Рішення

від 23.07.2024 по справі 911/1183/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/1183/24

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок, 86в, квартира, 1, код ЄДРПОУ 42827548)

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярмаркова, будинок 1, код ЄДРПОУ 08167863)

про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Морганюк Юлія Євгенівна;

відповідача: ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква про стягнення боргу.

Господарський суд ухвалою від 14.05.2024 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 27.05.2024 на 15:15. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

У судовому засіданні 27.05.2024 брав участь представник відповідача. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі представника позивача, яке судом прийнято до матеріалів справи. Також судом долучено до матеріалів справи відзив.

Враховуючи надходження відзиву, суд встановив строк для подання відповіді на відзив до 10.06.2024 та строк для подання заперечення до 24.06.2024. У зв`язку з цим підготовче судове засідання відкладено на 25.06.2024 на 14:15.

У засіданні 25.06.2024 враховуючи відсутність заяв чи клопотань сторін, які необхідно вирішити на стадії підготовчого провадження, суд у порядку статті 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024 на 15:00.

Господарським судом 23.07.2024 прийнято рішення у справі.

Зміст позовних вимог та заперечень сторін

Звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 419237,10 грн за договором про постачання природного газу № 785 від 28.12.2023.

Позивач зазначав, що ним, як постачальником відповідно до означеного договору було поставлено відповідачу певний об`єм природного газу, проте відповідач оплатив спожитий об`єм лише частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

Відповідач виступив проти задоволення позовних вимог та звернув увагу на те, що позивачем було порушено виконання свого обов`язку з надсилання актів приймання-передачі, відповідно до вимог п. 3.5 договору, а тому в діях відповідача відсутній будь-який умисел, щодо невиконання умов договору. До того ж, відповідачем виконано свої зобов`язання в повному обсязі щодо оплати поставленого природного газу за інші періоди згідно договору на підставі актів приймання-передачі, після їх своєчасного надходження від позивача.

Також відповідач вказав, що за відсутністю актів приймання-передачі природного газу відповідач позбавлений можливостей здійснювати оплату за Договором, оскільки при таких обставинах це буде вважатися попередньою оплатою, що потребує спеціального додаткового погодження відповідної фінансової структури Міністерства оборони України.

Висновки господарського суду

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Судом з`ясовано, що між сторонами 28.12.2023 було укладено договір № 785 постачання природного газу, відповідно до якого позивач є постачальником, а відповідач споживачем. В силу пункту 1.1 постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Цим договором сторони врегулювали кількість та фізико-хімічні показники природного газу, що постачається (розділ 2), порядок та умови передачі природного газу (розділ 3), ціну (розділ 4), порядок та умови проведення розрахунків (розділ 5), права та обов`язки сторін (розділ 6) та інші умови.

З урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.01.2024 до договору сторони відповідно до пункту 2.1 договору домовилися про поставку 395 тис. кубометрів газу: 250 заплановано на січень 2024 року та 145,00 на лютий 2024 року. При цьому згідно пункту 4.3 загальна вартість цього договору становила 6505650,00 грн.

До справи долучені три акти приймання-передачі природного газу, які підписані представниками сторін та скріплені печатками:

акт № РН-0000019 за переданий у січні 2024 року природній газ, об`ємом 241,674110 тис. кубометрів газу на загальну суму разом з ПДВ 3980372,59 грн;

акт № РН-0000849 за переданий у лютому 2024 року природній газ, об`ємом 153,32589 тис. кубометрів газу на загальну суму разом з ПДВ 2525277,41 грн.

акт № РН-0001037 за переданий у лютому 2024 року природній газ, об`ємом 25,45459 тис. кубометрів газу на загальну суму разом з ПДВ 419237,10 грн.

Вбачається, що відповідачем було здійснено оплату в загальному розмірі 6505650,00 грн, що еквівалентно розміру вартості поставленого природного газу за актами № РН-0000019 та № РН-0000849. Відтак, неоплаченим залишився акт № РН-0001037 на загальну суму разом з ПДВ 419237,10 грн, що відповідає розміру заявленої позовної вимоги.

Суд констатує, що вказаний акт підписаний обома сторонами договору, в ньому узгоджена ціна за одиницю товару та визначено обсяг спожитого природного газу у лютому 2024 року саме за договором № 785 від 28.12.2023. Відповідач не заперечував перед судом факту поставки чи прийняття ним природного газу за вказаним актом, однак вказував, що саме через несвоєчасне отримання актів приймання-передачі природного газу за відділом не виникло прострочення виконання обов`язку з оплати природного газу.

Суд дослідив умови укладеного між сторонами договору та в контексті заперечень відповідача вважає за необхідне зупинитися на наступному.

Розділом 5 договору визначений порядок та умови проведення розрахунків. В цьому розділі, у пункті 5.1 сторони узгодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Підпунктом 3.5.4 закріплено спосіб розрахунку спожитого газу у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Зі справи вбачається, що акт № РН-0001037 сформований за поставлений у лютому 2024 року природній газ. Позивач вказував, що акти за природній газ спожитий у лютому виставлені постачальником у березні 2024 року після закриття оператором газотранспортної системи спожитих обсягів газу.

Отже, оскільки розрахунковим періодом є календарний місяць, то відповідно до наведених умов договору, відповідач мав би сплатити 70 % вартості поставленого за актом РН-0001037 природного газу до 31.03.2024, а решту 30% до 15.04.2024. Відтак, оскільки в справі не міститься жодних доказів здійснення оплати за вказаним актом, суд констатує, що з 16.04.2024 відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання з оплати фактично спожитого природного газу відповідно до договору на суму 419237,10 грн.

Зважаючи на те, що відповідач підписав акт № РН-0001037 він є обізнаний з його змістом та може в повній мірі реалізувати свій обов`язок з оплати акту, забезпечивши уникнення порушень прав позивача на отримання відшкодування вартості поставленого природного газу.

Договором у підпунктах 2 та 4 пункту 6.2 також окремо визначено обов`язок споживача самостійно контролювати власне використання природного газу, приймати газ на умовах договору, своєчасно оплачувати поставлений природній газ.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що у відповідача наступив строк виконання обов`язку оплати фактично спожитого ним у лютому 2024 року природного газу. Обставин, які б давали змогу відповідачу відстрочити виконання такого обов`язку перед судом не наведено, а тому суд вважає за можливе стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква 419237,10 грн відповідно до фактично спожитого об`єму природного газу за вартістю яка погоджена сторонами у акті № РН-0001037.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярмаркова, будинок 1, код ЄДРПОУ 08167863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок, 86в, квартира, 1, код ЄДРПОУ 42827548) 419237 грн 10 коп. боргу за договором №785 від 28.12.2023 року та 6288 грн 56 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз