Постанова

від 07.08.2024 по справі 915/860/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/860/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Таран С.В., Поліщук Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024, суддя суду першої інстанції Коваль С.М., м. Миколаїв, повний текст рішення складено та підписано 22.02.2024

по справі №915/860/23

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський»

про стягнення коштів у розмірі 188 562,38 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» про стягнення грошових коштів у загальній сумі 188 562,38 грн, із яких: 137 800,00 грн ? основний борг; 31 761,17 грн пеня; 3 008,34 грн ? 3 % річних; 13 992,87 грн ? інфляційні втрати.

Позов обґрунтований неналежним виконання ТОВ «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» зобов`язань за укладеним між ними договором розподілу природного газу від 01.09.2018, укладеного шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 01.09.2018 № 42АРМк13045-18, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг з розподілу природного газу, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку АТ «ОГС «Миколаївгаз» нараховано пеню, в порядку п. 8.2 договору, а також здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» задоволено повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» грошові кошти у загальній сумі 188 562,38 грн, із яких: 137 800,00 грн ? основний борг; 31 761, 17 грн пеня; 3 008,34 грн ? 3 % річних; 13 992,87 грн ? сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2 798,44 грн.

Задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» неналежно виконувало свої грошові зобов`язання за укладеним з АТ «ОГС «Миколаївгаз» договором, а саме не оплатило надані послуги з розподілу газу на загальну суму 137 800,00 грн.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23.

Скаржник посилається на те, що в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України стало неможливо вести господарську діяльність та з 24.02.2022 відповідач не працює, заробітна плата співробітникам не сплачується.

Апелянт вказує, що відповідно до виданого відповідальній особі відповідача Акту AT «Миколаївгаз» № 1006 від 03.05.2022 на відключення газового обладнання, здійснено відключення газових приладів шляхом закриття вхідної засувки та накладено пломбу № R 33106986, тобто з цього часу ТОВ МГРК «Олександрівський» припинено газопостачання та використання його неможливе.

Крім того, скаржник вказав, що 04.09.2022 внаслідок ворожого обстрілу значно пошкоджена будівля підприємства (вибуховою хвилею вибиті всі вікна, ворота, пошкоджені кабінети), в зв`язку з чим підприємство знаходиться в дуже скрутному становищі, не веде та не може вести будь-яку господарську діяльність.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23.

Позивач вказав, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Тобто, Оператор ГРМ, підтримує належний тиск у системі з урахуванням замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами позивача, як Оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території Миколаївської області.

Позивач зазначає, що у даному випадку об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване на газопроводі-вводі, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає будь-яких перешкод.

Крім того, позивач вказав, що скаржником на адресу Позивача не направлялась заява про розірвання договору або про намір остаточного від`єднання об`єкта Скаржника від газорозподільної системи АТ "Миколаївгаз". Відповідно, Скаржник продовжує користуватися приєднаною потужністю, та в будь-який час має право та можливість відновити відбір природного газу із газорозподільної системи у порядку, передбаченому Кодексом ГРМ. Отже, у Скаржника до моменту припинення дії договору розподілу природного газу наявний обов`язок здійснювати оплату за надані Позивачем послуги розподілу природного газу.

Керуючись викладеним вище, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/860/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/860/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/860/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/860/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) сплати судового збору у встановленому законом розмірі 2) на підтвердження реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви було додано докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та реєстрації апелянтом електронного кабінету. Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.06.2024.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 14.05.2024, якою відкрито апеляційне провадження у справі №915/860/23, була отримана в електронному кабінеті позивачем 15.05.2024, відповідачем 15.05.2024.

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс).

Пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що такий договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Договору).

01.09.2018 відповідачем, як споживачем природного газу, підписано заяву-приєднання №42АРМк13045-18 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Пунктом 2.1 Договору передбачено його предмет, згідно якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2 договору).

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п.6.3. Договору).

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 Договору).

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.2. Договору, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У разі порушення Споживачем, що є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені на заборгованість Споживачів, що є побутовими, здійснюється з 01 травня 2019 року.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

Відповідно до п. 10.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пунктом 10.2. Договору встановлено, що під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 10.3. Договору, сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 10.4. Договору, засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2762 для позивача на період з 01.01.2022 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,99 грн за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ).

За період березень 2022 року лютий 2023 року позивачем відповідачеві були надані послуги з розподілу природного газу на загальну суму 143 938,92 грн, що підтверджується відповідними актами:

- №МКП82007381 від 31.03.2022 на суму 13 138,92 грн;

- №МКП82010170 від 30.04.2022 на суму 1 3138,94 грн;

- №МКП82012147 від 31.05.2022 на суму 13 138,94 грн;

- №МКП82014955 від 30.06.2022 на суму 13 138,94 грн;

- №МКП82017991 від 31.07.2022 на суму 13 138,92 грн;

- №МКП82019028 від 31.08.2022 на суму 13 138,94 грн;

- №МКП82021773 від 30.09.2022 на суму 13 138,94 грн;

- №МКП82025589 від 31.10.2022 на суму 13 138,92 грн;

- №МКП82028807 від 30.11.2022 на суму 13 138,94 грн;

- №МКП82031207 від 31.12.2022 на суму 13 138,94 грн;

- №МКП83002072 від 31.01.2023 на суму 6 274,80 грн;

- №МКП83003470 від 28.02.2023 на суму 6 274,78 грн.

Дані акти не були підписані відповідачем, хоча відповідні акти наплавлялися на адресу відповідача.

Однак, за даними позивача, які не заперечуються відповідачем, останнім за вказаний період оплата послуг з розподілу природного газу здійснена не була.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів в розмірі 137 800,00 грн (з урахуванням наявної переплати відповідача за попередні періоди у сумі 6 138,92 грн) за надані позивачем послуги з розподілу природного газу, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У даному випадку між сторонами спору виникли правовідносини з надання послуг по розподілу природного газу.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Умовами спірного договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).

Умовами договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.8 договору).

Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Згідно пункту 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Як зазначалося вище між позивачем та Скаржником було укладено Договір, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Абзац 10 п. 1.4 розділу І Типового договору розподілу природного газу встановлює, послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Отже, послуга з розподілу природного газу це не тільки фізичне переміщення природного газу з метою доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів. Споживачі сплачують саме за замовлену потужність, тому що Оператор ГРМ має забезпечити і підтримувати замовлену потужність у системі, незалежно від того, скільки газу споживається, чи споживається він взагалі.

Адже, навіть коли газ не споживається, Оператор ГРМ тримає його в системі під певним тиском, щоб він був доступним споживачам будь-якої миті. Саме на ці роботи і йде плата за розподіл (доставку) газу, рівень якої визначається тарифом на розподіл для кожного Оператора ГРМ.

Як зазначалося вище, пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Підключення до газорозподільної системи/підключення до ГРМ - фізичне з`єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб`єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку, зокрема згідно з цим Кодексом.

Отже з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

В свою чергу пункт 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлює, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Припинення споживання природного газу з тих чи інших причин, зокрема шляхом перекриття та пломбування запірних пристроїв споживача внаслідок пошкодження газопроводу, жодним чином не відмінило обов`язку позивача, передбаченого підпунктом 2 пункту 7.1 розділу VII Договору - забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору.

А тому, тільки після можливого повідомлення відповідачем про намір фізичного від`єднання від газорозподільної системи та розірвання договору, надання послуги розподілу природного газу буде припинено, а обсяг вивільненої технічної потужності відповідача передано до резерву потужності.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи 27.09.2022 року справу № 914/3254/21 у відповідній постанові виклав наступну правову позицію: «Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.»

Також, у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 викладено висновок згідно з яким, «встановивши наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови N2080 від 07.10.2019».

Таким чином не приймається до уваги посилання апелянта на те, що відповідно до Акту AT «Миколаївгаз» № 1006 від 03.05.2022 на відключення газового обладнання, здійснено відключення газових приладів шляхом закриття вхідної засувки та накладено пломбу № R 33106986, тобто з цього часу ТОВ МГРК «Олександрівський» припинено газопостачання та використання його неможливе.

Адже послуга з розподілу природного газу - це не тільки фізичне переміщення природного газу з метою доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів. Споживачі сплачують саме за замовлену потужність, тому що Оператор ГРМ має забезпечити і підтримувати замовлену потужність у системі, незалежно від того, скільки газу споживається, чи споживається він взагалі. Адже навіть коли газ не споживається, Оператор ГРМ тримає його в системі під певним тиском, щоб він був доступним споживачам будь-якої миті. Саме на ці роботи і йде плата за розподіл (доставку) газу, рівень якої визначається тарифом на розподіл для кожного Оператора ГРМ.

У Кодексі газорозподільних систем визначено, що місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ з розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (Абзац третій пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Приписами п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Колегія суддів вважає, що фактичне припинення споживання природного газу відповідачем жодним чином не відмінило обов`язку позивача, передбаченого підпунктом 2 пункту 7.1 розділу VІI Договору - забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору. А тому, тільки після повідомлення відповідача про намір фізичного від`єднання від газорозподільної системи та розірвання договору, надання послуги розподілу природного газу може бути припинено, а обсяг вивільненої технічної потужності відповідача передано до резерву потужності.

За такого, відповідні доводи Відповідача про припинення споживання колегія суддів відхиляє.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на те, що в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України стало неможливо вести господарську діяльність та з 24.02.2022 відповідач не працює, адже дані обставини не спростовують того, що позивачем надавалися послуги з розподілу природного газу.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Доказів зміни або припинення зобов`язання, яке є предметом цього судового розгляду, у встановленому чинним законодавством порядку Відповідачем не надано.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу за спірний період не представив, відповідно доводи позивача не спростував, як і не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Таким чином, відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за послуги з розподілу природного газу в сумі 137 800,00 грн, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» неналежно виконувало свої грошові зобов`язання за укладеним з АТ «ОГС «Миколаївгаз» договором, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 137 800,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних, колегія суддів зазначає наступне.

Законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем вірно здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 3 008,34 грн та інфляційних втрат у сумі 13 992,87 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 8.2. Типового договору розподілу природного газу, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нарахування пені на суму допущеного відповідачем прострочення виконання грошових зобов`язань відповідає умовам договору, чинному законодавству і обставинам справи, а наведений позивачем розрахунок пені є обґрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги про стягнення пені у сумі 31 761,17 грн підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський Готельно-Ресторанний комплекс «Олександрівський» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2024 по справі №915/860/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Постанову складено та підписано 07.08.2024 у зв`язку з перебуванням колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В. та суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. у відпустці у період з 08.07.2024 по 06.08.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран