Рішення

від 08.08.2024 по справі 904/2381/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2381/24За позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Громадської організації "Спортивний корпус Дніпро", м. Дніпро

про стягнення 401 516,11грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Громадської організації "Спортивний корпус Дніпро" заборгованість у розмірі 380371,03грн та пеню у розмірі 21 145,08грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №211-ДРА/21 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади від 26 квітня 2021 року в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 справу №904/2381/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

11 червня 2024 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Генерала Грушевого, буд. 14, кв. 19, м. Дніпро, 49000 (а.с. 57).

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження у справі повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 76-80).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2021 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець, позивач) та Громадською організацією "Спортивний корпус Дніпро" (орендар, відповідач) укладено договір №211-ДРА/21 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (а.с. 9-13).

За умовами п. 1 договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (далі об`єкт оренди), загальною площею 360,3кв.м. (у тому числі 50,0кв.м. та 310,3кв.м), яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Савкіна, 2 (літ. А-1), на першому поверсі одноповерхової будівлі, вартість якого згідно балансовою довідкою від 22.03.2021 становить 1 195 475,00грн, без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Оздоровчо-спортивний комплекс "Метал" Дніпровської міської ради (далі Балансоутримувач).

Передача об`єкта оренди в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта оренди залишається територіально громада міста Дніпра, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.1 договору).

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди (п. 2.2 договору).

З дати припинення цього договору об`єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів. Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі об`єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Складання акта приймання-передачі при передачі майна в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об`єкта з оренди на орендаря (п. 2.4 2.6. договору).

Згідно пункту 3.1 договору розмір орендної плати (відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-PS -2021-03-25-000050-3) становить 15075,00 гривень без ПДВ, за квітень місяць 2021 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за перший місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного місяця до останнього числа місяця оренди, починаючи з травня місяця 2021 року. У платіжному дорученні обов`язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

За користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 10552,50грн до загального фонду міського бюджету;

- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 4522,50грн на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди (п. 3.2 договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарського діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди включно.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному п. 3.3 цього договору (п. 3.7 договору).

Відповідно до пункту 5.2 орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України (п. 9.1 договору).

За несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати з кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору (п. 9.2 договору).

У разі дострокового припинення договору у зв`язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов`язань, несвоєчасного звільнення та повернення орендарем об`єкта оренди орендар сплачує орендодавцю неустойку у розмірі орендної плати за останній місяць оренди, незалежно від сплати інших штрафних санкцій (п. 9.4 договору).

У пункту 10.1 сторони визначили, що договір діє з 26.04.2021 по 25.04.2026 включно.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється відповідно до чинного законодавства. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на продовження договору припиняється (п.10.2 договору).

У разі відсутності заяви від орендаря про продовження строку дії договору оренди за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, договір вважається припиненим з наслідками, передбаченими п. 5.5 договору (п. 10.3 договору).

26 квітня 2021 року позивач, як орендодавець, передав відповідачу у користування відповідно до умов договору оренди №211-ДРА/21 від 26.04.2021 нерухоме майно, нежитлове приміщення, загальною площею 360,3кв.м. (у тому числі 50,0кв.м. та 310,3кв.м), яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Савкіна, 2 (літ. А-1), що підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта оренди від 26.04.2021 (а.с. 13 на звороті).

31 січня 2024 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Громадською організацією "Спортивний корпус Дніпро" та Комунальним підприємством "Оздоровчо-спортивний комплекс "Метал" Дніпровської міської ради складено та підписано Акт повернення об`єкта оренди (а.с. 31).

Орендодавець, балансоутримувач та орендар погодились, що станом на 31.01.2024 за орендарем існує заборгованість: балансоутримувачу зі сплати орендної плати в розмірі 142 091,19грн; до загального фонду бюджету Дніпровської міської територіальної громади зі сплати орендної плати в розмірі 380 371,03грн (п. 2 акту).

Позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати за період з 26.04.2021 до 31.01.2024 у розмірі 380 371,03грн та пеню за період з 16.04.2023 по 16.04.2024 у розмірі 21 145,08грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору оренди, строк його дії, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо найму (оренди).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

За змістом частин першої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено ч. 1, 3 та 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення щодо обов`язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату передбачені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України та в пункті 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Орендар вступив у строкове користування об`єктом оренди з 26.04.2021 (дата підписання Акту приймання передачі, а.с. 13 на звороті).

31.01.2024 відповідач повернув за актом повернення об`єкта оренди орендоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Савкіна, 2.

За приписами частини другої статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №906/742/18, №906/743/18, №906/746/18 та від 16.07.2019 у справі №906/744/18, від 13.08.2019 у справі №906/740/18.

Отже, договір №211-ДРА/21 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 26.04.2021 припинив свою дію 31.01.2024.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 3.4 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарського діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди включно.

Позивачем за період з 26.04.2021 до 31.01.2024 нарахована орендна плата у розмірі 431 199,76грн. Відповідачем частково здійснено оплату на суму 50828,73грн. Залишок несплаченої суми становить 380371,03грн (431 199,76грн 50 828,73грн).

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у розмірі 380 371,03грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 26.04.2021 до 31.01.2024 у розмірі 380 371,03грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 9.2 договору визначено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3. договору.

За прострочення виконання зобов`язання позивачем на підставі пункту 9.2 договору нарахована пеня за період з 16.04.2023 до 16.04.2024 у розмірі 21 145,08грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд враховує наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 401 516,11грн, отже, сума судового збору за подання даного позову складала 6 022,74грн (401 516,11грн*1,5%грн).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8500,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №340 від 14.05.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 63, 58).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 2 477,26грн (8500,00грн 6 022,74грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 6 022,74грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до Громадської організації "Спортивний корпус Дніпро" про стягнення 401 516,11грн - задовольнити.

Стягнути з Громадської організації "Спортивний корпус Дніпро" (ідентифікаційний код 41321499; вул. Генерала Грушевого, буд. 14, кв. 19, м. Дніпро, 49000) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40392181; просп. Дмитра Яворницького, будинок 75, м. Дніпро, 49000) заборгованість з орендної плати за період з 26.04.2021 до 31.01.2024 у розмірі 380 371,03грн (триста вісімдесят тисяч триста сімдесят одна гривня 03коп.), пеню за період з 16.04.2023 по 16.04.2024 у розмірі 21 145,08грн (двадцять одна тисяча сто сорок п`ять гривень 08коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 022,74грн (шість тисяч двадцять дві гривні 74 коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 08.08.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва