянське ЛГ».

16.12.2019 року у присутності інженера-землевпорядника виконавця робіт, його та власників/землекористувачів суміжних земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено акт прийому-передачі межових знаків в кількості 7 штук. Актом встановлено, що ні він, ні власники суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не мають. Акт підписаний сусідніми землекористувачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , інші сусідні землекористувачі та представники Поляницької сільської ради у встановлений час та день не з`явились, Акт не підписали без зазначення причин.

Разом з тим, 23.12.2019 року Поляницька сільська рада надіслала йому листа №02-20-547, яким йому було відмовлено у складанні акту узгодження меж з тих причин, що погодження ДП «Ворохтянське лісове господарство» меж земельної ділянки є обов`язковим, при обмірах земельної ділянки не було представника Поляницької сільської ради, через невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, земельна ділянка не закріплена межовими знаками. Вважає дану відмову незаконною, оскільки така не відповідає вимогам закону. Адже, його земельна ділянка закріплена межовими знаками, а представник Подяницької сільської ради був своєчасно та належно повідомлений про час та дату здійснення обмірів земельної ділянки, однак, не з`явився. Крім того, згідно із судовою практикою Верховного Суду, погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Зазначає, що підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Позивач стверджує, що він, як власник земельної ділянки на законних підставах, добровільно виконав обов`язки щодо узгодження меж з користувачами та власниками суміжних земельних ділянок, безпідставне ухилення відповідачами від погодження меж та підписання акта, свідчить про можливість розроблення та затвердження технічної документації без узгодження меж з користувачами та власниками суміжних земельних ділянок.

Щодо таких підстав відмови як невідповідність місця розташування об`єкта вимогам закону, то вона є незрозумілою та необгрунтованою. Зазначає, що відмова Поляницької сільської ради щодо складення акту узгодження меж та відмова відповідачів погодити межі земельної ділянки порушує вимоги законодавства, які регламентують порядок виготовлення і погодження технічної документації, позбавляють його можливості виготовити земельну технічну документацію та зареєструвати належну йому на праві приватної власності земельну ділянку у відповідності до норм законодавства. Вважає, що ефективним способом захисту порушенного права буде визнання за ним права на розроблення та погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки без складення акту узгодження меж.

Ухвалою судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03.09.2020 року відкрито провадження у справі і призначено до підготовчого судового розгляду.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 24.02.2021 року закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.11.2021 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29.11.2021 року явку відповідача ДП «Ворохтянське лісове господарство» визнано обов`язковою.

У судові засідання Позивач не з`являвся, однак, час від чау участь у справі брали його представники. Сторона позивача неодноразово подавала заяви про відкладення розгляду справи, а також у матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі позивача, про повне підтримання позовних вимог та їх задоволення.

Відповідачі у судові засідання не з`являлися, проте були належним чином повідомлені.

Відповідно до частини першої статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За таких обставин, а також враховуючи, що у матеріалах справи містяться заяви позивача у яких він просив розглядати справу у його відсутності, а представники відповідачів неодноразово не з`являлися, Суд 16.07.2024 року ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи, за наявними в справі матеріалами, датою ухвалення рішення вважати дату його складення у відповідності до частини п`ятої статті 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновків.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

Одними із принципів земельного законодавства, зазначених у статті 5 ЗК України є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави та забезпечення гарантій прав на землю.

Статтею 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб`єктами права власності на землю є:

громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (стаття 80 ЗК України).

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частини першої статті 125, частини першої статі 126 ЗК України у редакції від 13.01.2007 року, діючій на час виникнення права власності у позивача на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку виникало після одержання її власником Державного акту та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що 16.03.2007 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі №408-Д, купив у ОСОБА_8 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на участку Щивки, площею 0, 0736 га без кадастрового номеру.

Зі змісту Договору вбачається, що вказана земельна ділянка належала на праві власності попередньому власнику ОСОБА_9 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІФ №008624 від 29.09.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №00039.

На підставі Договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладеного із ОСОБА_9 , 28.03.2007 року позивачу ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №815816, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010729800066.

Як вбачається з Плану меж земельної ділянки до Державного акту, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2611092001:22:002:0775.

Таким чином ОСОБА_1 набув право власності на вказану земельну ділянку у 2007 році у відповідності до вимог законодавства.

З 1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», який ввів обов`язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються: підстава проведенняземлеустрою (утому числірішення органудержавної влади,органу місцевогосамоврядування,на підставіякого здійснюєтьсярозроблення документаціїіз землеустрою); основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою; використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою; використані розробником норми і правила у сфері землеустрою; використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель; використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року; використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду; використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації; опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання); опис та обґрунтування проектного рішення; інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень; виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення; умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення); інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою; інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок; заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановленихстаттею 28цього Закону.

До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.

У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об`єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).

У статті 55 цього Закону зазначається, що Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що з метою внесення відомостей про свою земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєння їй кадастрового номеру, він звернувся до землевпорядної організації ПП ОСОБА_3 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і привласненню кадастрового номера у відповідності до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, у процесі складання технічної документації, Поляницька сільська рада листом від 23.12.2019 року №02-20/547 відмовила йому у складанні Акту узгодження меж.

Позивач не погоджується з такою позицією Органу місцевого самоврядування, вважає її незаконною.

Аналіз статті 198 ЗК України свідчить, що погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами має місце на етапі здійснення кадастрових зйомок у процесі виготовлення технічної документації із землеустрою.

Однак, як вбачається зі змісту положень ЗК України та судової практики Верховного Суду (справа №545/1149/17) відмова суміжного власника або землекористувача від підписання акту погодження меж не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав.

Відтак, відмова Поляницької сільської ради у складанні Акту узгодження меж не є перешкодою у завершенні Позивачем процесу виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:001:0775, яка належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №815816 від 28.03.2007 року.

Так, відповідно до статті 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Так, у пункті 5 частини п`ятої статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:

у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;

в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Відтак, оскільки Позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:0775 на підставі Державного акту, то останній і затверджує технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлену розробниками документації із землеустрою.

За змістом частин шостої, сьомої, десятої статті 186 ЗК України затверджена документація із землеустрою в електронній формі подається розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Органи місцевого самоврядування зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Відтак, проаналізувавши у сукупності зазначені вище положення законодавства, Суд приходить до висновку, що відмова Поляницької сільської ради від підписання акту погодження меж не позбавляє права Позивача завершити процес складання та затвердження технічної документації із землеустрою на належну йому земельну ділянку та подати її на погодження у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Позивач просить у позовних вимогах визнати за ним право на закінчення розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:001:0775; визнати за ним права на реєстрацію цієї земельної ділянки в Державному кадастровому реєстрі та отримання витягу з нього; визнати за ним право реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без акту узгодження меж земельної ділянки із сусідніми землекористувачами.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду, Позивач не є позбавлений вказаних прав. Зазначені права надані йому Законом, які слід реалізувати.

Відтак, вивчивши обставини справи та докази на її підтвердження, а також проаналізувавши норми законодавства, що регулюють правовідносини, які є предметом судового розгляду, Суд не знаходить на даний час порушення права позивача на закінчення виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою, на реєстрацію цієї земельної ділянки в Державному кадастровому реєстрі та отримання витягу з нього; на реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без акту узгодження меж земельної ділянки із сусідніми землекористувачами.

А тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 3,4,5,12,13,76-81,141,206,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» про визнання права на закінчення розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, 78593, с. Поляниця, вул.. Карпатська, 1а, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 25596005.

Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство», 78595, смт. Ворохта, вул.. Галицького, 118, Надвірнянського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 20562421.

Повний текст рішення складено 08.08.2024.

Суддя: М. В. Остап`юк