номер провадження справи 18/48/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2024 справа № 908/875/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/875/24
за позовом комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, Житомирська область, 10001)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
про розірвання договорів та звільнення нежитлових приміщень
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
До Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла позовна заява комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7", в якій позивач просить:
- розірвати договір оренди від 18.12.2017 №323/13 нежитлового приміщення за адресою: 69124, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 65, укладений Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" та товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД";
- розірвати договір оренди від 17.05.2018 №345/1 нежитлового приміщення за адресою: 69124, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 65, укладений Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" та товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД";
- звільнити нежитлове приміщення №108 цокольного поверху (літ.А-5) загальною площею 354,85 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 65, шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД" з нежитлового приміщення №108 цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 354,85 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 65, на користь комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7".
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ТОВ "ХОЛЕД ЛТД", в порушення вимог діючого законодавства та умов договорів оренди, не виконуються умови щодо своєчасної сплати орендної плати. Станом на 01.01.2024 орендар мав заборгованість з орендної плати: за договором оренди від 18.12.2017 №323/13 - 273630,92 грн. на користь місцевого бюджету та 132732,79 грн. на користь Балансоутримувача, за договором оренди від 17.05.2018 №345/1 - 47138,78 грн. на користь місцевого бюджету та 22361,92 на користь Балансоутримувача. Направлені позивачем на адресу відповідача листи щодо погашення заборгованості по орендній платі залишені останнім без відповіді та задоволення. За доводами позивача, порушення орендарем зобов`язань за договором оренди комунального майна щодо своєчасного внесення орендної плати у повному обсязі, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання наведених договорів оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю. Посилаючись на приписи ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 285, 291 Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач просив позов задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 справу № 908/875/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/875/24, присвоєно справі номер провадження 18/48/24; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/875/24; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з моменту отримання даної ухвали, але не пізніше 30.04.2024, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив; третій особі запропонувати надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог в порядку ст. 168 ГПК України та докази в обґрунтування пояснень,
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Направлена на адресу відповідача копія ухвали суду від 01.04.2024 повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.
Судом перевірено адресу відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням ТОВ "ХОЛЕД ЛТД" є: вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, Житомирська область, 10001, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.
Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання", ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій/бездіяльності відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/875/24 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ""://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов ні у встановлений в ухвалі суду від 01.04.2024 у справі № 908/875/24 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніше, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/875/24 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя з початку військової агресії РФ по теперішній час, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці з 15.07.2024 по 29.07.2024, рішення прийнято без його проголошення - 02.08.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством "Наше місто" (Балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ - 2016" (Орендар) укладені два аналогічних за змістом договори:
- договір № 323/13 оренди нежитлового приміщення від 18.12.2017 (далі - Договір №1), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Оренда приймає у строкове платне користування комунальне майно - частину нежитлового приміщення № 108 цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 259,2 кв. м. у складі приміщень №№ 12-35 по АДРЕСА_1 , яке перебуває на балансі КП "Наше місто", вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить 1228911,00 грн. без ПДВ станом на 31.10.2020; майно використовується Орендарем на правах оренди для надання побутових послуг населенню (п.п. 1.1, 1.3 Договору № 1 в редакції додаткової угоди від 24.12.2020);
- договір № 345/1 оренди нежитлового приміщення від 17.05.2018 (далі - Договір №2), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення №108 цокольного поверху (літ.А-5) загальною площею 95,65 кв. м. у складі приміщень №№3-9 площею 86,90 кв. м.та частини місць загального користування №№ 1, 2 площею 8,75 кв. м. по АДРЕСА_1 , яке перебуває на балансі КП "Наше місто" Запорізької міської ради, вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить 341717,00 грн. без ПДВ станом на 30.11.2017; майно використовується Орендарем на правах оренди для надання побутових послуг населенню (п.п. 1.1, 1.2 Договору № 2).
Відповідно до п. 2.1 Договорів №№ 1,2 Орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном з моменту підписання сторонами договору та акту прийому-передачі майна (Додаток № 2 до договору).
У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового розірвання Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання (п. 2.4 Договорів №№ 1, 2).
Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором (п. 2.5 Договорів №№ 1, 2).
Розділом 3 Договорів встановлено розмір орендної плати та порядок її сплати Орендарем:
- орендна плата визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 та рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 №47 та складає 45730,20 грн. на рік (п. 3.1 Договору № 1) та 17085,85 грн. на рік (п. 3.1 Договору № 2), згідно з розрахунком (Додаток № 1 до Договорів);
- за перший місяць (грудень 2017 року) (травень 2018 року) оренди майна орендна плата складає 4089,12 грн. х Іінфл. 12/2017 (п. 3.2 Договору № 1), 1500,85 грн. х Іінфл. 025/2018 (п. 3.1 Договору № 2), / далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
За визначенням п. 3.3 Договорів №№ 1, 2, орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Сторонами Договорів підписані відповідні акти прийому-передачі орендованого майна від 18.12.2017 та 17.05.2018 (Додатки № 2 до договорів).
Додатковими угодами від 01.10.2018 до Договорів №№ 1, 2 змінено сторону Балансоутримувача з «комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради» на «комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7».
За останніми змінами до п. 3.3 Договорів (додаткові угоди від 24.12.2020 до Договору №1 та від 01.10.2019 до Договору №2) орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем самостійно не пізніше 20 числа місяця (за Договором № 1) та 15 числа місяця (за Договором № 2) наступного за звітним:
- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць - до місцевого бюджету;
- 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.
Згідно із додатковою угодою від 24.12.2020 до Договору № 1 даний договір укладено до 17.11.2025.
На час подання позову до суду термін дії Договору №1 триває.
Відповідно до п. 11.1 Договору № 2 договір укладено до 17 квітня 2021 року.
На підставі частини 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019, який набрав чинності 01.02.2020, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Згідно із п. 5 Постанови КМУ від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовим наслідком припинення договору оренди є обов`язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 2.4. Договору №2 визначено, що у разі закінчення строку дії Договору або його дострокового розірвання Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання.
Частиною 4 статті 284 ГК України передбачено, строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Докази надання Орендарем заяви щодо припинення дії Договору № 2 відсутні, приміщення по акту приймання-передачі не передавалось, тому термін дії Договору №2 триває.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.02.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-2016», код ЄДРПОУ 40891889, , юр. адреса: Україна, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 7, кв. 11, змінило назву та юридичну адресу на товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛЕД ЛТД», код ЄДРПОУ 40891889, юр. адреса: Україна, 10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 18.
За доводами позивача, відповідач систематично порушує умови щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, згідно бухгалтерських відомостей загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати за період з липня 2021 року по грудень 2023 року становить:
- за Договором № 1: 273630,92 грн. на користь місцевого бюджету та 132732,79 грн. на користь Балансоутримувача;
- за Договором № 2: 47138,78 грн. на користь місцевого бюджету та 22361,92 на користь Балансоутримувача.
Балансоутримувачем неодноразово направлялись листи до Орендаря з вимогою щодо погашення заборгованості по орендній платі (від 14.07.2023 №1883, від 20.12.2023 №3538, від 27.12.2023 №3764).
Вимоги Балансоутримувача залишились без задоволення.
Господарським судом Житомирської області видано судовий наказ від 21.02.2023 у справі № 908/236/23 про стягнення з ТОВ «Холед ЛТД» заборгованості з орендної плати на суму 210229,58 грн. та штрафні санкції за її несвоєчасну сплату.
Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений Договорами №№ 1, 2 строк, що є істотним порушенням умов договорів, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Відносно розгляду даної справи Господарським судом Запорізької області суд зазначає наступне.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Враховуючи те, що предметом спору у дані справі є розірвання договорів нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а також звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення з них відповідача, даний спір підлягає розгляду Господарським судом Запорізької області.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За визначенням ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Предметом оренди за договором № 323/13 від 18.12.2017 та за договором № 345/1 від 17.05.2018 є комунальне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
За змістом ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Однак, в період з липня 2021 року по грудень 2023 року орендна плата відповідачем в обумовлених Договорами розмірі та строк не вносилась, внаслідок чого у нього виникла заборгованість: за Договором № 1 - 273630,92 грн. на користь місцевого бюджету та 132732,79 грн. на користь Балансоутримувача, за Договором № 2 - 47138,78 грн. на користь місцевого бюджету та 22361,92 на користь Балансоутримувача. Остання оплата орендної плати здійснена відповідачем у липні 2021 року на користь бюджету в сумі 1283,98 грн. та на користь позивача у сумі 660,34 грн.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Відповідно до п. 11.4 Договорів №№ 1, 2 цей договір може бути розірваний за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін цей Договір може бути достроково розірвано за рішення господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавством України. Одностороння відмова від цього договору не допускається.
Пунктом п. 11.9 Договорів №№ 1, 2 передбачено, що дія цього договору припиняється внаслідок, зокрема:
- закінчення терміну, на який його було укладено;
- дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;
- невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд;
- в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 9.3 Договорів №№ 1, 2 балансоутримувач має право вимагати дострокового розірвання договору оренди у випадку порушення орендарем обов`язків, передбачених цим договором.
Встановлені судом обставини систематичної неналежної оплати орендних платежів та обставини порушення відповідачем умов Договорів №№ 1, 2 вказують на передбачене законодавством право орендодавця/балансоутримувача на звернення з вимогою про розірвання договору оренди та наявність підстав для задоволення таких вимог.
Окрім викладеного, суд зазначає, що до спірних правовідносин оренди комунального майна переважному застосуванню перед статтями 782 та 783 ЦК України підлягає ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», як норма спеціального закону, згідно якої підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов`язань.
При цьому, вказаною диспозитивною нормою, на відміну від ст. 783 ЦК України, не визначено вичерпний перелік договірних зобов`язань, порушення яких орендарем тягне за собою розірвання договору оренди державного майна.
Пріоритетність застосування судом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підтверджується також приписами ч. 2 ст. 9 ЦК України, згідно з якою законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Однак, визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Право орендодавця/балансоутримувача вимагати повернення речі у разі припинення або розірвання договору оренди передбачено статтею 785 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Таким чином, порушення орендарем такого обов`язку за договором оренди комунального майна, як своєчасне внесення орендної плати у повному обсязі, в розумінні ч.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання Договорів №№ 1, 2 в судовому порядку та повернення орендованого майна балансоутримувачу.
За обставин доведеності факту систематичного невиконання орендарем обов`язку щодо внесення орендної плати у повному обсязі та у встановлений термін, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договорів оренди від 18.12.2017 №323/13 та від 17.05.2018 № 345/1 та зобов`язання відповідача повернути орендоване майно Балансоутримувачу.
Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
За умовами п.п. 2.4, 2.5 Договорів №№ 1, 2 обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.
Таким чином, за обставин доведеності факту систематичного невиконання орендарем обов`язку щодо внесення орендної плати у повному обсязі та у встановлений термін, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договорів оренди від 18.12.2017 №323/13 та від 17.05.2018 № 345/1 та зобов`язання відповідача повернути орендоване майно Балансоутримувачу шляхом його виселення із орендованих приміщень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач не скористався наданими йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов`язання по оплаті орендної плати, або наявності підстав для звільнення від такого обов`язку, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача шляхом стягнення на користь позивача 7267,20 грн. судового збору.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи слідує, що КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн. (платіжні інструкції від 19.03.2024 №№ 5329, 5330, 5331 на суму 3028,00 грн.).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений на рівні 3028,00 грн.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги немайнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 7267,20 грн. (3028,00 грн. х 3 х 0,8).
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 1816,80 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" судового збору в розмірі 1816,80 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди від 18.12.2017 №323/13 щодо комунального майна - частини нежитлового приміщення № 108 цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 259,2 кв. м. у складі приміщень №№ 12-35 за адресою: АДРЕСА_2 , укладений Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 37573068), комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032; ідентифікаційний код 05478717) та товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, Житомирська область, 10001; ідентифікаційний код 40891889).
3. Розірвати договір оренди від 17.05.2018 №345/1 щодо комунального майна - частини нежитлового приміщення № 108 цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 95,65 кв. м., у складі приміщень №№3-9 площею 86,90 кв. м. та частини місць загального користування №№ 1, 2 площею 8,75 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 , укладений Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 37573068), комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032; ідентифікаційний код 05478717) та товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, Житомирська область, 10001; ідентифікаційний код 40891889).
4. Звільнити нежитлове приміщення №108 цокольного поверху (літ.А-5) загальною площею 354,85 кв. м. (частину нежитлового приміщення загальною площею 259,2 кв. м. у складі приміщень №№ 12-35; частину нежитлового приміщення загальною площею 95,65 кв. м., у складі приміщень №№3-9 площею 86,90 кв. м. та частину місць загального користування №№ 1, 2 площею 8,75 кв. м.) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, Житомирська область, 10001; ідентифікаційний код 40891889) на користь комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032; ідентифікаційний код 05478717). Видати наказ.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЕД ЛТД" (вул. Кооперативна, буд. 18, м. Житомир, Житомирська область, 10001; ідентифікаційний код 40891889) на користь комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032; ідентифікаційний код 05478717) 7267,20 грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім грн. 20 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 07.08.2024.
Суддя В.В. Левкут
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120886570 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Левкут В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні