Ухвала

від 07.08.2024 по справі 908/2125/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.2024 Справа № 908/2125/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/2125/24

за позовом: Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -

позивач: Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Фідініча Вадима Григоровича , м. Запоріжжя,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020», м. Запоріжжя

про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

Без повідомлення учасників справи

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 05.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшла позовна Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради до відповідачів: 1. Фізичної особи-підприємця Фідініча Вадима Григоровича , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» з вимогами про:

- скасування державної реєстрації права власності Фідініча Вадима Григоровича (ІПН НОМЕР_1 ) на об`єкт незавершеного будівництва літ. А, недобудовану котельню літ. Б, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2162895423101, номер відомостей про речове право: 38079508);

- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1870 від 21.09.2020, укладеного між Кравченко Яніною Іванівною (ІПН НОМЕР_2 ), яка діяла від імені та в інтересах Фідініча Вадима Григоровича (ІПН НОМЕР_1 ), та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (код ЄДРПОУ 43660294), посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2162895423101, номер відомостей про речове право: 38272348);

- визнання недійсним договору оренди землі № 202003000100342 від 25.11.2020, укладеного між Запорізькою міською радою (код ЄДРПОУ 04053915) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (код ЄДРПОУ 43660294) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2090304223101, номер відомостей про речове право: 39770039).

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (код ЄДРПОУ 43660294) повернути Запорізькій міській раді (код ЄДРПОУ 04053915) земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, площею 0,3847 га,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2090304223101.

Поданий позов мотивовано, зокрема, наступним. Державна реєстрація права власності Фідініча В.Г. на об`єкт незавершеного будівництва літ. А, недобудовану котельню літ. Б, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101, номер відомостей про речове право 38079508, була проведена з порушенням вимог законодавства. Звертаючись з заявою про державну реєстрацію права власності, Фідініч В.Г. не подав державному реєстратору всіх необхідних документів, передбачених законодавством, необхідних для набуття права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, та достеменно знав, що вказаний об`єкт фізично не існував. Незаконність первинної державної реєстрації права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва є підставою для її скасування. Фідініч В.Г. набув право власності на об`єкт незавершеного будівництва неправомірно, а тому не міг відчужувати його на користь інших осіб. Договір купівлі-продажу № 1870 від 21.09.2020 об`єкта незавершеного будівництва, укладений між Фідінічем В.Г. та ТОВ «КАЙРОС 2020» є таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та суперечить ч.1 ст. 656 ЦК України (в редакції, чинній на дату укладення спірного договору), а тому ефективним способом захисту буде визнання його недійсним на підставі п.2 ч. 2 ст. 16, ст.ст.215, 216 ЦК України, наслідком чого буде припинення права власності ТОВ «КАЙРОС 2020» на об`єкт незавершеного будівництва згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». ТОВ «КАЙРОС 2020» не могло не знати про незаконність набуття продавцем спірного об`єкта незавершеного будівництва права власності на нього, та того, що внаслідок цього порушуються права Запорізької міської територіальної громади на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148. Враховуючи подану вже на наступний день після укладення спірного договору заяву про переоформлення земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148 за ТОВ «КАЙРОС 2020», єдиною метою укладення спірного договору для цього суб`єкта господарювання було отримання земельної ділянки комунальної власності поза межами конкурентної процедури (земельних торгів). Договір оренди землі № 202003000100342 від 25.11.2020, укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ «КАЙРОС 2020» є таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, абз. 1 ч. 1 ст. 116, ч. 2 ст. 124, ч.ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України та перешкоджає Запорізькій міській територіальній громаді у здійсненні нею права користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, тому цей договір має бути визнаний недійсним, а земельна ділянка повернута орендодавцю. Прокурор зазначив, що спірні правовідносини становлять суспільний інтерес у забезпеченні захисту прав Запорізької міської територіальної громади як власника земельних ділянок комунальної власності в межах міста Запоріжжя, зокрема, прав користування та розпорядження землями комунальної власності з метою задоволення спільних інтересів жителів міста. Відтак, постановлення судового рішення про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва та недійсність спірних правочинів буде виправданим з точки зору задоволення «суспільного інтересу». Позов обґрунтований ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 53, 162-164 ГПК України, ст.ст. 120, 124,134, 135, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 203, 215, 216, 658 ЦК України, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.08.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2125/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

05.08.2024 через систему «Електронний суд» від Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області також надійшла заява про забезпечення позову, яка протоколом передачі від 05.08.2024 передана на розгляд раніше визначеному у справі № 908/2125/24 складу суду - судді Боєвій О.С.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З положень ч.ч. 1, 3, 4 статті 137 ГПК України слідує, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом положень ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Подана прокурором заява про забезпечення позову у справі № 908/2125/24 мотивована, зокрема, наступним. На теперішній час ТОВ «КАЙРОС 2020» є власником об`єкта незавершеного будівництва літ. А, недобудованої котельні літ. Б, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101, та землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148. З урахуванням цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148 - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, є достатні припущення про те, що на вказаній земельній ділянці, яка протиправно отримана в користування, може бути розпочате будівництво. Наразі будь-яких законодавчих обмежень на забудову вказаної земельної ділянки ТОВ «КАЙРОС 2020» немає, що надає можливість йому на власний розсуд розпорядитись своїм майном, шляхом його відчуження або здійснити його перебудову/реконструкцію, збудувати нові об`єкти нерухомості, розмістити тимчасові споруди. При цьому, відомості про зміну об`єкта або створення нового будуть внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Про вказані обставини свідчить, зокрема, те, що станом на 31.07.2024 в мережі Інтернет на веб-сайті (сторінці) Агентства нерухомості «Дилайн» виявлено оголошення про продаж права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148 за 3 900 000,00 грн (за посиланням https://diline.com.ua/land/7910). Відповідач у будь-яку мить скориставшись послугами нотаріуса/державного реєстратора може відчужити спірне майно на користь третіх осіб або зареєструвати право власності на новозбудоване майно; через особистий кабінет на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєструвати дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт/прийняти в експлуатацію новозбудований об`єкт. Зазначене унеможливить або ускладнить виконання судового рішення, призведе до вжиття додаткових заходів задля поновлення порушених прав та інтересів держави. Зокрема, за таких обставин повне поновлення інтересів держави буде можливим лише при пред`явленні нового позову до наступних власників об`єкта незавершеного будівництва (або об`єкта нерухомості), які нестимуть надмірний тягар відповідальності за незаконні дії Фідініча В.Г. та ТОВ «КАЙРОС 2020», або нового позову до ТОВ «КАЙРОС 2020» з іншими позовними вимогами, у разі здійснення нового будівництва, або перебудови вже побудованого об`єкта. З огляду на предмет позову (скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та договору оренди землі, повернення земельної ділянки) вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених/оспорюваних прав та інтересів держави у разі задоволення позову. Тобто, як вказує заявник, необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ГПК України зустрічне забезпечення позову просив не застосовувати. На підставі викладеного, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва літ. А, недобудовану котельню літ. Б, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101, право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (код ЄДРПОУ 43660294);

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (боржник) (код ЄДРПОУ 43660294) чи будь-яким іншим особам проводити будівельні роботи, реконструкцію на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, площею 0,3847 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2090304223101, та на об`єкті незавершеного будівництва літ. А, недобудованій котельні літ. Б, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши викладені у ній обставини та докази, надані на їх підтвердження, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення чи безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) наведено наступні висновки:

«Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду за результатами розгляду справи № 910/1040/18 (постанова від 16.08.2018) зробив висновок, що під час вжиття заходів забезпечення позову у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду знайшли своє підтвердження у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19,від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20, від 13.08.2021 у справі № 902/1264/20.

З положень Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують питання забезпечення позову, слідує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно з доданою до заяви копією Інформації з Державного реєстру речових справ на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 389454604 від 02.08.2024, право власності на об`єкт незавершеного будівництва літ. А, недобудовану котельню літ. Б, за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:03:040:0148, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020», код ЄДРПОУ 43660294 (відповідач-2), на підставі поданого для проведення державної реєстрації прав договору купівлі-продажу № 1870 від 21.09.2020 (оспорюваний правочин), за яким вказані об`єкти були відчужені відповідачу-2 попереднім власником - Фідініч В.Г. , РНОКПП НОМЕР_1 (відповідач-1). За ТОВ «КАЙРОС 2020» зареєстроване речове право оренди земельної ділянки площею 0,3847 га з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, власником якої є Територіальна громада м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (позивач), на підставі договору оренди землі № 202003000100432 від 25.11.2020 зі строком дії 9 років 4 місяці (дата закінчення 25.03.2030), укладеного між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ «КАЙРОС 2020» (Орендар), і правомірність якого в тому числі є предметом заявлених прокурором позовних вимог, з посиланням на допущені порушення при отриманні (набутті) орендарем права оренди вищевказаної земельної ділянки комунальної власності поза межами конкурентної процедури (земельних торгів).

Станом на 31.07.2024 в мережі Інтернет на веб-сайті Агентства нерухомості «Дилайн» (за посиланням https://diline.com.ua/land/7910) розміщено оголошення про продаж права користування земельною ділянкою загальною площею 0,3847 га з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, розташованою за адресою АДРЕСА_1, зі строком дії договору оренди земельної ділянки до 25.03.2030, про що свідчать додані до позовної заяви скріншоти сторінки сайту в мережі Інтернет.

Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходу забезпечення позову щодо якого Керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подана відповідна заява, шляхом накладення арешту на вищезазначені об`єкти нерухомого майна та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» чи будь-яким іншим особам проводити будівельні роботи, реконструкцію на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, площею 0,3847 га, та на об`єкті незавершеного будівництва літ. А, недобудованій котельні літ. Б, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101, суд дійшов висновку про існування достатніх обґрунтованих припущень, що невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити/унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів, на захист яких подано позов.

Так, відчуження нерухомого майна - об`єкта незавершеного будівництва літ. А, недобудованій котельні літ. Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101, а також проведення будівельних робіт, спрямованих на зведення нових об`єктів нерухомості та/або реконструкції (переобладнання/добудови) існуючих на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, площею 0,3847 га, за адресою: АДРЕСА_1 , наданій у користування відповідачу-2 на праві оренди, може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених (оспорюваних) прав та інтересів, зокрема, виникнення у зв`язку із цим необхідності нових звернень до суду з іншим предметом позову та іншим складом учасників справи.

Вжиття ж заходів забезпечення позову, щодо якого подано заяву, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і, в разі задоволення позову, забезпечить захист прав і законних інтересів позивача. І, навпаки, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, на захист яких, спрямований заявлений прокурором позов.

При цьому обрані заходи забезпечення позову (накладення арешту на майно, заборона відповідачу-2 вчиняти певні дії та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору) не будуть мати наслідком припинення господарської діяльності відповідача і не призведуть до погіршення стану належного йому майна чи зниження його вартості. Вказані заходи забезпечення позову, що перебувають у зв`язку з предметом заявлених позовних вимог, є адекватними заявленим вимогам та співвідносяться з правом, про захист якого просить прокурор.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що застосування обраного заявником заходу забезпечення позову, відповідає приписам ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості інтересів сторін; є ефективним способом забезпечення позову і відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову.

За таких обставин, заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими та спрямовані на збереження існуючого становища, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1. Накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва літ. А, недобудовану котельню літ. Б, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101, право власності на який зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020» (код ЄДРПОУ 43660294);

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020», код ЄДРПОУ 43660294 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 1) чи будь-яким іншим особам проводити будівельні роботи, реконструкцію на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:040:0148, площею 0,3847 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2090304223101, та на об`єкті незавершеного будівництва літ. А, недобудованій котельні літ. Б, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162895423101.

Стягувачем за даною ухвалою є Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 118а, код ЄДРПОУ/умовний код 0290997328).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС 2020», код ЄДРПОУ 43660294 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 1)

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Ухвала підписана 08.08.2024.

Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Суддя О.С. Боєва