Рішення

від 08.08.2024 по справі 910/12002/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2024Справа № 910/12002/20 (910/5431/24)За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської місткої державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка,5, ідентифікаційний номер 40538421)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська,3/5, ідентифікаційний номер 33751526)

про стягнення 796 452,74грн.

в межах справи №910/12002/20

За заявою Приватного акціонерного товариства "FC Realty" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,18-А, ідентифікаційний номер 23496142)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська,3/5, ідентифікаційний номер 33751526)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходить справа №910/12002/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "FC Realty" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті".

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНІЦІАТОР-РІЕЛТІ" про стягнення 796 452,74 грн. заборгованості за Договором постачання теплової енергії №330520 від 13.12.2018.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/5431/24 передано на розгляд судді Лиськова М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 №910/5431/24 (суддя Лиськов М.О.) передано матеріали позовної заяви №910/5431/24 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНІЦІАТОР-РІЕЛТІ" про стягнення 796 452,74 грн. на розгляд Господарського суду міста Києва в межах провадження справи №910/12002/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНІЦІАТОР-РІЕЛТІ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі № 910/12002/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті", відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 22.05.2024 о 17:56, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 23.05.2024.

Також, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 22.05.2024 о 17:56, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 23.05.2024.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2018 між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (абонент) укладено договір постачання теплової енергії №330520, згідно з п. 1.1. якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2.1. договору позивач зобов`язався постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору).

Відповідно до п. 5.2. договору абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає «енергопостачальній організації» звіт но фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1, 2 додатку 4 до договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «енергопостачальній організації» вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє Договір про заставу майна, згідно ЗУ «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, за кожною тарифною групою окремо.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою пр-т Повітрофлотський, буд 58, облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2019 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 8.1., 8.4. договору).

Об`єктом постачання теплової енергії є приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5, площею 2 551,60 кв.м.

На підтвердження надання послуг позивачем долучено до матеріалів справи копії корінців нарядів на включення та відключення об`єкту тепло споживання; копії відомостей обліку споживання теплової енергії; копія акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи; облікові картки за спірний період; акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період; розрахунок основного боргу за теплову енергію; акт звіряння розрахунків за теплову енергію; рахунки-фактури.

Проте, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносив плату за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 року до березня 2022 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість, яка становить 562 425,21 грн., з урахування часткових оплат та здійсненого перерахунку в квітні та грудні 2022 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату спожитої теплової енергії за період з листопада 2021 року до березня 2022 року, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у сумі 562 425,21 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 562 425,21 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню нараховані за період з 01.11.2021 до 31.01.2024 інфляційні втрати в сумі 197 132,63 грн. та три проценти річних у сумі 36 894,90 грн.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська,3/5, ідентифікаційний номер 33751526) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської місткої державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка,5, ідентифікаційний номер 40538421) 562 425 (п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста двадцять п`ять) грн. 21 коп. основного боргу, 197 132 (сто дев`яносто сім тисяч сто тридцять дві) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 36 894 (тридцять шість тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 90 коп. трьох процентів річних, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 946 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн. 79 коп. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 08.08.2024.

Суддя Д.В. Мандичев