Рішення

від 24.07.2024 по справі 914/2140/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024 Справа № 914/2140/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області, м. Калуш, Івано-Франківська область

до відповідача-1 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», м. Стебник, Львівська область

до відповідача-2 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро», м. Київ

про солідарне стягнення 378530,46 грн заборгованості та

за зустрічним позовом-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро», м. Київ

до відповідача-1 за зустрічним позовом-1 Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області, м. Калуш, Івано-Франківська область

до відповідача-2 за зустрічним позовом-1 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», м. Стебник, Львівська область

про визнання недійсний договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року та

за зустрічним позовом-2 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», м. Дрогобич, м. Стебник, Львівська область

до відповідача за зустрічним позовом-2 Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області, м. Калуш, Івано-Франківська область

про визнання недійсною додаткову угоду №5 до договору на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом-1; відповідач за зустрічним позовом-2): Підлетейчук Л.М. ;

від відповідача-1 за первісним позовом (відповідач-2 за зустрічним позовом-1; позивач за зустрічним позовом-2): не з`явився;

від відповідача-2 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом-1): Мастюгін Д.І.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за первісним позовом Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро» про стягнення заборгованості у розмірі 378530,46 грн, зустрічна позовна заява-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро» до відповідача-1 за зустрічним позовом-1 Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області, відповідача-2 за зустрічним позовом-1 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» про визнання недійсний договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року та зустрічна позовна заява-2 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» до відповідача за зустрічним позовом-2 Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області про визнання недійсною додаткову угоду №5 до договору на постійне та обов`язкове обслуговування № 1 від 23.12.2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023, справу №914/2140/23 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.

Ухвалою від 17.07.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У межах наданого судом строку від позивача надійшло клопотання (вх. №19305/23 від 07.08.2023), в якому зазначено запитувані відомості та до якого долучено необхідні докази.

Ухвалою 14.08.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 20.09.2023.

23.08.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 23.08.2023) від представника відповідача-2 за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№20539/23).

29.08.2023 на електронну адресу суду від відповідача-1 за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№20898/23).

31.08.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 31.08.2023) від представника відповідача-2 за первісним позовом надійшла заява про вступ у справу як представника (вх.№21113/23).

31.08.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача-2 за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, аналогічна тій, що надійшла через систему «Електронний суд» 23.08.2023 (вх.№21105/23).

31.08.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача-1 за первісним позовом надійшла зустрічна позовна заява за вих. №295 від 28.08.2023 року.

01.09.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 31.08.2023) від представника відповідача-2 за первісним позовом надійшов відзив на первісну позовну заяву (вх. № 21184/23).

Ухвалою від 04.09.2023 суд задовольнив клопотання представника відповідача-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 05.09.2023 суд ухвалив повернути Приватному акціонерному товариству «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» зустрічну позовну заяву та додані до неї документи.

04.09.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 04.09.2023) від відповідача-2 за первісним позовом надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою від 11.09.2023 суд ухвалив прийняти зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро» до відповідача-1 за зустрічним позовом Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області, відповідача-2 за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» про визнання недійсний договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року до спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/2140/23 та об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначив на 20.09.2023.

18.09.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 15.09.2023) від представника позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив (вх.№22485/23).

Ухвалою від 20.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 20.09.2023, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 18.10.2023.

26.09.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.09.2023) від відповідача-1 за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№23279/23).

02.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 29.09.2023) від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, до якої останнім долучено копію акта наданих послуг № 36 від 30.06.2023, копію рахунку-фактури № 36 від 30.06.2023 (вх.№3883/23).

12.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 12.10.2023) від представника відповідача-2 за первісним позовом надійшли заперечення щодо заяви позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог (вх.№24724/23).

12.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.10.2023) від позивача за зустрічною позовною заявою надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом (вх.№24702/23).

16.10.2023 на електронну адресу суду надійшла ухвала Західного апеляційного господарського суду у Львівській області від 09.10.2023 про витребування матеріалів справи №914/2140/23 для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» на ухвалу Господарського суду у Львівській області від 05.09.2023.

17.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.10.2023) від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на заперечення щодо заяви про збільшення позовних вимог (вх.№25119/23).

17.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.10.2023) від відповідача-1 за зустрічною позовною заявою надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки недійсним (вх.№25114/23).

Ухвалою від 18.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 18.10.2023, суд відмовив у задоволенні зави Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 02.10.2023 за вх. №3883/23 про збільшення позовних вимог, зупинив провадження у справі №914/2140/23 до повернення матеріалів до Господарського суду Львівської області та супровідним листом від 31.10.2023 №914/2140/23/1/23 скерував на адресу Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №914/2140/23.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» задоволена, ухвала Господарського суду Львівської області від 05.09.2023 у справі №914/2140/23 - скасована, а справа №914/2140/23 в частині розгляду зустрічної позовної заяви повернута до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.

Супровідним листом від 21.03.2024 за вих. №914/2140/23 Західний апеляційний господарський суд повернув матеріали справи №914/2140/23 на адресу Господарського суду Львівської області.

Ухвалою від 26.03.2024 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання у справі на 17.04.2024.

27.03.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 26.02.2024) від представника відповідача 2 за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 17.04.2024 о 13:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№8464/24).

Ухвалою від 27.03.2024 суд задовольнив клопотання представника відповідача-2 за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) про участь у судовому засіданні у справі №914/2140/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 26.03.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У межах наданого судом строку від позивача надійшло клопотання (вх.№9483/24 від 05.04.2024), в якому зазначено запитувані відомості та до якого долучено необхідні докази.

Ухвалою від 09.04.2024 суд прийняв зустрічний позов-2 Приватного акціонерного товариства Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» до відповідача за зустрічним позовом Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області про визнання недійсною додаткову угоду №5 до договору на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року до спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/2140/23 та об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та призначив підготовче засідання на 17.04.2024.

16.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 16.04.2024) від представника Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№10441/24).

Ухвалою від 17.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 17.04.2024, суд відклав підготовче засідання на 15.05.2024.

24.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 23.04.2024) від представника Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області надійшов відзив на зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (вх.№11171/24).

Ухвалою від 15.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 15.05.2024, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 19.06.2024.

16.05.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 16.05.2024) від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№13209/24).

14.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 13.06.2024) від представника відповідача-2 за первісним позовом надійшли письмові пояснення у справі (вх.№15779/24).

Ухвалою від 19.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 19.06.2024, суд закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2024 та задовольнив клопотання представника відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом-1) про участь у судовому засіданні у справі №914/2140/23 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

У судове засідання 24.07.2024 з`явився представник позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом-1; відповідача за зустрічним позовом-2). Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерував. Первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі. Щодо зустрічного позову-1 та зустрічного позову-2 заперечив у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволені таких вимог.

У судове засідання 24.07.2024 відповідач-1 за первісним позовом (відповідач-2 за зустрічним позовом-1; позивач за зустрічним позовом-2) не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерував.

У судове засідання 24.07.2024 у режимі відеоконференції з`явився представник відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом-1). Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерував. Зустрічний позов-1 підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такий. Щодо первісного позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні такого.

У судовому засіданні 24.07.2024 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 24.07.2024, після повернення з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом-1; відповідача за зустрічним позовом-2)

В обґрунтуванні заявлених первісних позовних вимог позивач зазначає про те, що Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області здійснювала постійне та обов`язкове гірничорятувальне обслуговування Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» на підставі договору №1 від 23.12.2019 року із додатковими угодами до нього.

З метою досудового врегулювання спору, позивач за первісним позовом звертався до відповідачів за первісним позовом з претензіями про сплату заборгованості. Як зазначив позивач за первісним позовом, Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» отримало претензію, однак, заходів щодо погашення заборгованості ним не вжились.

Також позивач за первісним позовом наголосив на тому, що між сторонами укладено договір поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року. Оскільки Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» допустило заборгованість по сплаті за постійне та обов`язкове обслуговування за договором №1 від 23.12.2029 року з додатковими угодами, позивач вважає, що відповідачі за первісним позовом на підставі ст.ст. 541, 543 Цивільного кодексу України повинні солідарно відповідати за взятими на себе зобов`язаннями щодо оплати заборгованості Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» перед Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальна) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області.

З огляду на те, що Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» не виконало своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати, чим порушило пункт 4.2. договору, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів за первісним позовом заборгованість у розмірі 378530,46 грн за період серпень-вересень 2022 року та 01.01.2023-31.05.2023 рік.

У відповіді на відзив (вх.№22485/23 від 18.09.2023) Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області не погодилась з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» та зазначила наступне.

Так, на думку позивача за первісним позовом відповідач-2 за зустрічним позовом жодним чином не надав належних доказів дійсного перевищення повноважень директором юридичної особи при укладенні договору поруки. Також, позивач за первісним позовом наголосив на тому, що звертався до ТОВ «-Трейд Агро-» з претензією про погашення заборгованості, однак така лишилась без розгляду та реагування, а жодних повідомлень про те, що ТОВ «-Трейд Агро-» вважає укладений договір поруки недійсним вони не отримували.

Одночасно, Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області зазначила про те, що сам відповідач-2 за первісним позовом здійснював часткову оплату згідно актів наданих послуг №59 від 31.08.2022 та №67 від 30.09.2022, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями в справі.

Також, позивач за первісним позовом звернув увагу на те, що на момент підписання договору поруки ТОВ «-Трейд Агро-» було ознайомлено з усіма умовами договору №1 від 23.12.2019 року та жодних претензій до сум щомісячних платежів не мало.

Таким чином, Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області вважає заявлені зустрічні позовні вимоги ТОВ «-Трейд Агро-» непоґрунтованими та безпідставними, а отже, такими, що не підлягають до задоволення.

Такі ж заперечення позивач за первісним позовом виклав у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх.№23279/23 від 26.09.2023).

У відзиві на зустрічну позовну заяву-2 (вх.№11171/24 від 24.04.2024) Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області зазначило про те, що підписуючи договір №1 від 23.12.2019, додаткові угоди №1-5 до нього, плани ліквідації аварій на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» керувалось Гірничим законом України, Правилами та іншими нормативними документами, а отже про ведення в оману частиною керівництва ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» не доведено та не підтверджено.

Одночасно, позивач за первісним позовом наголосив на тому, що для підписання плану ліквідації аварій на друге півріччя 2023 року працівниками частини, у травні 2023 року було проведено комплексну перевірку гірничої дільниці №1 ПрАТ «СГХП «Полімінерал», під час якої виявлено цілий ряд порушень вимог законодавства та нормативно-правових актів.

Таким чином, бездіяльність керівництва ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», що і призвела до не підписання протоколу результатів перевірки, а отже, не погоджено план ліквідації аварій на друге півріччя 2023 року. Тобто не укладення плану, за який говорить позивач за зустрічним позоовом-2 не підписаний саме через вину ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», а не через ведення в оману позивача за зустрічним позовом-2.

Таким чином, Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області вважає заявлені зустрічні позовні вимоги ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Аргументи відповідача-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом-1; позивача за зустрічним позовом-2).

В обґрунтуванні зустрічного позову-2 Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» повідомляє про те, що між ним та Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальна) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області укладено договір №1 від 23.12.2019 року з додатковими угодами.

Покликаючись на пункт 2.7. договору позивач за зустрічним позовом-2 наголошує на тому, що позивач за первісним позовом не затвердив план ліквідації аварій на постійне та обов`язкове обслуговування, а відтак, виконання умов договору є неможливим.

У подальшому, 02.12.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» та Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальною) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області укладеного додаткову угоду №5 до договору. Зазначеною додатковою угодою було продовжено строк договору на 2023 рік.

З огляду на те, що Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» отримало лист Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області від 06.07.2023 року №01-556/12, у якому зазначалось про те, що план ліквідації аварій гірничої ділянки №1 на друге півріччя 2023 року керівником відповідача за зустрічним позовом-2 не погоджено, а підпис останнього знято з плану ліквідації аварій хвостовідвального господарства позивача за зустрічним позовом-2 на 2023 рік.

Однак, позивач за зустрічним позовом-2 вважає, що додаткова угода №5 від 02.12.2022 року до договору №1 від 23.12.2019 року є недійсною, адже при укладенні додаткової угоди №5 Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» було переконано про те, що план ліквідації аварій гірничої ділянки №1 та хвостовідвального господарства погоджений та підписаний керівником Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області, а виконання умов договору №1 від 23.12.2019 є можливим на підставі цього плану.

З огляду на вище наведене, позивач за зустрічним позовом-2 вважає, що відповідач за зустрічним позовом-2 вів його в оману стосовно наявності підпису на плані ліквідації аварій хвостовідвального господарства з початку 2023 року та на плані ліквідації аварій гірничої ділянки №1 з другого півріччя 2023 року.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» просить суд визнати додаткову угоду №5 до договору на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року недійсною, а у задоволенні первісних позовних вимог - відмовити.

Аргументи відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом-1).

В обґрунтуванні зустрічного позову-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» поскликаєте на те, що договір поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року підлягає визнанню недійсним, так як відповідно до статуту ТОВ «-Трейд Агро-» передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належить надання згоди до вчинення правочинів (договорів, угод, контактів тощо) товариства на суму понад 1 млн грн, а також значних правочинів та правочинів, що вчинення яких є заінтересованість і які відповідно до закону потребують надання згоди на їх вчинення.

Враховуючи, зо позивач за зустрічним позовом-1 вважає, що директором ТОВ «-Трейд Агро-» було перевищено свої повноваження на укладення договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року, так як останній не отримав згоди загальних зборів на вчинення відповідного правочину, а сума забезпечення згідно договору поруки перевищує 1 млн грн (147989,00 грн в місяць на період з січня 2020 по жовтень 2020 року = 147890,00 грн; з листопада 2020 року по грудень 2023 року вартість постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування становить 73994,50 грн на місяць = 2811791,00 грн).

Таким чином, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» загальна сума забезпечення за договором поруки складає 4291681,00 грн (1479890,00 грн + 2811791,00 грн).

З огляду на усе вище викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» просить суд визнати недійсним договір поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року.

У відзиві на первісну позовну заяву (вх.№21184/23 від 01.09.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» повідомляє про те, що відповідач-2 за первісним позовом не погоджується із заявленим позовним вимогами Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області та просить суд відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» вважає, що договір поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року підлягає визнанню недійсним, а заявлена суму заборгованості, яку просить стягнути позивач за первісним позовом не підтверджена належними та допустимим доказами у справі.

Також відповідач-2 за первісним позовом вважає, що позивачем за первісним позовом не доведено року розміру вартості послуг за договором №1 від 23.12.2019 за період з листопада 2020 року по грудень 2023 року.

Враховуючи наведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» просить суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог повністю.

У відповіді на відзив (вх.№24702/23 від 12.10.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» повідомило про те, що платіжні інструкції №134 від 03.02.2023, 31210 від 28.12.2023 були підписані директором ТОВ «-Трейд Агро-», а з огляду на те, що ТОВ «-Трейд Агро-» не визнає договір покури, то вчинені платежі від імені ТОВ «-Трейд Агро-» в особі директора юридичної особи, який на думку позивача за зустрічним позовом-1 діяв з перевищенням повноважень, також не є підтвердженням та схваленням договору поруки.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

23.12.2019 року між Воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області (правонаступником якого є Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області відповідно до наказу Державної служи України з надзвичайних ситуацій №416 від 26.07.2022 «Про зміну найменування Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області та затвердження Положення») (надалі «Аварійно-рятувальна служба», позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом-1, відповідач за зустрічним позовом-2) та Приватним акціонерним товариством «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (надалі «Об`єкт», відповідач-1 за первісним позовом, відповідач-2 за зустрічним позовом-1, позивач за зустрічним позовом-2) укладено договір №1 про постійне та обов`язкове обслуговування (надалі договір) зі змінами та доповненнями, викладеними у додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п. 1 договору, предметом якого є організація та здійснення «Аварійно-рятувальною службою» аварійно-рятувального обслуговування «Об`єкта» з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на «Об`єкті» надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об`єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об`єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Пунктом 2 договору передбачені обов`язки «Аварійно-рятувальної служби», а саме:

- забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної цілодобової готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 2-х відділень згідно з нормативом виїзду на «Об`єкт», що регламентується планами ліквідації аварій (п. 2.2. договору);

- організовувати ремонт та технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів, зазначених у Табелі оснащення (п. 2.4. договору);

- визначати обсяги профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, які необхідно здійснити «Аварійно-рятувальною службою» на «Об`єкті», відповідно до вимог діючих нормативних документів (п. 2.5. договору);

- здійснювати силами основного особового складу «Аварійно-рятувальної служби» профілактичну роботу із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до вимог Положень про профілактичну діяльність (п. 2.6. договору);

Пунктом 3 договору сторони передбачили обов`язки «Об`єкта», а саме:

- забезпечувати додержання вимог нормативно-правових актів, стандартів, норм, правил з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях, а також приписів, постанов комісій, які здійснюють контроль за виконанням заходів щодо захисту «Об`єкта» у надзвичайних ситуаціях (п. 3.2. договору);

- залучати працівників «Аварійно-рятувальної служби» до роботи у складі комісії з прийняття в експлуатацію на даному «Об`єкті» об`єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування (п. 3.5. договору);

- безперешкодно, безоплатно та негайно надавати «Аварійно-рятувальній службі» вичерпну, достовірну інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на неї завдань (п. 3.7. договору);

- забезпечувати безперешкодний доступ працівників «Аварійно-рятувальної служби» на «Об`єкт» для проведення профілактичних обстежень з метою виконання заходів, спрямованих на запобігання і профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 3.8. договору);

- надавати безперешкодний доступ працівникам «Аварійно-рятувальної служби» в зону надзвичайної ситуації на «Об`єкті» з метою виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією надзвичайної ситуації (п. 3.9. договору);

- за рахунок коштів «Об`єкта» забезпечувати працівників «Аварійно-рятувальної служби» необхідними приміщеннями та харчуванням під час ліквідації надзвичайних ситуацій відповідно до нормативних документів, затверджених в установленому порядку (п. 3.10. договору);

- оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов`язкове обслуговування «Аварійно-рятувальною службою», у тому числі відшкодовувати витрати, що пов`язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій (п. 3.11. договору).

Згідно з п. 4.1. договору, вартість обслуговування за цим договором складає 147989,00 (сто сорок сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) на місяць. Ця сума встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається до договору, і виконаний згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та інших нормативно-правових актів.

«Об`єкт» може здійснювати працівникам «Аварійно-рятувальної служби» додаткові виплати понад розміри, встановлені договором.

За взаємною згодою сторін, вартість обслуговування згідно з договором, може змінюватись шляхом внесення змін і доповнень до договору.

Згідно калькуляції статей витрат ГРВ (м. Стебник) на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування у 2020 році, витрати двох оперативних одиниць (12 чол.) за рік становить 1775868 грн, витрати двох оперативних одиниць (12 чол.) за місяць становить 147989,00 грн.

При змінах умов господарювання, нормативних документів, тарифних ставок і посадових окладів, законодавчих документів та ін., договірна ціна підлягає корекції та пере узгодженню (п. 4.3. договору).

Пунктом 6.5. договору сторони узгодили, що усі доповнення сторін, що якимось чином породжують нові взаємні зобов`язання сторін, а також змінюють або припиняють зобов`язання сторін за договором або пов`язані з його виконанням, повинні бути виконані в письмовій формі та підписані сторонами або їх повноважними представниками. Такі домовленості є невід`ємною частиною договору.

02.11.2020 року між «Об`єктом» та «Аварійно-рятувальною службою» укладено додаткову угоду №1 до договору №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 (надалі додаткова угода №1).

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди №1, на підставі пункту 6.5. договору на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.2019 року (далі - договір) через здійснення природоохоронних заходів із спуском у шахту 2 рази на тиждень та введений простій у виробництві у зв`язку з карантином для запобігання розповсюдженню хвороби. Сторони прийшли до взаємної згоди про:

1.1 здійснення з 01 листопада 2020 року аварійно-рятувального обслуговування «Об`єкта» однією оперативною одиницею (відділенням) з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на «Об`єкті» надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів.

1.2. з 01 листопада по 31 грудня 2020 вартість постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування становить 73994,50 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири грн 50 коп) гривень на місяць.

1.3. в разі потреби залучення 2-х і більше оперативних одиниць (відділень), фактичні витрати на проведення «Аварійно-рятувальною службою» окремих аварійно-рятувальних та інших робіт відшкодовуються за рахунок «Об`єкта», шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «Аварійно-рятувальної служби» протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта наданих послуг.

Всі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (п. 2 додаткової угоди№1).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №1, така набирає чинності з 01 листопада 2020 і діє до 31 грудня 2020.

29.12.2020 року між «Об`єктом» та «Аварійно-рятувальною службою» укладено додаткову угоду №2 до договору №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 (надалі додаткова угода №2).

Згідно з п. 1 додаткової угоди №2, сторони прийшли до взаємної згоди змінити п. 1.2. додаткової угоди №1 від 02:11.2020 року до договору та викласти його в наступній редакції: « 1.2. з 01 листопада 2020 по 31 грудня 2021 вартість постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування становить 73994,50 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 50 коп.) на місяць.»

Відповідно до п. 2. додаткової угоди №2, сторони прийшли до взаємної згоди змінити пункт 3 додаткової угоди №1 від 02.11.2020 року до договору та викласти його у наступній редакції: « 3. Ця додаткова угода діє з 01 листопада 2020 і чинна по 31 грудня 2021».

Всі інші умови договору та додаткової угоди №1 від 02.11.2020 року до договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (п. 3 додаткової угоди №2).

Пунктом 4 додаткової угоди №2 визначено, що така набирає чинності з 01 січня 2021 року і діє по 31 грудня 2021 року, є невід`ємною частиною договору та складена у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної сторони.

01.07.2021 року між «Аварійно-рятувальною службою» та «Об`єктом» укладено додаткову угоду №3 до договору №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 (надалі додаткова угода №3), якою у зв`язку зі зміною найменування «Аварійно-рятувальної служби» на підставі пункту 6.5. договору на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 (надалі - договір) внесено зміни у тексті договору слова «Воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області» у всіх відмінках замінити словами «Воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області» у відповідних відмінках.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №3, усі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід`ємною частиною договору (п. 3 додаткової угоди №3).

06.12.2021 року між «Об`єктом» та «Аварійно-рятувальною службою» укладено додаткову угоду №4 до договору №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 (надалі додаткова угода №4), якою дійшли згоди, викласти п. 1.2. додаткової угоди №1 від 02.11.2020 року до договору у наступній редакції: « 1.2. з 01 січня 2022 по 31 грудня 2022 вартість постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування становить 73994,50 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 50 коп.) на місяць.»

Відповідно до п. 2. додаткової угоди №4 сторони прийшли до взаємної згоди змінити пункт 3 додаткової угоди №1 від 02.11.2020 року до договору та викласти його у наступній редакції: « 3. Ця додаткова угода набирає чинності з 01 січня 2022 і чинна до 31 грудня 2022».

Всі інші умови договору та додаткової угоди №1 від 02.11.2020 року до договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (п. 3 додаткової угоди №4).

02.12.2022 року між «Об`єктом» та «Аварійно-рятувальною службою» укладено додаткову угоду №5 до договору №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 (надалі додаткова угода №5).

Згідно з п. 1 додаткової угоди №5, сторони прийшли до взаємної згоди змінити п. 1.2. додаткової угоди №1 від 02:11.2020 року до договору та викласти його в наступній редакції: « 1.2. з 01 січня 2023 по 31 грудня 2023 вартість постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування становить 73994,50 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 50 коп.) на місяць.»

Відповідно до п. 2. додаткової угоди №5, сторони прийшли до взаємної згоди змінити пункт 3 додаткової угоди №1 від 02.11.2020 року до договору та викласти його у наступній редакції: « 3. Ця додаткова угода набирає чинності з 01 січня 2023 і діє до 31 грудня 2023».

Всі інші умови договору та додаткової угоди №1 від 02.11.2020 року до договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (п. 3 додаткової угоди №5).

Відповідно до п. 4.2. договору, плата за обслуговування «Об`єкта» «Аварійно-рятувальною службою» проводиться шляхом перерахування коштів помісячно на розрахунковий рахунок «Аварійно-рятувальної служби» на підставі актів виконання умов договору та рахунків щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору між Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальною) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області (надалі виконавець) з однієї сторони та Приватним акціонерним товариством «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (надалі замовник) з іншої сторони, складено та підписано у двосторонньому порядку акти наданих послуг, які також скріплені відтиском печаток сторін, а саме:

- №59 від 31.08.2022 року на підставі додаткової угоди №4 від 06.12.2021 до договору №1 від 23.12.2019 року, рахунку-фактури №59 від 31.08.2022, виконавцем надано послуги на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн. Також в акті сторони прописали, що зазначені у переліку послуги надані в повному обсязі. У графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

- №67 від 30.09.2022 року на підставі додаткової угоди №4 від 06.12.2021 до договору №1 від 23.12.2019 року, рахунку-фактури №67 від 30.09.2022, виконавцем надано послуги на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн. Також в акті сторони прописали, що зазначені у переліку послуги надані в повному обсязі. У графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

- №3 від 31.01.2023 року на підставі додаткової угоди №4 від 06.12.2021 до договору №1 від 23.12.2019 року, рахунку-фактури №3 від 31.01.2023, виконавцем надано послуги на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн. Також в акті сторони прописали, що зазначені у переліку послуги надані в повному обсязі. У графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

- №10 від 28.02.2023 року на підставі додаткової угоди №4 від 06.12.2021 до договору №1 від 23.12.2019 року, рахунку-фактури №10 від 28.02.2023, виконавцем надано послуги на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн. Також в акті сторони прописали, що зазначені у переліку послуги надані в повному обсязі. У графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

- №17 від 31.03.2023 року на підставі додаткової угоди №4 від 06.12.2021 до договору №1 від 23.12.2019 року, рахунку-фактури №17 від 31.03.2023, виконавцем надано послуги на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн. Також в акті сторони прописали, що зазначені у переліку послуги надані в повному обсязі. У графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

- №24 від 30.04.2023 року на підставі додаткової угоди №4 від 06.12.2021 до договору №1 від 23.12.2019 року, рахунку-фактури №24 від 30.04.2023, виконавцем надано послуги на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн. Також в акті сторони прописали, що зазначені у переліку послуги надані в повному обсязі. У графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

- №30 від 31.05.2023 року на підставі додаткової угоди №4 від 06.12.2021 до договору №1 від 23.12.2019 року, рахунку-фактури №30 від 31.05.2023, виконавцем надано послуги на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн. Також в акті сторони прописали, що зазначені у переліку послуги надані в повному обсязі. У графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

17.04.2023 за вих.№13-366/04 Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальною) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області скерувало на адресу Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» претензію про сплату заборгованості на суму 221983,50 грн. Докази надіслання такої претензії містяться у матеріалах справи. Також судом встановлено, що претензія від 17.04.2023 за вих.№13-366/04 була отримана 26.04.2023, про що міститься відповідний запис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

22.05.2023 за №173 на лист від 17.04.2023 №13-366/04 Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» надало відповідь, у якій зазначило про те, що визнає існуючий борг перед Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальною) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області за надання «аварійно-рятувальною частиною» аварійно рятувального обслуговування. Також зазначена відповідь містить зазначене про те, що протермінування виплат згідно договору №1 від 23.12.2019 та додаткові угоди №4 від 06.12.2021, додаткової угоди №5 від 02.12.2022 у період 2022-2023 років відбулось через збройну агресію рф. Одночасно, зі змісту згаданого листа судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» просить розглянути можливість продовжити у другому півріччі 2023 року надання Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальною) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області аварійно рятувального обслуговування.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором «Аварійно-рятувальна служба» та «Об`єкт» несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

При порушенні терміну оплати, вказаного в п. 4.2. даного договору, «Об`єкт» сплачує «Аварійно-рятувальній службі» пеню за кожен день прострочи, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні збитки і три проценти річних від простроченої суми (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, такий вважається укладеним з 01 січня 2020 року і діє по 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків за обслуговування - до їх повного здійснення. Договір вважається продовжений на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з п. 6.2. договору, при відмові від послуг «Аварійно-рятувальної служби» «Об`єкт» повинен не пізніше як за один місяць письмово попередити про це іншу сторону.

Пунктом 6.3. договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку невиконання «Об`єктом» умов договору щодо оплати за обслуговування, внаслідок чого виникла заборгованість за три і більше місяці, «Аварійно-рятувальна служба» вправі достроково розірвати договір шляхом односторонньої відмови від нього, письмово попередивши про це «Об`єкт» за один місяць.

Щомісяця сторони зобов`язані підписати акт виконання умов договору. Для реалізації вказаного зобов`язання «Аварійно-рятувальна служба» до 01 числа наступного за звітним місяцем готує та передає «Об`єкту» акт виконання умов договору. «Об`єкт» протягом трьох робочих днів розглядає, підписує та повертає «Аварійно-рятувальній службі» один примірник акту виконання умов договору. Якщо протягом цього терміну акт «Об`єктом» не підписано та не надано вмотивованих зауважень в письмові формі, акт вважається автоматично узгодженим та має повну юридичну силу (п. 6.4. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, спори і суперечки, які виникають з цього договору або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

28.11.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (надалі - боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» (надалі - поручитель) та Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальна) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області (надалі - кредитор) укладено договір поруки №197-11-22 (надалі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за належне виконання боржником зобов`язань по щомісячній сплаті кредитору за договором на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року із додатковими угодами, укладеним між кредитором та боржником (надалі іменується «договір про обслуговування») вартості наданих кредитором щомісячних послуг.

Згідно з п. 1.2. договору поруки, поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом вищезазначеного договору про обслуговування.

Пунктом 2.1. договору поруки сторони узгодили, що у разі порушення боржником обов`язків за договором про обслуговування поручитель відповідає перед кредитором солідарно відносно до боржника, тобто виключно у тому разі, якщо боржник не задовольнить у повному обсязі або частково вимоги кредитора відповідно до п. 3.1 цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором в частині суми боргу боржника, визначеного пунктом 1.1. даного договору.

Поручитель, який виконав обов`язки боржника, отримує всі права кредитора за договором про обслуговування, в межах сплаченої ним суми поручительства (п. 2.3. договору поруки).

Відповідно до п. 2.4. договору поруки, після кожного виконання поручителем обов`язків боржника за договором про обслуговування кредитор зобов`язується передати поручителеві документи, що підтверджують такі обов`язки боржника, протягом 3-х робочих днів з моменту проведення виконання.

Пунктом 3.1. договору поруки сторони погодили, якщо боржник в строки, визначені договором про обслуговування не сплатить вартість наданих кредитором послуг згідно акту прийняття-передавання послуг або виконає зобов`язання частково, поручитель зобов`язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму шляхом перерахування суми боргу на рахунок кредитора.

Моментом сплати суми боргу поручителем в порядку п. 3.1 цього договору, є дата зарахування такої суми на рахунок кредитора (п. 3.2. договору поруки).

Відповідно до п. 4.1. договору поруки, у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.1.1. договору поруки, порушення договору є його неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору поруки, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Пунктом 6.5. договору поруки сторони погодили, що цей договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу.

20.04.2023 за вих.№13-369/04 Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальною) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області скерувало на адресу ТОВ «-Трейд Агро-» претензію про сплату заборгованості на суму 221983,50 грн. Докази надіслання такої претензії містяться у матеріалах справи. Також судом встановлено, що претензія від 20.04.2023 була отримана 16.05.2023.

17.05.2023 за вих.№13-432/12 Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальною) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області скерувало на адресу ТОВ «-Трейд Агро-» претензію про сплату заборгованості на суму 295978,00 грн. Докази надіслання такої претензії містяться у матеріалах справи. Також судом встановлено, що претензія від 17.05.2023 була отримана 30.05.2023.

До зустрічної позовної заяви-2 Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» долучає лист Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області від 06.07.2023 за №01-556/12 у якому зазначено про те, що під час комплексної перевірки гірничої дільниці №1 ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» перед розробкою та погодженням плану ліквідації аварій на друге півріччя 2023 року, проведеної у період з 01.05. по 05.06., ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області виявлено цілий ряд порушень вимог законодавства та нормативно-правових актів. Також у цьому листі повідомлено про те, що з метою вжиття заходів щодо усунення порушень, визначених у цьому листі, план ліквідації аварій гірничої дільниці на друге півріччя 2023 керівником ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області не погоджено.

До зустрічної позовної заяви-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» долучає копію протоколу №17/08/01 загальних зборів учасників ТОВ «-Трейд Агро-» (і.к. 39995033) від 17.08.2023 року, згідно якого визнали порушення директором Товариства - Калинчук О.К. обмежень повноважень, встановлених п. 8.18. статуту ТОВ «-Трейд Агро-» за фактом підписання договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року без отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ «-Трейд Агро-».

Також зустрічна позовна заява-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» містить копію гарантійного листа вих.№412 від 30.12.2022 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» до ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, згідно якого ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» гарантувало погашення заборгованості за аварійно-рятувальне обслуговування, яка станом на 29.12.2022 року становить 766870,79 грн протягом 11 місяців.

Також матеріали справи містять копію статуту ТОВ «-Трейд Агро-» у новій редакції, що затверджена загальними зборами учасників ТОВ «-Трейд Агро-» протоколом №15/03 від 15.03.2019 (надалі - статут).

Відповідно до п. 1.7. статуту, товариство має право від свого імені укладати правочини, договори, угоди, набувати майнові та немайнові права, нести зобов`язання, виступати позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, загальних, господарських, адміністративних, третейських, міжнародних комерційних та арбітражних судах та інших судах, а також мати інші права, що надаються юридичній особі.

Пунктом 8.18. статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників зокрема, але не виключно, належить надання згоди на вчинення правочинів (договорів, угод, контактів тощо) товариства на суму понад 1 млн грн, а також значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість і які відповідно до закону потребують надання згоди на їх вчинення.

Також ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області долучено копії банківських виписок, а саме:

- виписка за 28.12.2022 згідно якої, ТОВ «-Трейд Агро-» здійснило платіж на суму 143710,02 грн з призначенням платежу: «оплата за аварійно-рятувальне обслуг., згідно дог. поруки №197-11-22 від 28.11.2022 акту №91 від 30.11.2022р. та акт №67 без податк.».

- виписка за 03.02.2023 згідно якої, ТОВ «-Трейд Агро-» здійснило платіж на суму 143710,02 грн з призначенням платежу: «оплата за аварійно-рятувальне обслуг., згідно дог. поруки №197-11-22 від 28.11.2022 акту №91 від 31.12.2022р. та акт №59 без податк.».

Також ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області долучає копії платіжних доручень:

- №1210 від 28.12.2022 на суму 143710,02 грн, де зазначено, що ТОВ «-Трейд Агро-» здійснило платіж з призначенням такого: «оплата за аварійно-рятувальне обслуг., згідно дог. поруки №197-11-22 від 28.11.2022 акту №91 від 30.11.2022р. та акт №67 без податк.»;

- №134 на суму 143710,02 грн, де зазначено, що ТОВ «-Трейд Агро-» здійснило платіж з призначенням такого: «оплата за аварійно-рятувальне обслуг., згідно дог. поруки №197-11-22 від 28.11.2022 акту №91 від 31.12.2022р. та акт №59 без податк.».

Одночасно, ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області покликається на рішення від 11.02.2021 у справі №914/2705/20, яким позов ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» 55798,76 грн основного боргу та 10905,00 грн судового збору, в частині стягнення 61200,00 грн основного боргу - провадження закрито та на рішення від 07.11.2022 у справі №914/1402/22, яким позов Воєнізованої гірничо-рятувальної (аварійно-рятувальна) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області задоволено повністю. стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» 418972,50 грн заборгованості, а також 6395,75 грн судового збору.

Також, у матеріалах справи міститься лист ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» до ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 02.11.2020 року №445, яким ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» на підставі п. 6.5. договору на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року просить укласти додаткову угоду до зазначеного договору.

ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області долучено копію план-заходів щодо усунення зауважень викладених у листі №17-60/12 від 03.02.2023. та копію протоколу спільного засідання представника ПРАТ «СГХП «Полімінерал» та ГРГ (м. Стебник) від 06.02.2023 на підставі листа ГУ ДСНС в Івано-Франківській області №17-60/12 ВІД 03.03.2023. Зазначеним протоколом вирішено:

- прийняти до уваги всі зауваження, що стосуються ПРАТ «СГХП «Полімінерал»;

- начальникам дільниць підприємства спільно з начальником ВОП розробити та надати на затвердження генеральному директору заходи з усунення порушень та недоліків;

- головному інженеру підприємства вирішити питання закупівлі нових саморятівників;

- підготовити та надати відповідь на лист №17-60/12 від 03.02.2023.

Згідно листа Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/1/9123-23 від 14.08.2023 у відповідь на №01-556/12 від 06.07.2023, який був скерований на адресу ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» та до відома ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області «Про аналіз інформації, наведеної в листі ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області», судом вбачається що Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомило ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» про необхідність останньому невідкладно вжити відповідні заходи щодо усунення зазначених у листі порушень щодо вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, погодження ПЛА гірничої дільниці №1 ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» на друге півріччя 2023 року керівником ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області та поновлення підпису керівника аварійно-рятувальної служби на ПЛА хвостовідвального господарства ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» на 2023 рік. Інформацію про вжиті заходи надати у Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у термін до 20.08.2023 року.

Також матеріали справи містять лист Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Вхід.№01/578 від 30.08.2023 (вих№ЗХ/1/9742-23 від 30.08.2023) у відповідь на №01-625/12 від 01.08.2023, який був скерований на адресу ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» та до відома ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області «Про лист ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області».

Відповідачі доказів погашення заборгованості суду не надали.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 року з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Судом встановлено, що 28.11.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», Товариством з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» та Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальна) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області укладено договір поруки №197-11-22.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання (ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Товариством з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» просить суд визнати договір поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року недійсним з огляду на перевищення повноважень директора юридичної особи. З приводу зазначеного суд повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов`язаннями її учасників (засновників), що пов`язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи (ст. 96 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.ч.1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Виходячи з наведених норм, у розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом відповідно до п. 1.7. статуту, товариство має право від свого імені укладати правочини, договори, угоди, набувати майнові та немайнові права, нести зобов`язання, виступати позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, загальних, господарських, адміністративних, третейських, міжнародних комерційних та арбітражних судах та інших судах, а також мати інші права, що надаються юридичній особі.

Пунктом 8.18. статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників зокрема, але не виключно, належить надання згоди на вчинення правочинів (договорів, угод, контактів тощо) товариства на суму понад 1 млн грн, а також значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість і які відповідно до закону потребують надання згоди на їх вчинення.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. договору поруки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за належне виконання боржником зобов`язань по щомісячній сплаті кредитору за договором на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року із додатковими угодами, укладеним між кредитором та боржником (надалі іменується «договір про обслуговування») вартості наданих кредитором щомісячних послуг.

Згідно з п. 2.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором в частині суми боргу боржника, визначеного пунктом 1.1. даного договору.

Таким чином, сторони у договорі поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року передбачили, що ціна такого договору відповідно до п. 1.1. становить вартість по щомісячній сплаті кредитору за договором на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року із додатковими угодами.

Отже, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» на те, що загальна сума забезпечення за договором поруки складає 4291681,00 грн, а відтак порушує приписи п. 8.18. статуту не знаходить свого підтвердження. Суд дійшов висновку, що директор ТОВ «-Трейд Агро-» відповідно до п. 1.2. договору поруки підтвердив, що він ознайомлений зі змістом вищезазначеного договору про обслуговування, а відтак, був обізнаний, що ціна договору №1 про постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 року становить 147989,00 (сто сорок сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) на місяць (п. 4.1. договору), яка у подальшому була змінена додатковими угодами до цього договору та не перевищувала 73994,50 грн на місяць.

Таким чином, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» діяв правомірна, а ціна договору поуки не перевищує 1 млн грн та не потребувала згоди загальних зборів.

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 року у справі №910/2958/20 Верховним судом зазначено, що при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

У постанові від 13.05.2021 року у справі №903/277/20 Верховний Суд виснував, що зі змісту норми частини першої статті 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20.

При цьому при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року зі справи №910/8794/16).

Послідовна та стала правова позиція щодо застосування цих норм права у їх взаємозв`язку викладена у низці постановах Верховного Суду, зокрема: від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 19.06.2019 у справі №904/9795/16, від 01.10.2019 у справі №910/8287/18, від 24.02.2021 у справі №926/2308/19, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20, від 18.02.2021 у справі №924/658/20, в ухвалі від 11.06.2020 у справі №915/1602/19 тощо.

У постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №904/2178/18 Верховний Суд виснував, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №668/13907/13-ц виклала висновок, що для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

В контексті вказаного, судом встановлено, що на момент вчинення оскаржуваного договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року ТОВ «-Трейд Агро-» здійснило платежі, а саме: №1210 від 28.12.2022 на суму 143710,02 грн з призначенням платежу: «оплата за аварійно-рятувальне обслуг., згідно дог. поруки №197-11-22 від 28.11.2022 акту №91 від 30.11.2022р. та акт №67 без податк.»; №134 на суму 143710,02 грн з призначенням платежу: «оплата за аварійно-рятувальне обслуг., згідно дог. поруки №197-11-22 від 28.11.2022 акту №91 від 31.12.2022р. та акт №59 без податк.».

Як було встановлено судом, пунктом 6.5. договору поруки сторони погодили, що цей договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що директор ТОВ «-Трейд Агро-» діяв від імені юридичної особи в межах свої повноважень, а також ТОВ «-Трейд Агро-» своїми оплатами підтвердило схвалення правочину (договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» у задоволенні зустрічного позову щодо визнання договору поруки №197-11-22 від 28.11.2022 року недійсним.

Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» просить суд визнати недійсною додатку угоду №5 від 02.12.2022 до договору №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 з підстав того, що Воєнізована гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області ввела в обману ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» щодо наявності підписаного плану ліквідації. З огляду на зазначене суд повідомляє наступне.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин віднесено відомості стосовно природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.

У Постанові КГС ВС у справі №910/15715/19 викладена правова позиція про те, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у разі навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує про їх існування. Тобто обман має місце тоді, коли задля вчинення правочину або надається неправдива інформація, або замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі обставини й наслідки правочину, які насправді настати не можуть.

Усі ці обставини (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману) повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач).

Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, тоді вважається, що наявна помилка. Має бути встановлений причинно-наслідковий зв`язок між обманом та вчиненням правочину. Тільки той обман дозволяє оспорити правочин, який вплинув на рішення сторони вчинити цей правочин.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману іншу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину відповідно до ст. 230 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі №643/9458/19 викладено правову позицію, відступати від яких суд правових підстав не вбачає: правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України (постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними») закріпив три правила з цього приводу: 1. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення не є підставою для визнання правочину недійсним. 2. Неможливість або труднощі у використанні речі, що: 2.1. сталося після виконання хоча б однією стороною своїх зобов`язань і 2.2. не пов`язане з поведінкою іншої сторони, - не є помилкою щодо якості речі. 3. Помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину не має правового значення.

Також, якщо підприємець укладе договір без належної перевірки його умов, то потім не зможе посилатися на введення в оману як підставу для визнання договору недійсним.

Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною, яку ввели в оману.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.

У даному випадку факт обману, та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, а саме Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» до відповідача Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області про визнання недійсною додаткову угоду №5 до договору на постійне та обов`язкове обслуговування №1 від 23.12.2019 року.

При чому підставою відповідного позову на думку Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», стало навмисне введенні відповідачем його в оману щодо обставин, які мають істотне значення для вчинення вказаного правочину, а саме: щодо наявності погодженого плану ліквідації.

Суд не погоджується з таким обґрунтуванням, оскільки до матеріалів справи додано лист від 06.07.2023 за №01-556/12 у якому зазначено про те, що під час комплексної перевірки гірничої дільниці №1 ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» перед розробкою та погодженням плану ліквідації аварій на друге півріччя 2023 року, проведеної у період з 01.05. по 05.06., ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області виявлено цілий ряд порушень вимог законодавства та нормативно-правових актів. Також у цьому листі повідомлено про те, що з метою вжиття заходів щодо усунення порушень, визначених у цьому листі, план ліквідації аварій гірничої дільниці на друге півріччя 2023 керівником ВГРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області не погоджено.

Безпосередньо, судом встановлено, що 22.05.2023 за №173 на лист від 17.04.2023 №13-366/04 Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» звернулось до Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області з листом, зі змісту якого судом вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» просить розглянути можливість продовжити у другому півріччі 2023 року надання Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальною) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області аварійно рятувального обслуговування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент підписання додаткової угоди №5 від 02.12.2022 до договору №1 на постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 був обізнаний про свій обов`язок сприяти відповідачу за зустрічним позовом для укладення та затвердження плану ліквідації аварій, однак, з вини самого Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», який не дотримався нормативно-правових актів та на об`єкті якого було знайдено порушення, які не дали змогу відповідачу за зустрічним позовом підписати план ліквідації аварій на друге півріччя 2023 року, не є обставинами в розумінні статті 230 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» не підлягають до задоволення.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.1. договору поруки сторони узгодили, що у разі порушення боржником обов`язків за договором про обслуговування поручитель відповідає перед кредитором солідарно відносно до боржника, тобто виключно у тому разі, якщо боржник не задовольнить у повному обсязі або частково вимоги кредитора відповідно до п. 3.1 цього договору.

Також, згідно з п. 3.1. договору поруки сторони погодили, якщо боржник в строки, визначені договором про обслуговування не сплатить вартість наданих кредитором послуг згідно акту прийняття-передавання послуг або виконає зобов`язання частково, поручитель зобов`язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму шляхом перерахування суми боргу на рахунок кредитора.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору між Воєнізованою гірничорятувальною (аварійно-рятувальною) частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області з однієї сторони та Приватним акціонерним товариством «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» з іншої сторони, складено та підписано у двосторонньому порядку акти наданих послуг, які також скріплені відтиском печаток сторін, а саме: №59 від 31.08.2022 року на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн; №67 від 30.09.2022 року на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн; №3 від 31.01.2023 на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн; №10 від 28.02.2023 року на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн; №17 від 31.03.2023 року на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн; №24 від 30.04.2023 року на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн; №30 від 31.05.2023 року на загальну суму з ПДВ 73994,50 грн.

Також суд зазначає про те, що усі акти містять зазначення про те, що сторони прописали, що послуги надані в повному обсязі, а у графі: «Претензії (за наявності)» сторонами не викладено зауважень щодо якості, кількості отриманих та наданих послуг.

Відповідно до п. 4.2. договору, плата за обслуговування «Об`єкта» «Аварійно-рятувальною службою» проводиться шляхом перерахування коштів помісячно на розрахунковий рахунок «Аварійно-рятувальної служби» на підставі актів виконання умов договору та рахунків щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Зважаючи на усі вище наведені приписи законодавства, обставини встановлені судом, суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро» та зустрічний позов-2 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» не підлягають до задоволення. Натомість, враховуючи те, що сума основного боргу відповідачів за договором №1 про постійне та обов`язкове обслуговування від 23.12.2019 року та договором поруки №197-11-22 від 28.11.2022 становить 378530,46 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідачі на момент прийняття рішення не надали суду документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених первісних вимог Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», Товариства з обмеженою відповідальністю «-Трейд Агро-» про солідарне стягнення 378530,46 грн заборгованості основного боргу, у зв`язку з чим зазначений позов підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову-1 та зустрічного позову-2, судовий збір залишається за позивачем за зустрічним позовом-1 та за позивачем за зустрічним позовом-2 відповідно.

За звернення до суду з первісною позовною заявою позивачем за сплачено судовий збір у розмірі 5677,96 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №455 від 28.06.2023 на суму 1456,29 грн та №456 від 28.06.2023 на суму 4221,67 грн.

Відтак, з огляду на те, що судом задоволено первісні позовні вимоги у повному обсязі, з відповідачів за первісним позовом підлягає до стягнення 5677,96 грн відшкодування витрат на оплату судового збору солідарно.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (82172, Львівська область, місто Стебник, вулиця Дрогобицька, будинок 127; ідентифікаційний код 05762281) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро» (03115, Київська область, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 121В; ідентифікаційний код 39995033) на користь Воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківський області, м. Калуш, Івано-Франківська область (77303, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Пушкіна, будинок 9а, ідентифікаційний код 33926446) заборгованість у розмірі 378530,46 грн та 5677,96 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3.У задоволенні зустрічного позову-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Агро» - відмовити повністю.

4.У задоволені зустрічного позову-2 Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2024.

СуддяГоменюк З.П.