Ухвала

від 05.08.2024 по справі 904/6023/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

05.08.2024м. ДніпроСправа № 904/6023/21 (904/5354/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" (49126, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Соборний район, вулиця Космічна, будинок 27Д, код ЄДРПОУ 36926449)

до Акціонерного товариства "Державний екпортно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" Штельманчук Михайла Сергійовича (свідоцтво №194 від 28.02.2013; адреса: 49044, місто Дніпро, бульвар Катеринославський, 2, офіс 610);

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Ніко" (адреса: 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 5, код ЄДРПОУ 32380570)

про визнання зобов`язання припиненим

в межах справи №904/6023/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна ферма" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вулиця Мічуріна, будинок 5, код ЄДРПОУ 33767033)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" (49126, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Соборний район, вулиця Космічна, будинок 27Д, код ЄДРПОУ 36926449)

про визнання банкрутом

Суддя Первушин Ю.Ю.

секретар судового засідання Дяченко А.С.

Від представників учасників справи:

від позивача: повноважний представник не з`явився.

від відповідача: Васюта Крістіна Сергіївна, довіреність №ДП24701/23-0389 від 11.12.2023.

від третьої особи-1: повноважний представник не з`явився.

від третьої особи-2: повноважний представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6023/21(904/5354/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" до Акціонерного товариства "Державний екпортно-імпортний банк України"; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" Штельманчук Михайла Сергійовича; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Ніко" про визнання зобов`язання припиненим.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2024 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" про призначення судової експертизи (вх. суду №63742/23 від 12.12.2023) - відмовлено. В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний екпортно-імпортний банк України" про залишення позову без розгляду (вх. суду №4367/24 від 26.01.2024) - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2024 о 16:00 год.

Цією ж ухвалою зобов`язано учасників судового процесу забезпечити явку повноважних представників та наявність оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до матеріалів справи, для огляду документів в судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надіслав.

У судовому засіданні заслухано пояснення представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, входячи з наступного.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №9901/278/21.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 (п.п. 8.2- 8.7), та у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

Також, Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19.

Останні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі №910/17906/21.

Натомість Позивач не забезпечив явку повноважного представника до судового засідання.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Щодо можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача Верховний суд в постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 визначив наступну правову позицію.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні. Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Підсумовуючи наведене вище, господарський суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2024 у даній справі було призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2024 о 16:00 год.

Позивач у судове засідання 05.08.2024 не з`явився, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надіслав, а також про поважність причин нез`явлення суд не повідомляв.

Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі №911/14532/19.

Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 25.06.2024 суд визнав явку повноважних представників учасників справи та зобов`язав забезпечити наявність оригіналів письмових доказів для огляду у судовому засіданні.

Суд зазначає, що нез`явлення позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки позивачем на вимогу суду не надано для огляду оригіналів документів.

Також, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Отже, враховуючи в сукупності викладене вище та беручи до уваги те, що позивач без поважних причин не забезпечив явку у судове засідання, не подав для огляду у судовому засіданні оригіналів документів, суд констатує, що його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, а тому позовна заява ТОВ "Ніко Авто Інвест" підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Правова позиція Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

З огляду на наведене, у зв`язку з неявкою позивача та неподання оригіналів документів, для огляду у судовому засіданні, суд дійшов висновку, позовну заяву залишити без розгляду.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що згідно з частиною 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Положення пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачають, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що підлягає залишенню без розгляду позов ТОВ "Ніко Авто Інвест" з огляду на не прибуття позивача у судове засідання, суд не вбачає правових підстав для повернення позивачу із Державного бюджету України суми судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою.

Керуючись пунктом 4 статті 226, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" (49126, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Соборний район, вулиця Космічна, будинок 27Д, код ЄДРПОУ 36926449) до Акціонерного товариства "Державний екпортно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112); за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авто Інвест" Штельманчук Михайло Сергійович (свідоцтво №194 від 28.02.2013; адреса: 49044, місто Дніпро, бульвар Катеринославський, 2, офіс 610); третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Ніко" (адреса: 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 5, код ЄДРПОУ 32380570) про визнання зобов`язання припиненим - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 05.08.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.Ю. Первушин