Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/6141/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024 м. КиївСправа № 910/6141/24

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "НУАРЕ";

до: Бойко Андрія Вадимовича ;

про: стягнення 10.110,50 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НУАРЕ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Бойко Андрія Вадимовича про стягнення 10.110,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором оренди обладнання для приготування кави від 03.07.2023 № 230703-О, що призвело о звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 10.110,50 грн., з яких: 8.342,00 грн. - основна заборгованість та 1.768,50 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6141/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Бойко Андрієм Вадимовичем, як орендарем, укладено договір оренди обладнання для приготування кави від 03.07.2023 № 230703-О (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом права власності позивача. Відповідач використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що відповідач сплачує орендну плату на поточний рахунок позивача щомісячно не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним.

Актом приймання-передачі обладнання від 03.07.2023 № б/н позивач передав, а відповідач отримав обладнання за Договором, а саме: кавомашина Casadio Undiсi S2 та кавомолку Quamar. Також у вказаному акті зазначений розмір орендної плати за один місяць, а саме: 3.250,00 грн.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.

Актом приймання-передачі (повернення) обладнання за Договором від 18.09.2023 № б/н, відповідач повернув, а позивач отримав обладнання за Договором.

Враховуючи відсутність з боку відповідача сплати орендної плати за Договором в період з 21.07.2023 по 18.09.2023 позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8.342,00 грн.

Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1.768,50 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно до відповіді від 27.05.2024 № 609577 з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстрація Бойко Андрія Вадимовича , як фізичної особи-підприємця здійснена 13.07.2023 та припинена 01.08.2023.

Приписами частини 3 статті 50 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Положеннями частини 1 статті 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому, після позбавлення фізичної особи статусу підприємця, зобов`язання останньої за укладеними договорами не припиняються, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Приписами частини 3 статті 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 8.342,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Розмір вказаної заборгованості також підтверджується атом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами та наявний в матеріалах справи у вигляді копії.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 8.342,00 грн.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", приписами статті 1 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи положення вказаного закону, штрафні санкції за прострочення грошового зобов`язання можуть бути стягнуті саме у разі, якщо такі штрафні санкції передбачені умовами договору (встановлені за згодою сторін).

При цьому, господарська санкція у вигляді пені, у разі порушення строку виконання грошового зобов`язання, умовами укладеного між сторонами спору Договору не передбачена.

Приймаючи до уваги викладене вище позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 1.768,50 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Бойко Андрія Вадимовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НУАРЕ" (04071, Україна, Київська область, Київ, Ярославська, 6, ідентифікаційний код: 40770343) основну заборгованість в сумі 8.342 (вісім тисяч триста сорок дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац