Постанова

від 07.08.2024 по справі 910/4217/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Справа№ 910/4217/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 року

у справі №910/4217/24 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації)

2) Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

про визнання недійсним статуту в новій редакції, визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування запису про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) (далі - відповідач 1) та Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним статуту в новій редакції, визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування запису про державну реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, у серпні 2023 року жителями села Велика Олександрівка, які не вправі були діяти як орган управління юридичної особи відповідача 2, були проведені збори громадян, на яких прийнято рішення про внесення змін до статуту релігійної громади, а саме: зміна найменування, зміна канонічного підпорядкування та змінена керівника, на підставі чого відповідачем 1 було прийнято розпорядження про реєстрацію статуту, та державним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відповідача 2. За твердженням позивача, викладене порушує його права, як керівника та члена релігійної громади, зокрема щодо представництва її прав та обов`язків, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 року повернуто ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документами на підставі ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 року у справі №910/4217/24 та зобов`язати Господарський суд міста Києва прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, п.п. 1, 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, висновок суду першої інстанції про три позовні вимоги немайнового характеру не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки заявлено тільки одну вимогу про поновлення прав Релігійної Громади, порушених через проведення нелегітимних парафіяльних зборів та проведення незаконної державної реєстрації до змін статутних документів.

Крім того, твердження суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документам не відповідає фактичним обставинам справи. Так, до позовної заяви були додані квитанції поштового відділення, що підтверджували відправлення позовної заяви разом з додатками до відповідачів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 року сформовано колегію у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 року у справі №910/4217/24 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 у справі №910/4217/24.Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Зобов`язано ОСОБА_1 надати до Північного апеляційного господарського суду оригінал позовної заяви, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 року у справі №910/4217/24 протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

15.07.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника до суду на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 року надійшла заява про залучення до матеріалів оскарження оригіналу позовної заяви, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 роу у справі №910/4217/24.

Відповідачі своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 02.11.2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті ст. 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Відповідно дог ч.ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Частиною 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2. ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) та Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" про визнання недійсним статуту в новій редакції, визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування запису про державну реєстрацію, і в додатках до позовної заяви позивачем наведено перелік документів, які додаються до неї, зокрема, підтвердження про сплату судового збору; докази направляння позовної заяви іншим учасникам справи; документи, що посвідчують особу позивача; копію Статуту релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" зареєстрований 23.05.2014 року; копію свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади від 28.01.2002 року №60/1372; копію розпорядження Київської обласної державної адміністрації №60 від 28.01.2002 року; копію указу Митрополита Київського і всієї України Володимира №86 від 29.08.2005 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.05.2014 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Так, дослідивши матеріали позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціна позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з трьома вимогами немайнового характеру, а саме:

- визнати недійсним Статут Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (код ЄДРПОУ 26147410) в новій редакції, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1003547770005004239 від 18.12.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови обласної військової адміністрації «Про реєстрацію статутів релігійних організацій» якими зареєстровано Статут Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (нова редакція);

- скасувати запис про державну реєстрацію №1003547770005004239 вд 18.12.2023 року змін до відомостей про Релігійну організацію "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ НІНИ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА БОРИСПІЛЬСКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (код ЄДРПОУ 26147410), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє твердження скаржника, що висновок суду першої інстанції про три позовні вимоги немайнового характеру не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки заявлено тільки одну вимогу про поновлення прав Релігійної Громади порушених через проведення нелегітимних парафіяльних зборів та проведення незаконної державної реєстрації д змін статутних документів.

Враховуючи положення ст.4 Закону України "Про судовий збір" та положення Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", позивач мав сплатити судовий збір за подання позовної заяви у 9 084, 00 грн за три вимоги немайнового характеру.

Проте, на підтвердження виконання приписів господарського процесуального закону заявником додано позовної заяви квитанцію №0980-2866-0210-2809 від 04.04.2024 року лише на суму 3 028, 00 грн.

З урахуванням недотримання позивачем вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України щодо надання до позовної заяви доказів сплати судового збору, суд першої інстанції обґрунтовано залишив її без руху в цій частині з наданням заявнику строку на усунення недоліків позову.

Також, згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 цього кодексу.

Так, в якості доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідачів, до позовної заяви позивачем було додано фіскальні чеки.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було враховано вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання ухвали суду, що стало наслідком ненадання до суду відповідних доказів, зокрема про сплату судового збору, або заяви з відповідними поясненнями тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення будь-якого з недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення вказаної позовної заяви.

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що враховуючи приписи ст. 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, розгляд даної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 140, 234, 235, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 року у справі №910/4217/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 року у справі №910/4217/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4217/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич